Ухвала суду № 59121739, 22.07.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 641/5820/16-к Головуючий суддя І інстанції Маньковська О.О.

Провадження № 11-сс/790/1151/16 Суддя доповідач Шевченко В.В.

Категорія: ст.399 КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2016 року м. Харків

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області ОСОБА_1, перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Комінтернівського районного суду м.Харкова від 16 липня 2016 року про арешт майна у кримінальному провадженні №12016220540000902,

в с т а н о в и в :

Ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду м.Харкова від 16 липня 2016 року задоволено клопотання слідчого СВ Комінтернівського відділу поліції ГУНП в Харківській області ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні №12016220540000902 та накладено арешт на тимчасово вилучене під час обшуку за адресами: м.Харків вул.Каширська,8, за місцем проживання ОСОБА_2, та АДРЕСА_1, за місцем проживання ОСОБА_3, майно, згідно із переліком, наведеним у резолютивній частині судового рішення (справа № 641/5820/16-к, провадження №1-кс/641/1533/2016).

Не погодившись із зазначеним рішенням слідчого судді, 21 липня 2016 року власники (володільці) тимчасово вилученого майна ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу, просять ухвалу слідчого судді від 16 липня 2016 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна. На думку апелянтів, оскаржуване судове рішення є необґрунтованим, постановленим з порушенням вимог КПК України.

П.10 ч.1 ст.393 КПК України передбачає, що апеляційну скаргу на судове рішення мають право подати особи у випадках, передбачених КПК України.

Статтею 309 ч.1 п.9 КПК України коло суб*єктів оскарження ухвали слідчого судді про арешт майна або відмову у ньому прямо не визначено. Проте, виходячи із положень ч.1 ст.174 КПК України, правом оскаржити рішення слідчого судді про накладення арешту на майно наділені підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного судового рішення та апеляційної скарги, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не є підозрюваними у кримінальному провадженні №12016220540000902, а тому в даному судовому провадженні адвокат ОСОБА_5 не є захисником підозрюваних, а лише здійснює представництво інтересів власників (володільців) тимчасово вилученого майна, про що вірно зазначено в апеляційній скарзі.

З огляду на наведені вимоги кримінального процесуального закону, представник власника або володільця майна правом самостійного оскарження ухвали слідчого судді про арешт майна не наділений, що не виключає можливості надання адвокатом правової допомоги власникам тимчасово вилученого майна у обсязі, передбаченому угодами про надання правової допомоги, в тому числі його участі у розгляді апеляційних скарг власників (володільців) майна в стадії апеляційного перегляду ухвали слідчого судді.

Як слідує із вступної частини апеляційної скарги, апелянтами є ОСОБА_2 та ОСОБА_3, проте апеляційна скарга ними не підписана, що суперечить вимогам, передбаченим ч.5 ст.396 КПК України, щодо обов*язкового підписання апеляційної скарги особами, які її подають. Апеляційна скарга містить підпис лише адвоката ОСОБА_5, проте можливість здійснення підпису апеляційної скарги замість апелянта нормами кримінального процесуального законодавства не передбачена.

За викладених обставин апеляційна скарга підлягає поверненню на підставі п.2 ч.3 ст.399 КПК України, що не позбавляє ОСОБА_2 та ОСОБА_3 права звернутися до апеляційного суду повторно, з належно оформленою апеляційною скаргою в порядку, передбаченому КПК України.

Окрім того, апеляційний суд звертає увагу на наступне:

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді накладено арешт на майно, тимчасово вилучене під час обшуку за адресами : м.Харків вул.Каширська,8, за місцем проживання ОСОБА_2 та АДРЕСА_1, за місцем проживання ОСОБА_3.; хто саме є власником тимчасово вилученого майна в резолютивній частині судового рішення не зазначено.

Апелянти ОСОБА_2 та ОСОБА_3, звертаючись одночасно зі спільною апеляційною скаргою не конкретизували, яке саме майно із числа тимчасово вилученого є спільною власністю, а яке належить кожному із них або є власністю інших осіб. Прохання апелянтів сформульоване лише в частині постановлення апеляційним судом ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна. Натомість, не зазначено, кому саме слід повернути тимчасово вилучене майно у випадку задоволення апеляційної скарги.

Враховуючи положення процесуального закону (п.2 ч.1 ст.169 КПК України), які, у випадку відмови суду у задоволенні клопотання про арешт майна, передбачають необхідність прийняття рішення про повернення тимчасово вилученого майна його власнику (володільцю), наявність таких відомостей щодо конкретного майна є обов*язковою.

А тому, апеляційний суд звертає увагу на виявлені вище недоліки апеляційної скарги з метою їх усунення при повторному зверненні до апеляційного суду ОСОБА_2 та ОСОБА_3

Керуючись ст. 399 КПК України,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Комінтернівського районного суду м.Харкова від 16 липня 2016 року про арешт майна у кримінальному провадженні №12016220540000902, повернути особам, що звернулася з апеляційною скаргою.

Копію ухвали про повернення апеляційної скарги невідкладно надіслати ОСОБА_2 та ОСОБА_3, разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами.

Повернення апеляційної скарги не позбавляє власників майна права звернення до суду апеляційної інстанції повторно, в порядку, передбаченому КПК України.

Ухвала про повернення апеляційної скарги може бути оскаржена в касаційному порядку.

Суддя апеляційного суду В.В.Шевченко