Постанова № 59111736, 19.07.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" липня 2016 р. Справа № 920/151/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В., суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі - Кохан Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, за довіреністю №78 від 18.07.2016 року, ОСОБА_2, паспорт серія ВМ038304 від 20.09.1995 року - директор (повноваження перевірив секретар судового засідання Київського апеляційного господарського суду ОСОБА_3Г.);

відповідача - ОСОБА_4, за довіреністю №06-03/32 від 21.01.2016 р.

третьої особи - не з"явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Шостка (вх. № 1452 С/3-12) на рішення господарського суду Сумської області від 07 квітня 2016 року по справі №920/151/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Центр протезування Едвардс, м. Київ;

до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Шостка Сумської області, м. Шостка, Сумська область;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_5, смт. Вороніж, Сумська область;

про стягнення 32529,00 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 07.04.2016 року по справі № 920/151/16 (суддя Лиховид Б.І.) позов задоволено. Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Шостка Сумської області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Центр протезування Едвардс заборгованість у розмірі 32529,00 грн., 1 378,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Шостка звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 07.04.2016 року по справі № 920/151/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі заявник посилається на те, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм чинного законодавства України і що суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини справи, які мають значення для правильного вирішення господарського спору, неправильно та неповно дослідив докази, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, а також на те, що суд невірно застосував норми як матеріального, так і процесуального права, що потягло за собою неправильне вирішення господарського спору та згідно статті 104 Господарського процесуального Кодексу України є підставою для його скасування.

Товариство з обмеженою відповідальністю Центр протезування Едвардс у відзиві на апеляційну скаргу та його представники в судовому засіданні зазначили, що рішення господарського суду Сумської області було винесено без порушення приписів чинного матеріального та процесуального законодавства, та з урахуванням всіх доказів поданих сторонами, та доказів, які були витребувані судом. Просить рішення господарського суду Сумської області від 07.04.2016 року по справі № 920/151/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши в судовому засіданні в режимі відеоконференції пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 17.08.2015 року між Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Шостка Сумської області (замовник, відповідач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр протезування «Едвардс» (виконавець, позивач у справі) був укладений договір № 10-14-15 про виготовлення, поставку та надання послуг післягарантійного ремонту технічних засобів реабілітації.

Вказаний договір був укладений виходячи з вимог Положення про забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації потерпілих унаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженого постановою правління Фонду від 25.03.2008 року № 23, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.06.2008 року № 545/15236 та Наказу Міністерства соціальної політики України від 15.01.2015 року № 20 «Про організацію у 2015 році забезпечення окремих категорій населення технічними та іншими засобами реабілітації», про що вказується у пункті 1.2 договору.

Сторонами узгоджено у пункті 1.1 договору, що виконавець зобов'язується виготовити та поставити технічні засоби реабілітації, а також надати послуги післягарантійного ремонту технічних засобів реабілітації потерпілим внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які підлягають безоплатному забезпеченню вказаними технічними засобами реабілітації, за рахунок та по направленню замовника згідно з чинним законодавством України.

В свою чергу, замовник зобов'язується відшкодувати виконавцеві витрати за виготовлені та видані потерпілим технічні засоби реабілітації, надані послуги з післягарантійного ремонту технічних засобів реабілітації (пункт 1.2 договору).

Пунктом 9.1 договору, сторони визначили, що цей договір діє з дня підписання до 30.09.2015 року, а в частині розрахунків до повного їх завершення.

21.09.2015 року між сторонами була укладена додаткова угода №1, у відповідності до якої було внесені зміни та доповнення в укладений між сторонами договір, зокрема, до пунктів 3.1, 3.5, 3.6, 9.1.

Так, пункт 3.5 викладено в такій редакції: «Виконавець виготовляє та видає технічні засоби реабілітації потерпілим на виробництві за цінами, визначеними на підставі фактичних витрат і виготовлення продукції і нормативом рентабельності для протезно-ортопедичних виробів підвищеної функціональності - не більше 5 % до фактичної собівартості, але не вище затверджених Міністерством соціальної політики України граничних цін».

Пункт 9.1 визначений в наступному змісті: «Цей договір діє з дня підписання до 30.12.2015 року, а в частині розрахунків до повного їх завершення».

В рамках укладеного договору, позивачем були здійснено визначені господарські операції, а саме виготовлено та видано потерпілій ОСОБА_5, протез кисті косметичного з високим індивідуальним рівнем косметичних властивостей, на який встановлена гранична ціна 32529,00 грн.

Однак, відповідач в порушення умов договору зобовязання щодо повної та своєчасної оплати виготовленого позивачем технічного засобу реабілітації належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість у сумі 32529,00 грн.

З метою відновлення своїх порушених прав і інтересів, позивач звернувся до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв'язок, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З огляду на вимоги статті 509 Цивільного кодексу України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Положення статті 626 Цивільного кодексу України передбачають, договір є підставою виникнення цивільних прав та обовязків.

З приписів статті 3 Цивільного кодексу України вбачається, що однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Разом із тим частини 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного кодексу України).

Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд (стаття 6 Цивільного кодексу України).

Правові позиції втілені у статті 638 Цивільного кодексу України визначають, що договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є умови про предмет договору, а також ті, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Між позивачем та відповідачем був укладений договір про виготовлення, поставку та надання послуг післягарантійного ремонту технічних засобів реабілітації №10-14-15 від 17.08.2015 року.

На виконання умов договору позивач виготовив на замовлення ОСОБА_5 протез кисті косметичний виготовлений з силікону на загальну суму 32529,00 грн. та видав готовий виріб ОСОБА_5, що підтверджується накладною на одержання готового виробу № 93 від 29.10.2015 року та витягом з реєстру №1 електронної системи на видані протезні вироби, надані послуги (ПОВ) по підприємству ТОВ «Центр протезування «Едваррдс».

У відповідності калькуляцій протезу кісті косметологічний з силікону ПР.0.4.1 HL варіант B HL вартість протезу становить 32529,00 грн.(а.с.42, том 1).

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не здійснив оплату технічних засобів реабілітації у сумі 32529,00 грн. Свою позицію обґрунтовую тим, що позивач не надав достовірні дані щодо кількості та ціни сировини, матеріалів на протез кисті косметологічний з силікону

Листом від 14.12.2015 року Відділення в односторонньому порядку розірвало договір, посилаючись на порушення ТОВ «Центр протезування «Едваррдс» істотних умов договору.

Позивач, в свою чергу, вказує, що протезно-ортопедичні вироби, що виготовлені та видані на замовлення ОСОБА_5 та їх ціни цілком відповідають переліку виробів та їх граничним цінам, затвердженим наказом Міністерства соціальної політики України № 20 від 15.01.2015 року "Про організацію у 2015 році забезпечення окремих категорій населення технічними та іншими засобами реабілітації" (зі змінами), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.01.2015 року за № 86/26531, та зазначеним у Переліку протезно-ортопедичних виробів, що є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обовязковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно пункту 3.5 договору, в редакції визначеній в додатковій угоді від 21.09.2015 року до вказаного договору, виконавець виготовляє та видає технічні засоби реабілітації потерпілим на виробництві за цінами, визначеними на підставі фактичних витрат і виготовлення продукції і нормативом рентабельності для протезно-ортопедичних виробів підвищеної функціональності - не більше 5 % до фактичної собівартості, але не вище затверджених Міністерством соціальної політики України граничних цін.

Положення про забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації потерпілих унаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання № 20 від 23.03.2008 року (із відповідними змінами та доповненнями, далі по тексту - Положення) визначає механізм безоплатного забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації (протезними виробами, уключаючи протезно-ортопедичні вироби, ортопедичне взуття і спеціальний одяг, засобами пересування, спеціальними засобами для самообслуговування, особистого догляду, орієнтування, спілкування та обміну інформацією) потерпілих унаслідок нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань (далі - потерпілі), у тому числі інвалідів, дітей-інвалідів віком до 18 років, інвалідів з

дитинства, у разі навчання - віком до 23 років, якщо було заподіяно шкоду зародку внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання жінки під час її вагітності, з ушкодженнями та захворюваннями опорно-рухового апарату, іншими захворюваннями, що зумовлюють потребу в таких виробах.

За пунктом 2.1. вказаного Положення фінансування витрат, пов'язаних із виготовленням, поставкою і ремонтом технічних та інших засобів реабілітації, їх післягарантійним ремонтом, здійснюється виконавчою дирекцією Фонду та її робочими органами шляхом відшкодування цих витрат підприємствам, які їх виготовляють, поставляють і ремонтують, згідно з укладеними договорами.

Так, як вже вказано вище, між сторонами у справі був укладений договір, на виготовлення, поставлення технічних засобів реабілітації та надання послуг післягарантійного ремонту технічних засобів потерпілим внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання .

ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_1, що мешкає за адресою: Сумська область, смт. Вороніж, вул. Лесі Українки, 36 перебуває на обліку та отримує страхові виплати відділення ВДФССНВ у м. Шостка.

Нещасний випадок з нею стався 25.02.2013 року під час роботи на ТОВ «Стандарт-2002» (акт форми Н-1 №1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 31.05.2013 року).

На підставі висновку МСЕК та розробленої індивідуальної програми реабілітації від 16.06.205 року визначено необхідність у протезуванні лівої кисті.

Відповідачем видано направлення від 18.08.2015 року №2 на забезпечення потерпілої силіконовим протезом кисті лівої руки.

У відповідності до пункту 4.5 Положення робочий орган виконавчої дирекції Фонду за заявою потерпілого і в разі наявності висновку МСЕК, а для первинного протезування - висновку ЛКК закладу охорони здоров'я, видає потерпілому направлення на забезпечення протезними виробами до підприємства - виробника технічних засобів реабілітації не пізніше трьох днів з дати реєстрації заяви потерпілого та всіх необхідних документів у журналі реєстрації.

Направлення оформлюється на бланку робочого органу виконавчої дирекції Фонду із зазначенням дати та номера листа.

Підприємство приймає від потерпілого (незалежно від реєстрації місця проживання) замовлення та реєструє його.

Замовлення затверджується керівником підприємства.

Підприємство може приймати замовлення на виготовлення протезних виробів на 1,5-2 місяці раніше закінчення строку їх експлуатації.

Підприємство оформляє замовлення (додаток 5) і картку протезування (додаток 6), де зазначаються: тип протезного виробу; антропометричні дані; результати примірки; дата видачі виробу та його вартість.

При оформленні замовлення на виготовлення протезно-ортопедичного виробу, позивач отримав від ОСОБА_5 повний пакет документів, визначений пунктом 4.1 договору, в тому числі і направлення № 2 від 18.08.2015 року, яке було підписано відповідачем.

На підставі вище вказаного направлення, позивач оформив замовлення на карту протезування ОСОБА_5 за №1252.

Позивач виготовив та видав протезно-ортопедичний виріб ОСОБА_5 за ціною, визначеною на підставі фактичних втрат на виготовлення продукції та нормативу рентабельності 5%, як протезно-ортопедичному виробу підвищеної функціональності, до фактичної собівартості, але не вище граничної ціни, що відповідає пункту 3.5 договору.

Відповідно пункту 4 Граничних цін на технічні та інші засоби реабілітації для інвалідів, дітей-інвалідів та інших окремих категорій населення на 2015 рік, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 15.01.2015 року № 20 «Про організацію у 2015 році забезпечення окремих категорій населення технічними та іншими засобами реабілітації», протез кисті косметичний з шифром ПР.0.4.1 НL (додатковий параметр В НL), виготовлений з силікону та виданий ОСОБА_5 відноситься до протезу кисті косметичного з високим індивідуальним рівнем косметичних властивостей, на який встановлена гранична ціна 32 529,00 грн.

За пунктом 3.4 договору встановлено, що виконавець до 15 числа місяця, наступного за місяцем, у якому були виготовлені технічні засоби реабілітації, подає замовнику Реєстр електронної системи на видані протезні вироби, надані послуги (додаток 1 договору), Акт приймання-передачі робіт (послуг) (додаток 2 до договору), Звіт - затвердження до Акту приймання-передачі робіт (послуг) (додаток 3 до договору), завірені копії замовлень на виготовлення протезно-ортопедичних виробів та/або на виготовлення взуття з його обов'язковим підписом (додаток 4 до договору).

Як свідчать матеріали справи, позивачем було передано відповідачу рахунок №21 від 29.10.2015 року на оплату протезно-ортопедичного виробу, реєстр №1 електронної системи на видані протезні вироби, надані послуги (ПОВ) по підприємству ТОВ «Центр протезування «Едваррдс», акт №1 приймання-передачі робіт (послуг) від 29.10.2015 року, звіт - затвердження до акту приймання-передачі робіт (послуг) за період з 29.09.2015 року по 29.10.2015 року по направленням, виданим потерпілим унаслідок трудового каліцтва робочими органами виконавчої дирекції Фонду у місті Шостка Сумської області; копія замовлення ОСОБА_5 на виготовлення протезно-ортопедичних виробів № 1252 від 19.08.2015 року.

Крім того, позивач додатково на адресу відповідача направив копію накладної на одержання готового виробу №93 від 29.10.2015 року; калькуляцію протезу кісті косметологічний з силікону ПР.0.4.1 HL варіант B HL; розшифровку матеріальних витрат на протез кисті косметичний виготовлений з силікону ПР.0.4.1 HL варіант B HL; розшифровка трудових витрат на протез кисті косметичний виготовлений з силікону ПР.0.4.1 HL варіант B HL.

З аналізу викладеного вбачається, що позивач дотримався всіх вимог, встановлених умовами договору, та в строк направив відповідачеві документи на розгляд.

Витребування відповідачем у позивача детального розяснення по кожній статті видатків згідно наданій калькуляції суперечать частині 9 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», де вказано, що копії первинних документів та регістр бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень.

В той же час, колегія суддів зазначає, що відповідач по справі, зобов`язуючи позивача надати йому документи на підтвердження кількості, ціни сировини та матеріалів на протез кисті косметичний з силікону не вказує, які саме конкретно виконавцем мали бути надані документи, на підтвердження вище зазначеного.

Більш того, умовами договору не визначено чіткий перелік документів, що були б належним підтвердженням кількості, ціни сировини та матеріалів виготовленого технічного засобу реабілітації.

Саме з урахуванням всього зазначеного, колегія суддів зазначає, що відповідач безпідставно відмовляє позивачу у виплаті коштів повязаних із виготовлення протезу кисті косметичного з високим індивідуальним рівнем косметичних властивостей, на який встановлена гранична ціна 32 529,00 грн.

Направлення позивачу відповідачем листа від 14.12.2015 року № 01-12/612 не свідчить про розірвання договору.

Так, відповідно до частини 1 статті 651 ЦК України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідачем не подано доказів, що сторонами в письмовій формі досягнуто згоди про розірвання договору, або того, що позивач в порядку частини 1 статті 207 ЦК України надав відповідачу письмову відповідь про згоду на розірвання договору.

Крім того, за змістом статті 525 Цивільного Кодексу України розірвання договору не виключає проведення між сторонами розрахунків за зобов'язаннями, що виникли до розірвання правочину.

Відповідно до статті 14 Цивільного Кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором. Зміст договору становлять умови (пункти) визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 Цивільного Кодексу України)

Пунктом 3.7 договору передбачено, що замовник здійснює розрахунки після затвердження всіх необхідних документів, протягом 5-ти банківських днів з дати надходження на поточний рахунок замовника коштів від управління виконавчої дирекції Фонду у Сумській області, але не пізніше строку закінчення дії договору.

Отже, строк оплати товару в договорі чітко не визначений, за таких обставин до відносин сторін слід застосовувати положення частини 1 статті 692 ЦК України, відповідно до якої покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, тобто строк виконання відповідачем грошового зобов'язання є таким, що настав.

Зазначена позиція відповідає позиції, викладеній в пункті 1.7 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" та пункті 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 року №01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права".

Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

У відповідності до частини 1 статті 614 Цивільного кодексу України вбачається, що особа, яка порушила зобовязання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобовязання.

Зважаючи на все вище викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором про виготовлення, поставку та надання послуг післягарантійного ремонту технічних засобів реабілітації, за індивідуальними заявками № 1252 від 19.08.2015 року за виготовлення протезу кисті косметичний з силікону в розмірі 32529,00 грн.

Згідно статі 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності боргу перед позивачем.

На підставі викладеного та з урахуванням того, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе за договором щодо оплати вартості технічних засобів реабілітації, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог.

Беручи до уваги наведене, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Сумської області від 07.04.2016 року у справі №920/151/16 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Шостка Сумської області задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись статтями 99, 101, 102, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Шостка Сумської області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 07 квітня 2016 року у справі № 920/151/16 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Гребенюк Н. В.