Ухвала суду № 59105332, 19.07.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

19 липня 2016 року

справа № 808/346/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Запорізької митниці ДФС на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року у справі № 808/346/16 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “КЛІОН” до Запорізької митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “КЛІОН” (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Запорізької митниці Державної фіскальної служби (далі відповідач), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000184/2 від 05.08.2015;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2015/00373 від 05.08.2015 року.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “КЛІОН” задоволено, визнано протиправними та скасовані оскарженні рішення відповідача.

Відповідач не погодився із рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу. Відповідач вважає, що оскаржена постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального права, є необґрунтованою, висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, крім того судом надано неналежну оцінку доказам, що містяться в матеріалах справи. Просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Сторони про час, дату та місце апеляційного розгляду справи були повідомлені у встановленому порядку. Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що позивач з Ніле Сперре АС, Норвегія (Постачальник) уклав Контракт №228F/2015N від 09.07.2015 на поставку свіжозамороженої або охолодженої риби різних видів та морепродуктів (за асортиментом, кількістю, вартістю та на умовах визначених сторонами і зазначених ; інвойсах на кожну партію товару).

За вказаним Контрактом позивачем на митну територію України був ввезений товар - морожене філе оселедця. Згідно Інвойсу постачальника № 1521192 від 30.07.2015 товар постачався за ціною 1,57 доларів США за кг, на умовах FCA Клайпеда, Литва.

Для здійснення митного оформлення товару 03.08.2015 позивачем по електронній системі MD Officeтм. MDDeclaration” до М/п "Запоріжжя - центральний" Запорізької митниці ДФС було надано митну декларацію по формі МД-2 №112050000/2015/ (додатковий реєстраційний номер митниці 012676) довідковий № 4067 (згідно графи 7 МД), відповідно до якої була заявлена митна зартість товару у розмірі 655792,88 гривень (тобто 33,63 грн. або 1,59 доларів США за 1 кг).

Визначення митної вартості товару було здійснено позивачем за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Заявлена позивачем митна вартість товару, згідно ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України, включає вартість товару згідно рахунків - 646792,88 грн. (30615,00 доларів США х 21,126666 курс), та вартість витрат на Транспортування товарів до місця ввезення на митну територію України - 9000,00 грн., інших витрат, які підлягають включенню в митну вартість товару, позивачем не зазначено.

Разом з МД позивач надав пакет документів: контракт № 228F/2015N від 09.07.2015; Інвойс №1521192 від 30.07.2015; калькуляція постачальника від 30.07.2015; прайс-лист від 28.07.2015; міжнародна товарно-транспортна накладна 049373 від 30.07.2015; довідка розрахунку транспортних витрат б/н від 30.07.2015; договір на транспортно-експедиційне обслуговування № 01/08/14 від 01.08.2014; договір міжнародного транспортного експедирування № 2015МЭ/8С від 01.06.2015; дублікат ветеринарного свідоцтва від 03.08.2015 серії СРД-00 № 089953; ветеринарний (санітарний) сертифікат від 30.07.2015 №LT0186131/L2-8204; сертифікат походження № 266063 від 30.07.2015; лист виробника про реквізити та заводи виробники б/н від 05.11.2014; сертифікат якості №2 від 30.07.2015; експортна декларація № 15LTLUA000EK0099D6 від 30.07.2015.

03.08.2015 по електронній системі декларанту надійшло повідомлення про те, що митний орган дійшов висновку, що документи, надані до митного оформлення товару не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності. В зв'язку з чим відповідачем були витребувані додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення, а саме: 1) виписку з бухгалтерської документації, 2) каталоги, специфікації виробника товару, 3) експертні висновки про якісні та вартісні характеристики товару.

05.08.2015 позивач надав відповідачу: експертний висновок № ОИ-373 від 27.07.2015, Запорізької торгово-промислової палати; лист постачальника б/н від 03.08.2015, переклад експортної митної декларації.

05 серпня 2015 року відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №112050000/2015/000184/2 від 05.08.2015, при цьому відповідач використав наявну у нього інформацію щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей за другорядним методом з розрахунку 1,85 доларів США за 1 кг товару.

На підставі даного рішення відповідач оформив картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112050000/2015/00373 від 05.08.2015.

Позивач був не згоден з прийнятим рішенням відповідача, проте з метою випуску у вільний обіг швидкопсувних товарів скористався правом, наданим ч.3 ст. 52 МКУ, оформив 05.08.2015 нову МД по формі МД-2 №112050000/2015/012885, сплативши митні платежі згідно із заявленою митною вартістю товарів, та надав гарантію в розмірі різниці між заявленою митною вартістю та митною вартістю визначеною відповідачем (шляхом грошової застави у розмірі 35058,93 грн.), про що зазначено в графі 47 МД під кодом “ 55”.

Предметом оскарження у даній справі є рішення відповідача №112050000/2015/000184/2 від 05.08.2015 про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації №112050000/2015/00373 від 05.08.2015

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, яким позов було задоволено та скасовано оскаржені рішення відповідача, враховуючи при цьому наступне.

Статтями 49, 50 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року №4495-VI, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - МК України) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

В статті 53 Митного кодексу України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем, разом з митною декларацією подано повний перелік документів, визначений ч.2 ст.53 Митного кодексу України.

Водночас, при перевірці правильності визначення митної вартості товару, Запорізькою митницею встановлено, що документи, надані позивачем до митного оформлення товару не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості та містять розбіжності.

Зокрема, відповідачем зазначено, що позивачем до митного органу не надано: 1) платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару; 2) копію митної декларації країни виробника; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Однак, частина друга статті 53 МК України містить вичерпний перелік документів, що підтверджують митну вартість і серед такого переліку відсутні такі документи, як митна декларація країни виробника та висновки спеціалізованої експертної організації про якісні та вартісні характеристики або інформація біржових організацій про вартість товару.

Суд вірно зазначив про безпідставність витребування таких документів у позивача, оскільки такі документи не впливають на числові значення складових митної вартості товарів та не підтверджують обраний метод її визначення у розумінні статті 53 Митного кодексу України.

Щодо витребування митним органом у позивача платіжних або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару (з реквізитами, необхідними для ідентифікації даного товару), то відповідно до пункту 5 частини другої статті 53 Митного кодексу України, декларант надає такі документи лише у разі їх наявності.

Позивач надав митному органу додатково витребувані документи. Так, 05.08.2015 позивач наддав експертний висновок № ОИ-373 від 27.07.2015 Запорізької торгово-промислової палати; лист постачальника б/н від 03.08.2015, та переклад експортної митної декларації.

Після розгляду додатково наданих документів відповідач зазначив, що ці документи не можуть бути взяті до уваги, оскільки також містять розбіжності та невідповідності. Висновок ЗТПП № ОИ-373 від 27.07.2015 містить інформацію про те, що ціна на товар може бути вищою (1,770 USD за кг) за заявлену (1.592 USD за кг). Лист б/н від 29.07.2015 містить інформацію про те, що інвойси і є бухгалтерською документацією продавці, але даний документ не містить реквізитів форми бланка первинної бухгалтерської документації. За змістом даний документ не є витягом з первинного документу.

Колегія суддів, аналізуючи документи що надавалися позивачем на вимогу митного органу, погоджується з судом першої інстанції, що документи містили достатні відомості про умови поставки товару та жодним чином не перешкоджали митному органу встановити та перевірити заявлену митну вартість імпортованого товару.

За змістом статті 57 Митного кодексу України, якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 59 і 60 цього Кодексу. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 59 і 60 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов’язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 62, або обчислена відповідно до вимог статті 63 цього Кодексу вартість товарів.

Митну вартість товару, що імпортується, визначено відповідачем із застосуванням другорядного методу, так відповідач використав наявну у нього інформацію щодо раніше визнаних/визначених митних вартостей з розрахунку 1,85 доларів США за 1 кг товару.

Проте, за загальним правилом формально інший рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, сам по собі не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною Контракту, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості митним органом не було дотримано процедуру визначення митної вартості імпортованого товару та його митного оформлення відповідно до вимог митного законодавства, у зв’язку з чим прийняті рішення, оскаржені позивачем, підлягали скасуванню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, підстави для скасування законної постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Запорізької митниці Державної фіскальної служби - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 29 лютого 2016 року у справі № 808/346/16 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова