Постанова № 59111735, 20.07.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2016 р. Справа № 920/1789/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Барбашова С.В. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Євтушенко В.В.

за участю представників сторін:

позивача за первісним позовом: ОСОБА_1 директор

відповідача за первісним позовом: ОСОБА_2 за довіреністю б/н від 01.03.2016 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ТОВ Будівельно-монтажний трест Вектор (вх. № 1496С/3) на рішення господарського суду Сумської області від 12.04.2016 р. у справі № 920/1789/15

за позовом ТОВ Будівельно-монтажний трест Вектор, м. Київ,

до ПАТ Сумбуд, м. Суми,

про стягнення 114 773 грн. 08 коп.,

та за зустрічним позовом ПАТ Сумбуд, м. Суми,

до ТОВ Будівельно-монтажний трест Вектор, м. Київ,

про стягнення 100 000 грн. 00 коп.

ВСТАНОВИЛА:

В грудні 2015 р. ТОВ Будівельно-монтажний трест Вектор звернулось до господарського суду Сумської області з позовом про стягнення з ПАТ Сумбуд (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) 114 773 грн. 08 коп., в тому числі 26600 грн. 00 коп. заборгованості зі сплати орендної плати, 5174 грн. 98 коп. пені за несвоєчасну сплату орендної плати, 70277 грн. 00 коп. витрат на демонтаж баштового крану, 12721 грн. 10 коп. пені за несвоєчасну сплату відповідних витрат відповідно до договору оренди майна з правом викупу № 2108/1 від 21.08.2013.

ПАТ Сумбуд звернулось до господарського суду Сумської області з зустрічною позовною заявою, в якій просило стягнути з ТОВ Будівельно-монтажний трест Вектор 100000 грн. 00 коп. штрафу відповідно до п. 8.4. договору оренди майна з правом викупу № 2108/1 від 21.08.2013 за ухилення від виконання взятого на себе зобовязання.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 21.12.2015 відповідно до ст. 60 Господарського процесуального кодексу України, зустрічний позов прийнято судом для спільного розгляду з первісним позовом.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 26.01.2016 провадження у справі № 920/1789/15 зупинено до вирішення повязаної з нею справи № 920/63/16.

Рішенням господарського суду Сумської області від 03.03.2016 у справі № 920/63/16 за позовом ТОВ Будівельно-монтажний трест Вектор, м. Київ до відповідача - ПАТ Сумбуд, м. Суми про визнання правочину недійсним, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 28.03.2016 провадження у справі № 920/1789/15 поновлено.

Рішенням господарського суду Сумської області від 12.04.2016 року у справі № 920/1789/15 (суддя Жерьобкіна Є.А.) первісний позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ Сумбуд на користь ТОВ Будівельно-монтажний трест Вектор 26600 грн. 00 коп. заборгованості зі сплати орендної плати, 2786 грн. 81 коп. пені, 440 грн. 80 коп. судового збору. У задоволенні первісного позову в іншій частині відмовлено. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

ТОВ Будівельно-монтажний трест Вектор подало на зазначене рішення до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просило оскаржуване рішення скасувати в частині відмови у задоволенні первісного позову про стягнення заборгованості за демонтаж крану в розмірі 82998,10 грн. та в цій частині прийняти нове, яким задовольнити позов.

Так, в своїй апеляційній скарзі заявник не зазначає жодних порушень суду першої інстанції, а лише обґрунтовує свої вимоги щодо стягнення заборгованості за демонтаж крану, викладені у раніше у позовній заяві.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27.05.2016 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 15.06.2016 р.

В судовому засіданні 15.06.2016 р. колегією суддів було оголошено про перерву у розгляді справи до 13.07.2016 р.

Представник ПАТ Сумбуд 17.06.2016 р. надав за вх. № 6321 відзив на апеляційну скаргу, в якому проти апеляційної скарги заперечував, просив скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні зустрічного позову та в цій частині прийняти нове, яким задовольнити зустрічні позовні вимоги.

Представник позивача за первісним позов 12.07.2016 р. за вх. № 6942 надав додаткові пояснення в обгрунтування вимог, викладених в апеляційній скарзі.

Представник відповідача за первісним позовом 13.7.2016 р. надав за вх. № 6983 додаткові пояснення в обгрунтування своєї позиції по справі.

В судовому засіданні 13.07.2016 р. колегією суддів було оголошено про перерву у розгляді справи до 20.07.2016 р.

Представник ПАТ «Сумбуд» 15.07.2016 р. надані за вх. № 7099 письмові пояснення, в яких зазначив, що, на його думку, сторони спірного договору врегулювали питання стосовно демонтажу обєкта оренди у спрощений спосіб, шляхом обміну листами, з яких вбачається, що демонтаж крану здійснює ТОВ «БМТ «Вектор».

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 ГПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 21.08.2013 між сторонами укладено договір оренди майна з правом викупу № 2108/1, за умовами якого позивач за первісним позовом надає, а відповідач за первісним позовом приймає у строкове платне користування кран баштовий JASO.J-110NJ (реєстраційний номер 4238).

28.08.2013 між сторонами укладено зміну до договору оренди майна з правом викупу № 2108/1 та викладено договір в новій редакції.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ Будівельно-монтажний трест Вектор, м. Київ звернулось до господарського суду з позовом до ПАТ Сумбуд, м. Суми про визнання нечинною з моменту підписання зміни до договору оренди майна з правом викупу № 2108/1, що була підписана 28.08.2013, з посиланням на те, що зміни до договору підписані керівником без затвердження загальних зборів позивача.

Рішенням господарського суду Сумської області від 03.03.2016 у справі № 920/63/16 за позовом ТОВ Будівельно-монтажний трест Вектор, м. Київ до відповідача - ПАТ Сумбуд, м. Суми про визнання правочину недійсним, яке набрало законної сили, у задоволенні позову відмовлено. Судом встановлено, що керівник позивача, відповідно до господарського кодексу України та статуту позивача, діє без обмежень, а погодження з загальними зборами позивача саме змін до Договору статутом не передбачено, тим більше, що змінами не вирішувалось питання оренди або викупу майна підприємства, а тому зміни до Договору були укладені і правомірно підписані керівником товариства позивача.

Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Положеннями ст. 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає необґрунтованими та безпідставними посилання позивача за первісним позовом, викладені як у позові так і у додаткових поясненнях до апеляційної скарги, на те, що зміна до договору оренди майна з правом викупу № 2108/1 від 28.08.2013 є нечинною.

За умовами договору оренди майна з правом викупу № 2108/1 від 21.08.2013, в редакції зміни від 28.08.2013, позивач за первісним позовом надає, а відповідач за первісним позовом приймає у строкове платне користування кран баштовий JASO.J-110NJ (реєстраційний номер 4238).

Як вбачається з матеріалів справи, факт передачі обєкта в оренду підтверджується актом приймання-передачі № 1 від 30.09.2013 року.

Відповідно до п. 1.1.2 договору, вартість обєкта оренди становить 966158,00 грн.

Стан майна, що орендується, на момент передачі в оренду: кран потребує ремонту. Порядок виконання відновлювальних робіт здійснюється відповідно до п. 5.5. договору (п. 1.1.3 договору).

Згідно з п. 2.1. договору, об'єкт оренди передається в оренду для завершення будівництва житлового будинку по вул. Прокоф'єва № 48-А в м. Суми.

Орендар зобов'язується використовувати об'єкт оренди виключно з метою, зазначеною в п. 2.1. договору та у відповідності до вимог, передбачених технічною документацією на об'єкт оренди (п. 2.2. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору, термін оренди складає 5 (п'ять) календарних місяців з моменту прийняття об'єкта оренди за актом приймання - передачі.

Протягом року після припинення договору сторони укладають договір про викуп майна, обов'язковий для обох сторін згідно даного договору (п. 3.3. договору).

За умовами п. 3.4. договору, сторони погодились, що договір є припиненим з моменту повернення об'єкту оренди за актом приймання-передачі.

Згідно з п. 4.1., 4.2. договору, розмір орендної плати за весь об'єкт оренди у цілому складає 26 600,00 гривень за місяць, у тому числі ПДВ - 4 433,33 грн. Орендна плата сплачується орендарем щомісячно в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 10 (десятого) числа кожного місяця, за який сплачується орендна плата. Орендар сплачує орендну плату починаючи з 3-го місяця від початку оренди, протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту початку робіт (одержання Декларації про початок робіт).

Відповідно до п. 4.5. договору, у разі припинення використання об'єкта оренди з будь-яких підстав, в тому числі завершення виконання будівельних робіт по будівництву будинку по вул. Прокофєва, № 48-А в м. Суми, орендар припиняє сплачувати орендну плату за відповідний період.

За умовами п. 5.5. договору, обєкт оренди передається орендодавцем без обслуговуючого персоналу та машиністів. Протягом 10 (десяти) днів після підписання договору орендар зобов'язується виконати роботи по відновленню працездатності об'єкта оренди. Вартість робіт по відновленню працездатності об'єкта оренди для завершення будівництва житлового будинку визначається уповноваженими представниками обох сторін на протязі 3 (трьох) днів після підписання даного договору і не повинна перевищувати 52 000,00 грн. Вищезгадані роботи орендар виконує за власні кошти і це вважається додатковою оплатою до орендної плати. Орендна плата починає сплачуватися через 10 (десять) днів після підписання даного договору. На протязі цього терміну повинен бути підписаний акт прийому-передачі об'єкту оренди, також має бути складений обома сторонами дефектний акт. Вартість ремонту обєкту оренди може бути врахована при його викупі.

Згідно з додатковою угодою до договору оренди майна з правом викупу № 1 від 03.01.2014року пункт 4.5. доповнено умовами наступного змісту: орендна плата за перші два місяці орендарем не сплачується, за цей період орендар сплачує плату в порядку передбаченому п. 5.5. цього договору. Вартість робіт по відновленню роботи крана відповідно до п. 5.5. договору, на суму 31 009,90 грн., яка перевищує суму обумовлену п. 5.5. договору підлягає зарахуванню в рахунок платежів з орендної плати.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування позовних вимог позивач за первісним позовом посилається на те, що відповідач за первісним позовом не виконав належним чином договірних зобовязань, у звязку з чим у нього виникла заборгованість по орендній платі в сумі 26 000 грн. 00 коп. за травень 2014 року, а також заборгованість в сумі 70277 грн. 00 коп., що повязана з витратами позивача на демонтаж баштового крану.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав вимог і заперечень колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.ст. 759, 762 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. ОСОБА_3 можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідно до ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобовязання не допускається; договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Колегією суддів встановлено, що факт передачі відповідачу в оренду крану баштового JASO.J-110NJ (реєстраційний номер 4238) підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

За умовами п. 3.4. договору, сторони погодились, що договір є припиненим з моменту повернення об'єкта оренди за актом приймання-передачі.

Обєкт оренди повернутий позивачу за первісним позовом 4.06.2014, про що свідчить підписаний сторонами та скріплений печатками акт приймання-передачі від 04.06.2014.

Так, відповідач за первісним позовом в обґрунтування своїх заперечень проти первісного позову щодо орендної плати за травень 2014 року посилається на те, що листом від 14.02.2014 ПАТ Сумбуд повідомило ТОВ БМТ Вектор про те, що у січні місяці довгий період утримувались низькі температури і будівельно-монтажні роботи на обєкті по вул. Прокофєва, 48-А у м. Суми не виконувались. У квітні місяці 2014 року відповідач за первісним позовом припинив використовувати обєкт оренди і відповідно до п. 4.5. договору, припинив сплачувати орендну плату.

Разом з цим, колегія суддів вважає заперечення відповідача в цій частині необґрунтованими, безпідставними та такими, що спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Зокрема, факт надання послуг з оренди за період з жовтня 2013 року по травень 2014 року підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а саме актами здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Вказані акти за період з жовтня 2013 року по травень 2014 року підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками. В актах зафіксовано, що сторони не мають одна до одної претензій.

Будь - яких належних та допустимих доказів на підтвердження факту припинення використання обєкта оренди у квітні місяці 2014 року відповідачем за первісним позовом не подано.

Таким чином, враховуючи встановлений колегією суддів факт оренди обєкта оренди у травні 2014 року, неналежного виконання відповідачем за первісним позовом зобов'язань стосовно сплати орендної плати, колегія суддів вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача за первісним позовом заборгованості по орендній платі в сумі 26 600 грн. 00 коп. за травень 2014 року.

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

Приписами статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ст. 3 ОСОБА_3 України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань № 2921-ІІІ від 10.01.2002р., розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 9.1. договору, за невиконання та/або неналежне виконання умов цього договору винна сторона несе відповідальність у порядку, визначеному чинним законодавством України та цим договором.

Згідно з п. 9.2. договору, у випадку прострочення (порушення, невиконання, протермінування, несвоєчасного виконання) орендарем строків (термінів) сплати орендної плати, визначених умовами цього договору, винна сторона зобовязана сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (тобто у період впродовж якого існувала заборгованість), від суми грошової заборгованості за кожен день прострочення (протермінування, несвоєчасного виконання, порушення, невиконання).

За умовами п. 9.3. договору, позовна давність за позовами про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлюється сторонами цього договору тривалістю в три роки.

Згідно з поданим розрахунком, за несвоєчасну сплату орендної плати відповідачеві нараховано пеню в сумі 5174 грн. 98 коп. за період з 01.06.2014 по 28.02.2015, виходячи з суми боргу в розмірі 26600 грн. 00 коп. за травень 2014 року.

Виходячи з умов п. 4.2. договору, строк виконання грошового зобовязання зі сплати орендної плати за травень 2014 року - не пізніше 10 травня 2014 року, відповідно прострочення грошового зобовязання починається з 11 травня 2014 року, тому враховуючи приписи частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, обґрунтованим та правомірним є нарахування пені за період з 11.05.2014 по 11.11.2014.

З урахуванням викладеного, колегією суддів здійснено перерахунок пені, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру, за період з 01.06.2014 по 11.11.2014, виходячи з суми заборгованості з орендної плати за травень 2014 року в розмірі 26600 грн. 00 коп., згідно з яким пеня складає 2786 грн. 81 коп.

Розрахунок здійснений за допомогою програми Ліга: ОСОБА_3 9.4.1. ТОВ Інформаційно-аналітичний центр Ліга, ТОВ Ліга Закон, 2016 та долучений до матеріалів справи.

Враховуючи встановлений колегією суддів факт неналежного виконання відповідачем за первісним позовом договірних зобов'язань щодо своєчасної та повної сплати орендної плати, оскільки право позивача щодо стягнення з відповідача пені, передбачене діючим законодавством України та умовами укладеного між сторонами договору, колегія суддів вважає правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача за первісним позовом пені в сумі 2786 грн. 81 коп.

В іншій частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача за первісним позовом пені за несвоєчасну сплату орендної плати в сумі 2388 грн. 17 коп., колегія суддів відмовляє за їх необґрунтованістю та безпідставністю, оскільки позивачем пеня в цій частині нарахована без врахування положень частини шостої статті 232 Господарського кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог щодо стягнення з відповідача за первісним позовом 70277 грн. 00 коп. витрат на демонтаж баштового крану, позивач посилається на п. 9.4. договору оренди майна з правом викупу № 2108/1 від 21.08.2013року та надає відповідні докази понесення вказаних витрат, а саме акт приймання виконаних робіт (демонтаж крану) від 27.06.2014 вартістю 59820 грн. 00 коп., акти надання автопослуг № 179 від 20.06.2014, № 201 від 25.06.2014, № 223 від 07.07.2014, № 177 від 16.06.2014, № 224 від 09.07.2014 на загальну суму 10 457 грн. 20 коп.

Згідно з поданим розрахунком, за несвоєчасну сплату витрат на демонтаж баштового крану відповідачеві нараховано пеню в сумі 12 721 грн. 10 коп. за період з 27.06.2014 по 28.02.2015, виходячи з суми боргу в розмірі 70277 грн. 00 коп.

Колегією суддів встановлено, що за умовами п. 9.4. у редакції договору оренди майна з правом викупу № 2108/1 від 21.08.2013, орендар при поверненні обєкта оренди зобовязаний власними силами та за власний рахунок здійснити демонтаж обєкта оренди та завантажити обєкт оренди в демонтованому вигляді на автотранспорт орендодавця. За окремою домовленістю сторін демонтаж та завантаження обєкта оренди може бути здійснено силами орендодавця за рахунок орендаря.

Разом з цим, 28.08.2013 між сторонами укладено зміну до договору оренди майна з правом викупу № 2108/1 та викладено договір в новій редакції.

Відповідно до ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Враховуючи те, що 28.08.2013 між сторонами укладено зміну до договору оренди майна з правом викупу № 2108/1 та викладено договір в новій редакції, зобов'язання сторін з цієї дати змінились відповідно до змінених умов. Договором оренди майна з правом викупу № 2108/1 від 21.08.2013, в редакції зміни від 28.08.2013, не передбачено ані обовязку відповідача за первісним позовом за власний рахунок здійснювати демонтаж та завантаження у демонтованому вигляді на автотранспорт позивача за первісним позовом обєкта оренди, ані обовязку відшкодувати відповідні витрати позивачу.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає первісні позовні вимоги щодо стягнення з відповідача за первісним позовом 70277 грн. 00 коп. витрат на демонтаж баштового крану, 12721 грн. 10 коп. пені за несвоєчасну сплату відповідних витрат, необґрунтованими та безпідставними, у звязку з чим відмовляє у задоволенні первісного позову в цій частині.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог відповідач за первісним позовом посилається на те, що позивач за первісним позовом, в порушення умов договору оренди майна з правом викупу № 2108/1 від 21.08.2013, в редакції зміни від 28.08.2013року, відмовився від укладення договору про викуп баштового крану JASO.J-110NJ, у звязку з чим останній зобовязаний сплатити штраф в сумі 100 000 грн. 00 коп. відповідно до п. 8.4 договору.

Відповідно до п. 3.3. договору, протягом року після припинення договору сторони укладають договір про викуп майна, обов'язковий для обох сторін згідно даного договору.

Порядок викупу обєкта оренди визначений сторонами у розділі 8-му договору.

По закінченню терміну оренди сторони зобов'язані укласти договір про викуп баштового крану JASO.J-110NJ, який сторони укладають відповідно до умов визначених цим договором.

Майно, що орендується, переходить у власність орендаря, після 100% сплати ним коштів за договором викупу та за умови 100% сплати орендної плати.

У випадку ухилення від викупу об'єкта оренди, сторона, яка ухиляється сплачує на користь іншої сторони штраф у розмірі 100 000,00 гривень, із застосуванням усіх санкцій передбачених розділом 10 цього договору.

Сторони домовились, що такою, що ухиляється від укладення договору викупу є та сторона, яка отримала проект договору викупу крану, але відмовилась його підписати.

У статтях 3, 6, 203, 626, 627 Цивільного кодексу України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина перша статті 628 Цивільного кодексу України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

З матеріалів справи вбачається, що листом від 27.05.2014 № 244/01-2 ПАТ Сумбуд направив ТОВ БМТ Вектор два примірники договору купівлі-продажу на виконання договору оренди майна з правом викупу № 2108/1 від 21.08.2013.

Разом з цим, листом від тієї ж дати 27.05.2014 за № 240/01-2 ПАТ Сумбуд звернувся до ТОВ БМТ Вектор з вимогою вирішити питання щодо прийняття обєкта оренди, вказавши на те, що після закінчення строку договору оренди майна з правом викупу ПАТ Сумбуд припинило використовувати обєкт оренди та несе додаткові витрати повязані зі зберіганням та охороною обєкта оренди.

Згідно з листом ТОВ БМТ Вектор від 05.06.2014 № 62, останній повідомив ПАТ Сумбуд про прийняття рішення використовувати баштовий кран на власних будівельних обєктах, у звязку з невиконанням відповідачем за первісним позовом умов договору щодо сплати орендної плати.

У вказаному листі викладена вимога ТОВ Будівельно-монтажний трест Вектор про повернення баштового крану, сплату орендної плати за травень 2014 року та всіх штрафних санкцій.

Колегією суддів встановлено, що договір оренди майна з правом викупу № 2108/1 має двосторонній характер, що зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов'язків.

Відповідно до частини 1 ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

В таких зобов'язаннях кожна із сторін одночасно є боржником, та кредитором. З точки зору виконання такі зобов'язання є зустрічними, оскільки виконання свого обов'язку однією із сторін обумовлюється виконанням другою стороною свого обов'язку.

В свою чергу, ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України визначено, що у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 615 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Виходячи із правової природи договору оренди майна з правом викупу та його змісту, виконання сторонами обовязку з укладення договору про викуп баштового крану обумовлене належним виконанням з боку відповідача за первісним позовом умов договору оренди щодо своєчасної та у повному обсязі сплати орендної плати.

Разом з цим, колегією суддів встановлено, що відповідач за первісним позовом не виконав договірних зобовязань щодо своєчасної та 100% сплати орендної плати відповідно до умов договору оренди, тому відсутні підстави вважати позивача таким, що необґрунтовано ухиляється від укладення договору про викуп баштового крану JASO.J-110NJ, що виключає покладення на позивача за первісним позовом відповідальності у вигляді штрафу.

З огляду на викладене, колегія суддів відмовляє у задоволенні зустрічного позову у повному обсязі за його необґрунтованістю та безпідставністю, оскільки відповідачем за первісним позовом не доведено належними та допустимими доказами факту належного виконання зі свого боку договірних зобовязань щодо сплати орендної плати та факту необґрунтованого ухилення позивача за первісним позовом від укладення договору викупу баштового крану.

На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає, що твердження позивача за первісним позовом, викладені ним в апеляційній скарзі ґрунтуються на припущеннях, не доведені належними доказами, тоді як господарським судом першої інстанції в повній мірі зясовані та правильно оцінені обставини у справі та ухвалене ним рішення є законним та обґрунтованим, у звязку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ Будівельно-монтажний трест Вектор на рішення господарського суду Сумської області від 12.04.2016 р. у справі № 920/1789/15 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 12.04.2016 р. у справі № 920/1789/15 залишити без змін.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Гребенюк Н. В.