Ухвала суду № 59121732, 21.07.2016, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 641/6118/16-к Головуючий суддя І інстанції Ариничева С.А. Провадження № 11-сс/790/1115/16 Суддя доповідач Шевченко В.В.

Категорія: застосування запобіжного

заходу (ст.194 КПК України)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2016 року м.Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі :

головуючого - Шевченко В.В.,

суддів - Зубкова Л.Я., Цілюрика В.П.,

за участю прокурора - Кролевцова О.Л.,

захисника - ОСОБА_1,

з секретарем - Безчасною О.Л.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_1 на ухвалу слідчого судді Комінтернівського районного суду м.Харкова від 15 липня 2016 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду м.Харкова від 15 липня 2016 року задоволено клопотання старшого слідчого СВ Комінтернівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3; до підозрюваного ОСОБА_2 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою у Харківському слідчому ізоляторі УДПтС України в Харківській області, до 10 вересня 2016 року, із визначенням застави у розмірі 87000 грн. В ухвалі слідчого судді зазначено про необхідність звільнення підозрюваного з-під варти у разі внесення застави та в такому випадку на ОСОБА_2 покладені обов*язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання слідчому СВ Комінтернівського ВП ГУНП в Харківській області паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в*їзд в Україну.

З таким рішенням слідчого судді не погодився захисник підозрюваного ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді від 15 липня 2016 року скасувати та застосувати до підозрюваного більш м*який запобіжний захід, не пов*язаний з триманням під вартою. На думку апелянта, стороною обвинувачення не доведені обставини, які свідчать про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та недостатність застосування до підозрюваного більш м*якого запобіжного заходу. Захисник зазначає, що ОСОБА_2 повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, добровільно сприяє встановленню істини по справі, наміру перешкоджати кримінальному провадженню та переховуватись від органу досудового розслідування не має.

Відповідно до порядку перевірки ухвал слідчого судді, передбаченого ст.422 КПК України, та ч.4 ст.401 КПК України, апеляційний суд розглядає апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 за відсутності підозрюваного ОСОБА_2, який утримується під вартою, оскільки клопотання від підозрюваного про виклик в судове засідання апеляційного суду не надходило, в апеляційній скарзі не порушується питання про погіршення становища ОСОБА_2, а участь захисника ОСОБА_1, який, відповідно до ч.4 ст.46 КПК України, користується процесуальними правами підозрюваного, захист якого він здійснює, забезпечує дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного при апеляційному розгляді.

Вислухавши доповідь судді, пояснення захисника підозрюваного ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_1, який підтримав апеляційну скаргу; думку прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги та вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою; вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга захисника підозрюваного задоволенню не підлягає з таких підстав:

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

Як вбачається із матеріалів судового провадження, СВ Комінтернівського ВП ГУНП в Харківській області здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016220540001490 від 08 липня 2016 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186 КК України (а.с.5,22), про підозру у вчиненні яких 14 липня 2016 року повідомлено ОСОБА_2 (а.с.18-19,26-27).

В обґрунтування клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 злочинів, передбачених ч.2 ст.186 КК України; наявність ризиків, передбачених п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, які на переконання слідчого, у сукупності із даними про особу підозрюваного свідчать про недостатність застосування до ОСОБА_2 більш м*яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою ( а.с.2-4).

Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Так, слідчий суддя встановив, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України, які свідчать про :

1.наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186 КК України ;

2.наявність реальних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України.

3.недостатність застосування до ОСОБА_2 більш м*яких запобіжних заходів, аніж тримання його під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка відповідає вимогам ст.196 КПК України (а.с.35-37). З висновками слідчого судді погоджується і апеляційний суд.

Обгрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні злочинів в апеляційній скарзі не оспорюється, клопотання про дослідження доказів на обґрунтування зазначених обставин учасники апеляційного провадження не заявили, тому апеляційний суд, відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_2 умисних тяжких корисливих кримінальних правопорушень проти власності, вчинених повторно, свідчить про його підвищену суспільну небезпеку. Санкція ч.2 ст.186 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного, який, за матеріалами досудового розслідування, офіційно не працює та не має стабільного джерела прибутку; неодружений, що свідчить про відсутність у нього стійких соціальних зв*язків, спростовує доводи апеляційної скарги захисника про відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, та можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_2 менш суворого запобіжного заходу. Визнання вини у вчиненні злочинів, каяття та належна процесуальна поведінка підозрюваного, як на те посилається апелянт, хоча і заслуговують на увагу, проте суттєво ризики у кримінальному провадженні не зменшують та на правильність висновку щодо необхідності застосування до підозрюваного саме запобіжного заходу у виді тримання під вартою не впливають.

Апеляційний суд також враховує, що при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу тримання під вартою, слідчим суддею визначений розмір застави, що надає ОСОБА_2 право скористатися можливістю внесення застави.

За викладених обставин у сукупності колегія суддів дійшла висновку, що саме запобіжний захід у виді тримання підозрюваного під вартою із визначенням застави в повній мірі відповідає меті його застосування забезпеченню виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов*язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Застосування більш м*яких запобіжних заходів до ОСОБА_2 є недостатнім.

Підстав для скасування ухвали слідчого судді від 15 липня 2016 року за доводами апеляційної скарги захисника підозрюваного ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_1 колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст.404,405, ч.3 ст.407,418,419, 422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_2 адвоката ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Комінтернівського районного суду м.Харкова від 15 липня 2016 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 10 вересня 2016 року, із визначенням застави у розмірі 87000 грн. залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий :

Судді :