Постанова № 59111681, 18.07.2016, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2016 р. Справа № 902/354/16

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Тимошенко О.М.

судді Коломис В.В. ,

судді Огороднік К.М.

при секретарі Саган І.О.

за участю представників сторін:

від апелянта - ОСОБА_1 (директор),(паспорт серія АВ 854229 від 12.05.2009 р.), ОСОБА_2 (довіреність № б/н від 01.07.2016 р. );

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_3 "Стрижавський кар'єр" на ухвалу господарського суду Вінницької області від 30.05.16 р. у справі № 902/354/16

за заявою боржника ОСОБА_4 акціонерне товариство "Стрижавський кар'єр"

про порушення справи про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 30.05.2016 року по справі № 902/354/16 (суддя Тісецький С.С.) відмовлено в порушенні провадження справи про банкрутство приватного акціонерного товариства "Стрижавський кар'єр". Скасовано заборону власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника та боржнику приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, відчужувати основні засоби, яка встановлена ухвалою господарського суду Вінницької області від 29.04.2016 року у справі № 902/354/16 про прийняття заяви про порушення провадження у справі про банкрутство до розгляду.

Мотивуючи прийняту ухвалу суд першої інстанції зазначив, що враховуючи вимоги законодавства, необхідними передумовами для звернення із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство боржника у порядку статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є: оцінка вартості наявних активів боржника (майна, дебіторської заборгованості), оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи згідно з вимогами статті 105 ЦК України з метою виявлення кредиторів та встановлення повного обсягу кредиторської заборгованості, вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, повідомлення кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки, складання проміжного ліквідаційного балансу, складання та подання органам доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітності за останній звітний період. Крім того, звернення до суду з такою заявою можливо лише після закінчення строку, передбаченого статтею 105 ЦК України. З матеріалів поданої заяви вбачається, що боржник звернувся до господарського суду із заявою про банкрутство без дотримання необхідних передумов визначених нормами ЦК України. При цьому, у заяві про банкрутство ОСОБА_3 "Стрижавський кар'єр" відсутні відомості про те, чи проводилася належним чином оцінка наявного майна боржника, чи повідомлялися дебітори про припинення юридичної особи, чи заявлялися ним претензії. Таким чином, боржником не доведено відповідними доказами наявність підстав для порушення провадження у даній справі.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, боржник - ОСОБА_3 "Стрижавський кар'єр" подав апеляційну скаргу, в якій просить останню скасувати та направити справу № 902/354/16 до господарського суду Вінницької області для прийняття ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство. В обгрунтування скарги зазначає, що посилання суду першої інстанції на норму статті 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є невірним, оскільки не стосується правової ситуації боржника та поданої до суду заяви про порушення провадження у справі про банкрутство ОСОБА_3 "Стрижавський кар'єр". Вказує, що в даному випадку боржником подавалась заява про порушення справи про банкрутство з підстав існування загрози неплатоспроможності, а не з підстав неможливості задоволити вимоги кредиторів у повному обсязі під час здійснення процедури ліквідації не в судовому порядку. Відтак, суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального і процесуального права, та його висновки не відповідають фактичним обставинам справи, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представники боржника підтримали доводи апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, приватне акціонерне товариство "Стрижавський кар'єр" звернулося в господарський суд Вінницької області із заявою про порушення справи про банкрутство. Заява мотивована тим, що товариство станом на 01.04.2016 року не має можливості своєчасно та належним чином виконувати грошові та інші зобов'язання, має поточну кредиторську заборгованість в розмірі понад 350 мільйонів гривень. Вказує, що починаючи з вересня 2015 року відділом ДВС порушено 11 виконавчих проваджень, сума вимог за якими становить 3 273 334 грн. 43 коп., та останні не погашаються через відсутність грошових коштів на рахунках товариства. Сума безспірних грошових вимог станом на дату подання заяви про порушення справи про банкрутство становить 1 388 590 грн. 22 коп. Відтак, з огляду кризові явища в економіці, що спричинили значне зниження надходжень від основної виробничої діяльності товариства, а також приймаючи до уваги накладення арештів на рахунки товариства органами ДВС, боржник на даний час є неспроможний належним чином виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами. Враховуючи дані обставини, вищим органом управління боржника - зборами акціонерів ОСОБА_3 "Стрижавський кар'єр" 04.04.2016 року прийнято рішення про зобов'язання директора товариства звернутися до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство з підстав, визначених п. 5 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Суд першої інстанції, розглянувши подану заяву дійшов висновку про відсутність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство ОСОБА_3 "Стрижавський кар'єр" з огляду на відсутність доказів проведення ліквідаційної процедури згідно ст.ст. 105, 110, 111 ЦК України, що в свою чергу є необхідними передумовами для звернення до суду із заявою в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим враховуючи таке.

Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає декілька підстав для звернення боржника до суду з заявою про порушення справи про його банкрутство.

Зокрема, у випадку виникнення обставин неплатоспроможності боржник має право подати заяву на загальних підставах. Неплатоспроможність законом визначається як неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності. В контексті ст.ст. 1, 10 Закону це є неспроможність боржника задовольнити безспірні вимоги кредитора (кредиторів) у розмірі не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження.

Поряд з цим, відповідно до частини 5 статті 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" боржник зобов'язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у разі виникнення таких обставин:

- задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами (загроза неплатоспроможності);

- під час ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у повному обсязі.

Загроза неплатоспроможності - це виникнення конкуренції грошових вимог кредиторів у виконавчому провадженні, внаслідок якої задоволення вимог одного або кількох кредиторів у розмірі не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати призведе до неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами.

Третя підстава для звернення до суду випливає з того, що боржник, який ліквідується за рішенням власника або уповноваженого ним органу (в позасудовій процедурі ліквідації згідно ст.ст. 105, 110, 111, 112 ЦК України), після встановлення факту недостатньої вартості майна для задоволення вимог кредиторів, зобов'язаний звернутися до господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство. Вказане випливає із положень ч. 3 ст. 110 ЦК України, ч. 5 ст. 11, ч. 1 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Колегією суддів відзначається, що у випадках подання боржником заяви про порушення справи про банкрутство з підстав неплатоспроможності або загрози неплатоспроможності, суд в підготовчому засіданні відповідно до ч. 3 ст. 16 Закону з'ясовує ознаки неплатоспроможності боржника або її загрози. Натомість, для порушення провадження у справі відповідно до ст. 95 Закону, досліджуються докази дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України (позасудова процедура).

Відмінність вищевказаних підстав для звернення боржника до суду полягає в тому, що у випадках настання обставин неплатоспроможності або загрози неплатоспроможності боржника, застосовується загальний порядок провадження у справі про банкрутство, який передбачає застосування процедури розпорядження майном боржника з подальшим переходом до процедур санації, ліквідації або мирової угоди. Тобто, до боржника в даних випадках застосовуються заходи з відновлення платоспроможності. Лише у випадках звернення до суду з заявою в порядку ст. 95 Закону, застосовується спрощений порядок, а саме - введення процедури ліквідації без застосування процедур розпорядження майном та санації, оскільки боржником самостійно прийнято рішення про ліквідацію та вчинено дії по застосуванню ліквідаційних процедур.

Як вбачається з поданої боржником ОСОБА_3 "Стрижавський кар'єр" заяви про порушення провадження у справі про його банкрутство, останній не зазначає, що його органом управління прийнято рішення про ліквідацію товариства і під час здійснення ліквідаційних процедур в позасудовому порядку було встановлено недостатність майна для задоволення вимог кредиторів. Тобто, боржник не просить визнати його банкрутом і відкрити ліквідаційну процедуру за спрощеною процедурою відповідно до ст. 95 Закону про банкрутство.

Напротив, боржник посилається на ознаки неплатоспроможності, вказуючи на існування неспроможності задовольнити безспірні вимоги кредитора (кредиторів) у розмірі не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, в зв'язку з чим просить порушити провадження у справі про банкрутство на загальних підставах посилаючись на ст.ст. 1, 2, 10, 11, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", з метою застосування до нього процедур з відновлення платоспроможності, а не ліквідації.

Відтак, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про відсутність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство ОСОБА_3 "Стрижавський кар'єр" з огляду на відсутність доказів проведення ліквідаційної процедури згідно ст.ст. 105, 110, 111 ЦК України, що в свою чергу є необхідними передумовами для звернення до суду із заявою в порядку ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а тому неправомірно відмовив в порушенні провадження у справі про банкрутство боржника.

Викладене свідчить про те, що судом першої інстанції під час розгляду заяви боржника неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи і, як наслідок, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. За наведених обставин, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Вінницької області від 30.05.2016 року у справі № 902/354/16 підлягає скасуванню. Відповідно до ч. 7 ст. 106 ГПК України, справа № 902/354/16 підлягає передачі на розгляд господарського суду Вінницької області на стадію підготовчого засідання. Питання відшкодування судових витрат апелянта за розгляд апеляційної скарги має бути вирішено судом першої інстанції в процесі розгляду справи про банкрутство.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 104, ст.ст. 105, 106 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_3 "Стрижавський кар'єр" від 06.06.2016 року № 78 задоволити.

2. Ухвалу господарського суду Вінницької області від 30.05.2016 року по справі № 902/354/16 скасувати.

3. Справу № 902/354/16 передати на розгляд господарського суду Вінницької області на стадію підготовчого засідання.

4. Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" постанова суду апеляційної інстанції оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Огороднік К.М.