ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
21.07.16р. Справа № 904/5939/16
Суддя Воронько В.Д. , розглянувши матеріали
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Першотравенськ Дніпропетровської області
до Першотравенського міського житлово-комунального підприємства, м. Першотравенськ Дніпропетровської області
про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (позивач) звернулася до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Першотравенського міського житлово-комунального підприємства (відповідач), у якій заявила вимоги про:
визнання незаконними та неправомірними дій відповідача щодо відключення останнім кафе "Топаз" за адресою: Дніпропетровська область, м. Першотравенськ, вул. Ювілейна (Октябрська), 8, яке знаходиться у власності відповідача, від водопостачання та водовідведення;
зобов'язання відповідача належним чином виконувати договір № 266 від 17.02.2007 про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної води і водовідведення, а саме включення (підключення, повернення у первісний стан) водопостачання у кафе "Топаз" (Дніпропетровська область, м. Першотравенськ, вул. Ювілейна (Октябрська), 8).
Під час перевірки та підготовки цього позовного матеріалу до розгляду, дослідивши його за формальними ознаками, не вивчаючи питання по суті позовних вимог, господарським судом Дніпропетровської області встановлено, що позовна заява подана до суду з порушенням правил подання позову, встановлених Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України)
Відповідно до приписів ГПК України, позовна заява повинна відповідати формі та змісту, встановлених розділом VІІІ цього Кодексу.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому відношенні до ціни позову та у фіксовану розмірі.
Частиною 2 вказаної статті Закону передбачено, що ставки судового збору встановлюються в таких розмірах: із позовної заяви майнового характеру сплачується 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат; із позовної заяви немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати.
З 01.01.2016 набрав чинності Закон України "Про державний бюджет України на 2016 рік", яким мінімальна заробітна плата з 01 січня 2016 року встановлена у розмірі 1378,00 грн.
З огляду на прохальну частину позовної заяви, позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру.
Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимоги немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог (п.2.11 ч.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.13 № 7).
Отже, за обидві немайнові вимоги судовий збір повинен бути сплачений на загальну суму 2756,00 грн (1378,00 + 1378,00), тобто по 1378,00 грн за кожну вимогу окремо.
Позивачем, у якості доказу сплати судового збору, до позовної заяви додано квитанцію № 0.0.582974281.1 від 14.07.2016, з якої вбачається, що судовий збір сплачений в сумі 1378,00 грн, тобто лише за однією вимогою, до того ж на розрахунковий рахунок Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Частиною 1 ст. 9 Закону України "Про судовий збір" чітко передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Аналогічна правова позиція викладена у п.п. 2.4 п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, де зазначено, що Законом передбачено сплату судового збору за місцем розгляду справи із зарахуванням його до спеціального фонду Державного бюджету України. При цьому місце розгляду справи господарським судом визначається з огляду на вимоги статей 13-16, 92, 108, 11114, 1221, 1227 ГПК.
Таким чином, місцем розгляду позовної заяви є саме господарський суд Дніпропетровської області, а отже і судовий збір мав бути сплачений та зарахований на розрахунковий рахунок останнього (отримувач коштів - Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (при заповненні платіжного доручення: УК у Жовтневому р.м. Дн-ськ/Жовт.р./22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37989269, банк отримувача - ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області (Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, код банку за ЄДРПОУ 37988155), код банку отримувача (МФО) - 805012, рахунок отримувача - 1214206783005, судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), господарський суд Дніпропетровської області, код класифікації доходів бюджету 2030101, призначення платежу - *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), господарський суд Дніпропетровської області (назва суду, де розглядається справа)).
Чинним законодавством України не передбачено використання платіжного документу про сплату судового збору не за місцем розгляду позовної заяви.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.63 ГПК України суд повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Отже, суд не вважає квитанцію № 0.0.582974281.1 від 14.07.2016 про сплату судового збору у сумі 1 378,00 грн належним та допустимим доказом сплати судового збору у справі № 904/5939/16, що є підставою для повернення позовної заяви без розгляду.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, як підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів. За змістом ч.2 ст.34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
Частиною 1 ст. 56 ГПК України, в редакції змін, внесених Законом України № 3382-VІ від 19.05.2011, позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
Отже, з урахуванням вимог ст.ст. 34, 56 ГПК України, належним доказом відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, є примірник опису вкладень, із підписом працівника поштового зв'язку, що перевірив відповідність вкладення опису, та відбитком календарного штемпеля поштового повідомлення (п.61 Правил надання послуг поштового зв'язку).
Опис вкладення, як того вимагає ст. 56 ГПК України, позивач не надав до позовних матеріалів, натомість, на першій сторінці позовної заяви міститься відтиск штемпелю Першотравенського міського житлово-комунального підприємства від 14.07.2016 вх. №1178, дослідивши який суд не виявив на ньому підпису, посади та прізвища особи, яка прийняла цей позов.
Не може вважатися належним доказом надіслання відповідачеві копії позовної заяви та доданих до неї документів проставлена на позовній заяві відмітка іншої сторони, якщо у цій відмітці не зазначено, ким саме прийнято копію позовної заяви. Така правова позиція викладена у абз. 8 п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".
Таким чином, враховуючи викладене, позивачем взагалі не надало до позовних матеріалів доказів направлення копії позовної заяви з додатком на адресу юридичної особи відповідача, що свідчить про порушення вимог вищецитованого законодавства та є підставою для повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
При цьому, суд приймає до уваги правову позицію Вищого господарського суду України, викладену в абз. 1 п.п. 3.5 п. 3 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за якою недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ в господарських судах України обмежений двохмісячним строком, враховуючи, що повернення позовної заяви і доданих до неї документів без розгляду, якщо не надано доказів направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів, прямо передбачено Господарським процесуальним кодексом України, господарський суд повертає позов без розгляду.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись п.п. 4, 6 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Повернути Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.
Додаток (тільки заявнику): позовна заява з додатком на "17" арк., у тому числі квитанція № 0.0.582974281.1 від 14.07.2016 про сплату судового збору у сумі 1 378,00 грн на розрахунковий рахунок Дніпропетровського апеляційного господарського суду, конверт.
Суддя ОСОБА_2
Судове рішення № 59106580, Господарський суд Дніпропетровської області було прийнято 21.07.2016. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 904/5939/16. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: