Вирок № 59118572, 19.07.2016, Сумський районний суд Сумської області

Справа № 587/1809/15-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2016 року Сумський районний суд Сумської області під головуванням судді Куца В.І., при секретарі Домненко Н.І., з участю прокурора Кузнецова П.М., захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальне провадження № 22015200000000018 від 03 червня 2015 року по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Труфанівка Рильського району Курської області Російької Федерації, росіянина, громадянина України, з середньо-технічною освітою, одруженого, працездатного, не військовозобов'язаного, приватного підприємця, зареєстрованого в АДРЕСА_2, мешканця АДРЕСА_1, з ідентифікаційним кодом НОМЕР_1, раніше не судимого,

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця с. Пустогород Глухівського району Сумської області, українця, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого малолітню дитину, працездатного, військовозобов'язаного, не працюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_3, мешканця АДРЕСА_4, з ідентифікаційним кодом НОМЕР_2, раніше не судимого,

в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

встановив:

ОСОБА_4 в період часу з 06 березня 2014 року по 09 червня 2015 року проходив службу в органах внутрішніх справ УМВС України в Сумській області та під час звільнення мав спеціальне звання «старший лейтенант міліції». У період з 02 жовтня 2014 року по 15 листопада 2014 року брав участь в антитерористичній операції на території Донецької і Луганської областей.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» працівниками правоохоронних органів є, у тому числі, працівники органів внутрішніх справ.

Відповідно до ст. ст. 1, 20 Закону України «Про міліцію», ОСОБА_4 виконував функцію офіційного представника державного збройного органу виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, інтереси суспільства та держави від противоправних посягань, тобто був службовою особою правоохоронного органу - представником влади, на якого ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 4, ст. 5, ч. 2, 4 ст. 10 Закону України «Про міліцію» покладено обов'язки: діяти тільки на підставі, в межах повноважень і способами, які передбачені Конституцією та Законами України, у своїй діяльності керуватись принципами законності, гуманізму, поваги до особи, соціальної справедливості, виконувати свої обов'язки неупереджено, у точній відповідності з законом, поважати гідність особи і виявляти до неї гуманне ставлення, захищати права людини, брати участь у розкритті кримінальних правопорушень, незалежно від місцезнаходження і часу, у разі виявлення подій, що загрожують особистій безпеці громадян або громадській безпеці, зобов'язаний вжити заходів до запобігання та припинення правопорушень, встановлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, у взаємовідносинах з громадянами повинен виявляти високу культуру і такт.

Згідно вимог ст. 2 Закону України «Про міліцію» в основні завдання ОСОБА_4 входило: забезпечувати особисту безпеку громадян, захист їх прав і свобод, законних інтересів; запобігати правопорушенням та здійснювати їх припинення; виявляти кримінальні правопорушення; приймати участь у розкритті кримінальних правопорушень та розшуку осіб, які їх вчинили, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством.

ОСОБА_4 при невстановлених обставинах, у невстановлений день та час, в невстановленому місці придбав саморобний радіокерований вибуховий пристрій, який у подальшому, впродовж невстановленого часу зберігав без передбаченого законом дозволу, в обраному ним місці, а саме за м. Суми, на території Сумського району, за першим поворотом на Сумське ЛВ УМГ, на відстані близько 330 метрів від автошляху «Суми-Путивль-Глухів», в залізобетонній трубі, що лежала під асфальтним покриттям.

Наприкінці травня 2015 року ОСОБА_3 зустрів поблизу належного йому гаражного боксу свого знайомого ОСОБА_4, якого він знав протягом 2-х років та в ході розмови запитав у останнього, де можна знайти радіокерований вибуховий пристрій, за допомогою якого можна глушити рибу, на що ОСОБА_4 пообіцяв йому в цьому допомогти.

Ввечері 05 червня 2015 року ОСОБА_4 підійшов до гаражного боксу, який розташований в АДРЕСА_5, до раніше йому знайомого ОСОБА_3, який напередодні прохав його знайти радіокерований вибуховий пристрій та повідомив, що вказаний пристрій він знайшов, і за грошову винагороду в розмірі 100 доларів США готовий віддати його ОСОБА_3 призначивши зустріч з ним на 06 червня 2015 року, близько 15 годин, в районі кафе «Калібрі», що знаходиться у м. Суми по вул. Харківській, 2-а.

На пропозицію ОСОБА_4 ОСОБА_3 погодився.

Надалі 06 червня 2015 року, близько 15-ї години, поблизу магазину «Лотос», який розташований в м. Суми по вул. Харківській № 1, ОСОБА_3 передав ОСОБА_4 грошову винагороду в розмірі 100 доларів США. Після отримання даної грошової винагороди у ході розмови ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_3 місце, де останній може забрати радіокерований вибуховий пристрій, а саме за м. Суми, на території Сумського району, за першим поворотом на Сумське ЛВ УМГ, на відстані близько 330 метрів від автошляху «Суми-Путивль-Глухів», в залізобетонній трубі, що лежала під асфальтним покриттям. Таким чином ОСОБА_4 незаконно збув ОСОБА_3 пристрій, що містить у собі вибухові речовини, без передбаченого законом дозволу.

У подальшому, 06 червня 2015 року, близько 15 годин 40 хвилин, ОСОБА_3, діючи умисно, з метою подальшого використання під час риболовлі, знаходячись у вказаному вище місці, незаконно придбав радіокерований вибуховий пристрій, що містить у собі вибухові речовини, який знаходився у місцевості, зазначеній ОСОБА_4, та у подальшому зберігав його у належному йому автомобілі марки «Fiat Doblo» НОМЕР_4.

Надалі до 16 години 06 червня 2015 року ОСОБА_3 слідуючи на власному автомобілі марки «Fiat Doblo» НОМЕР_4 по автошляху сполучення «Суми-Путивль-Глухів» на виїзд з м. Суми, в порушення ст.ст. 178 та 325 ЦК України від 16 січня 2003 року № 435-ІV, Постанови Верховної Ради України № 2471-ХІІ від 17 червня 1992 року та додатку № 1 до вказаної постанови, а саме: Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об'єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України, незаконно зберігав у зазначеному транспортному засобі прихованим у подушці, яка знаходилася на ручці важелю стоянкового гальма між водійським та переднім пасажирським сидіннями, вказаний саморобний радіокерований вибуховий пристрій.

Автомобіль марки «Fiat Doblo» НОМЕР_4 06 червня 2015 року, близько 16-ї години, під час слідування по автошляху сполученням «Суми-Путивль-Глухів» на виїзд з м. Суми, на 8 км вказаної автодороги, на відстані близько 30 метрів від повороту до Сумського ЛВ УМГ був зупинений співробітниками правоохоронних органів. ОСОБА_3 затриманий в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України уповноваженою службовою особою, а саморобний радіокерований вибуховий пристрій вилучений у ході огляду зазначеного транспортного засобу.

Згідно висновку судової вибуховотехнічної експертизи № 41 від 07 червня 2015 року вилучений у ОСОБА_3 в його автомобілі 06 червня 2015 року пристрій є радіокерованим саморобним вибуховим пристроєм потужністю 400 грамів у тротиловому еквіваленті, що придатний для здійснення вибуху.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнав повністю і пояснив, що раніше з ОСОБА_4 вони були знайомі, який поблизу його гаражного боксу в АДРЕСА_5 орендував для себе гараж. В кінці травня 2015 року він зустрів його біля свого гаражного боксу і в ході розмови запитав у ОСОБА_4, де можна знайти вибуховий пристрій для глушіння риби, знаючи, що раніше той був в АТО. Він пообіцяв йому в цьому допомогти і під час зустрічі 05 червня 2015 року ОСОБА_4 йому сказав, що вибуховий пристрій в нього є і за грошову винагороду в сумі 100 доларів США він може його йому віддати.

06 червня 2015 року вони зустрілись з ним поблизу магазину «Лотос» на вул.. Харківській в м. Суми. Під час розмови він передав ОСОБА_4 100 доларів США грошової винагороди. Той йому сказав, щоб він їхав і забирав вибуховий пристрій, який знаходився за першим поворотом від автошляху «Суми-Путивль_Глухів» на Сумське ЛВ УМГ в залізобетонній трубі на відстані близько 300 метрів від автошляху. По його поясненням він намалював план його розшукування.

Після цього на своєму автомобілі він поїхав за вибуховим пристроєм з м. Суми по автодорозі «Суми-Путивль-Глухів», а потім повернув до Сумського ЛВ УМГ. Він спочатку не знайшов залізобетонної труби і її проїхав, зателефонував на мобільний телефон ОСОБА_4 Той йому сказав, що труба знаходиться на відстані 200-300 метрів від автодороги, він повернувся на автомобілі назад, знайшов залізобетонну трубу, в якій знаходився вибуховий пристрій. Він взяв його звідти, повернувся до свого автомобіля і поклав його салоні автомобіля у подушку. Повернувся на автомобілі на автодорогу і на незначній відстані від повороту до Сумського ЛВ УМГ був зупинений працівниками правоохоронних органів, які його там чекали. Вони виявили та вилучили із салону його автомобіля придбаний ним у ОСОБА_4 вибуховий пристрій.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 своєї вини не визнав повністю і пояснив, що він знайомий із ОСОБА_3 з грудня 2014 року, коли він став ремонтувати йому автомобіль.

Наприкінці травня 2015 року вони зустрілись із ОСОБА_3 поблизу його гаражного боксу, де вони розмовляли за ремонт автомобіля та оплату за його проведення. Під час розмови ОСОБА_3 не запитував у нього за вибуховий пристрій, він не обіцяв йому його знайти, в нього його не було.

05 червня 2015 року вони зустрілись з ним біля гаражного боксу, в ході розмови ОСОБА_3 сказав, що він збирався їхати з його співмешканкою до Російської Федерації, і запропонував йому зустрітись на слідуючий день.

06 червня 2015 року вони зустрілись з ним поблизу магазину «Лотос» на вул.. Харківській в м. Суми. ОСОБА_3 йому казав, що буде їхати до Російської Федерації, записав найменування та вартість деталей, необхідних для ремонту його автомобіля. На його прохання він передав йому близько 5000 гривень. Під час розмови ОСОБА_3 1-2 рази хтось телефонував, він відходив в сторону і по ньому розмовляв. Після останньої розмови ОСОБА_3 йому сказав, що в нього буде ще одна зустріч, та запитав у нього, чи знає він де розташоване Сумське ЛВ УМГ та дамба біля нього. Він йому сказав, що вона розташована на відстані близько 300 метрів від автодороги до м. Білопілля. ОСОБА_3 поїхав на своєму автомобілі і хвилин через 30 йому 1-2 рази телефонував, запитував, де розташована дамба, казав, що у нього там з ким-то зустріч, а він йому розповідав, як до неї доїхати. За вибуховий пристрій вони із ОСОБА_3 ніколи не розмовляли, а спілкувались і розмовляли з ним тільки за ремонт його автомобіля.

Крім повного особистого визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_3 і незважаючи на повне її невизнання обвинуваченим ОСОБА_4 їх вина підтверджується іншими доказами.

Показаннями свідка ОСОБА_5 пояснившої суду, що 06 червня 2015 року разом із ОСОБА_3, який на той час був її співмешканцем, вона на його автомобілі приїхали до магазину «Лотос» на вул.. Харківській в м. Суми, де вже знаходився ОСОБА_4 ОСОБА_3 вийшов із салону автомобіля і пішов до нього, де вони розмовляли близько 5-8 хвилин. Потім ОСОБА_3 повернувся до свого автомобіля, на його прохання вона передала йому аркуш паперу та ручку, він пішов до ОСОБА_4, повернувся до свого автомобіля і поклав аркуш паперу на панель в салоні автомобіля.

На ньому були вказані головна автодорога, поворот і на відстані близько 300 метрів від неї було зазначено близько 6-и букв. ОСОБА_3 їй сказав, що вони поїдуть по цьому маршруту, що він щось заказав для рибалки, щоб підняти з ями сомів. Вони з ним на автомобілі виїхали з м.Суми, потім він з головної автодороги повернув направо, потім він став їхати назад декілька раз телефонував і запитував за місце розташування труби. Потім зупинився, знайшов трубу, спустився вниз, повернувся з пакетом з написом «Сумська паляниця» і сказав, що знайшов. ОСОБА_3 поклав пакет у подушку, сів до салону автомобіля і вони поїхали до головної автодороги, де їх зупинили працівники правоохоронних органів.

Показаннями свідка ОСОБА_6, пояснившого суду, що після зупинення автомобіля під керуванням ОСОБА_3 на автодорозі «Суми-Путивль -Глухів» на виїзді з м.Суми на початку червня 2015 року він в якості слідчого проводив огляд місця події, в тому числі і автомобіля під керуванням ОСОБА_3, в якому він тоді перебував зі своєю співмешканкою. Під час огляду автомобіля в ньому було виявлено та вилучено саморобний радіокерований вибуховий пристрій. ОСОБА_3 тоді пояснював, що даний пристрій він придбав у чоловіка на ім*я ОСОБА_4, дав його номер мобільного телефону і особу даного чоловіка вони встановили. Тоді казав, що придбав даний вибуховий пристрій для вилову сомів.

Протоколом огляду місця події від 06 червня 2015 року та фототаблицями до нього, згідно яких місцем огляду є узбіччя автодороги «Суми-Путивль-Глухів» на відстані близько 30 метрів від повороту до Сумського ЛВ УМТ. У подушці в салоні належного ОСОБА_3 автомобіля марки «Fiat Doblo» НОМЕР_4 працівниками правоохоронних органів був виявлений та вилучений предмет, схожий на Радіокерований саморобний вибуховий пристрій ( т.1 ар.к.п. 28-39).

Висновком судової вибухотехнічної експертизи № 41 від 07 червня 2015 року, згідно якого вилучені під час огляду місця події у ОСОБА_3 предмети є частинами радіокерованого саморобного вибухового пристрою потужністю 400 грамів у тротиловому еквіваленті, які в загальній сукупності придатні до здійснення вибуху в якості радіокерованого саморобного вибухового пристрою, який виготовлений саморобним способом ( т.1, ар.к.п. 51-57).

Протоколом огляду місця події та фототаблицями до нього від 11 червня 2015 року, згідно якого місцем події є ділянка асфальтного автошляху - повороту з автодороги «Суми-Путивль-Глухів» до Сумського ЛВ УМТ на відстані 330 метрів від даного автошляху.

Під покриттям дороги поперек неї розташована зливна труба із залізобетону, всередині порожнини якої були відсутні будь-які предмети ( т.1, ар.к.п.150-154).

Протоколом проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 11 червня 2015 року, згідно якого 06 червня 2015 року, близько 15 годин, поблизу магазину «Лотос» на вул.Харківській в м.Суми ОСОБА_3 спілкувався з ОСОБА_4, потім повернувся до автомобіля, дістав аркуш паперу та ручку, повернувся до ОСОБА_4 і вони з ним відійшли в сторону. Під час спілкування ОСОБА_4 періодично робив якісь записи, а потім повернувся до свого автомобіля ( т.2, ар.к.п.150-154).

Протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 11 червня 2015 року, згідно якого 06 червня 2015 року, близько 15 годин 40 хвилин, на відстані близько 300 метрів від автодороги після зупинки автомобіля ОСОБА_3 вийшов з його салону, зійшов з дороги, підійшов до труби, що знаходилась під дорогою, дістав звідти пакунок, повернувся з ним до автомобіля та продовжив на ньому рух в бік автодороги ( т.2, ар.к.п. 152-153).

Протоколом за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 09 червня 2015 року, згідно якого за змістом запису телефонних розмов між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 06 червня 2016 року, після 15 годин 35 хвилин, на неодноразові запитання ОСОБА_3 ОСОБА_4 йому вказував, де іменно знаходився вибуховий пристрій - на відстані близько 300 метрів від автодороги на повороті до Сумського ЛВ УМГ, який був присипаний свіжою землею ( т.2, ар.к.п. 154-160).

Невизнання ОСОБА_4 своєї вини є вибраною формою захисту. Його ствердження про те, що в нього не було радіокерованого вибухового пристрою і він до нього не має ніякого відношення, що у нього із ОСОБА_3 не було за нього ніяких розмов і вони тільки піклувались за ремонт автомобіля , що він не передавав йому 100 доларів за нього, що під час розмови та телефонних розмов із ОСОБА_3 на його запитання він йому тільки розповідав про дамбу на повороті до Сумського ЛВ УМГ , є безпідставними і спростовується: показаннями обвинуваченого ОСОБА_3 в судовому засіданні, що спочатку на його пропозицію ОСОБА_4 пообіцяв допомогти здійснити вибуховий пристрій, потім повідомив йому, що він його знайшов і за грошову винагороду в розмірі 100 доларів США може його йому віддати, потім після отримання грошової винагороди повідомив йому про місце його знаходження, під час телефонних розмов на його запитання розповідав про місце його знаходження і він придбав вибуховий пристрій у нього; показаннями свідка ОСОБА_5 в судовому засіданні, що 06 червня 2015 року після спілкування з ОСОБА_4 ОСОБА_3 повернувся до автомобіля з аркушем паперу, на якому були вказані головна дорога, поворот і на відстані близько 300 метрів від неї було зазначено близько 6 - и букв, відразу після цього вони поїхали на те місце, але відразу не могли знайти вибухового пристрою, а потім ОСОБА_3 знайшов його після телефонних розмов; показаннями свідка ОСОБА_6 в судовому засіданні, що після зупинки автомобіля та затримання ОСОБА_3 в салоні його автомобіля було виявлено та вилучено радіокерований вибуховий пристрій, ОСОБА_3 тоді пояснював, що він його придбав у чоловіка на ім*я ОСОБА_4 і дав номер мобільного телефону ОСОБА_4; протоколом проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 09 червня 2015 року, згідно якого за змістом запису телефонних розмов 06 червня 2015 року на неодноразові запитання ОСОБА_3 ОСОБА_4 йому вказував точне місце знаходження вибухового пристрою і що він був присипаний свіжою землею; протоколом огляду місця події від 06 червня 2015 року та фототаблицями до нього, згідно якого в салоні належного ОСОБА_3 автомобіля працівники правоохоронних органів виявили та вилучили предмет, схожий на вибуховий пристрій; висновком судової вибухотехнічної експертизи, згідно якого вилучені під час огляду місця події у ОСОБА_3 предмети є частинами радіокерованого саморобного вибухового пристрою, які в загальній сукупності придатні до здійснення вибуху.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні і на досудовому розслідування давав послідовні та логічні показання, які пов*язані з іншими дослідженими в судовому засіданні доказами, тому у суду немає підстав не приймати їх до уваги.

Таким чином суд вважає, що вина обвинувачених в судовому засіданні була встановлена повністю.

Дії ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за ч.1 ст. 263 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які виразилися у незаконному придбанні та зберіганні пристрою, що містить у собі вибухові речовини, без передбаченого законом дозволу.

Дії ОСОБА_4 необхідно кваліфікувати за ч.1 ст. 263 КК України, оскільки він вчинив умисні дії, які виразилися у незаконному придбанні, зберіганні та збуті пристрою, що містить у собі вибухові речовини, без передбаченого законом дозволу.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винних та обставини, які пом*якшують покарання.

ОСОБА_3 характеризується з позитивної сторони, раніше не судимий, свою вину визнав повністю і розкаюється в скоєному, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення ( обставини, які пом*якшують покарання).

ОСОБА_4 характеризується з позитивної сторони; раніше не судимий, має на утриманні малолітню дитину, приймав участь в антитерористичній операції, які пом*якшують покарання.

З урахуванням даних обставин їм обом необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі і на підставі ст.. 75 КК України звільнити їх від відбування даного покарання з випробуванням.

Судові витрати по проведенню експертиз необхідно стягнути з обвинувачених в дохід держави з: ОСОБА_3 на суму 1689 гривень ( по проведенню судової вибухотехнічної експертизи, судової балістичної експертизи та судової експертизи матеріалів, речовин та виробів; з ОСОБА_4 на суму 1075 гривень 20 копійок ( по проведенню судової вибухотехнічної експертизи та судової експертизи матеріалів, речовин та виробів (т.1, ар.к.п.50, т.2 ар.к.п. 12, 19)

Внесену ОСОБА_7 за ОСОБА_4 заставу в сумі 25 000 гривень необхідно повернути йому ( т.2, ар.к.п.132)

Керуючись ст..ст. 368, 370, 374 та 376 КПК України,

приговорив:

Визнати винним: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ч.1 ст.263 КК України та призначити їм по даному закону покарання:

ОСОБА_3 за ч.1 ст. 263 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі і на підставі ст.. 75 КК України звільнити його від відбування даного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

ОСОБА_4 за ч.1 ст. 263 КК України у вигляді 5 (п*яти) років позбавлення волі і на підставі ст.. 75 КК України звільнити його від відбування даного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Стягнути в дохід держави ( рахунок: 31114115700355, код бюджетної класифікації: 24060300, одержувач: УК у Сумському р/Сумський р/24060300, банк: ГУ ДКСУ у Сумській області, МФО: 837013, код банку: 37970621, назва податку: інші надходження) з ОСОБА_3 - 1689 (одну тисячу шістсот вісімдесят дев*ять) гривень судових витрат по проведенню експертиз; з ОСОБА_4 - 1075 ( одну тисячу сімдесят п*ять) гривень 20 копійок по проведенню експертиз ( т.1, ар.к.п. 50, т.2 ар.к.п. 12,19)

Внесену ОСОБА_7 за ОСОБА_4 заставу в сумі 25 000 гривень від 13 липня 2015 року ( номер квитанції - 0.0.408424847.1, банк отримувач - ГУ ДКСУ у сумській області, отримувач - ТУ ДСА в Сумській області, код отримувача - 26270240, р/р отримувача - 37317006000459, МФО отримувача - 837013, призначення - застава за ОСОБА_4 по к.п. 22015200000000018 від 03 червня 2015 року по ухвалі Зарічного районного суду м.Суми від 10 липня 2015 року, справа № 591/4376/15-к, ІНН - НОМЕР_5) повернути заставодавцю ОСОБА_7 ( т.2, ар.к.п. 132).

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Сумської області через районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя В.І.Куц