Ухвала суду № 59109808, 20.07.2016, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 УХВАЛА

з питань повернення судового збору

20 липня 2016 року № 813/4930/15

Львівський окружний адміністративний суд в складі

головуючого-судді Мартинюка В.Я.

судді Гулкевич І.З.

судді Клименко О.М.

секретар судового засідання Булавко О.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові заяву про повернення судового збору у справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Державної фіскальної служби України, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову, на стороні відповідача ОСОБА_2 управління Державної фіскальної служби України у Львівській області, про визнання протиправної бездіяльності, визнання нечинними наказів,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Міністерства юстиції України, Державної фіскальної служби України, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 07.12.2015 року, про:

- визнання неправомірної бездіяльності, яка виразилась у невиконанні обовязків передбачених ст.19 Закону України «Про звернення громадян» щодо обєктивного і всебічного розгляду зави (скарги) від 26.05.2014 року, чим порушено право на отримання обґрунтованої відповіді;

- визнання наказу Міндоходів № 55 від 17.04.2013 року та наказу ДФС України № 78 від 26.08.2014 року, затверджені ними положення про їхні територіальні органи у Львівській області нечинними з моменту їх прийняття, як такі що не опубліковані та направлені для виконання;

- визнання положень про територіальні органи у Львівській області, затверджені згаданими наказами такими що є актами, звід нормативних приписів, який визначає організацію та діяльність органів влади і їх посадових осіб; є актами зведені норми права яких визначають організацію діяльності органів виконавчої влади і їх посадових осіб; зачіпають права, свободи і законні інтереси громадян та мають міжвідомчий характер.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог ч.1 ст.41 КАС України.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10.03.2016 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено повністю. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2016 року дана постанова залишена без змін.

Позивач в заяві про повернення судового збору просить повернути надміру сплачений судовий збір, оскільки вважає, що він повинен був сплачувати судовий збір лише за дві вимоги немайнового характеру.

Розглянувши подані документи і матеріали заяви, сукупно оцінивши докази, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд встановив наступне.

При поданні позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір на загальну суму розмірі 511 грн. 56 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями від 31.08.2015 року за №0.0.428797762.1 на суму 73 грн. 08 коп. та від 17.09.2015 року за №0.0.436352615.1 на суму 438 грн. 48 коп.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року за № 3674-VI, з наступними змінами та доповненнями, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Як вбачається зі змісту постанови Львівського окружного адміністративного суду від 10.03.2016 року, при вирішенні справи судом, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 07.12.2015 року, якою фактично зменшено позовні вимоги, розглядалось пять вимог немайнового характеру (визнання неправомірної бездіяльності; визнання двох різних наказів нечинними та визнання двох різних положень відповідними актами).

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Враховуючи те, що зазначеним Законом передбачено сплату судового збору за кожну вимогу немайнового характеру, без додаткових вимог, в тому числі повязаності їх між собою, судом не беруться до уваги доводи позивача викладені в заяві про повернення судового збору.

З таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачу підлягає поверненню сума сплаченого судового збору в розмірі 146 грн. 16 коп. (511 грн. 56 коп. 365 грн. 40 коп. (5Х73 грн. 08 коп.)).

З огляду на викладене, суд вважає, що заява позивача про повернення судового збору підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 22, 98, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

1. Заяву ОСОБА_1 про повернення судового збору задовольнити частково.

2. Повернути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, що проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, 146 грн. (сто сорок шість) грн. 16 коп. сплаченого судового збору.

3. В іншій частині у задоволенні заяви відмовити.

4. Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду у порядку та строки передбачені ст.ст. 186, 254 КАС України.

Головуючий - суддя В.Я.Мартинюк

суддя І.З. Гулкевич

суддя О.М.Клименко