АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
___________
Справа № 638/11422/16-к Головуючий суддя І інстанції Аркатова К.В.
Провадження № 11-сс/790/1114/16 Суддя доповідач Шевченко В.В.
Категорія: застосування запобіжного
заходу (ст.194 КПК України)
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 липня 2016 року м.Харків
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі :
головуючого - Шевченко В.В.,
суддів - Зубкова Л.Я., Цілюрика В.П.,
за участю прокурора - Клочко Н.О.,
з секретарем - Безчасною О.Л.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 12 липня 2016 року про застосування до підозрюваного ГЕНГЕР Лаци Ішвановича запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 12 липня 2016 року задоволено клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП Холодногорського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3; до підозрюваного ОСОБА_1 Лаци Ішвановича застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою в СІЗО №27 м.Харкова, до 21 год.45 хв. 08 вересня 2016 року, із визначенням застави у розмірі 116000 грн. В ухвалі слідчого судді зазначено про необхідність звільнення підозрюваного з-під варти у разі внесення застави та в такому випадку на ОСОБА_1 покладені обов*язки: прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду за першою вимогою; не відлучатися із населеного пункту, який буде встановлено та в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання слідчому СВ Шевченківського ВП Холодногорського ВП ГУНП в Харківській області, який здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні, свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в*їзд в Україну.
З таким рішенням слідчого судді не погодилася захисник підозрюваного ОСОБА_1 адвокат ОСОБА_2 та подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді від 12 липня 2016 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. На думку апелянта, стороною обвинувачення не доведені обставини, які свідчать про наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України; відсутні докази, які свідчать про намір підозрюваного перешкодити кримінальному провадженню; висновки суду щодо підстав застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою належним чином не мотивовані. Захисник вказує на міцність соціальних зв*язків підозрюваного: наявність у нього постійного місця проживання та двох малолітніх дітей, що не враховано слідчим суддею, всупереч вимогам ст.178 КПК України.
Відповідно до порядку перевірки ухвал слідчого судді, передбаченого ст.422 КПК України, та ч.4 ст.401 КПК України, апеляційний суд розглядає апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 за відсутності підозрюваного ОСОБА_1, який утримується під вартою, оскільки клопотання від підозрюваного про виклик в судове засідання апеляційного суду не надходило, в апеляційній скарзі не порушується питання про погіршення становища ОСОБА_1 Апелянт - адвокат ОСОБА_2 в судове засідання не з*явилася, будучи належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги; 20 липня 2016 року надала апеляційному суду письмову заяву з проханням про розгляд апеляційної скарги за її відсутності. Зазначені обставини не перешкоджають апеляційному розгляду за відсутності адвоката ОСОБА_2
Вислухавши доповідь судді,думку прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги та вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою; вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга захисника підозрюваного задоволенню не підлягає з таких підстав:
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.
Як вбачається із матеріалів судового провадження, СВ Шевченківського ВП Холодногорського ВП ГУНП в Харківській області здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016220480003341 від 10 липня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України (а.с.1-2), про підозру у вчиненні якого 11 липня 2016 року повідомлено ОСОБА_1 (а.с.55-56).
В обґрунтування клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України; наявність ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, які на переконання слідчого, у сукупності із даними про особу підозрюваного свідчать про недостатність застосування до ОСОБА_1 більш м*яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою ( а.с.3-5).
Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Так, слідчий суддя встановив, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України, які свідчать про :
1.наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.186 КК України ;
2.наявність реальних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України.
3.недостатність застосування до ОСОБА_1 більш м*яких запобіжних заходів, аніж тримання його під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка в цілому відповідає вимогам ст.196 КПК України (а.с.63-66). З висновками слідчого судді погоджується і апеляційний суд.
Обгрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочину в апеляційній скарзі не оспорюється, клопотання про дослідження доказів на обґрунтування зазначених обставин учасники апеляційного провадження не заявили, тому апеляційний суд, відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_1 умисного тяжкого корисливого кримінального правопорушення проти власності свідчить про його підвищену суспільну небезпеку. Санкція ч.2 ст.186 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 6 років. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного, який, за матеріалами досудового розслідування, офіційно не працює та не має стабільного джерела прибутку; неодружений; раніше притягувався до кримінальної відповідальності, а також на даний час йому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, в іншому кримінальному провадженні, що в цілому негативно впливає на репутацію підозрюваного; спростовує доводи апеляційної скарги захисника про відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, та можливість застосування до підозрюваного ОСОБА_1 менш суворого запобіжного заходу. Наявність у ОСОБА_1 двох малолітніх дітей дітей, як на те посилається апелянт ( за відсутності письмових доказів на підтвердження зазначених обставин), хоча і заслуговує на увагу, проте суттєво ризики у кримінальному провадженні не зменшує та на правильність висновку щодо необхідності застосування до підозрюваного саме запобіжного заходу у виді тримання під вартою не впливає.
Апеляційний суд також враховує, що при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу тримання під вартою, слідчим суддею визначений розмір застави, що надає ОСОБА_1 право скористатися можливістю внесення застави.
За викладених обставин у сукупності колегія суддів дійшла висновку, що саме запобіжний захід у виді тримання підозрюваного під вартою із визначенням застави в повній мірі відповідає меті його застосування забезпеченню виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов*язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Застосування більш м*яких запобіжних заходів до ОСОБА_1 є недостатнім.
Підстав для скасування ухвали слідчого судді від 12 липня 2016 року за доводами апеляційної скарги захисника підозрюваного ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.404,405, ч.3 ст.407,418,419, 422 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 12 липня 2016 року про застосування до підозрюваного ГЕНГЕР Лаци Ішвановича запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 08 вересня 2016 року, із визначенням застави у розмірі 116000 грн. залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий :
Судді :
Судове рішення № 59121724, Апеляційний суд Харківської області було прийнято 21.07.2016. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 638/11422/16-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: