Ухвала суду № 59131226, 23.07.2016, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/13476/16-к

Провадження 1-кс/522/13929/16

У Х В А Л А

23 липня 2016 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Іванов В.В., при секретарі Констатиновій Х.Ф., за участю прокурора Маліцького А.С., Брильова М.О., захисника Мельниченка В.С., підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора військової прокуратури Одеського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_2, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Затишшя, Фрунзівського району Одеської області, українця, громадянина України, із повною вищою освітою, працюючого слідчим Красноокнянського ВП Котовського ВП ГУНП в Одеській області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Органами досудового розслідування ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за наступних обставин.

Військовою прокуратурою Одеського гарнізону Південного регіону України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016161010000217 від 14 липня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що у період часу з червня 2012 року до листопада 2015 року ОСОБА_2 проходив службу на посаді слідчого Красноокнянського РВ ГУ МВС України в Одеській області.

Відповідно до наказу начальника ГУНП України в Одеській області № 132 о/с від 07.11.2015 року ОСОБА_2 у порядку переведення з органів Міністерства внутрішній справ призначено на посаду слідчого Красноокнянського ВП Котовського ВП ГУНП в Одеській області та присвоєно спеціальне звання «старший лейтенант поліції», у зв'язку з чим, на підставі ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів», останній є працівником правоохоронного органу.

У період часу з квітня 2004 року до листопада 2015 року ОСОБА_3 проходив службу на різних посадах Красноокнянського РВ ГУ МВС України в Одеській області.

Відповідно до наказу начальника ГУНП України в Одеській області № 128 о/с від 07.11.2015 року ОСОБА_3 у порядку переведення з органів Міністерства внутрішній справ призначено на посаду поліцейського Красноокнянського ВП Котовського ВП ГУНП в Одеській області та присвоєно спеціальне звання «старший сержант поліції», у зв'язку з чим, на підставі ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів», останній є працівником правоохоронного органу.

Відповідно до статті 19 Конституції України, ст.ст.8, 18 Закону України «Про національну поліцію», ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.ст.1, 2, 6 Закону України «Про національну поліцію» завданням поліції, зокрема є забезпечення охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави. Поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3, вступивши на службу в органи поліції, відповідно до вимог статті 64 Закону України «Про національну поліцію», склали присягу на вірність Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки.

В силу наявного досвіду роботи в органах внутрішніх справ та поліції ОСОБА_2 та ОСОБА_3 знали та розуміли вищевикладені вимоги Конституції України та виданих в її розвиток та реалізацію інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність Національної поліції та Присяги поліцейського.

Проте, незважаючи на це, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вчинили злочин за наступних обставин.

3 березня 2016 року Красноокнянським відділенням поліції Котовського відділу поліції ГУНП України в Одеській області на підставі повідомлення та доданих матеріалів з Котовського прикордонного загону Державної прикордонної служби України, до Єдиного реєстру досудового розслідування за № 12016160350000104 внесено відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України.

Здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12016160350000104 від 3 березня 2016 року доручено слідчому Красноокнянського відділення поліції Котовського відділу поліції ГУНП України в Одеській області старшому лейтенанту поліції ОСОБА_2

8 липня 2016 року в ході проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні на підставі ухвали слідчого судді Красноокнянського районного суду Одеської області слідчим ОСОБА_2 проведено обшук приватного домоволодіння громадянина ОСОБА_4, розташованого за адресою: АДРЕСА_4.

За наслідками проведеного обшуку за вказаною адресою виявлено та вилучено речовину рослинного походження, що за зовнішніми ознаками схожа на наркотичну речовину «канабіс».

До початку проведення обшуку слідчий ОСОБА_2 познайомився з власником даного приватного домоволодіння - громадянином ОСОБА_4

Надалі, переслідуючи раптово виниклу мету особистого незаконного збагачення, старший лейтенант поліції ОСОБА_2 у ході спілкування з громадянином ОСОБА_4 повідомив останньому, що якщо даний громадянин не надасть йому неправомірну вигоду то він, тобто ОСОБА_2 з урахуванням виявлення та вилучення у ході обшуку речовини рослинного походження, що за зовнішніми ознаками схожа на наркотичну речовину «канабіс», з використанням наданої йому влади та службового становища слідчого у кримінальному провадженні № 12016160350000104 від 3 березня 2016 року, підготує та оголосить йому, тобто ОСОБА_4 повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та спрямує обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні до суду для розгляду по суті.

Продовжуючи здійснення початкового етапу реалізації свого злочинного наміру незаконного збагачення слідчий ОСОБА_2, діючи з метою схилити ОСОБА_4 до передачі йому неправомірної вигоди, у ході вищевказаної бесіди повідомив останньому, що у разі відмови в передачі йому неправомірної вигоди, він, тобто ОСОБА_2, з урахуванням свого службового становища та наданої йому влади, шляхом зібрання речових та документальних доказів, негативних характеризуючих матеріалів, переконає суд призначити ОСОБА_4 найбільш суворе покарання, пов'язане з позбавленням волі.

Не маючи іншого вибору, громадянин ОСОБА_4, не бажаючи настання негативних наслідків щодо його прав та законних інтересів, вимушено погодився на вимоги старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 про передачу останньому неправомірної вигоди, однак зауважив, що йому необхідний час для пошуку грошових коштів.

У свою чергу старший лейтенант ОСОБА_2, усвідомлюючи факт досягнення свого наміру схилити ОСОБА_4 до передачі йому неправомірної вигоди зазначив, що необхідну до передачі йому суму грошових коштів він повідомить йому в ході наступної зустрічі, що має відбутися у приміщенні Красноокнянського ВП Котовського ВП ГУНП України в Одеській області за адресою: Одеська область, смт. Окни, вул. Енгельса (Устима Кармелюка), буд. 19. Для визначення точного часу прибуття ОСОБА_4, слідчий ОСОБА_2 залишив останньому аркуш паперу з номером його мобільного телефону та вказав зателефонувати через 3-4 дні.

У наступному у завчасно визначений у телефонній розмові ОСОБА_2 час - 15 липня 2016 року близько 10.00 години, громадянин ОСОБА_4 прибув до Красноокнянського ВП Котовського ВП ГУНП України в Одеській області за адресою: Одеська область, смт. Окни, вул. Енгельса (Устима Кармелюка), буд. 19 на бесіду з ОСОБА_2

У ході вказаної бесіди, слідчий ОСОБА_2, у присутності та за безпосереднього сприяння поліцейського Красноокнянського ВП Котовського ВП ГУНП в Одеській області старшого сержанта поліції ОСОБА_3 підтвердив свою вимогу передати йому та ОСОБА_3 неправомірну вигоду у сумі 500 доларів США (що станом на 15 липня 2016 року за даними Національного банку України склало 12 400 гривень) за не здійснення повідомлення йому, тобто ОСОБА_4, про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та спрямуванням відповідного обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12016160350000104 від 3 березня 2016 року за ч. 1 ст. 309 КК України до суду для розгляду по суті.

При цьому, слідчий ОСОБА_2 та поліцейський ОСОБА_3 визначили, що неправомірну вигоду у сумі 500 доларів США громадяни ОСОБА_4 має передати їм 22 липня 2016 року у приміщенні Красноокнянського ВП Котовського ВП ГУНП в Одеській області. На вказане ОСОБА_4 вимушено відповів згодою.

Надалі, о 13.30 годині 22 липня 2016 року слідчий ОСОБА_2, діючи спільно за попередньою змовою з поліцейським ОСОБА_3, перебуваючи у службовому приміщенні Красноокнянського ВП Котовського ВП ГУНП України в Одеській області за адресою: Одеська область, смт. Окни, вул. Енгельса (Устима Кармелюка), буд. 19, безпосередньо одержав від громадянина ОСОБА_4 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів у розмірі 500 доларів США (що станом на 22 липня 2016 року за даними Національного банку України склало 12 400 гривень) для себе та ОСОБА_3 за не вчинення ним, як службовою особою, яка займає відповідальне становище в інтересах ОСОБА_4, як того, хто надав неправомірну вигоду дій з використанням наданої йому влади та службових повноважень слідчого у кримінальному провадженні, а саме - за не здійснення повідомлення йому, тобто ОСОБА_4, про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та спрямуванням відповідного обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12016160350000104 від 3 березня 2016 року за ч. 1 ст. 309 КК України до суду для розгляду по суті.

Після одержання неправомірної вигоди ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були затримані працівниками військової прокуратури Одеського гарнізону, а їх протиправні дії припинено.

22 липня 2016 року ОСОБА_2 затримано у порядку ст. 208 КПК України.

23 липня 2016 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

У вчиненні вказаного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_2, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в смт. Затишшя Фрунзівського району Одеської області, українець, громадянин України, із повною вищою освітою, слідчий Красноокнянського ВП Котовського ВП ГУНП в Одеській області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, фактично мешкаючий за адресою: АДРЕСА_1, старший лейтенант поліції,

Таким чином, дії ОСОБА_2 містять ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, санкція якої передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна та відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України вказаний злочин віднесений до категорії тяжких злочинів.

Вина ОСОБА_2 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: заявою громадянина ОСОБА_4, протоколами допитів свідка ОСОБА_4, протоколом затримання особи та іншими матеріалами кримінального провадження.

Відтак у слідства є достатні дані вважати про об'єктивну наявність ризиків, передбачених п.п. 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, що свідчить про неможливість їх запобігання шляхом застосування до підозрюваного ОСОБА_2 інших більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, так як жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти наведеним ризикам.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.

У виняткових випадках застава може бути призначена у розмірі, який перевищує 80 розмірів мінімальної заробітної плати за вчинення тяжкого злочину.

Враховуючи, що ОСОБА_2 вчинив тяжкий злочин, займаючи посаду слідчого Красноокнянського ВП Котовського ВП ГУНП в Одеській області, враховуючи, що вчинене останнім кримінальне правопорушення створило в очах громадян негативне враження безладдя, безкарності та хабарництва у системі Національної поліції України, що є виключним випадком, зважаючи на суспільно-політичну ситуацію в державі, слід призначити ОСОБА_2 заставу у розмірі, що перевищує 80 мінімальних заробітних плат у розмірі не менше 800 мінімальних заробітних плат та у вказаному випадку визначити необхідність виконання ним наступних обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, зокрема, не відлучатися із м. Одеси без дозволу слідчого, прокурора або суду, утримуватися від спілкування зі свідками, іншими особами з приводу обставин вчиненого нею кримінального правопорушення, носити електронний засіб контролю, здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон.

У зв'язку з чим, слідчий звернувся до суду із клопотанням, про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали клопотання в повному обсязі та просили слідчого суддю задовольнити та доповнили клопотання слідчого, а саме, що наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Підозрюваний ОСОБА_2 та захисник Мельниченко В.С. в судовому засіданні просили суд відмовити у задоволенні клопотання слідчого. Просили обрати ОСОБА_2 менш суворий запобіжний захід, який не пов'язаний із триманням під вартою, просили обрати розмір застави в межах санкції статті, який передбачений КПК України, так як вказана прокурором застава є не співмірною із матеріальним становищем підозрюваного. Підозрюваний вину у скоєному кримінальному правопорушенні не визнає, так як не вчиняв ніяких злочинів.

Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання слідчого, допитавши підозрюваного, заслухавши учасників судового розгляду, приходжу до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, підозрюваний ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, який карається позбавленням волі на строк до 10 років, тому підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Можливість призначення підозрюваному, у разі визнання його виним, покарання у вигляді позбавлення волі, а також дані про особу підозрюваного, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного є запобігання спробам знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини

Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Крім того, слідчий суддя враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Погоджуючись з прокурором, слідчий суддя виходить з того, що діючий Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов'язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (Нечипорук і Йонкало проти України, no. 42310/04, § 219, 21 квітня 2011 року).

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).

З урахуванням конкретних обставин справи та практики ЄСПЛ, слідчий суддя вважає, що надані органом досудового розслідування до клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 докази, в своїй сукупності, на даній стадії досудового розслідування, вказують на обґрунтованість висунутої підозрюваному ОСОБА_2 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.

Зважаючи на положення ч. 3 ст. 183 КПК України, приймаючи до уваги дані про особу підозрюваного та його майновий стан, вважаю за необхідне визначати розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.

Згідно ст. 182 ч. 5 КПК України якщо слідчий суддя встановив, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів мінімальної заробітної плати відповідно.

З урахуванням майнового стану підозрюваного, обґрунтованої підозри у вчиненні злочину, а також тяжкості кримінального правопорушення, у скоєнні якого йому пред'явлена підозра, усіх обставин справи, слідчий суддя вважає, що потрібно застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 300 мінімальних заробітних плат, тобто у сумі 413 400 (чотириста тринадцять тисяч чотириста) гривень.

Керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Одеському слідчому ізоляторі УДДВП в Одеській області.

Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 300 мінімальних заробітних плат, тобто у сумі 413 400 (чотириста тринадцять тисяч чотириста) гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за підозрюваного; провадження по справі 1-кс/522/13929/16.

Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов'язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

1)прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора в розумні строки;

2)повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Роз'яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов'язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Строк дії ухвали слідчого судді становить 60 (шістдесят днів) і обчислюється з моменту фактичного затримання особи , тобто з 13:57 години 22.07.2016 року.

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 20 вересня 2016 року.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: Іванов В.В.

23.07.2016