Рішення № 59134374, 18.07.2016, Святошинський районний суд міста Києва

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 369/13039/15-ц

пр. № 2/759/2198/16

18 липня 2016 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Семанівої Ю.В.,

за участю секретаря - Ярмощук К.А.,

представника позивача - Соколовської Я.В.

відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ «Універсал Банк» звернувся до суду з зазначеним позовом , який згодом уточнив, та просить постановити рішення, яким стягнути на його користь з ОСОБА_3 суму заборгованості у розмірі 55 563, 52 швейцарських франків та суму судових витрат у розмірі 19 960 гривень 49 копійок. Свої вимоги мотивує тим, що 11.12.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк», повним правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №002-2900/756-0667, відповідно до п.1.1. якого кредитор зобов'язується надати позичальнику на умовах Договору грошові кошти в сумі 60 000,00 (шістдесят тисяч) швейцарських франків, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати та повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 9,95% річних в порядку, на умовах та в строки визначені договором.

Позивач виконав свої обов'язки за кредитним договором, надав відповідачу кредитні кошти у розмірі 60 000, 00 швейцарських франків, що підтверджується меморіальним ордером №0022900CHF001752 від 11.12.2007 року та випискою з особистого рахунку відповідача за 11.12.2007 року.

Підпунктом 1.1.3. Кредитного договору сторони погодили, що за користування кредитним коштами понад встановлений строк (або терміни погашення) нараховується процентна ставка в розмірі 29,85 (двадцять дев'ять цілих вісімдесят п'ять сотих) % річних. Відповідно до п.1.2. Кредитного договору строк кредитування за цим договором становить період: з дати надання кредитором кредиту позичальнику по 10 грудня 2037 року включно. Відповідач систематично не виконує обов'язки за договором. Відповідно до п.5.2.5. Кредитного договору сторони погодили, що відповідно вимог законодавства України у випадку настання будь-якої із нижчевказаних обставин та направлення банком Позичальнику відповідного повідомлення/вимоги вважається, що настав новий термін/строк виконання основного зобов'язання (всіх грошових зобов'язань) Позичальника за цим Договором з дня направлення Банком відповідного повідомлення/вимоги Позичальнику. Керуючись положеннями Кредитного договору 30.04.2015 Позивач направив відповідачу вимогу дострокового погашення кредиту, яку Відповідачем на момент подання даної позовної заяви не виконано.

У порушення вимог кредитного договору, що стосується своєчасного погашення заборгованості по кредиту та відсотків нарахованих за користування кредитом відповідач належним чином не виконав, в зв'язку з чим у ОСОБА_3 перед ПАТ «Універсал Банк» станом на 13.11.2015 року виникла заборгованість по кредитному договору в розмірі 55 563,52 ( п'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот шістдесят три, 52) швейцарських франків, у тому числі:

-заборгованість за тілом кредиту: 51 685,31 (п'ятдесят одна тисяча шістсот вісімдесят п'ять, 31) швейцарських франків;

-заборгованість по відсоткам за користування кредитом: 3 841,69 (три тисячі вісімсот сорок один, 69) швейцарських франків;

-заборгованість по підвищеним відсоткам: 36.52 (тридцять шість, 52) швейцарських франка.

Еквівалент заборгованості в національній валюті України станом на дату оплати судового збору за офіційним курсом НБУ (1 долар США=23,949241 грн.) складав 1 330 704, 13 (один мільйон триста тридцять тисяч сімсот чотири, 130 грн., з яких:

-заборгованість за тілом кредиту: 1 237 823, 95 (один мільйон двісті тридцять сім тисяч вісімсот двадцять три, 95) грн.;

-заборгованість по відсоткам за користування кредитом: 92 005,56 (дев'яносто дві тисячі п'ять, 56) грн.,

-заборгованість по підвищеним відсоткам: 874,63 (вісімсот сімдесят чотири, 63) грн...

Оскільки по теперішній час відповідач грошові кошти не повернув, позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх у повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні зазначив, що не заперечує, що згідно з розрахунками банку, він винен гроші, проте він кожного місяця продовжує сплачувати платежі за кредитом, на отримані кошти ним було придбано однокімнатну квартиру у м. Києві. Обіцяв, що і надалі буде продовжувати сплачувати грошові кошти і при першій можливості, погасить існуючий борг, однак, наразі у зв'язку зі стрімким зростанням курсу швейцарського франку, враховуючи невелику заробітну плату, він мє можливість погашати утворену заборгованість лише частково.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Вирішуючи заявлені позовні вимоги, суд виходить з того, що між сторонами виникли договірні відносини з приводу кредиту, які регулюються параграфами 1, 2 глави 71 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинне виконуватися належним чином у відповідності з умовами договору. При цьому відповідач, як сторона кредитного договору зобов'язаний повернути позивачу одержаний кредит та сплатити відсотки (ч.1 ст.1054 ЦК України).

Згідно ст.530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк. У разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки (пені).

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення Боржником зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Судом встановлено, що 11.12.2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Універсал Банк», повним правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №002-2900/756-0667, відповідно до п.1.1. якого кредитор зобов'язується надати позичальнику на умовах Договору грошові кошти в сумі 60 000,00 (шістдесят тисяч) швейцарських франків, а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використовувати та повернути кредит, а також сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 9,95% річних в порядку, на умовах та в строки визначені договором (а.с. 5-10).

Підпунктом 1.1.3. Кредитного договору сторони погодили, що за користування кредитним коштами понад встановлений строк (або терміни погашення) нараховується процентна ставка в розмірі 29,85 % річних. Відповідно до п.1.2. Кредитного договору строк кредитування за цим договором становить період: з дати надання кредитором кредиту позичальнику по 10 грудня 2037 року включно. Відповідач систематично не виконує обов'язки за договором.

У зв'язку із невиконання умов договору від 11.12.20-7 року, станом на 13.11.2015 року у відповідача виникла заборгованість у розмірі 55 563, 52 швейцарських франків, з яких: заборгованість за тілом кредиту: 51 685,31 швейцарських франків;

-заборгованість по відсоткам за користування кредитом: 3 841,69 швейцарських франків;

-заборгованість по підвищеним відсоткам: 36.52 швейцарських франків.

Еквівалент заборгованості в національній валюті України станом на дату оплати судового збору за офіційним курсом НБУ (1 долар США=23,949241 грн.) складає 1 330 704, 13 (один мільйон триста тридцять тисяч сімсот чотири, 130 грн., з яких:

-заборгованість за тілом кредиту: 1 237 823, 95 грн.;

-заборгованість по відсоткам за користування кредитом: 92 005,56 грн.,

-заборгованість по підвищеним відсоткам: 874,63 грн.

-Позивачем направлялась вимога від 28.04.2015 року про сплату заборгованості у розмірі 53777,52 швейцарських франків, яку відповідач отримав 08.05.2016 року, що підтверджується зворотнім повідомленням (а.с. 25).

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачені відсотки.

Таким чином, відповідачем порушені умови договору, що призвело до виникнення вище вказаної заборгованості.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається. Стороною позивача наданий розрахунок заборгованості по кредитному договору.

Вимогам ст. 10 ЦПК України передбачено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, відповідач не скористався своїм правом щодо подання суду доказів та можливого доведення перед судом їх переконливості.

Вимогами ст. 536 ЦПК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Стаття 1049 ЦК України закріплює обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановленні договором.

Відповідно до вимог ст. 1050 ч. 2 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів за договором позики.

За викладених обставин суд доходить висновку, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню, оскільки вони ґрунтуються на підставах, визначених діючим законодавством.

Стаття 625 ЦК України визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Грошовим зобов'язанням вважається зобов'язання, змістом якого є сплата боржником грошей. Правила даної статті розповсюджуються на будь-які грошові зобов'язання. Частина 1 статті встановлює виключення із загального правила про припинення зобов'язання у зв'язку із неможливістю його виконання (ст. 607 ЦК). Оскільки грошові кошти є родовими речами, неможливість виконання такого зобов'язання (наприклад, внаслідок відсутності у боржника грошей), не звільняє його від відповідальності. Тобто в будь-якому випадку боржник зобов'язаний відшкодувати кредиторові завдані збитки, сплатити неустойку та нести інші наслідки, передбачені зазначеною статтею.

Крім того, відповідно до статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кошти є грошима в національній або іноземній валюті чи їх еквівалент; у статтях 47 та 49 цього Закону визначені операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Ці кредитні операції здійснюються на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу.

Законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 192 ЦК України).

Відповідно до статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Такий порядок встановлено Декретом Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19 лютого 1993 року № 15-93, статтею 5 якого визначено, що операції з валютними цінностями здійснюються на підставі генеральних та індивідуальних ліцензій НБУ. Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 цього Декрету.

У зв'язку з наведеним вище слід дійти висновку про те, що не суперечить чинному законодавству України стягнення заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті, оскільки саме вона надавалась за договором і позивач просить стягнути суму у валюті. Разом зі стягненням заборгованості в іноземній валюті суд має право стягнути й проценти за кредитним договором в іноземній валюті, оскільки такий процент є не фінансовою санкцією, а платою за користування грошима.

Вищевказана правова позиція знайшла своє відображення в правовій позиції Верховного Суду України у справі № 6-190цс15.

Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

16 жовтня 2011 року вступив у силу Закон України від 22 вересня 2011 року № 3795-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг», згідно з яким частину першу статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» було доповнено абзацом третім, відповідно до якого надання (отримання) споживчих кредитів в іноземній валюті на території України забороняється.

У справі, яка є предметом перегляду, слід зазначити, що кредитний договір укладено сторонами 11 грудня 2007 року. На час укладення цього кредитного договору Закон України «Про захист прав споживачів» не передбачав заборони на надання споживчих кредитів в іноземній валюті.

Разом з цим, відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - 19 960,49 гривень судового збору.

Керуючись ст.ст. 11, 16, 509, 525, 526, 530, 536, 610, 629, 1049,1054 ЦК України, ст. 10, 11, 60, 79, 88, 131, 208, 209, 212-215, 224-228, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця пгт. Народичі Житомирської області, останнє місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий 1 квітня 1997 року Народицьким РВ УМВС України в Житомирській області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Публічного Акціонерного товариства «Універсал Банк» (МФО 322001, код ЄДРПОУ 21133352, п/р № 29095000202428 а ПАТ «Універсал Банк»)

заборгованість по кредитному договору № 002-2900/756-0667 від 11.12.2007 року станом на 1.11.2015 року в розмірі 55 563,52 (п'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот шістдесят три, 52) швейцарських франки, яка складається з:

- 51685,31 швейцарських франки - заборгованість за тілом кредиту;

- 3841,69 швейцарських франки - заборгованість по відсоткам;

- 36,52 швейцарських франки - заборгованість по підвищеним відсоткам;

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» судовий збір у розмірі 19 960 гривень 49 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Ю.В. Семаніва