Ухвала суду № 59130783, 16.06.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-сс/796/1952/2016 Головуючий у 1-й інстанції:Бобровник О.В.

Категорія: ст. 183 КПК Доповідач: Глиняний В.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого судді Глиняного В.П.,

суддів Масенка Д.Є., Паленика І.Г., Дзюбіна В.В., Лашевича В.М.

за участю секретаря Ярмолюк М.І.

прокурора Скибенко О.І.

захисника ОСОБА_1

підозрюваного ОСОБА_2

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві в режимі відеоконференц зв'язку апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1., яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 27 травня 2016 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання детектива Національного бюро другого підрозділу (відділу) детективів Головного підрозділу детективів Соломко О.І. та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 16 год. 37 хв. 23 липня 2016 року, відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.4 ст.368 КК України.

Одночасно підозрюваному ОСОБА_2 визначено заставу в розмірі 2223 мінімальних заробітних плат, що становить 3 223350 гривень з покладенням на підозрюваного обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Згідно ухвали, слідчий суддя відповідно по положень ст.ст. 177, 178 КПК України, врахувавши наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, яка підтверджується доданими до клопотання даними, тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, характеризуючі дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, а також врахувавши наявність ризиків, передбачених ч. 2 ст. 177 КПК України та можливості останнього, знищити, сховати, або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення,перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, можливості незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження, а також врахувавши характер заподіяних в наслідок кримінального правопорушення збитків державі, слідчий суддя прийшов до висновку про наявність підстав вважати, що застосування до ОСОБА_2 більш м'якого запобіжного заходу, не зможе запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Не погоджуючись з прийнятим рішення суду, захисник ОСОБА_1., яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_2. подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання органу досудового розслідування. Апелянт вважає оскаржувану ухвалу суду незаконною, необґрунтованою та такою, що виразилась у неповноті судового розгляду та невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.

Захисник зазначає про те, що слідчий суддя необґрунтовано прийняв до уваги нічим не підтверджені доводи сторони обвинувачення про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Також, апелянт вказує на те, що а ні в клопотанні слідчого, а ні в ухвалі слідчого судді не визначено, не встановлено та не наведено жодних правових підстав, які б вказували на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти вказаним у клопотанні ризикам.

Додатково захисник наголошує на тому, що слідчий суддя розглянув клопотання НАБУ без підтвердження його повноважень на проведення досудового слідства та стверджує, що підслідність даного кримінального провадження визначена з порушенням вимог КПК.

Окремо свою увагу апелянт звертає на визначений слідчим суддею, як альтернативний вид забезпечення кримінального провадження розмір застави, який є непомірним та обґрунтовано незаконним для її підзахисного. Тому, таке рішення слідчого судді є наслідком ігнорування не тільки вимог чинного законодавства а й практики Європейського суду з прав людини. Крім цього захисник вказує і на те, що слідчий суддя не в повній мірі врахував особу підзахисного, сімейний стан, міцність соціальних зв'язків.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів, в провадженні Національного антикорупційного бюро України перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52015000000000019 від 26 грудня 2015 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.4 ст.368 КК України.

25 травня 2016 року ОСОБА_2 затримано в порядку ст. 208 КПК України та 26 травня 2016 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.4 ст.368 КК України.

27 травня 2016 року детектив Національного бюро другого підрозділу (відділу) детективів Головного Підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро Соломко за погодженням із начальником четвертого відділу управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Симків Р. звернувся до Солом'янського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. 27 травня 2016 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва задовольнив дане клопотання та застосував до ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, та визначив розміри застави в розмірі 2223 мінімальних заробітних плат, що становить 3 223350 гривень з покладенням на підозрюваного обов'язків.

При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу, суддя правильно встановив, що наведені у клопотанні дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.4 ст.368 КК України, а також з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотання ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Як встановлено колегією суддів, зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані в повному обсязі.

Колегія суддів вважає, що перевіряючи доводи клопотання детектива на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_2. у разі визнання його винним у вчинені кримінального правопорушення якого підозрюється останній, а також з огляду на конкретні обставини кримінального провадження. Зокрема наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається детектив у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний, всупереч твердженням захисника, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, впливати на потерпілих та свідків у провадженні, знищити, сховати або спотворити речі і документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Таким чином, доводи захисника про відсутність у провадженні ризиків, передбачених ст. 177 КК України, є непереконливими.

Перевіряючи доводи та обставини, на які посилаються детектив та прокурор у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.4 ст.368 КК України. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_2 у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, слідчим зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.

Разом з цим, вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення наведеного в практиці Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає «наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла-таки вчинити злочин» (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року). У клопотанні детектива та доданих до нього матеріалах міститься достатньо даних для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_2. підозри. Отже, слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_2 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів, а тому доводи захисника про необґрунтованість повідомленої ОСОБА_2 підозри слід визнати безпідставними.

Наведені детективом обставини, які, на його думку, були підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою знайшли своє підтвердження під час розгляду клопотання слідчим суддею та не спростовані стороною захисту в апеляційній інстанції.

Доводи захисника щодо визначення підслідності кримінального провадження з порушенням норм КПК, не заслуговують на увагу колегії суддів, так як відповідно за матеріалами судової справи, детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування у відповідності до ст. 216 КПК України.

Голослівними є доводи захисника і про те, що детектив НАБУ Соломко О. не є особою уповноваженою на проведення досудового розслідування, так як керівник органу поклав обов'язок здійснення досудового розслідування даного кримінального провадження на групу слідчих, до якої входить і детектив Соломко О. Крім того заступником Генерального прокурора України - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Холодницьким Н. постановою від 05.04.2016 року поклав обов'язок здійснення досудового розслідування даного кримінального провадження та визначив керівника групи, що відповідає нормами ст. 39 КПК України.

Застосувавши до підозрюваного запобіжний захід у вигляді взяття під варту, суд на законних підставах визначив йому заставу в розмірі в розмірі 2223 мінімальних заробітних плат, що становить 3 223350 гривень.Такий розмір є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні. Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Згідно ухвали, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного, обставини кримінального провадження, тяжкість злочину у вчиненні якого він підозрюється, а тому правильно визначив ОСОБА_2 саме такий розмір застави, що відповідає вимогам п.1-3 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді у справі не вбачається.

Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженим та оціненими судом, а тому апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_2, з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 181, 194, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Ухвалуслідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 27 травня 2016 року, якою задоволено клопотання детектива Національного бюро другого підрозділу (відділу) детективів Головного підрозділу детективів Соломко О.І. та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 16 год. 37 хв. 23 липня 2016 року та визначено заставу в розмірі 2223 мінімальних заробітних плат, що становить 3 223350 гривень , відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 191, ч.4 ст.368 КК України - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - без задоволення.

Ухвала Апеляційного суду міста Києва оскарженню не підлягає.

Судді: Глиняний В.П. Масенко Д.Є. Паленик І.Г.

Дзюбін В.В. Лашевич В.М