Ухвала суду № 59136086, 21.07.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 746/124/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Цибенко І. В. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

21 липня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Присяжної Д. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Варвинского об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 18 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Варвинского об'єднананого управління Пенсійного фонду України про визнання дій незаконними, зобовязання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до Новозаводського районного суду міста Чернігова з адміністративним позовом до Варвинского об'єднананого управління Пенсійного фонду України про визнання незаконними дій щодо відмови при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком у зарахуванні до загального трудового стажу періоду роботи в Російській Федерації; зобов'язання при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком зарахувати до загального страхового стажу період роботи в ТОВ «КНГ-Сервіс» Ханти-Мансійського автономного округу Тюменської області РФ з 22.02.2008 р. по 31.03.2014 р., починаючи з 15.05.2014 р.

Постановою Новозаводського районного суду міста Чернігова від 18 травня 2016 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Варвинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України щодо відмови ОСОБА_2 у зарахуванні до загального страхового стажу періоду роботи в ТОВ «КНГ-Сервіс» Ханти-Мансійського автономного округу Тюменської області РФ з 22.02.2008 р. по 31.03.2014 р. при переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком.

Зобов'язано Варвинське об'єднане управління Пенсійного фонду України при переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком з 16.05.2014 року, зарахувати до загального страхового стажу період роботи в ТОВ «КНГ-Сервіс» Ханти-Мансійського автономного округу Тюменської області РФ з 22.02.2008 р. по 31.03.2014 р.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги залишити без задоволення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У відповідності до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах доводів апеляційної скарги.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутністю представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, позивач з 2007 року отримує пенсію по інвалідності 3 групи загального захворювання відповідно ч. 1 ст. 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 р.

Його страховий стаж на дату призначення пенсії по інвалідності складав 33 роки.

Після призначення пенсії позивач продовжував працювати з 22.02.2008 р. і до пенсійного віку 60 років у ТОВ «КНГ-Сервіс» Ханти-Мансійського автономного округу Тюменської області РФ в місцевості, прирівняній до районів крайньої півночі.

У травні 2014 він звернувся до відповідача із заявою про переведення його з пенсії по інвалідності на пенсію за віком.

Як вбачається з листа № 5/02/К-2 від 28.10.2015 р. управління ПФ України в Срібнянському районі Чернігівської області, з 16.05.2014 р. позивачу призначено пенсію за віком з урахуванням стажу з 22.02.2008 р. по 31.03.2014 р. в ТОВ «КНГ-Сервіс» Тюменської області Російської Федерації, загальний трудовий стаж позивача склав 40 років 7 місяців та 26 дні, розмір пенсії становив 2971,50 грн.

Однак, в подальшому, листом № 11274/К-100 від 26.11.2015 р. Пенсійний Фонду України надіслав на адресу позивача листа, в якому повідомив про зменшення розміру пенсії позивачу без попередження до 949, 00 грн. у зв'язку з тим, що підстави для зарахування періоду роботи у РФ відсутні.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено такі види пенсій: пенсія за віком, пенсія по інвалідності, пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

За приписами п. 1 ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Згідно ст. 1 Угоди «Про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення» від 13 березня 1992 року, укладеною між Україною і Росією, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць цієї Угоди і членів їх сімей здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої вони проживають.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Угоди «Про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення» від 13 березня 1992 року, укладеною між Україною і Росією, для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсію на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасників угоди зараховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР до набрання сили вказаної угоди.

Відповідно до абз. 2, 3 ст. 6 Угоди між Урядом України і Урядом РФ «Про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн» від 14 січня 1993 року трудовий стаж, включаючи стаж який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визнається Сторонами. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Сторонами визнаються дипломи, свідоцтво, інші документи державного зразка про рівень освіти і кваліфікації, які видані відповідними компетентними органами Сторін, без легалізації.

Як вбачається з копії трудової книжки та довідки № 226 від 20.05.2015 р. з 22.02.2008 р. по 20.15.2015 р. позивач працював в ТОВ «КНГ-Сервіс» Ханти-Мансійського автономного округу Тюменської області РФ в місцевості, прирівняній до районів крайньої півночі ( а. с. 49-54).

В апеляційній скарзі відповідач апелює на невірне трактування судом першої інстанції Угоди від 13.03.1992 р., оскільки остання стосується лише призначення, а не переведення з вже призначеної на іншу.

Натомість, у відповідності до п. 3 ч. 3 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.

Зважаючи на вказану норму, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та наявності у позивача права на включення здобутого стажу до обрахунку пенсії за віком.

В той же час, у порядку ч. 2 ст. 71 КАС України відповідач доводами апеляційної скарги не довів, що виключення з обрахунку цього стажу є правомірним.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення в частині його оскарження відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Варвинского об'єднаного управління Пенсійного фонду України на постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 18 травня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Варвинского об'єднананого управління Пенсійного фонду України про визнання дій незаконними, зобовязання вчинити певні дії залишити без задоволення.

Постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 18 травня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя О. А. Губська

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.