Ухвала суду № 59124505, 20.07.2016, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 545/2312/16-ц Номер провадження 22-ц/786/1954/16Головуючий у 1-й інстанції Цибізова С.А. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2016 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі: головуючого судді: Карпушина Г.Л.; суддів: Винниченка Ю.М., Акопян В.І., при секретарі: Рибак О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 08 червня 2016 року за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи підприємця ОСОБА_4, третя особа - Страхове Товариство «Домінанта» про стягнення шкоди завданої внаслідок ДТП, -

В С Т А Н О В И Л А :

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 08 червня 2016 року в задоволенні заяви про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_2 до фізичної особи підприємця ОСОБА_4, третя особа - Страхове Товариство «Домінанта» про стягнення шкоди завданої внаслідок ДТП - відмовлено.

З даною ухвалою суду не погодився представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та подав на неї апеляційну скаргу в якій прохає ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 08 червня 2016 рокускасувати та постановити нову ухвалу, якою заяву про забезпечення позову задовольнити. Вважає, що ухвала суду є незаконна та винесена з порушенням норм процесуального права, оскільки суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про відсутність підстав для забезпечення позову

Судове засідання проводилося за відсутності сторін по справі, які будучи належним чином та завчасно повідомленими про час та місце слухання справи в судове засідання не з'явилися.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно п.1 ч.2 ст.307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін.

Відповідно до п.1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що 08.06.2016 року представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про забезпечення позову. У заяві просив накласти арешт на житловий будинок відповідача фізичної-особи підприємця ОСОБА_5, та накласти арешт на грошові кошти у банківських установах на суму 163 451,12 грн. В обґрунтування заяви позивач послався на те, що існує можливість переоформлення права відповідачем на своє майно, а також припинити свою підприємницьку діяльність, що значно утруднить та навіть зробить неможливим виконання судового рішення у майбутньому, враховуючи великий розмір збитків.

Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів того, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, зокрема щодо переоформлення права на своє майно, а також припинення своєї підприємницької діяльності, або будь-яких даних які б обґрунтовано підтверджували ризики щодо ухилення відповідачем від виконання рішення суду.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону.

З матеріалів справи вбачається, що заявник звернувся до суду із позовною заявою до ФОП ОСОБА_4, третя особа - страхове товариство «Домінанта» про стягнення шкоди завданої внаслідок ДТП.

Відповідно до ч.3 ст. 151 забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. В заяві про забезпечення позову, у відповідності до вимог ст.151 ЦПК України заявник повинен викласти причини, у зв'язку з якими необхідно забезпечити позов, обґрунтувати необхідність певного виду забезпечення позову.

Згідно ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам. У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогам.

Подана заявником заява не відповідає вимогам ч.2 ст. 151 ЦПК України, зокрема не містить належних доводів та обґрунтувань для забезпечення позову. Судом першої інстанції обґрунтовано на вказані обставини звернено увагу, та відповідно постановлено ухвалу про відмову в задоволені зави про забезпечення позову.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

В свою чергу позивачем не надано доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також не надано будь-яких даних які б обґрунтовано підтверджували ризики щодо ухилення відповідачем від виконання рішення суду.

Крім того, надані заявником письмові докази належності відповідачці відповідного нерухомого майна та наявності рахунків у банку, є неналежними зважаючи на відсутність на них ознак офіційних документів, які посвідчені уповноваженими особами. Це при тому, що відсутність даних про призначення рахунків, на які пропонується накласти арешт, може призвести до зупинення підприємницької діяльності відповідачки.

Таким чином, дослідивши матеріали цивільної справи судова колегія вважає, що ухвала Полтавського районного суду Полтавської області від 08 червня 2016 року постановлена з дотримання норм матеріального та процесуального права. Таким чином, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому задоволенню вона не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - відхилити.

Ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 08 червня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий суддя : /підпис/ Г.Л. Карпушин

Судді: /підпис/ Ю.М. Винниченко /підпис/ В.І. Акопян

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області Г.Л. Карпушин

З оригіналом згідно: