Постанова № 59136169, 20.07.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/417/16 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І.

Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 липня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Файдюка В.В., Мєзєнцева Є.І.

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу спеціального полку «Титан» УДСО при ГУМВС України в місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до спеціального полку «Титан» УДСО при ГУМВС України в місті Києві, голови комісії з припинення та ліквідатора спеціального полку «Титан» УДСО при ГУМВС України в місті Києві про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до спеціального полку «Титан» УДСО при ГУМВС України в місті Києві, голови комісії з припинення та ліквідації спеціального полку «Титан» УДСО при ГУМВС України в місті Києві про стягнення з спеціального полку «Титан» УДСО при ГУМВС України в місті Києві на користь позивача недоплачене грошове забезпечення, заробіток за весь час затримки розрахунку в розмірі 75 359 грн. та моральні збитки в розмірі 30 000 грн.

Окружний адміністративний суд міста Києва своєю постановою від 06 квітня 2016 року адміністративний позов задовольнив частково.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач - спеціальний полк «Титан» УДСО при ГУМВС України в місті Києві подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2016 року та постановити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. На думку апелянта, зазначену постанову суду прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного висновку суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню, з наступних підстав.

ОСОБА_2 працював на службі у Спеціальному полку «Титан» УДСО при ГУМВС України в місті Києві з 29.12.2012 року та займав посаду молодшого інспектора.

В серпні 2015 року позивач звільнився з займаної посади.

Вказані обставини сторонами не заперечувалися.

Як зазначає позивач, після звільнення він звернув увагу, що розмір виплаченого йому грошового забезпечення не відповідає розміру грошового забезпечення, яке мало нараховуватися та виплачуватися останньому відповідно до відпрацьованого ним часу.

Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до довідки публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський банк розвитку» від 23.12.2015 року, йому за період з жовтня 2013 року по березень 2014 року було виплаченого грошове забезпечення у розмірі - 19 186, 23 грн.

В той же час, згідно довідки акціонерного товариства «Укрексімбанк» від 25.02.1015 року, за особовим картковим зарплатним рахунком за період з червня 2014 року по серпень 2015 року було виплачено грошове забезпечення у розмірі 58 105, 22 грн.

Згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік», Закону України «Про державний бюджет на 2014 рік» та Закону України «Про державний бюджет на 2015 рік» установлено:

1. у 2013 році мінімальну заробітну плату:

у місячному розмірі: з 1 січня - 1147 гривень, з 1 грудня - 1218 гривень;

у погодинному розмірі: з 1 січня - 6,88 гривні, з 1 грудня - 7,3 гривні.

2. у 2014 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі - 1218 гривень; у погодинному розмірі - 7,3 гривні.

3. у 2015 році мінімальну заробітну плату:

у місячному розмірі: з 1 січня - 1218 гривень, з 1 вересня - 1378 гривень;

у погодинному розмірі: з 1 січня - 7,29 гривні, з 1 вересня - 8,29 гривні.

Так, позивачем у заяві про збільшення позовних вимог зазначено, що загальна сума грошового забезпечення з урахуванням кількості днів, за які з ним не було проведено розрахунку становить 75 359 грн.

З приводу даних спірних правовідносин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Служба в органах внутрішніх справ є спеціальною публічною службою, що регулюється Конституцією України та спеціальним законодавством України, зокрема Законом України «Про Національну поліцію» (Законом України «Про міліцію» від 20.12.1990 року на час проходження служби ОСОБА_2.), Постановою Кабінету міністрів України «Про затвердження Положення про порядок проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ» № 114 від 29.07.1991 року та іншими нормативно-правовими актами.

Оплата праці атестованих працівників органів внутрішніх справ регламентується виключно Законом України «Про Національну поліцію», Постановою Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» № 1294 від 07.11.2007 року (далі - постанова КМУ № 1294) та Інструкцією «Про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ» затвердженою наказом МВС № 499 від 31.12.2007 року (далі - Інструкція), Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44 «Про затвердження Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу», Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей».

На час проходження служби ОСОБА_2 в СП «Титан» регулювання праці проводилося відповідно до ст. 19 Закону України «Про міліцію», якою встановлено, що оплата праці працівників міліції здійснюється у вигляді грошового забезпечення, форма і розміри якого встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Форми та розміри грошового забезпечення працівників міліції, її структуру, мінімальні розміри посадового окладу в залежності від займаних посад, окладів за спеціальним званням, а також розміри різних видів надбавок та додаткових виплат встановлюються Постановою КМУ № 1294 та відповідною Інструкцією.

Оскільки позивач був атестованим працівником органів внутрішніх справ то оплата його праці здійснюється у вигляді грошового забезпечення, в порядку та розмірах встановлених Постановою КМУ № 1294 та Інструкцією.

Колегія суддів бере до уваги те, що грошове забезпечення, яке отримував позивач, відповідно до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженої Наказом МВС України № 499 від 31.12.2007 року (надалі - Інструкція), складалося з кількох виплат, а саме: посадовий оклад, надбавки за вислугу років, надбавки за звання, доплата за спецпідрозділ, премія за особливі умови служби, тощо.

Відповідно до Наказу управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в місті Києві № 3 від 02.01.2013 року о/с позивач був призначений на посаду молодшого інспектора супроводження 2 відділення охорони об'єктів в СПМО «Титан» УДСО при ГУМВС України в місті Києві, з посадовим окладом в розмірі 720 гривень. Також, згідно з Наказом МВС України № 499 від 31.12.2007 року йому було установлено надбавку у розмірі 50 відсотків та підвищення до посадового окладу за особливі умови служби, пов'язані з підвищеним ризиком умов життя у розмірі 15 відсотків.

Як убачається з матеріалів справи, позивач, пред'являючи позовні вимоги (враховуючи заяву про збільшення позовних вимог) про стягнення з відповідачів 75 359 грн. керувався власними розрахунками.

В той же час, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до неодноразових скарг позивача на дії посадових осіб, щодо невиплати йому грошового забезпечення, працівниками відділу кадрового забезпечення управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в місті Києві було проведено службове розслідування щодо неправомірних дій керівництва

В ході перевірки фактів, викладених у скарзі позивача до Генеральної прокуратури України виявлено, що зловживання з боку керівного складу СП «Титан», порушення термінів виплати грошового забезпечення, встановлення розміру щомісячної преміальної надбавки не знайшли свого документального підтвердження.

Разом з тим, під час проведення звірки фактично відпрацьованого позивачем часу, встановлено факти перепрацювань норми годин у 2015 році, які виникли у зв'язку із збільшенням кількості об'єктів, узятих під охорону та залученням особового складу підрозділу до охорони громадського порядку на території міста Києва. Що стосується періоду 2013 - 2014 року, то порушень не було виявлено.

Так, відповідачем було визнано факти перепрацювань за січень, березень, травень 2015 року, у зв'язку з чим, донараховано та виплачено позивачу відпрацьовані понад 1,5 встановленої норми за 2015 рік в кількості 50 (п'ятдесят) годин в термін до 31.12.2015 року, що, власне і було зроблено.

Перепрацьовані ОСОБА_2 години за 2014 рік компенсовані згідно з наказами СП «Титан» УДСО № 41 від 30.05.2014 року та № 53 від 26.06.2014 року (п. 6 Висновку службового розслідування від 29.09.2015 року).

Також, судом першої інстанції було витребувано у відповідачів - інформацію щодо трудової діяльності ОСОБА_2 в Спеціальному полку (табелі відпрацьованих годин (витяги), книги нарядів (витяги); бухгалтерські документи, підтверджуючі розміри нарахування та виплати позивачу коштів з 2013 по 2015 роки; бухгалтерські документи, підтверджуючі розміри нарахування та виплати позивачу коштів; документи, які підтверджують кількість відпрацьованого позивачем часу в Спеціальному полку «Титан» УДСО при ГУМВС України в місті Києві та щомісячно встановлений розмір грошового забезпечення позивача.

На даний запит суду відповідачем було надано інформацію щодо трудової діяльності ОСОБА_2 в СП «Титан» (табелі відпрацьованих годин (витяги), книги нарядів (витяги); бухгалтерські документи, підтверджуючі розміри нарахування та виплати ОСОБА_2 коштів з 2013 року по 2015 рік; документи, які підтверджують кількість відпрацьованого позивачем часу в СП «Титан» та щомісячно встановлений розмір грошового забезпечення позивача. Також, були надані додатки, а саме: Витяг з табелю основного робочого часу ОСОБА_2 за період з 2013 року по 2015 рік; Витяг робочого часу ОСОБА_2 за період з 2013 року по 2015 рік, згідно добових відомостей особового складу СП «Титан», задіяних на службі; особовий рахунок працівника СП «Титан» ОСОБА_2 за період з 01.12.2012 року по 31.12.2015 року.

Враховуючи вимоги Кодексу адміністративного судочинства України, особа повинна довести факт порушення її прав чи охоронюваних законом інтересів оскаржуваним рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 КАС України, - доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частина перша статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги.

Згідно приписів частини 1статті 69 Кодексу суд встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги осіб, на підставі підтверджених доказами фактичних даних. Ці дані встановлюються судом на підставі, зокрема, пояснень сторін, їхніх представників, письмових доказів.

Відповідно до частин першої, третьої статті 86 Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, дослідивши всі матеріали справи, доводи сторін, докази, висновки службового розслідування колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, оскільки відповідач спростував доводи позивача, надавши суду відповідні письмові докази, а тому в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.

Що стосується позовної вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заподіяну моральну шкоду в розмірі 30 000 грн., то вона також задоволенню не підлягає, оскільки суду не надані докази завдання позивачу моральної шкоди.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскаржувана постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, оскільки судом першої інстанції були порушені вимоги п. 1, 2 ч. 1 ст. 202 КАС України, а саме: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу спеціального полку «Титан» УДСО при ГУМВС України в місті Києві - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 квітня 2016 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 - відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлений 22.07.2016 року.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Файдюк В.В.