Рішення № 59123626, 15.07.2016, Таращанський районний суд Київської області

Справа № 379/1580/15-ц

2/379/8/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2016 року м.Тараща

Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого: судді Василенка О.М.

при секретарі: Сальник О.Л.

за участю адвоката: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, третя особа: товариство з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з даним позовом.

В судовому засіданні вона та її представник позов підтримали та просять суд стягнути з відповідачів на її (позивачки) користь майнову шкоду в сумі 6077,80 грн., моральну шкоду в сумі 20000 грн. та судовий збір в сумі 487,20 грн. солідарно.

В обґрунтування позовних вимог представник позивачки зазначав, що 09.06.2015 року о 12 год. 45 хв. неповнолітній ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, (немаючий права керування транспортним засобом), керуючи мотоциклом марки «Иж-Восход», допустив наїзд на автомобіль НОМЕР_1, належний на праві власності позивачці, який знаходився на узбіччі проїжджої частини.

Постановами Таращанського районного суду Київської області № 379/919/15-п та 379/920/15-п від 23 та 24 червня відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідно, було визнано винними у вчиненні правопорушень передбачених ч. 3 ст. 184 КУпАП, а саме неналежного виконання своїх батьківських обовязків, щодо забезпечення необхідних умов для життя, навчання та виховання свого неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який, керуючи мотоциклом марки «Иж-Восход», допустив наїзд на автомобіль НОМЕР_1.

07 травня 2015 року між позивачкою та ТДВ «Екпрес Страхування» було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів програма «Комфорт» № 208.15.2271585 на період з 11.05.2015 року до 10.05.2016 р. на суму 210000 грн. і згідно умов даного договору позивачка сплатила страховий платіж на період страхування в розмірі 5077,80 грн..

Після настання страхового випадку, згідно умов даного договору позивачка сплатила додатковий страховий платіж в сумі 5077,80 грн.. Вважає, що додатковий страховий платіж сплачений нею з вини відповідачів.

Згідно з актом виконаних робіт № 3А-0001877 від 07 липня 2015 року складеним ПАТ «Українська автомобільна корпорація «Автосервісна філія «Сфера-Авто» вартість ремонту автомобіля НОМЕР_1 складає 8351,32 грн., яку страховик повністю виплатив позивачці.

Вважає, що відповідачами позивачці завдано значної матеріальної та моральної шкоди. Тому просить сплачений нею додатковий страховий платіж в сумі 5077,80 грн., витрати на пальне для доставки 22.07.2015 року, 11.06.2016 року, 21.06.2016 року та 30.06.2016 року автомобіля НОМЕР_1 в м. Білу Церкву Київської області, де проводилися відновлювальні роботи по його ремонту в сумі 1000 грн., моральну шкоду в сумі 20000 грн. та судовий збір в розмірі 487,20 грн. стягнути на її користь з відповідачів солідарно.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_4 та її представник в судовому засіданні заперечували проти задоволення позову в повному обсязі. В обгрунтування своїх заперечень останній пояснив судовому засіданні, що позивачка та її представник, посилаючись на сплату нею 5077.80 грн. як страхового платежу, відповідно до умов договору добровільного майнового страхування за № 208.15.2271585 від 07.05.2015 року вони ТДВ «Експрес Страхування», неправомірно вважають, що ці кошти мають бути стягнені з відповідачів. Адже, вказана вище сума є страховим платежем, сплаченим позивачкою добровільно, який передбачений договором страхування і є обовязковою умовою, згідно даного договору, виплати страхового відшкодування. Крім того, вважає, що витрати позивачки на пальне, використане для поїздок, повязаних з ремонтом її пошкодженого автомобіля, не мають їй відшкодовуватись, оскільки, вони стосунку до даної дорожньо-транспортної пригоди не мають.

До того ж, не може бути задоволеною і моральна шкода за її недоведеністю і необґрунтованістю.

Представник третьої особи в судове засідання не зявився, належним чином повідомлений, проте надіслав письмове пояснення в якому зазначив, що матеріальну шкоду, що була заподіяна позивачці, а саме пошкодження автомобіля НОМЕР_1 було відшкодовано ТДВ «Експрес Страхування» відповідно до умов договору добровільного страхування наземного транспорту від 07.05.2015 року № 208.15.2271585. Розмір шкоди визначався на підставі рахунку автосервісної філії «Сфера-Авто» ПАТ «Укравто» від 16.06.2015 року № КА-000912 за мінусом франшизи 1050,00 грн.. ТДВ «Експрес Страхування» здійснило позивачу відшкодування шкоди у розмірі 8351,32 (вартість ремонту) 1050,00 (франшиза) = 7301,32 грн.. Враховуючи вище зазначене просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Суд встановив, що 09.06.2015 року о 12 год. 45 хв. неповнолітній син відповідачів ОСОБА_5, (немаючий права керування транспортним засобом), керуючи мотоциклом марки «Иж-Восход» допустив наїзд на автомобіль НОМЕР_1, належний на праві власності позивачці, який знаходився на узбіччі проїжджої частини.

Постановами Таращанського районного суду Київської області № 379/919/15-п та 379/920/15-п від 23 та 24 червня відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідно, було визнано винними у вчиненні правопорушень передбачених ч. 3 ст. 184 КУпАП, а саме неналежного виконання своїх батьківських обовязків, щодо забезпечення необхідних умов для життя, навчання та виховання свого неповнолітнього сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який, керуючи мотоциклом марки «Иж-Восход», допустив наїзд на автомобіль НОМЕР_1.

Між позивачкою по справі та ТДВ «Екпрес Страхування» було укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів від 07.05.2015 р. № 208.15.2271585 на період з 11.05.2015 року до 10.05.2016 р. на суму 210000 грн. та згідно п.9 (даного договору) сплатила страховий платіж в розмірі 5077,80 грн. Порядком сплати страхового платежу при використанні опції «50/50», передбаченим п.13.1 даного договору, встановлено сплату додаткового страхового платежу на умовах та в розмірі, зазначених в п.16.1 частини Б цього договору, згідно якого виплата страхового відшкодування здійснюється після внесення страхувальником на рахунок страховика додаткового страхового платежу в розмірі, що дорівнює внесеному відповідно до п.12 частини А цього договору, а саме: 5077,80 грн..

Згідно з актом виконаних робіт № 3А-0001877 від 07 липня 2015 року складеним ПАТ «Українська автомобільна корпорація «Автосервісна філія «Сфера-Авто» вартість ремонту автомобіля НОМЕР_1 становить 8351,32 грн..

ТДВ «Експрес Страхування» платіжним дорученням №23491 від 23 червня 2015 року перерахувало на рахунок філії «Сфера-Авто» АТ «Укравто» страхове відшкодування згідно договору добровільного страхування наземних транспортних засобів від 07.05.2015 р. № 208.15.2271585 у розмірі 7301,32 грн. (8351,32 (вартість ремонту) 1050,00 (франшиза).

Позивачкою понесені витрати на пальне для доставки 22.07.2015 року, 11.06.2016 року, 21.06.2016 року та 30.06.2016 року автомобіля НОМЕР_1 в м. Білу Церкву Київської області, де проводилися відновлювальні роботи по його ремонту в сумі 1000 грн.

До того ж, вона просить суд стягнути з відповідачів завдану моральну шкоду, що полягала у душевних стражданнях, порушенні звичайного способу життя, обмеженні пересування та спілкування з рідними на час ремонту пошкодженого автомобіля, розмір, якої визначили в 20000 грн..

Крім того, позивачка вважає, що додатковий страховий платіж в сумі 5077,80 грн. сплачений нею з вини відповідачів, який підлягає стягненню з них.

Дане встановлено з матеріалів справи, вивчених в судовому засіданні.

Беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог, виходячи з таких міркувань.

Відповідно до ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди від 27 березня 1992 р. №6 (із наступними змінами) під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється особа, що здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу власності або з інших підстав, у тому числі на підставі довіреності.

Ст.1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується винною особою.

Як установлено судом, дорожньо-транспортна пригода сталась з вини неповнолітнього сина відповідачів.

Відповідно до ч.2 ст. 1179 ЦК України у разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що позивачці має бути відшкодована матеріальна шкода в сумі 1000 грн., яка повязана з її витратами на пальне, для доставки автомобіля НОМЕР_1 в м. Білу Церкву Київської області, де проводилися відновлювальні роботи по його ремонту.

Посилання позивачки на той факт, що з вини відповідачів нею був сплачений додатковий страховий платіж в сумі 5077,80 грн. є необґрунтованим, оскільки даний платіж є виключною умовою п.16 договору добровільного страхування наземних транспортних засобів від 07.05.2015 р. № 208.15.2271585.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

У відповідності до положень ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода серед іншого полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди повинен визначатися залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Згідно п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.01.1995 р. під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до абз. 2 п. 5 вказаної вище постанови відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Тому, враховуючи вимоги розумності і справедливості, суд з урахуванням обставин справи, визначає розмір моральної шкоди в 4000 грн., які підлягають стягненню з відповідачів на користь позивачки.

Судові витрати суд покладає на відповідачів.

Керуючись ст.ст. 2, 10. 15, 60, 79, 84. 88. 208, 209. 212-215. 218. 294. 296 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1167, 11, 79, 1187, 1188 ЦК України, п.п.2-4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 січня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, третя особа: товариство з додатковою відповідальністю «Експрес Страхування» про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 1000 грн., моральну шкоду в розмірі 4000 грн. та судовий збір в розмірі 487 грн. 20 коп. - солідарно.

В решті позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складено 21.07.2016 року

Головуючий:ОСОБА_6