Рішення № 59106638, 14.07.2016, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "14" липня 2016 р. Справа № 906/1281/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Сікорської Н.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1- дов. № 0116-17 від 26.01.2016р. (в с/з від 13.07.2016р.)

від відповідача: ОСОБА_2, дов. від 01.02.2016 р. (в с/з від 13.07.2016р.)

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_4 ОСОБА_5";

2) Товариства з обмеженою відповідальністю " Дрінк Дістрібушин Сістем"

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6

про стягнення 68278,74 грн.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача на його користь 68278,74 грн. страхового відшкодування, яке було здійснено ТОВ "ОСОБА_4 ОСОБА_5" згідно платіжного доручення № 26950 від 05.11.2014, за договором добровільного страхування відповідальності експедитора №241-0402-13-00002, укладеного між ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" та ТОВ "ОСОБА_4 ОСОБА_5" від 13.12.2013.

Рішенням господарського суду Житомирської області від 10.12.2015р. у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 17.02.2016р. рішення господарського суду Житомирської області від 10.12.15 року у справі №906/1281/15 залишено без змін, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "Українська страхова група" - без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.04.2016р. рішення господарського суду Житомирської області від 10.12.2015 та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 17.02.2016 у справі №906/1281/15 скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.042016р. справу №906/1281/15 розподілено судді Сікорській Н.А.

Ухвалою суду від 26.04.216р. суддею Сікорською Н.А. справу № 906/1281/15 прийнято до свого провадження, розгляд справи призначено на 30.05.2016р.

Ухвалою господарського суду від 30.05.2016р. залучено до участі в справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_6, розгляд справи відкладено на 29.06.2016р.

Ухвалою суду від 29.06.2016р. в порядку ст. 69 ГПК України продовжено строк вирішення спору по 14.07.2016р. та відкладено розгляд справи на 13.07.2016р. (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 06.07.2016р.).

В судовому засіданні від 13.07.2016р. в порядку ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 14.07.2016р.

Представник позивача в судовому засіданні від 13.07.2016р. підтримав позовні вимоги позивача в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та письмовий поясненнях (а.с. 71-72, 117-119, 150-156 т.1; 167-170 т.2).

В судове засідання від 14.07.2016р. повноважний представник не з'явився. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належними чином, про що свідчить підпис повноважного представника на розписці про перерву в судовому засіданні.

Представник відповідача в судовому засіданні від 13.07.2016р. заперечив проти позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у письмових запереченнях (а.с. 123-125 т.1, 136-139 т.2).

В судове засідання від 14.07.2016р. представник відповідача не з'явився. Надіслав суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому процесі.

Дослідивши надіслане представником відповідача клопотання про відкладення розгляду справи суд дійшов висновку про його відхилення, оскільки не вбачає достатньо обґрунтованих підстав для його задоволення.

Крім того, явка представників сторін в судове засідання обов'язковою судом не визнавалась.

Треті особи повноважних представників в судове засідання не направили, вимог ухвали суду від 30.05.2016р. не виконали. Про час та місце розгляду справи були повідомлені своєчасно та належним чином.

В ході вирішення спору оглядались матеріали справи постійно діючого третейського суду при Асоціації "Українська правнича Фундація" №1002/15 за позовом ТОВ "ОСОБА_4 ОСОБА_5" до ФОП ОСОБА_3 про стягнення 10581,74 грн.

Копії титульного аркушу, опису справи та а.с.1-10,17-19,33,34-35,45,65,89-90, 103, 108, 111, 121,133,155-159 судом долучено до матеріалів справи № 906/1281/15, які містяться на а.с. 94-122,175-178 т.2.

Крім того судом оглядались матеріали справи № 285/2271/14-п про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_6 за ст. 139 ч.1 КУпАП., з якої долучено до матеріалів справи № 906/1281/15 копію схеми до адміністративного протоколу (а.с. 125 т.2).

Дослідивши матеріали справи, врахувавши вказівки Вищого господарського суду України, викладені у постанові від 12.04.2016 р., які є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

12.12.2013 року між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Українська страхова група" (позивач, страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю "РОСТ ОСОБА_5" (страхувальник, експедитор, третя особа 1 ) укладено договір добровільного страхування відповідальності експедитора № 241-0402-13-00002 із доповненнями, які внесені додатковою угодою від 17.12.2014 р. (а.с.10-20 т.1).

Відповідно до пункту 1.1 договору страхування, даний договір визначає умови і порядок страхування відповідальності страхувальника - експедитора перед власниками вантажу або замовниками перевезень при здійсненні ними діяльності в сфері експедирування вантажів та перед третіми особами у випадках заподіяння шкоди вантажем, що перевозиться страхувальником.

Об'єктом страхування є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди здоров'ю, життю та майну третіх осіб, а також шкоди, заподіяної вантажу під час експедиції (перевезення) (пункт 3.1 договору страхування).

Згідно пункту 3.3.3. договору страхування за втрату і/або ушкодження вантажу (пункт 4.1.1 цього договору) страховик несе відповідальність: при внутрішніх перевезеннях чи експедируванні вантажів по території України, країн СНД, Литви, Естонії, Латвії або між цими країнами (якщо Конвенція КДПГ/СМR або умови Універсального мультимодального коносамента FIATA-FBI не застосовуються) - в межах 8,33 СДР (спеціальних прав запозичення; за 1 кг втраченого чи пошкодженого вантажу), але не більше 100087,58 дол. США по одному страховому випадку.

За приписами розділу 9 договору страхування, сторони визначили перелік документів, що підтверджують настання страхового випадку та розмірів збитків, а саме:

9.1. Підтвердження факту та обставин настання страхового випадку та визначення розміру збитку Страховик здійснює на підставі наступних документів та інформації:

9.1.1. заяви на страхову виплату, встановленої Страховиком форми.

9.1.2. комплекту претензійних документів:

- претензія від правомочного вантажоодержувача;

- автомобільні накладні або інші транспортні документи з відмітками вантажоодержувача чи його представника про нестачу чи ушкодження вантажу;

- рахунки - фактури;

- пакувальні відомості, акти огляду вантажу (аварійні сертифікати), акти експертизи, що складаються незалежними спеціалізованими організаціями згідно з законами, практикою чи звичаями країни місця пригоди чи освідчення вантажу на предмет визначення нестачі або оцінки його пошкоджень;

- розрахунок збитку, що заявляється експедитору стороною, що вимагає відшкодування збитків;

- в тому випадку, якщо претензія експедитору заявляється не правомочним вантажоодержувачем, а страховою компанією, що страхувала вантаж, необхідно вимагати від заявника претензії (страховика вантажу) надання документів, що підтверджують перехід до останнього права вимоги (договір страхування, платіжний документ про відшкодування збитків, або договір уступки права власності) після сплати страхового відшкодування по страхуванню вантажів,

- письмове пояснення водія про пригоду;

- копії листування з заявниками претензії

- документ, що підтверджує факт оплати претензії Страхувальником;

Відповідно до п. 9.1.3. договору комплект документів, одержання і подання яких залежить від виду події:

- протокол Державтоіпспекції або дорожньої поліції в разі дорожньо-транспортної пригоди;

- довідка органів міліції чи поліції, що підтверджує факт звернення в ці органи перевізника або експедитора по випадку крадіжки вантажу чи інших пригод кримінального характеру під час перевезення вантажу чи довідка-підтвердження правоохоронних органів про порушення кримінальної справи по факту крадіжки, або іншої кримінальної пригоди;

- документи на витрати, вчинені страхувальником в цілях запобігання чи зменшення розміру збитків і захисту своїх інтересів в судових органах;

- копії документів чи листування, що підтверджують додержання вимог пункту 10.4 цього договору страхування в відношенні документального закріплення прав страховика на пред'явлення регресних позовів до третіх осіб відповідальних за заподіяння збитків страхувальнику. В тому випадку, якщо по вимозі страхувальника витрати повинні бути відшкодовані страхувальником агенту чи представнику страхувальника, що фактично оплатив претензію, необхідно надати документи, що свідчать про надання страхувальником повноважень агенту/представнику на врегулювання і оплату збитків страхувальника;

Згідно пп. 10.4.1 договору, особа, що відшкодувала збиток, спричинений з вини іншої особи, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

За умовами пп. 10.4.2 договору, якщо відповідальність страхувальника виникає з вини інших осіб, страхувальник зобов'язаний вжити всіх необхідних заходів для документального закріплення свого права вимоги до цих осіб з метою відшкодування завданих йому збитків цими особами чи подальшої передачі страховику своїх прав для одержання відшкодування від винної особи шляхом висунення регресного позову після виплати страховиком страхового відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дрінк дістрібушн систем" (відправник, третя особа 2) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАГАС Україна" (перевізник) укладено договір перевезення вантажу №1205, згідно якого врегульовано питання щодо перевезення перевізником вантажів відправника автомобільним транспортом на території України та зі її межами тощо (а.с. 24-26 т.1).

13.01.2014року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ГАГАС Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "РОСТ ОСОБА_5" (страхувальник, експедитор, третя особа 1) укладено Договір транспортного експедування №13/01/14, згідно умов якого експедитор надає за плату за рахунок замовника визначені в замовленні послуги з організації перевезення вантажів замовника найманим і власним вантажним транспортом відповідно до законодавства України. Замовлення являються невід'ємною частиною даного договору (а.с.27-29 т.1).

07.04.2014 р. ТОВ "РОСТ ОСОБА_5" (замовник, третя особа 1) та ФОП ОСОБА_3 (перевізник, відповідач) уклали Договір перевезення вантажу №331, відповідно до п. 1.1. якого, в порядку на та умовах, визначених цим Договором, перевізник бере на себе зобов'язання доставити автомобільним транспортом довірений йому замовником вантаж (згідно із замовленням на перевезення) з місця відправлення, що зазначається в замовленні, до пункту призначення, а замовник бере на себе зобов'язання сплатити плату за перевезення вантажу (а.с. 21-22 т.1).

За приписами п. 2.3 договору, перевізник (відповідач) взяв на себе обов'язок забезпечити збереження вантажу з моменту його прийняття для перевезення і до моменту видачі вантажоодержувачу.

Згідно п. 5.4 договору від 07.04.2014р. перевізник несе повну відповідальність за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу в 100% розмірі фактично нанесеної шкоди, якщо не доведе, що це відбулося не з його вини. Розмір нанесеної шкоди розраховується сторонами, виходячи із вартості вантажу, зазначеної у товарно-транспортній накладній.

06.05.2014 р. ТзОВ "Дрінк дістрібушн систем" та ТзОВ "ГАГАС УКРАЇНА" підписали заявку № 22 до договору № 1205 від 01.12.2013 р. про перевезення вантажу - алкоголю на палетах за маршрутом: Житомирська область, Житомирський район, с.Оліївка, вул. Садова, 4 - м. Луганськ, вул. Оборонна, 106 (а.с. 173 т.2).

Згідно з заявкою №0643 від 06.05.2014 року до договору транспортного експедирування №13/01/14 від 13.01.2014 року ТОВ "ГАГАС Україна" доручив експедитору - ТОВ "ОСОБА_4 ОСОБА_7" доставити вантаж (алкоголь на палетах- вино Інкерман 15360 пляшок, вартістю 343699,20грн.) за маршрутом: Житомирська область, Житомирський район, с.Оліївка, вул. Садова, 4 - м. Луганськ, вул. Оборонна, 106 (а.с. 174 т.2). , якщо не доведе, що це відбулося не з його вини. Розмір нанесеної шкоди

Згідно замовлення №ГА-0000709 від 06.05.2014 року до договору перевезення вантажу № 331 від 07.04.2014 р. ТОВ "ОСОБА_4 ОСОБА_5" доручив ФОП ОСОБА_3 перевезення алкогольних напоїв (вино Інкерман 15360 пляшок) по маршруту: Житомирська область, селище Оліївка, вул. Садова, 4 - м.Луганськ, вул. Оборонна, 106 на вантажному автомобілі НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_6 (третя особа на стороні відповідача) (а.с. 172 т.2).

07.05.2014 року на 185 км. автошляху Сахновщина - Ізюм - Борова - Куп'янськ - КПП Піски, сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобіля "МАН" державним номером АМ6246ВВ, який перевернувся і на момент ДТП знаходився під керуванням ОСОБА_6.

Про зазначену подію, було повідомлено чергову частину Борівського РВ ТУ МВС України в Харківській області та внаслідок ДТП відкрито кримінальне провадження №12014220230000170 за частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України та складено протокол про адміністративне правопорушення серії АА2 № 056085 про порушення ПДР ОСОБА_6.

07.05.2014 року ТОВ "РОСТ ОСОБА_5" (третя особа 1) листом повідомило ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" про настання страхового випадку (а.с. 32, 93 т.1).

12.05.2014р., 16.05.2014р., 19.05.2014 р. та 02.06.2014 р. аварійним комісаром за адресою м. Харків, 2-й Вологодський в'їзд, 2 було складено акт огляду пошкодження майна № 0056/14 за участю представника ТОВ "Дрінк Дістрібушн" та ТОВ "Гагас Україна" (а.с. 127-134 т.1).

Згідно матеріалів справи, за вказаною адресою вантаж був доставлений з місця ДТП перевізником ФОП ОСОБА_8 на підставі договору № 21 на перевезення вантажів автомобільним траспортом від 07.05.2014 р., укладеним між ТОВ "ОСОБА_4 актив" (замовник) та ФОП ОСОБА_8 та заявок № 058 від 07.05.2014 р. та № 059 від 08.05.2014 р.(а.с. 84 т.1; 134, 135 т.2).

Як вказує позивач, в результаті вказаного ДТП власнику вантажу - ТОВ "Дрінк Дістрибушн систем" було завдано матеріальної шкоди в сумі 60085,68 грн. Вказану суму шкоди позивач підтверджує актом інвентаризації №67 від 02.06.2014р., проведеної за участю представників замовника перевезення, страхувальника та представників страхової компанії - аварійного комісара ТОВ "Центр експертних досліджень "Професіонал" ОСОБА_9 (а.с. 35-36т.1).

Крім того, власник вантажу поніс додаткові витрати, пов'язані із утилізацією пошкодженого майна в сумі 5382,00 грн. Вказану суму понесених витрат підтверджує договором № 06-2014/ДДС-У, укладеним 18.07.2014р. між ТОВ "Грин-Порт" (виконавець) та ТОВ "Дрінк Дістрібушн Систем" (замовник), актом приймання-передачі від 05.09.2014 р. про передачу для знищення неякісної алкогольної продукції та платіжним дорученням № 3693 від 02.09.2014р. (а.с. 73-83; 95 т.1).

До того ж, як вказав позивач, власник вантажу поніс витрати, пов'язані з придбанням ящиків для транспортування залишків вантажу на склад ТОВ "Дрінк Дістрібушн Систем" в розмірі 5392,80 грн. Розмір витрат пов'язаних із придбанням ящиків для транспортування залишків вантажу на склад ТОВ "Дрінк Дістрібушн Сістем" підтвердив копією видаткової накладної № РН-0002824від 12.05.2014р.; товарно-транспортною накладною № 2824 від 12.05.2014р. та платіжним дорученням № 3897 від 15.09.2014р. (а.с. 37-39, 96 т.1).

16 вересня 2014 року власник пошкодженого майна - TOB «Дрінк Дістрібушн систем» звернувся з претензією № 06 - 150 до TOB «ГАГАС Україна», з вимогою відшкодувати понесені збитки відповідно до п. 5.4 Договору № 1205 від 01.12.2013 року в сумі 70860,48 грн.(а.с. 109 т.2), з яких 60085,68 грн. вартість пошкодженого вантажу; 5382,00 грн. - витрати, пов'язані із утилізацією пошкодженого майна; 5392,80 грн. - витрати, пов'язані з придбанням ящиків для транспортування залишків вантажу на склад ТОВ "Дрінк Дістрібушн Сістем".

TOB «ГАГАС Україна» задовольнило вимоги, викладені у вищевказаній претензії та сплатило на користь TOB «Дрінк Дістрібушн Сістем" 70860 грн. 48 коп. згідно платіжного доручення від 17.09.2014р. та в свою чергу звернулось з претензією № 09/10 , про сплату 70860 ,48 грн. до ТОВ «РОСТ ОСОБА_7» (а.с. 178 т.2).

ТОВ «РОСТ ОСОБА_7» на виконання п. 6.5 та п. 6.6 Договору транспортного експедирування № 13/01/14 від 13.01.2014 року, сплатило на користь TOB «ГАГАС Україна" зазначену в претензії суму згідно платіжного доручення № 1022 від 23.10.2014 року ( а.с. 120 т.1).

10.10.2014 року ТОВ "РОСТ ОСОБА_5", відповідно до пунктів 7.3.7., 12.1.5. договору страхування відповідальності експедитора №241-0402-13-00002 від 13.12.2013 року повідомило ПАТ страхова компанія "Українська страхова група" про отримання претензії від ТОВ "Гагас Україна" про відшкодування збитків у розмірі 70860,48 грн., які виникли внаслідок настання страхового випадку, про який було повідомлено 07.05.2014р. (а.с. 111 т.2).

24.10.2014 р. ТОВ "РОСТ ОСОБА_5" надіслало ПАТ страхова компанія "Українська страхова група" заяву про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування (а.с. 122 т.1) з відповідними додатками.

На виконання умов Договору добровільного страхування відповідальності експедитора № 241-0402-13 - 00002 від 12.12.2013р. позивачем на підставі заяви страхувальника - ТОВ "ОСОБА_4 ОСОБА_7" про виплату страхового відшкодування від 24.10.2014р., страхового акту № ДКЦВ- -9029 від 05.11.2014р., розпорядження про виплату страхового відшкодування від 05.11.2014р. та наданих страхувальником документів було здійснено виплату суму страхового відшкодування в розмірі 68278,74 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 26950 від 05.11.2014р. (а.с. 41-43 т.1).

Відповідно до пояснень позивача та відповідного розрахунку сума страхового відшкодування (68278,74 грн.) розрахована наступним чином: 70860,48 грн. (кошти сплачені ТОВ "РОСТ ОСОБА_5" на користь TOB «ГАГАС Україна") мінус 7993,00 грн. (франшиза) плюс 5411,26 грн. (витрати страхувальника по зменшенню суми збитку).

Щодо витрат страхувальника по зменшенню суми збитку в сумі 5411,26 грн., то судом встановлено, що останні пов'язані з перевезенням алкогольних напоїв ФОП ОСОБА_8 з місця ДТП до складу одержувача вантажу у м. Харків, 2-й Вологодський в'їзд, 2 на підставі договору № 21 на перевезення вантажів автомобільним траспортом від 07.05.2014 р., укладеним між ТОВ "ОСОБА_4 актив" (замовник) та ФОП ОСОБА_8 та заявок № 058 від 07.05.2014 р. та № 059 від 08.05.2014 р.(а.с. 84 т.1; 134, 135 т.2).

Згідно матеріалів справи доказом надання транспортних послуг ФОП ОСОБА_8 за договором № 21 від 07.05.2014 р. є ОСОБА_5 № 08/05 здачі-прийняття робіт (виконаних послуг) від 08.05.2014 р. на суму 4000,00 грн.; ОСОБА_5 № 10/05 здачі-прийняття робіт (виконаних послуг) від 10.05.2014 р. на суму 4000,00 грн., підписані між ФОП ОСОБА_8 та ТзОВ "ОСОБА_4 ОСОБА_5"; рахунок -фактура № 8/05 від 08.05.2014 р. на оплату 4000,00 грн.; рахунок -фактура № 10/05 від 10.05.2014 р. на оплату 4000,00 грн., виставлені ФОП ОСОБА_8 для оплати ТзОВ "ОСОБА_4 ОСОБА_5" та платіжні доручення №№ 1019 та 1020 від 22.10.2014 р. про оплату ТзОВ "ОСОБА_4 ОСОБА_5" ФОП ОСОБА_8 коштів в загальній сумі 8000,00 грн. (а.с. 88-90 т.1; 175-177 т.2)

Однак, виходячи з п.3.6 договору добровільного страхування відповідальності експедитора від 12.12.2013 р № 241-0402-13-00002, який передбачає, що за витрати по запобіганню та зменшенню збитків Страховик несе відповідальність в межах 677,00 дол США по одному страховому випадку по курсу 7,993 грн. (додаткова угода від 17.01.2014 р), ТзОВ "ОСОБА_4 ОСОБА_5" було відшкодовано 5411,26 грн. (677,00 дол. * 7,993 грн).

07 травня 2015 року за вих. №225 УСГ ТОВ "А.С.А. ГРУП" звернулося на підставі статті 993 Цивільного кодексу України до відповідача із заявою, в якій просило терміново зв'язатися з позивачем та узгодити порядок погашення регресної заборгованості (а.с.44,45 т.1).

Вказана заява залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідач в добровольному порядку не відшкодував позивачу суму виплаченого страхового відшкодування в розмірі 68278,74 грн., що стало підставою для звернення до суду з даним позовом з метою захисту свого порушеного права.

Відповідач, заперечуючи проти позову зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що під час ДТП було пошкоджено вантаж. Крім того, навіть якщо було допущено пошкодження вантажу, то позивачем не доведено в який саме момент було допущено пошкодження вантажу. Вказує, що в матеріалах справи наявний договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом, укладений між ТОВ "ОСОБА_4 ОСОБА_5" та ФОП "Сова" № 21 від 07.05.2014р., на підставі якого, за даними позивач, ФОП "Сова" здійснено перевезення пошкодженого вантажу з місця ДТП. Однак жодних документів при завантаженні та розвантажені не складалось.

Крім того, відповідач зазначає, що про проведення огляду аварійним комісаром пошкодженого товару його не було повідомлено. Відповідач також був відсутній і при складанні акту про нестачу товару від 02.06.2015р.

Звертає увагу, що відповідно до протоколу серії АА2 № 0560856 від 07.05.2014р. та постанови Новоград-Волинського міськрайонного суду від 01.07.2014р. жодних відомостей про пошкодження товару не має, пошкоджені лише асфальтне покриття та лінію ЛЕП.

Щодо фото пошкодженого товару, які містяться в матеріалах справи, то зазначає, що останні зроблені загального масштабу та не деталізовані. З даних фото вбачається, що на складі знаходиться безліч упаковок винних виробів "Інкерман", серед яких декілька невідомих пошкоджених упаковок винних виробів "Інкерман", однак ідентифікувати чи це саме той товар, який перевозився ФОП ОСОБА_6 неможливо.

За таких обставин вважає, що в матеріалах справи відсутні докази, які вказують, що відповідач має нести відповідальність як перевізник за шкоду, спричинену внаслідок ДПТ чи внаслідок будь-якого іншого страхового випадку.

Вважає, що страховик здійснив страхове відшкодування не пересвідчившись в тому, що вказане майно взагалі пошкоджено під час ДТП.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволені позову з огляду на наступне.

Предметом спору у даній справі є зворотна вимога страховика до особи відповідальної за завдану шкоду, про стягнення страхового відшкодування, виплаченого страхувальнику за договором добровільного страхування відповідальності експедитора № 241-0402-13-00002 від 12.12.2013 року.

Відповідно частини 1 статті 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Як було зазначено вище, в п.10.4 договору страхування сторони передбачили перехід до страховика прав страхувальника.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В свою чергу, стаття 27 Закону України "Про страхування" зазначає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з частиною 1 статті 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ст. 228 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

За таких обставин, позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування набув права зворотної вимоги до особи, яка завдала шкоди.

Так, позивач, посилаючись на норми ч. 2 ст. 924, ст. 993 ЦК України та п. 5.4 договору перевезення № 331 від 07.04.2014 р., в регресному порядку заявив вимогу до ФОП ОСОБА_3, як до перевізника вантажу за договором № 331 від 07.04.2014 р.

При цьому суд встановив, що перевезення здійснювалось водієм-експедитором ОСОБА_10, з яким ФОП ОСОБА_3, як замовник, уклав договір цивільно-правового характеру від 06.05.2014 р., на виконання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом автомобілем НОМЕР_2, п/п АМ 27-22 ХХ.

Як вбачається із замовлення №ГА-0000709 від 06.05.2014 року до договору перевезення вантажу № 331 від 07.04.2014 р., водієм вантажного автомобіля НОМЕР_3/АМ2722ХХ вказано ОСОБА_6 (третя особа на стороні відповідача) (а.с. 172 т.2).

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання своїх трудових (службових) обов'язків.

Відповідно до статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з частиною 2 статті 308 Господарського кодексу України відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.

Відповідно до статті 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ст.133 Статуту Автомобільного транспорту Української РСР, затвердженого постановою ради Міністрів УРСР № 401 від 27.06.1969, автотранспортні підприємства або організації несуть відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його до перевезення і до видачі вантажоодержувачу, якщо не доведуть, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталися через обставини, яким вони не могли запобігти і усунення яких від них не залежало.

Таким чином, як слідує з наведених вище норм чинного законодавства, збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення до моменту видачі одержувачеві є обовязком перевізника, за порушення якого останній має нести передбачену законом відповідальність.

Як вбачається з матеріалів справи, перевезення вантажу здійснювалось на підставі товарно-транспортної накладної на переміщення алкогольних напоїв № 0002511 від 30.04.2014р. (а.с. 171 т.2).

Відповідно до п. 1.5 Інструкції про застосування форм товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового, високооктанових кисневмісних домішок та алкогольних напоїв, форм товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового, високооктанових кисневмісних домішок та алкогольних напоїв, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 28.04. 2005 року N 154, товарно-транспортні накладні на переміщення спирту етилового та алкогольних напоїв оформляються на звичайних бланках, виготовлених типографським способом або іншими засобами друку, та реєструються в Єдиному реєстрі товарно-транспортних накладних на переміщення спирту етилового та алкогольних напоїв з присвоєнням їм реєстраційного номера в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Форма бланка повинна містити всі реквізити форми N 1-ТН /спирт/, N 1-ТН /алкогольні напої/ відповідно до цієї Інструкції.

Пункт 2.1 Інструкції визначає послідовність оформлення товарно-транспортної накладної на переміщення алкогольних напоїв.

Зокрема, під заголовком відповідної товарно-транспортної накладної вказуються дата виписки накладної, марка автомобіля (причепа/напівпричепа), його державний номер, тип, найменування перевізника та замовника (платника), прізвище, ім'я, по батькові водія та номер його посвідчення на право керування транспортним засобом;

у рядку "Вантаж одержав" вказуються посада, прізвище, ім'я, по батькові та підпис особи, яка отримує вантаж.

У таблиці розділу "Вантажно-розвантажувальні операції" товарно-транспортної накладної у рядку "Водій - експедитор" проставляються посада, прізвище, ім'я, по батькові та підпис водія або експедитора, що прийняв вантаж для перевезення;

Пункт 2.2 Інструкції містить вимоги щодо заповнення таблиці "Відомості про вантаж" (зворотний бік товарно-транспортної накладної).

Відповідно до п. 2.3 Інструкції, після таблиці "Відомості про вантаж", зокрема, у рядках "Прийняв водій-експедитор" та "Здав водій-експедитор" водій особистим підписом засвідчує прийняття та здачу вантажу одержувачу.

Натомість товарно-транспортна накладна на переміщення алкогольних напоїв № 0002511 від 30.04.2014р. (а.с. 171 т.2), за якою здійснювалось перевезення, взагалі не містить підпису перевізника ФОП ОСОБА_3 в особі водія-експедитор ОСОБА_6, що діяв на підставі договору, який має бути доказом прийняття вантажу до перевезення та виникнення у перевізника обов'язку щодо збереження вантажу.

Відповідальність за завдану майнову шкоду встановлено частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, згідно якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Отже для відшкодування шкоди за правилами ст. 1166 ЦК необхідно довести такі факти:

- неправомірність поведінки особи. Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.

-наявність шкоди. Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо).

- причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

- вина завдавача шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов'язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

Наявність всіх вищезазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування завданої шкоди

Відтак, позадоговірна (деліктна) відповідальність, яка є видом цивільно правової відповідальності, настає при існуванні складу правопорушення, що включає такі елементи, як: протиправність поведінки, шкода, причинний зв'язок між ними, вина заподіювача шкоди. При чому, відсутність хоч одного з цих елементів виключає застосування цього виду відповідальності.

Розмір шкоди - це один з обов'язкових елементів правопорушення, при наявності якого виникають підстави для покладання на винну особу відповідальності у вигляді відшкодування майнової шкоди.

При цьому, стягненню підлягає не будь-яка шкода, а тільки та, яка об'єктивно пов'язана з протиправною поведінкою винної особи.

Досліджуючи питання щодо наявності вини відповідача у заподіянні шкоди суд також бере до уваги, що постановою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 01.07.2014р. визнано ОСОБА_6 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 139 ч.1 КУпАП, яке полягає у пошкодженні асфальтного покриття дороги та лінії ЛЕП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн. (а.с 30 т.1 ).

При цьому в матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні будь-які відомості про пошкоджений товар внаслідок перекидання автомобіля.

Разом з тим, за наслідками повідомлення від 07.05.2014р. до Борівського РВ ГУМВС України в Харківській області про автомобільну пригоду за участю автомобіля МАН, дн. АМ 6246 ВВ було відкрито кримінальне провадження № 12014220230000170.

Постановою Борівського РВ ГУМВС України в Харківській області від 10.06.2014р. кримінальне провадження № 12014220230000170 було закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення (а.с. 165-166 т.2).

Таким чином, матеріали справи не містять беззаперечних доказів, які б вказували на доведеність вини ОСОБА_6 - водія ФОП ОСОБА_3 саме у пошкоджені вантажу внаслідок допущення перекидання автомобіля.

Слід зазначити, що передумовою для виплати страхового відшкодування є настання страхового випадку.

За приписами ч.2 ст.8 "Про страхування " страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

За умовами п.4.1 договору страхування страховим ризиком за цим договором є : виникнення відповідальності страхувальника перед власником вантажу за втрату та/або ушкодження вантажу, прийнятого до експедирування, відповідно до:

- положень міжнародних транспортних конвенцій, що застосовуються в обов'язковому порядку чи в силу умов договору. Для міжнародних автомобільних перевезень - міжнародною конвенцією "Про договір міжнародного перевезення вантажів" 1956 року; Положень державного транспортного законодавства відповідної країни; Стандартних умов надання послуг, схвалених Асоціацією експедиторів та/або Асоціацією перевізників країни Стархувальника;Положень інших договорів чи угод Страхувальника узгоджених зі старховиком; Договорів, узгоджених з стаховиком (додаток № 1 до Договору , який є його невід'ємною частиною), укладених між Страхувальником та особами, яким страхувальник надає транспортно-експедиторські послуги.

Відповідно до п. 7.1.3 договору страхування позивач взяв на себе зобов'язання при настанні страхового випадку зробити виплату страхового відшкодування у відповідності з розділом 10 цього Договору.

За умовами п.9.1 договору страхування, підтвердження факту та обставин настання страхового випадку та визначення розміру збитку страховик (позивач) здійснює на підставі заяви на страхову виплату, встановленої страховиком форми та комплекту претензійних документів, перелік яких визначено у п. 9.1.2 договору.

Разом з тим у п. 12.1.3, 12.1.6, 12.1.8 договору передбачено, що страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо здійснення страховиком регресного позову до винних осіб виявиться неможливим по провині страхувальника (непред'явлення страхувальником необхідних документів).

Так, при дослідженні розрахунку витрат пов'язаних із придбанням ящиків для транспортування залишку вантажу на склад ТОВ "Дрінк Дістрібушн Сістем" в сумі 5392,80 грн. судом було встановлено, що ТОВ "Дрінк Дістрібушн Сістем" придбало у ТОВ "Інкерманський завод марочних вин" 1400 шт. ящиків , в той час як відповідно до товарно -транпортної накладної № 0002511 від 30.04.2014р. до перевезення було завантажено 1280 ящиків, а враховуючи, що мало місце пошкодження 1495 шт. пляшок вина, а це 125 ящиків (1495 шт./ 12 шт. в ящику), тому кількість ящиків, яка використана ТОВ "Дрінк Дістрібушн Сістем" становить 1155 шт (1280 шт. - 125 шт).

За таких обставин, у розрахунок витрат пов'язаних із придбанням ящиків для транспортування залишку вантажу на склад ТОВ "Дрінк Дістрібушн Сістем" включено витрати, які не є прямими та не могли бути включені до суми, відшкодування якої здійснено позивачем.

За таких обставин не доведеним є також такий елемент цивільно-правової відповідальності як розмір шкоди, оскільки як встановлено судом, позивачем прийнято до уваги розрахунок понесених збитків ТОВ "ОСОБА_4 капітал ОСОБА_5", який не відповідає дійсності.

Вищенаведені факти свідчать про те, що страховик при здійсненні виплати страхового відшкодування не перевірив достовірність первинних документів, яким ТОВ "ОСОБА_4 ОСОБА_5" підтверджувало наявність шкоди.

До того ж, наявним у матеріалах справи договором №21 від 07.05.2014 року на перевезення вантажів автомобільним транспортом, який укладений між ТОВ "РОСТ ОСОБА_5" та ФОП ОСОБА_8, позивач підтверджує подальше перевезення пошкодженого товару до кінцевого пункту призначення.

До вказаного договору долучений акт №08/05 здачі-прийняття робіт (виконаних послуг), згідно якого транспортні послуги надавались по маршруту С.Горохуватка - м.Харків. При цьому перевізних документів, зокрема товарно-транспортних накладних, з яких би вбачалось, який товар завантажувався з місця завантаження, в якому стані, якої кількості немає. Після доставки до м. Харкова, жодних доказів того, де товар був вивантажений, в якій кількості та в якому стані немає.

Огляд товару, який проводився 12.05.2014р., 16.05.2014р., 19.05.2014 р. та 02.06.2014 р. відбувся без участі перевізника ФОП ОСОБА_3 При цьому доказів, що оглядався саме товар, який перевозився відповідачем також відсутні.

02.06.2014 року було складено акт №67 про нестачу товару, згідно якого ФОП ОСОБА_3, як перевізник не повідомлявся про складення такого акту та відповідно при його складанні був відсутній.

Таким чином, за наявними в матеріалах справи документами неможливо визначити достовірні причини пошкодження товару, його кількості, та встановити момент такого пошкодження.

Крім того пунктом 6.3 договору страхування визначено, що відповідальність страховика по Договору страхування розпочинається з моменту прийняття страхувальником вантажу до перевезення чи експедирування і триває до моменту здачі вантажу одержувачу, який має на це право.

Відтак, страховик приймаючи рішення про виплату страхового відшкодування мав перевірити, чи розповсюджувалась дія даного договору страхування на правовідносини з перевезення за договором № 331 від 07.04.2014р., укладеного між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ "ОСОБА_4 ОСОБА_5", зважаючи на те, що товарно-транспортна накладна на перевезення вантажу складена 30.04.2014р. (а.с. 171 т.1) і не підписана з боку відповідача, що вказує на те, що відповідач не взяв на себе зобов'язання щодо збереження вантажу.

Аналізуючи зібрані у справі докази суд дійшов висновку, що позивачем належними та допустимими доказами в розумінні ст. 34 ГПК України не доведено розміру шкоди, вини відповідача у заподіяні шкоди, а також не вбачається причинного зв'язку з між завданням шкоди та протиправною поведінкою відповідача, що виключає підстави для стягнення з відповідача шкоди, завданої третім особам в розмірі 68278,74 грн.

Згідно статей 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення 68278,74 грн. страхового відшкодування є такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому задоволенню не підлягають.

В порядку ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволені позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 19.07.16

Суддя Сікорська Н.А.

Віддрукувати:

1- в справу

2- позивачу (рек. з повід)

3- відповідачу (рек. з п овід.)

4-6- третім особам (рек. з повід.)