ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м. Харків, пр. Науки, 5, телефон 096-068-16-02
У Х В А Л А
14.07.2016р. Справа № 905/943/15
Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М. розглянувши матеріали за скаргою: Приватного підприємства “Фростінвест”, м. Маріуполь, Донецька область
на дії Управління Державної казначейської служби України у м. Маріуполі Донецької області
у справі за позовом: Приватного підприємства “Фростінвест”, м. Маріуполь, Донецька область
до відповідача: Маріупольської міської ради. м. Маріуполь, Донецька область
за участю Прокуратури міста Маріуполь, м. Маріуполь, Донецька область
про визнання недійсним договору щодо набуття права оренди земельної ділянки, стягнення грошових коштів у розмірі 8 641 363,99грн. та розірвання договору оренди земельної ділянки
за участю представників сторін:
від скаржника: не з’явився
від Управління Державної казначейської служби: не з’явився
від боржника: не з’явився
від прокурора: Хряк О.О., посвідчення № 028256 від 15.08.14р.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Донецької області від 03.09.2015 року у справі №905/943/15 позовні вимоги Приватного підприємства “Фростінвест” були задоволені частково.
На виконання судового акту були видані відповідні накази.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.12.2015 року були виправлені помилки в абз. 3,4 резолютивної частини рішення господарського суду Донецької області від 03.09.2015 року та в наказах господарського суду Донецької області від 09.10.2015 року.
Приватне підприємство “Фростінвест”, звернулось до суду зі скаргою на дії Управління Державної казначейської служби України у м. Маріуполі, відповідно до якої просить суд: 1) визнати протиправною діяльність управління Державної казначейської служби України у м. Маріуполі, щодо відмови у виконанні наказу господарського суду Донецької області від 09.10.2015 року у справі №905/943/15 в частині стягнення з Маріупольської міської ради судового збору в розмірі 53218,00грн., за рахунок коштів розташованих на рахунку місцевого бюджету м. Маріуполя, 2) зобов’язати управління Державної казначейської служби України у м. Маріуполі виконати наказ господарського суду Донецької області від 09.10.2015р. по справі №905/943/15 в частині стягнення з Боржника – Маріупольської міської ради судового збору у розмірі 53 218,00 грн., за рахунок коштів розташованих на рахунках місцевого бюджету м. Маріуполя.
Нормативно позивач обґрунтовує свої вимоги, посилаючись на ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України, та Закон України “Про виконавче провадження”.
Державна казначейська служба України у м. Маріуполі мотивувала відмову у виконанні наказу господарського суду Донецької області від 09.10.2015 року у справі №905/943/15 в частині стягнення з Маріупольської міської ради судового збору в розмірі 53218,00грн. наступним.
Маріупольська міська рада, є органом місцевого самоврядування, відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах рад є їх виконавчі комітети.
У даному випадку виконавчим органом є Виконавчий комітет Маріупольської міської ради, тому, рахунку на ім’я Маріупольської міської ради в управлінні не відкриті та розрахунково-касове обслуговування не здійснюється.
Представник Маріупольської міської ради у судові засідання не з’являвся, пояснень по суті скарги не надав.
15.06.2016р. на адресу суду від казначейської служби надійшли пояснення, в яких зазначено, що дана скарга подана з порушенням підвідомчості та не підлягає розгляду господарським судом Донецької області та статтею 1212 ГПК України передбачений лише розгляд скарг на дії чи бездіяльність органів виконавчої служби.
Скарга на дії Управління Державної казначейської служби України у м. Маріуполі підлягає розгляду господарським судом Донецької області з огляду на наступне.
Відповідно до ст.115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов’язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом Украни "Про виконавче провадежння".
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 р. № 14 “Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження” встановлено, що у разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, до заяв (скарг, подань) учасників виконавчого провадження мають застосовуватися положення ГПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема: статей 2, 18, 21, 22, 26, 29, 31, 41, 42, 64, розділів XI, XII, XII– 1 ГПК тощо.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до п. 15 Постанови Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011р. "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників", дії органів Казначейства з виконання виконавчих документів можуть бути оскаржені до Казначейства або суду. При цьому у даній нормі права не вказано до якого суду оскаржуються дії органів Казначейства та не визначено порядок такого оскарження.
Оскарження дій чи бездіяльності органу казначейства господарським процесуальним законодавством України не визначено. Відповідні скарги подаються до суду, який видав виконавчий документ. Вищевикладена позиція зазначена у постанові Пленуму Верховного суду України від 26.12.2003р. № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження". Аналогічної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 28.10.2013р. №12/203 та постанові від 24.09.2013 р. у справі № 32/37-10.
Оцінюючи доводи скаржника та заперечення казначейської служби, суд виходить з наступного.
Як вказано вище казначейська служба має виконувати судові рішення, в силу приписів Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст. 45 господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України.
Тобто, рішення має виконуватися відповідною особою (в даному випадку – казначейською службою) та, мають вчинятися дії направлені на виконання рішення.
По-перше, вказівка органу казначейської служби про те, що сума судового збору не зарахована до місцевого бюджету не визначає, яким чином це впливає на зміст судового наказу, щодо обов’язку відшкодування витрат зі сплати цього збору стягувачу за наслідками прийнятого господарським судом Донецької області рішення №905/943/15 від 03.09.2015р.
Так, відповідно до Закону України «Про судовий збір», стягувачем (позивачем) у справі №905/943/15, сума судового збору була сплачена до державного бюджету України.
За результатами розгляду справи №905/943/15, відповідно до ст. 49 ГПК України, відповідач – Маріупольська міська рада має відшкодувати судовий збір на користь позивача в сумі 53218,00 грн.
Таке відшкодування здійснюється не через повернення коштів з державного бюджету, а виключно за рахунок особи, з боку якої відбулось порушення прав.
Тобто, відповідно до «Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» органи державної казначейської служби наділені повноваженнями щодо виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, тільки у випадку якщо на користь особи прийняті судові рішення про стягнення будь-яких надходжень бюджету.
По-друге, дійсно, відповідно до ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міська рада може делегувати повноваження виконавчим органам у разі їх створення.
Проте, суду не надано жодних доказів тих обставин, що виконавчому комітету Маріупольської міської ради надані повноваження з розпорядження коштами місцевого бюджету, в тому числі шляхом відкриття рахунків у Державній казначейській службі України у м. Маріуполі Донецької області.
Як вказано безпосередньо в рішенні господарського суду Донецької області №905/943/15 від 03.09.2015р., ухвалі господарського суду Донецької області №905/943/15 від 03.12.2015р. про виправлення описки та постанові Донецького апеляційного господарського суду №905/943/15 від 27.01.2016р. стягнення судового збору має відбуватись за рахунок місцевого бюджету, головним розпорядником якого є боржник за наказом – Маріупольська міська рада.
Тобто, Державна казначейська служби України у м. Маріуполі Донецької області, в даному випадку діє, як орган, на якій відповідно до «Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників» покладений обов’язок з виконання рішення суду, а тому, останній, в силу ст. 121 ГПК України, якщо мало б належні підстави (як-то докази, що кошти місцевого бюджету акумулюються на рахунках його виконавчого органу), повинна була порушувати перед судом питання зі зміни способу виконання рішення суду.
Позиція казначейської служби з бездіяльності призводить фактично, до ухилення з виконання судового акту.
Відповідно до ст. 1212 ГПК України за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.
На підставі вищевстановлених фактів, суд дійшов висновку, що скарга Приватного підприємства «Фростінвест» на дії Управління Державної казначейської служби України у м. Маріуполі Донецької області підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
Скаргу Приватного підприємства «Фростінвест» на дії Управління Державної казначейської служби України у м. Маріуполі Донецької - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Державної казначейської служби України у м. Маріуполі Донецької області (87500, м.Маріуполь, пр. Миру, 68, код ЄДРПОУ – 37989721) з невиконання наказу господарського суду Донецької області від 09.10.2015 року по справі №905/943/15 в частині стягнення з боржника - Маріупольської міської ради (87500, м.Маріуполь, пр. Миру, 70, код ЄДРПОУ – 33852448) судового збору в розмірі 53218,00грн., за рахунок коштів розташованих на рахунках місцевого бюджету м. Маріуполя.
Зобов’язати Управління Державної казначейської служби України у м. Маріуполі Донецької області (87500, м.Маріуполь, пр. Миру, 68, код ЄДРПОУ – 37989721) виконати наказ господарського суду Донецької області від 09.10.2015 року по справі №905/943/15 в частині стягнення з боржника - Маріупольської міської ради (87500, м.Маріуполь, пр. Миру, 70, код ЄДРПОУ – 33852448) судового збору в розмірі 53218,00грн., за рахунок коштів розташованих на рахунках місцевого бюджету м. Маріуполя.
Ухвала господарського суду набирає чинності в день її винесення судом.
Ухвалу може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду.
Суддя О.М. Сковородіна
Судове рішення № 59106622, Господарський суд Донецької області було прийнято 14.07.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 905/943/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: