Ухвала суду № 59134907, 20.07.2016, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про закінчення підготовчого провадження і

призначення справи до судового розгляду

20 липня 2016 рокум. ПолтаваСправа № 816/674/16

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бойка С.С.,

за участю:

секретаря судового засідання - Носенка М.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Забєлінського О.С.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду по справі за адміністративним позовом Фізичної особи ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Полтавській області про скасування рішення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

10 травня 2016 року позивач Фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного Управління Національної поліції в Полтавській області про скасування рішення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 27 травня 2016 року провадження у справі за даним адміністративним позовом відкрито.

Представником відповідача в попередньому судовому засіданні заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду встановленого статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Позивач в попередньому судовому засіданні проти задоволення заявленого клопотання заперечував посилаючись на те, що строк звернення ним пропущено з поважних причин, а саме у зв'язку з погіршенням станом здоров'я його матері якій в травні 2015 року було проведено протезування мітрального та аортального клапанів серця. Крім того, позивач просив визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними та поновити йому вказаний строк.

Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно з частини третьої вказаної статті для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Таким чином, для вирішення питання про наявність або відсутність пропуску строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звернення до суду із даним позовом, слугувала незгода позивача із діями - Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, які виразились: у винесенні наказу № 625 о/с про звільнення ОСОБА_1, також позивач просить поновити його на посаді та стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Приймаючи до уваги зміст заявлених позивачем вимог, суд дійшов висновку, що для вирішення питання про наявність або відсутність пропуску строку звернення до суду із даним позовом, необхідно встановити факт, коли позивачу стало відомо про порушення його прав.

Згідно з ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Виходячи зі змісту ст.99 КАС, інші закони-це закони, які встановлюють строки звернення до адміністративного суду з вимогою вирішити публічно-правовий пір.

Так, відповідно до ст. 233 Кодексу законів про працю працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Аналізуючи положення даної статті, суд зазначає, що законодавець, повторюючи загальне правило про те, що строк для звернення обчислюється з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права, ст. 233 КЗпП конкретизує це правило стосовно до випадку звільнення працівника. В цьому разі строк обчислюється з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. Встановивши альтернативу, законодавець не визначив суб'єкта, який має право вибрати той чи інший день для початку обчислення строку. Все-таки уявляється виправданим строк обчислювати з дня, коли вчинено більш ранню дію. Такий висновок обумовлено тим, що обчислення строку з дня вручення копії наказу про звільнення або трудової книжки є лише конкретизацією загального правила про обчислення строку з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення його суб'єктивних трудових прав. Оскільки дізнатися два рази про одне й те саме неможливо, то слід думати, що при першій же дії власника (наприклад, врученні трудової книжки із записом про звільнення) працівник і дізнався про порушення права. Якщо пізніше власник вчинить й іншу дію - вручить працівникові копію наказу про звільнення, то до цього моменту працівник уже знає про порушення його права.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 12.11.2015 був ознайомлений з наказом про його звільнення та мав можливість в межах місячного строку, тобто до 12.12.2015 звернутися до суду за захистом своїх прав, але позивач звернувся до суду з даним позовом лише 10.05.2016.

Враховуючи наведене, строк на звернення до суду пропущений, оскільки адміністративний позов подано поза межами строку звернення до суду за захистом свого порушеного права.

Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом (ст. 99 КАС), залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Умовою застосування цієї норми є: пропуск строку звернення до суду; відсутність підстав для визнання причин пропуску поважними.

Пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений судом за наявності поважних причин його пропуску (ч.1 ст.102 КАС України).

Вирішуючи питання про поважність причин пропущення строку звернення до суду з позовом, необхідно враховувати, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам:

1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк;

2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк. Тому не може бути визнано поважною причиною пропуску строку, наприклад, умисне неодержання особою поштової кореспонденції з суду;

3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено;

4)ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Якщо особа, яка звернулася до суду, не навела поважних причин пропуску строку звернення до суду, але суд такі вбачає з наданих доказів, суд визнає причини пропуску строку поважними та відкриває провадження у справі.

Якщо з наданих доказів не вбачається причин пропуску строку, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що представником відповідача в попередньому судовому засідання було заявлено клопотання про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду, а позивачем було заявлено клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зважає на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

При цьому, в силу приписів ч. 4 ст. 11 КАС України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Як встановлено судом, неможливість позивача щодо своєчасного звернення до суду з позовом була пов'язана з доглядом за хворою матір'ю ОСОБА_4 та двома малолітніми дітьми, на підтвердження чого свідчать копія виписки з історії хвороби стаціонарного хворого №2509, виданої ДУ Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова НАМН України завідувачем відділення доктором медичних наук ОСОБА_5 та лікуючим лікарем ОСОБА_6, копіями свідоцтв про народження та копією довідки Лохвицької міської ради про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 23.09.2015 № 5116 (а.с.44-46).

Відповідно до п. 1 оглядового листа ВАС України від 06.08.2008 р. N 1367/100/13-08 "Про практику застосування окремих приписів Кодексу адміністративного судочинства України (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим адміністративним судом України)" тимчасова непрацездатність особи, яка бере участь у справі, підтверджена медичною установою, визнається поважною причиною пропуску процесуальних строків, які підлягають поновленню або продовженню судом.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду та визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та його поновлення.

Позивач в попередньому судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в попередньому судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

До судового розгляду спір між сторонами не врегульований.

Відповідно до частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України суд першої інстанції, встановивши, що з адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.

Дослідивши матеріали справи вислухавши думку позивача та представника відповідача, суд вважає за необхідне залучити до участі у справі в якості співвідповідачів Управління міністерства внутрішніх справи України в Полтавській області, Лохвицький районний відділ УМВС України в Полтавській області та Лохвицький ВП ГУНП в Полтавській області.

У попередньому судовому засіданні з'ясовано питання про склад осіб, які братимуть участь у справі, визначені факти, які необхідно встановити для вирішення спору та вирішено інші питання, необхідні для розгляду справи по суті.

На підставі викладеного, керуючись статтею 121 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду відмовити.

Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду.

Залучити до участі у справі в якості співвідповідачів Управління міністерства внутрішніх справи України в Полтавській області, Лохвицький районний відділ УМВС України в Полтавській області та Лохвицький ВП ГУНП в Полтавській області.

Закінчити підготовче провадження у справі за адміністративним позовом Фізичної особи ОСОБА_1 до Головного Управління Національної поліції в Полтавській області, Управління міністерства внутрішніх справи України в Полтавській області, Лохвицький районний відділ УМВС України в Полтавській області та Лохвицький ВП ГУНП в Полтавській області про скасування рішення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Полтавського окружного адміністративного суду на 10:30 04 серпня 2016 року (за адресою: 36039, м. Полтава, вул. Пушкарівська, 9/26).

В судове засідання викликати осіб, які беруть участь у справі.

Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 22 липня 2016 року.

Суддя С.С. Бойк