Ухвала суду № 59106196, 18.07.2016, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

18 липня 2016 року Справа № 905/1161/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Барицької Т.Л.,суддів:Гольцової Л.А., Картере В.І.,перевіривши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь"на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 06.04.2016у справі №905/1161/16 господарського суду Донецької областіза позовом Публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"доПублічного акціонерного товариства "Донецький металопрокатний завод"за участю третьої особи, без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь"прозвернення стягнення на предмет іпотеки та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Донецький металопрокатний завод"доПублічного акціонерного товариства "ВТБ Банк"провизнання відсутнім права звернення стягнення

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 06.04.2016 у справі №905/1161/16 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь" на ухвалу господарського суду Донецької області від 25.03.2016 (про повернення зустрічної позовної заяви Публічного акціонерного товариства "Донецький металопрокатний завод" у справі №905/1161/16) повернуто без розгляду на підставі п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, 28.04.2016 повторно (відповідно до штемпелю поштового відділення зв'язку проставленого на конверті відповідно) Товариство з обмеженою відповідальністю "Електросталь" (надалі - скаржник) звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить зазначену ухвалу суду апеляційної інстанції скасувати.

Колегія суддів, розглянувши матеріали поданої скаржником касаційної скарги, встановила, що остання не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо касаційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Згідно з вимогами статті 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації (за наявності).

Колегія суддів встановила, що касаційна скарга підписана представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь" - ОСОБА_4, проте всупереч зазначеним вимогам до касаційної скарги не додано, а серед матеріалів справи відсутні будь-які документи, що підтверджують повноваження ОСОБА_4, як представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь", тому не можливо дійти висновку, що касаційну скаргу підписано повноважною особою.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 1111 ГПК України особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.

Пунктом 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України" визначено, що у застосуванні п. 3 ч. 1 ст. 1113 ГПК України господарському суду необхідно враховувати, що належним доказом надсилання іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів можна вважати розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (оригінал касового чека, розрахункової квитанції тощо).

Відповідно до ч. 2 ст. 36 ГПУ України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Згідно з пунктом 5.27 наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 № 55, яким затверджено Національний стандарт України Державної уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003" (далі - стандарт) визначено порядок засвідчення копій документів, а саме: відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23.

Проте, всупереч зазначеним вимогам до поданої касаційної скарги Товариством з обмеженою відповідальністю "Електросталь" не додано належних доказів надсилання її копії позивачу - Публічному акціонерному товариству "ВТБ Банк", оскільки, по-перше, додані до касаційної скарги копія фіскального чеку №8676 від 04.04.2016 та копія опису вкладення до цінного листа (дату, якого не можливо встановити через погану якість ксерокопії) не завірені належним чином, що суперечить вимогам ч. 2 ст. 36 ГПК України та п. 5.27 стандарту, які ставляться до письмових доказів; по-друге, вказаний фіскальний чек датований 04.04.2016, тоді, як оскаржувана ухвала Донецького апеляційного господарського суду прийнята 06.04.2016, тобто дата фіскального чеку передує даті прийняття оскаржуваного судового акта, по- третє, з переліку найменувань предметів вказаних в доданій до касаційної скарги копії вкладення до цінного листа, зазначено про надіслання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Донецької області від 24.03.2016 у справі №905/1188/16 та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Донецької області від 24.03.2016 у по справі №905/1188/16, в той час, як предметом оскарження Товариством з обмеженою відповідальністю "Електросталь" до суду касаційної інстанції є ухвала Донецького господарського суду від 06.04.2016 у справі №905/1161/16.

Отже, додані до касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь" копія фіскального чеку №8676 від 04.04.2016 та копія опису вкладення до цінного листа лише підтверджують факт користування скаржником послугами підприємства поштового зв'язку, але не можуть вважатися належними та допустимими доказами, які б дійсно підтверджували направлення примірника касаційної скарги Публічному акціонерному товариству "ВТБ Банк" саме на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 06.04.2016 у справі №905/1161/16, позаяк, суд касаційної інстанції приходить до висновку, що скаржником належним чином не дотримані вимоги ст. 1111 ГПК України щодо надсилання стороні у справі копії касаційної скарги та представлення відповідних доказів до суду касаційної інстанції, що є підставою для повернення касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 1 статті 1113 ГПК України.

Крім того, згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі

Згідно з п. 2.21.постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (далі- постанова пленуму ВГСУ) платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Як роз'яснено у п 2.22 вказаної постанови пленуму ВГСУ судовий збір сплачується до територіальних органів Державної казначейської служби України; платники судового збору у платіжних документах на перерахування судового збору повинні в рядку "одержувач" зазначити найменування територіального органу казначейської служби за місцем знаходження господарського суду, який розглядає справу.

Проте, додана до касаційної скарги копія квитанції №15841642 від 28.03.2016, не може слугувати належним доказом сплати скаржником судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 06.04.2016 у справі №905/1161/16, оскільки, по - перше, судовий збір перерахований за неналежними реквізитами, а саме у вищезазначеному платіжному дорученні вказано отримувач ГУ ДСКУ в м. Харкові 22030001, код отримувача 37 999649, банк отримувача ГУ ДСКУ У ХАРКІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ, код банку оримувача 851011, по - друге, в графі "Призначення платежу" зазначено: "101; 32582387; Судовий збір, за ап. скарг., ТОВ "Електросталь" на ухв. 25.03.2016 №905/1162/16 Донецький апеляц. господарський суд"; по - третє, скаржником в порушення вимог п. 2.21 постанови пленуму ВГСУ, яким визначено, що квитанція установи банку подаються до господарського суду тільки в оригіналі, до касаційної скарги додано ксерокопію квитанції про сплату судового збору.

Таким чином, скаржником додано до касаційної скарги копію квитанції №15841642 від 28.03.2016, яка підтверджує сплату судового збору за подання скарги на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 25.03.2016 у справі №905/1162/16 , тоді як вбачається зі змісту касаційної скарги предметом оскарження є ухвала Донецького апеляційного господарського суду від 06.04.2016 у справі №905/1161/16.

Крім того, слід зазначити, що оскаржувана ухвала Донецького апеляційного господарського суду прийнята 06.04.2016, подана ж копія квитанції датована 28.03.2016, тобто дата квитанції передує даті прийняття оскаржуваного судового акта.

Відтак, копія квитанції №15841642 від 28.03.2016 не може вважатись належним доказом сплати судового збору, який підтверджує сплату судового збору в установленому порядку та розмірі саме за подання касаційної скарги на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 06.04.2016 у даній справі, що є підставою для повернення скаржнику поданої касаційної скарги на підставі п. 4 ч.1 ст. 1113 ГПК України.

Щодо заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю "Електросталь" у касаційній скарзі клопотання про звільнення його від сплати судового збору за подання вказаної касаційної скарги, яке за обґрунтуванням є ідентичним до попередньо поданої ним касаційної скарги (копія якої залучена до матеріалів справи а.с. 181-184), колегія суддів зазначає наступне.

Згідно із ст. 8 Закону України "Про судовий збір", у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги (28.04.2016), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою, зокрема, відстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі зазначеній у частині першій цієї статті.

За змістом положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом (пункт 3 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/2093/15 від 12.11.2015).

Відповідно до приписів розділу 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 №7 у розгляді питань, пов'язаних, зокрема, з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням його від сплати (стаття 8 Закону) господарським судам слід враховувати таке. Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання (що може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або в окремому документі), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому обґрунтування пов'язаних з цим обставин та подання доказів, котрі свідчать про неможливість або ускладнення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на зацікавлену сторону.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Водночас, звертаючись до суду касаційної інстанції із клопотанням про звільнення від сплати судового збору, скаржник не навів обґрунтованих підстав та у порушення вимог ст. 33 ГПК України не надав відповідних доказів на підтвердження неможливості сплати ним судового збору; наведені ж скаржником обставини не мають характеру виключних.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь" про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 06.04.2016 у справі №905/1161/16.

Також, згідно зі ст. 110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Згідно з ч. 1 ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається із штемпелю поштового відділення зв'язку проставленого на конверті відповідно, скаржник повторно подав касаційну скаргу на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 06.04.2016 у справі №905/1161/16 - 28.04.2016 (тоді як останнім днем строку на подачу касаційної скарги був 26.04.2016 /вівторок/), тобто з пропуском двадцятиденного строку, передбаченого у ст. 110 ГПК України, проте, не подав клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження прийнятого у даній справі судового акту, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК України є підставою для повернення скаржнику його касаційної скарги.

Крім того, колегія суддів зазначає, що відповідно до приписів ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

В силу наведеної норми, а також враховуючи подання скаржником майже ідентичної касаційної скарги, без усунення недоліків, що були підставою для повернення поданої вперше та вдруге касаційної скарги, колегія суддів вбачає в таких діях скаржника зловживання своїми правами.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 86, п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Електросталь" у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Електросталь" на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 06.04.2016 у справі №905/1161/16 повернути скаржнику без розгляду.

3. Справу №905/1161/16 повернути до господарського суду Донецької області.

Головуючий суддя Т.Л. Барицька

Судді: Л.А. Гольцова

В.І. Картере