Ухвала суду № 59114748, 21.07.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/5875/16 Справа № 201/5693/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Кочкова Н.О.

Категорія

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2016 року м. Дніпро

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої - судді Кочкової Н.О.,

суддів - Каратаєвої Л.О., Осіяна О.М.,

при секретарі - Порубай М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Державного навчального закладу «Національний гірничий університет», треті особи Міністерство освіти та науки України про зобовязання проведення перерахунку стипендії та її виплату, - за апеляційною скаргою ректора Державного вищого навчального закладу «Національний гірничий університет» - ОСОБА_3 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 червня 2016 року, -

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2016 року ОСОБА_2 звернулась до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилалась на те, що відповідно до наказу Державного вищого навчального закладу «Національний гірничий університет» №1355-л від 11.08.2014 року була зарахованаа з 01 вересня 2014 року до складу студентів, прийнятих на навчання за державним замовленням за денною формою навчання. ЇЇ батько ОСОБА_2 з 1978 року та дотеперішній час працює на підземних роботах, стаж його роботи станом на 26.06.2014 року складав 27 років 7 місяців 27 днів, тому вона має право у відповідності до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» на отримання стипендії в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Однак, з 01.09.2014 по теперішній час стипендія нараховувалась на загальних підставах та була нижчою за рівень прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. За період з 01.09.2014 по лютий 2016 року вона не доотримала грошові кошти в розмірі 10185, 29 гривень, які просить стягнути з відповідача та зобовязати виплачувати до закінчення навчання стипендію у відповідності до Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» (а.с.2-4).

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 червня 2016 року позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Державного вищого навчального закладу «Національний гірничий університет» на користь ОСОБА_2 недоплачену та невиплачену стипендію в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб за період з 01 вересня 2014 року по 31 грудня 2015 року включно в розмірі 4673 (чотири тисячі шістсот сімдесят три) гривень 29 копійок, вирішено витання судових витрат, в задоволенні інших вимог відмовлено (а.с.50-52).

В апеляційній скарзі ректор Державного ВНЗ «НГУ» - ОСОБА_3, посилаючись на незаконність рішення, порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити (а.с.56-60).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом 1 інстанції встановлено, що наказом Державного вищого навчального закладу «Національний гірничий університет № 1355-л від 11.08.2014 ОСОБА_2 було зараховано з 01.09.2014 до складу студентів, прийнятих на навчання за державним замовленням за денною формою навчання по 30.06.2019; батько позивачки ОСОБА_4 працює на підземних роботах, станом на 26.06.2014 стаж його роботи під землею складав27 років 7 місяці 27 днів(а.с. 6).

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд 1 інстанції виходив з того,що відповідно до ст. 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» ОСОБА_2 належить до категорії учнів, які є дітьми шахтарів, і має право на отримання стипендії у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, але фактично відповідачем йому виплачувалась стипендія, нижче за вказаний розмір.

Такий висновок суду першої інстанції є правильним, відповідає встановленим обставинам та ґрунтується на матеріалах справи.

Згідно ч.1 ст. 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» шахтарі, які мають стаж підземної роботи не менш як три роки, а також протягом трьох років після здобуття загальної середньої освіти особи, батьки яких є шахтарями та які мають стаж підземної роботи не менш як 15 років або які загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві чи стали інвалідами I або II групи, зараховуються поза конкурсом за особистим вибором спеціальності до державних і комунальних вищих та професійно-технічних навчальних закладів України для навчання за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів з наданням місць у гуртожитках на час навчання та гарантованою виплатою за рахунок коштів державного бюджету стипендії в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб.

Стаття 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» не суперечить статті 3 Закону України «Про вищу освіту», у якій держава гарантує надання особам, які навчаються у вищих навчальних закладах пільг та соціальних гарантій у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ч.3 ст. 10 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» Закони України та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, до приведення їх у відповідність із цим Законом діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Суд першої інстанції, встановивши, що ОСОБА_2, як донці шахтаря зі стажемпідземної роботи більше 15 років, з початку навчання виплачувалась стипендія у меншому розмірі, ніж розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, правильно стягнув різницю за період з 01 вересня 2014 року по 31 грудня 2015 року у сумі 4673 грн., а посилання в апеляційній скарзі на постанову Кабінету Міністрів України від 12.07.2004 року №882 не заслуговую не увагу, оскільки Закон України «Про підвищення престижності шахтарської праці» має вищу юридичну силу, ніж постанова Кабінету Міністрів України, а невнесення відповідних змін до Постанови КМУ після прийняття Закону України не є підставою для порушення прав позивача на отримання стипендії у розмірі, встановленому Законом.

Посилання Державного ВНЗ «НГУ» в апеляційній скарзі на те, що Бюджетом України на 2014-2015 не передбачено коштів на виконання вимог ст. 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» і що кошти із бюджету не виділялись, не може бути підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення, оскільки обовязок, передбачений Законом щодо виплати стипендії в певному розмірі не може ставитися у залежність до наявності коштів.

Інші доводи в апеляційній скарзі про незаконність судового рішення, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці, тоді як відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду 1 інстанції, а переоцінка доказів не входить до повноважень апеляційного суду.

Судом 1 інстанції у досить повному обсязі зясовані права та обов'язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права, які є обовязковою підставою для скасування чи зміни рішення не встановлено, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду, справа розглянута в межах позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, і його слід залишити без змін в оскаржуваній частині. А в частині відмови у задоволенні позовних вимог рішення суду не оскаржується.

Керуючись ст.307, 308 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ректора Державного вищого навчального закладу «Національний гірничий університет» - ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 червня 2016 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: