Постанова № 59136091, 18.07.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 750/2938/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Рахманкулова І.П.

Суддя-доповідач: Губська Л.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 липня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

Суддів: Ісаєнко Ю.А.

Оксененка О.М.,

при секретарі: Нікітіній А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Деснянського районного суду м.Чернігова від 03 червня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Чернігівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася до суду з даним позовом, в якому просила визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови в перерахунку її пенсії та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 року у розмірі 90% згідно постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» згідно довідки прокуратури Чернігівської області від 03.02.2016 року № 18-53 без обмеження її максимального розміру, починаючи з 01.01.2016 року, та виплатити заборгованість, яка виникне внаслідок такого перерахунку.

Постановою Деснянського районного суду м.Чернігова від 03 червня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції встановлено, що з 23.12.2004 року позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-ХІІ, яка обчислена в розмірі 90% заробітної плати.

16.02.2016 року позивач звернулася до відповідача із заявою про перерахунок розміру раніше призначеної пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працівників прокуратури відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», додавши до заяви довідку прокуратури Чернігівської області про заробітну плату прокурора м. Чернігова від 03.02.2016 року № 18-53.

Проте, листом УПФУ в м. Чернігові № 3995/03 від 25.02.2016 року у задоволенні її вимог було відмовлено, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Задовольняючи адміністративний позов частково, суд першої інстанції дійшов до висновку, що дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії позивача є протиправними та зобов»язав УПФУ здійснити перерахунок пенсії на підставі наданої довідки та без обмеження максимального розміру пенсії.

Колегія суддів не в повній мірі погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» підвищено на 25% посадові оклади керівних працівників, спеціалістів і службовців, розміри яких затверджено, зокрема, постановою Кабінету Міністрів України від 31 травня 2012 року № 505 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури».

Умови та порядок пенсійного забезпечення прокурорів і слідчих визначено статтею 50-1 Закону України від 05.11.1991 № 1789-XII «Про прокуратуру».

Відповідно до частини першої статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII (в редакції, чинній на час призначення позивачці пенсії) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку.

Частиною другою цієї норми (в редакції, чинній на час призначення пенсії) передбачено, що розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за класні чини, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії, визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі.

Також, положеннями цієї правової норми було передбачено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком.

Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи.

Починаючи з 01 січня 2015 року вказану норму викладено у новій редакції, відповідно до якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

15 липня 2015 року набрав чинності Закон України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII, відповідно до підпункту 1 пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» якого норми Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII, які регулювали, зокрема, питання перерахунку пенсії, втратили чинність.

Пенсійне забезпечення працівників прокуратури, станом на час спірних правовідносин, регулюється правилами статті 86 Закону України «Про прокуратуру» від 14 жовтня 2014 року №1697-VII.

Згідно частин 13, 20 цієї статті, пенсії за вислугу років відповідно до цієї статті призначаються, перераховуються і виплачуються уповноваженими на це державними органами. Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, станом на момент призначення позивачу пенсії законодавством було встановлено право осіб, яким призначена пенсія згідно Закону України «Про прокуратуру», на її перерахунок у разі підвищення заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників.

Разом із тим, на момент звернення позивача до територіального органу Пенсійного фонду України за перерахунком пенсії питання такого перерахунку чинним законодавством не врегульоване, в той час як передбачено, що умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям повинні бути визначені Кабінетом Міністрів України.

Водночас, враховуючи, що Кабінетом Міністрів України не вжито заходів на реалізацію вищенаведеної норми, виходячи із приписів частини першої статті 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, та статті 22, згідно з якою закріплені Конституцією України права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції в тому, що позивач має право на перерахунок пенсії у зв'язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 09 грудня 2015 року № 1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів», на підставі довідки прокуратури Черкаської області від 03 лютого 2016 року № 18-53, і що при такому перерахунку мають застосовуватися норми, що визначали умови та порядок перерахунку пенсії, які діяли на момент її призначення.

Згідно з п. 5 Прикінцевих положень Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій і статус суддів», «Про статус народного депутата України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про судову експертизу», «Про Національний банк України», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про дипломатичну службу», Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України.

Однак, колегія суддів вважає, що при перерахунку пенсії працівникам прокуратури має застосовуватися норма, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, а тому внесені зміни Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» стосуються порядку призначення пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру» у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Аналогічний висновок викладений Вищим адміністративним судом України, в ухвалі від 19 травня 2016 року у справі №463/2228/15-а (К/800/41001/15).

Крім того, вирішуючи питання про застосування наведеного Закону в часі, колегія суддів виходить з того, що згідно зі ст. 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до ст. 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зокрема працівників прокуратури, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Аналогічна правова позиція зі спірного питання висловлена Верховним Судом України у постанові від 10 грудня 2013 року у справі № 21 348а13, постанові від 17 грудня 2013 року у справі № 21-445а13, від 06 жовтня 2015 року у справі № 21-2432а15.

Згідно з ч. 1 ст. 244-2 КАС України, висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку щодо протиправності відмови відповідача у проведенні перерахунку пенсії позивачці відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, яка діяла на момент призначення пенсії.

При цьому, колегія суддів не приймає доводи апелянта про відсутність правових підстав для проведення перерахунку пенсії позивача з посиланням на п. 5 Прикінцевих положень Закону України від 02 березня 2015 року № 213-VІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», оскільки ним застосовано нові положення до правовідносин, які виникли до набрання ними чинності, що суперечить вимогам ч. 1 ст. 58 Конституції України, якою передбачено, що закони та нормативні акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність. Крім того, вказані зміни законодавства не містять вимогу щодо перерахунку раніше призначеної пенсії, а тому ця норма до спірних правовідносин не застосовується.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 26 вересня 2013 року у справі № К/800/12309/13, від 10 березня 2016 року у справі № К/800/6203/16, від 12 квітня 2016 року у справі № К/800/8027/16.

Разом із цим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції в тому, що перерахунок і виплата пенсії позивача мають бути здійснені, починаючи з 01 січня 2016 року, адже в силу положень статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру» (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) передбачено, що перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії; якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Оскільки постанова Кабінету Міністрів України, на підставі якої позивачка набула право на збільшення розміру пенсії, внаслідок підвищення заробітної плати працівників прокуратури, прийнята в грудні 2015 року, то, в силу вищенаведених норм, відповідач зобов'язаний здійснити відповідний перерахунок саме з 01 січня 2016 року, а не починаючи з місяця, в якому позивачка звернулася із заявою про перерахунок.

Разом з тим, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про не обмеження максимального розміру пенсії.

Так, судом встановлено, що пенсія позивачці призначена в 2004 році.

Законом України від 08 липня 2011 року №3668-VI «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі - Закон №3668-VI), який набрав чинності з 01 жовтня 2011 року, встановлено обмеження виплати пенсії максимальним її розміром.

Відповідно до ст.2 Закону №3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Закону України «Про прокуратуру», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

Разом з цим, як встановлено п.2 Прикінцевих та перехідних положень Закону №3668-VI, обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.

Крім того, у відповідності до норм Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VІІІ в редакції, чинній на момент звернення позивача з заявою про проведення перерахунку пенсії, внесено зміни до частини п'ятнадцятої статті 50-1 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до яких максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

З матеріалів справи вбачається, що до подання цього позову пенсія позивачки була обрахована із заробітної плати відповідної посади у розмірі 7508,05 грн. і складала 6757,24 грн. (90%) (а.с.9). Звернувшись за перерахунком зараз, позивач надала довідку , згідно якої заробітна плата відповідного працівника складає 23426 грн. (а.с.8), тобто, після перерахунку пенсія складатиме 21086,1 грн.(90%).

Разом з тим, норми законодавства щодо обмеження максимального розміру пенсії на даний час є чинними, неконституційними не визнані, а тому підлягають до застосування всіма юридичними та фізичними особами, отже, законних підстав для виплати пенсії в більшому, ніж обмежено, розмірі немає.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції - зміні.

Згідно ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції правильне по суті вирішення справ чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Оскільки, ухвалою від 29.06.2016 року відповідачу було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до винесення рішення, він підлягає стягненню за ухвалою суду.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Чернігівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України - задовольнити частково.

Постанову Деснянського районного суду м.Чернігова від 03 червня 2016 року - змінити.

В абзаці третьому резолютивної частини постанови виключити вислів «без обмеження її максимального розміру».

В решті постанову Деснянського районного суду м.Чернігова від 03 червня 2016 року залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернігівського об'єднаного Управління Пенсійного фонду України несплачений при поданні апеляційної скарги судовий збір в сумі 606 (шістсот шість) грн. 32 (тридцять дві) коп. на рахунок - 31211206781007, код ЄДРПОУ - 38004897, МФО банку - 820019, отримувач - УДКСУ у Печерському районі, банк - ГУДКСУ у м. Києві, Код класифікації доходів бюджету 22030101.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту.

Постанова в повному обсязі складена 21 липня 2016 року.

Головуючий-суддя Л.В.Губська

Судді Ю.А.Ісаєнко

О.М.Оксененка

Головуючий суддя Губська Л.В.

Судді: Оксененко О.М.

Ісаєнко Ю.А.