Рішення № 59106591, 20.05.2016, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

20.05.2016 Справа № 905/987/16

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.

при секретарі судового засідання Гонтарі А.Д.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ

до Комунального підприємства “Макіївтепломережа”, м.Макіївка Донецької області

про: стягнення 1993457,20грн. боргу, 315464,23грн. пені, 76748,10грн. штрафу, 435271,37грн. інфляційних, 51612,02грн. – 3% річних

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився.

Суд перебував у нарадчій кімнаті

20.05.2016р. з 14-20 год. до 14-25 год.

СУТЬ СПОРУ:

Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства “Макіївтепломережа”, м.Макіївка Донецької області про стягнення 1993457,20грн. боргу, 315464,23грн. пені, 76748,10грн. штрафу, 435271,37грн. інфляційних, 51612,02грн. – 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на Договір про реструктуризацію заборгованості №14/12-237 від 28.05.2012р.; платіжні доручення про здійснення відповідачем оплат реструктуризованої заборгованості у червні 2012 року – травні 2014 року тощо.

В позові викладено розрахунок заявлених до стягнення сум пені, штрафу, 3% річних, інфляційних нарахувань (а.с.5-13); до позову додано копію розрахунку заявленої до стягнення суми боргу (а.с.39-40).

29.04.2016р. судом зроблено Спеціальний витяг №21911026 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Комунального підприємства “Макіївтепломережа” (а.с.99-101). Зі Спеціального витягу вбачається, що відповідача не виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; ідентифікаційний код, найменування та місцезнаходження відповідача в позовній заяві зазначені вірно.

Протягом розгляду справи позивач надав:

1) пояснення №31/13-1193 від 04.04.2016р. по суті спору з доданими копіями Договору №06/10-1073-ТЕ-8 від 14.10.2010р. про закупівлю природного газу за державні кошти та додатку №1 до нього (а.с.81-98);

2) пояснення №31/13-1686 від 29.04.2016р. щодо нарахування інфляційних втрат (з додатком) (а.с.108-110).

3) заяву №31/13-1821 від 13.05.2016р. про відсутність судових спорів, що виникли на підставі Договору №14/12-237 від 28.05.2012р. про реструктуризацію заборгованості (а.с.121-122);

4) пояснення №31/13-1893 від 20.05.2016р. з обґрунтуванням правомірності зарахування заявленої до стягнення суми основного боргу саме на поточний рахунок позивача (а.с.123-125).

Ухвалою суду від 19.04.2016р. за клопотанням позивача б/н від 19.04.2016р. строк розгляду спору був продовжений на 15 днів в порядку ст.69 ГПК України (а.с.102, 106-107).

Відповідач будь-яких пояснень по суті спору або відзив на позовну заяву не надав, у судові засідання 19.04.2016р., 11.05.2016р. та 20.05.2016р. не з’явився, хоча про час і місце розгляду справи, а також про вимоги ухвал суду був повідомлений завчасно та належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи роздруківки повідомлень в мережі Інтернет від 06.05.2016р. та від 12.05.2016р. про час і місце судових засідань зі сторінки господарського суду Донецької області на офіційному веб-порталі «Судова влада України» (а.с.113, 119).

Враховуючи правові позиції Вищого господарського суду України, викладені в п.3.9.2, п.3.12 Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» та приймаючи до уваги, що відповідач не скористався правом надати відзив на позов та не надав доказів на підтвердження поважності причин неявки свого повноважного представника в судові засідання, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.4-3, 33, 34, 43 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Розглянувши наявні у матеріалах справи документи, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням докази, які мають значення для вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

14.10.2010р. між Дочірньою компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (Постачальник, позивач) та Комунальним підприємством “Макіївтепломережа” (Покупець, відповідач) був укладений Договір №06/10-1073ТЕ-8 про закупівлю природного газу за державні кошти (далі – Договір або Договір №06/10-1073ТЕ-8, а.с.90-94).

Відповідно до п.1.1. Договору Постачальник зобов’язався поставити Покупцеві імпортований природний газ, а Покупець – прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п.1.2 Договору. Газ, що постачається за Договором, використовується Покупцем виключно для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання. Використання газу Покупцем для інших потреб не є предметом Договору.

Згідно з п.1.2. Договору Постачальник передає Покупцю в період з 01.10.2010р. по 31.12.2010р. природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 36875000куб.м.

Сторони домовились, що Договір набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками сторін, але не раніше ніж через 14 днів з дня опублікування у державному офіційному друкованому виданні з питань державних закупівель відомостей про рішення Уповноваженого органу про погодження процедури закупівлі в одного учасника, поширює дію на відносини, що фактично склались між Сторонами з початку опалювального періоду і діє у частині поставки газу до 31.12.2010р. включно, а у частині розрахунків – до їх повного здійснення (п.10.1. Договору).

24.10.2010р. Сторони підписали Додаток №1 до Договору, в якому погодили умови поставки і обліку газу та порядок його приймання-передачі (а.с.95-97).

28.05.2012р. між Дочірньою компанією “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (Кредитор, позивач) та Комунальним підприємством “Макіївтепломережа” (Боржник, відповідач) був укладений Договір №14/12-237 про реструктуризацію заборгованості (далі – Договір про реструктуризацію заборгованості, а.с.20-26), відповідно до п.1.1. якого в порядку та на умовах, визначених Договором, Кредитор та Боржник домовились про розстрочення погашення заборгованості у вигляді основного боргу (надалі – «реструктуризація»), що виникла у Боржника перед Кредитором за Договором поставки природного газу №06/10-1073ТЕ-8 від 14.10.2010р.

Згідно з п.2.1. Договору про реструктуризацію заборгованості загальна сума основного боргу, що підлягає реструктуризації відповідно п.1.1. Договору, складає 23921487,47грн. станом на 31.03.2012р., що підтверджується Актом звірки розрахунків (а.с.27).

Боржник зобов’язався сплатити у повному обсязі суму основного боргу, вказану у п.2.1. Договору про реструктуризацію, шляхом сплати зобов’язання частинами відповідно до графіку погашення заборгованості (надалі – Графік), зазначеного у пункті 2.2. Договору про реструктуризацію. Грошові кошти по платежах поточного місяця згідно з Графіком повинні надходити від Боржника на рахунок Кредитора у сумі, визначеній цим Графіком, не пізніше останнього числа місяця, в якому платіж підлягає виконанню. Графіком визначено, що з червня 2012 року до квітня 2032 року включно Боржник має сплачувати щомісячно по 99672,86грн., а у травні 2032 року – 99673,93грн., а також передбачені календарні дати, до яких мають здійснюватись щомісячні платежі. Визначені сторонами кінцеві дати оплати щомісячних платежів є останніми робочими днями кожного місяця (п.2.2. Договору про реструктуризацію заборгованості).

Відповідно до п.2.3. Договору про реструктуризацію заборгованості зобов’язання Боржника по сплаті чергового платежу вважаються виконаними за умови надходження на рахунок Кредитора грошових коштів в термін та сумі, встановлених у п.2.2. Договору на відповідний місяць.

Згідно з п.3.4. Договору про реструктуризацію заборгованості за прострочення виконання зобов’язань, вказаних у п.2.2. Договору, Боржник зобов’язався сплатити Кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад тридцять днів – додатково сплатити штраф в розмірі 7% від суми простроченого платежу.

Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення однією із Сторін про неможливість виконання прийнятих за даним Договором зобов’язань позбавляє Сторону права посилатися на будь-яку вищевказану обставину як на підставу, що звільняє від відповідальності за невиконання зобов’язань (п.4.5. Договору про реструктуризацію заборгованості).

Договір про реструктуризацію заборгованості набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення печатками та діє до 30.05.2032р., а в частині виконання зобов’язань за цим Договором – до їх повного здійснення (п.5.1.).

Договір №06/10-1073ТЕ-8, Додаток №1 до нього та Договір про реструктуризацію заборгованості підписані представниками обох сторін та скріплені їхніми печатками.

До травня 2014 року включно відповідач погашав реструктуризовану заборгованість вчасно, що підтверджується наданими позивачем платіжними дорученнями: №45168541 від 25.06.2012р. на суму 99672,86грн., №680 від 20.07.2012р. на суму 99672,86грн., №47 від 28.08.2012р. на суму 14672,86грн., №45 від 28.08.2012р. на суму 85000,00грн., №139 від 25.09.2012р. на суму 99672,86грн., №299 від 30.10.2012р. на суму 99672,86грн., №117 від 29.11.2012р. на суму 99672,86грн., №268 від 24.12.2012р. на суму 99672,86грн., №488 від 01.02.2013р. на суму 99672,86грн., №628 від 25.02.2013р. на суму 99672,86грн., №796 від 26.03.2013р. на суму 99672,86грн., №941 від 30.04.2013р. на суму 99672,86грн., №1072 від 03.06.2013р. на суму 99672,86грн., №1824 від 11.06.2013р. на суму 10000,00грн., №1828 від 12.06.2013р. на суму 10000,00грн., №1833 від 13.06.2013р. на суму 5000,00грн., №1145 від 13.06.2013р. на суму 5000,00грн., №1837 від 14.06.2013р. на суму 10000,00грн., №1843 від 17.06.2013р. на суму 10000,00грн., №1187 від 18.06.2013р. на суму 49672,86грн., №1415 від 05.07.2013р. на суму 99672,86грн., №2300 від 27.08.2013р. на суму 99672,86грн., №2788 від 24.09.2013р. на суму 99672,86грн., №3163 від 30.10.2013р. на суму 99672,86грн., №3494 від 28.11.2013р. на суму 99672,86грн., №4191 від 27.12.2013р. на суму 99672,86грн., №4708 від 31.01.2014р. на суму 99672,86грн., №5099 від 27.02.2014р. на суму 99672,86грн., №5509 від 20.03.2014р. на суму 99672,86грн., №6454 від 29.04.2014р. на суму 99672,86грн., №6791 від 30.05.2014р. на суму 99672,86грн. (а.с.41-71).

За твердженням позивача, з червня 2014 року Боржник оплати не здійснює, з огляду на що за період червень 2014 року – січень 2016 року утворилась заборгованість зі сплати реструктуризованих платежів в загальній сумі 1993457,20грн., і іншого відповідачем не доведено.

З наявних у матеріалах справи документів вбачається, що відповідач свого обов’язку з повного та своєчасного погашення реструктуризованої заборгованості перед Постачальником, що виникла за Договором №06/10-1073ТЕ-8, у встановлені п.2.2. Договору про реструктуризацію терміни не виконав, чим порушив графік погашення заборгованості за період червень 2014 року – січень 2016 року, вимоги ст.ст.525, 526, 530 Цивільного кодексу (далі – ЦК) України та ст.193 Господарського кодексу (далі – ГК) України щодо обов’язковості виконання зобов’язання належним чином відповідно до умов договору та у строк, встановлений у зобов’язанні.

Отже, позовна вимога про стягнення 1993457,20грн. боргу, що виник через невиконання Комунальним підприємством “Макіївтепломережа” у період червень 2014 року – січень 2016 року зобов’язань з погашення заборгованості за Договором про закупівлю природного газу за державні кошти №06/10-1073ТЕ-8 від 14.10.2010р. на умовах Договору №14/12-237 від 28.05.2012р. про реструктуризацію заборгованості, є обґрунтованою, доведеною та такою, що не спростована відповідачем і підлягає задоволенню у повному обсязі.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем взятих на себе за п.2.2, п.3.4. Договору про реструктуризацію заборгованості зобов’язань, позивач просить суд стягнути з відповідача 315464,23грн. пені та 76748,10грн. штрафу (7%) за несвоєчасне виконання зобов’язань.

Для нарахування пені позивач застосовує подвійну облікову ставку НБУ, що не суперечить приписам Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” №543-96ВР від 22.11.1996р.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені (а.с.5-10), суд встановив, що порядок її нарахування відповідає умовам п.2.2, п.3.4. Договору, приписам ч.6 ст.232 ГК України та п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, є арифметично вірним.

Таким чином, на підставі приписів ст.ст.6, 549, 627 ЦК України, ст.ст.216 – 218, ч.1 ст.230 ГК України на користь позивача підлягає стягненню пеня у загальному розмірі 315464,23грн., нарахована на прострочену реструктуризовану заборгованість:

- за серпень 2014 року – в сумі 426,00грн. за період 25.02.2015р. – 28.02.2015р.;

- за вересень 2014 року – в сумі 5333,18грн. за період 25.02.2015р. – 31.03.2015р.;

- за жовтень 2014 року – в сумі 10248,56грн. за період 25.02.2015р. – 30.04.2015р.;

- за листопад 2014 року – в сумі 15327,78грн. за період 25.02.2015р. – 31.05.2015р.;

- за грудень 2014 року – в сумі 20243,15грн. за період 25.02.2015р. – 30.06.2015р.;

- за січень 2015 року – в сумі 25322,37грн. за період 25.02.2015р. – 31.07.2015р.;

- за лютий 2015 року – в сумі 30082,09грн. за період 28.02.2015р. – 31.08.2015р.;

- за березень 2015 року – в сумі 29262,85грн. за період 01.04.2015р. – 30.09.2015р.;

- за квітень 2015 року – в сумі 28072,24грн. за період 01.05.2015р. – 31.10.2015р.;

- за травень 2015 року – в сумі 26925,32грн. за період 30.05.2015р. – 30.11.2015р.;

- за червень 2015 року – в сумі 25407,02грн. за період 01.07.2015р. – 31.12.2015р.;

- за липень 2015 року – в сумі 24042,38грн. за період 01.08.2015р. – 31.01.2016р.;

- за серпень 2015 року – в сумі 22466,72грн. за період 29.08.2015р. – 25.02.2016р.;

- за вересень 2015 року – в сумі 17764,35грн. за період 01.10.2015р. – 25.02.2016р.;

- за жовтень 2015 року – в сумі 14159,74грн. за період 31.10.2015р. – 25.02.2016р.;

- за листопад 2015 року – в сумі 10434,98грн. за період 01.12.2015р. – 25.02.2016р.;

- за грудень 2015 року – в сумі 6710,22грн. за період 01.01.2016р. – 25.02.2016р.;

- за січень 2016 року – в сумі 3235,28грн. за період 30.01.2016р. – 25.02.2016р.

Стягненню на користь позивача також підлягає вірно розрахований штраф (7%) у загальному розмірі 76748,10грн., нарахований на прострочену понад тридцять днів реструктуризовану заборгованість зі сплати щомісячних платежів за лютий – грудень 2015 року (а.с.10-11).

На підставі приписів ст.625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 435271,37грн. інфляційних нарахувань та 3% річних у розмірі 51612,02грн.

Судом перевірено розрахунки вказаних сум та встановлено:

1) розрахунок 3% річних (а.с.12-13) є арифметично вірним.

З огляду на викладене стягненню на користь позивача підлягають 3% річних у загальному розмірі 51612,02грн., нараховані:

- на прострочену реструктуризовану заборгованість за травень 2013 року – в сумі 16,38грн. за період 01.06.2013р. – 02.06.2013р., а також

- на розраховану наростаючим підсумком прострочену реструктуризовану заборгованість зі сплати щомісячних платежів за червень 2014 року – січень 2016 року – в сумі 51595,64грн. за період 28.06.2014р. – 24.02.2016р.;

2) здійснений позивачем розрахунок інфляційних нарахувань (а.с.11-12) є арифметично вірним та включає в себе у тому числі й періоди часу, в які мала місце дефляція.

З огляду на викладене стягненню на користь позивача підлягають інфляційні в загальній сумі 435271,37грн., нараховані за період липень 2014 року – січень 2016 року на розраховану наростаючим підсумком прострочену реструктуризовану заборгованість зі сплати щомісячних платежів за червень 2014 року – грудень 2015 року.

Відповідно до приписів абз.3 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі ст.129 Конституції України; ст.ст.6, 258, 525, 526, 530, 549, 625, 627 Цивільного кодексу України; ст.ст.193, 216-218, 230, 232 Господарського кодексу України; Закону України №543-96ВР від 22.11.1996р. «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»; керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ до Комунального підприємства “Макіївтепломережа”, м.Макіївка Донецької області про стягнення 1993457,20грн. боргу, 315464,23грн. пені, 76748,10грн. штрафу, 435271,37грн. інфляційних, 51612,02грн. – 3% річних – задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства “Макіївтепломережа” (86156, Донецька область, м.Макіївка, вул.Лебедєва, 72-А; ідентифікаційний код 31534547) на користь Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 1; ідентифікаційний код 31301827; п/р№26000022937 в АБ «УКРГАЗБАНК», код банку 320478) 1993457,20грн. основного боргу, 315464,23грн. пені, 76748,10грн. штрафу, 435271,37грн. інфляційних втрат, 51612,02грн. – 3% річних, 43088,29грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 20.05.2016р. оголошено та підписано вступну і резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 30.05.2016р.

Суддя О.М. Шилова

надруковано 3 примірники:

1 – до справи, 2 – сторонам