Ухвала суду № 59105328, 22.06.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

"22" червня 2016 р. справа № 804/238/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Чередниченко В.Є., Туркіної Л.П.,

при секретарі судового засідання Яковенко О.М.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача-2 Артемова. А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.03.2016 р. у справі № 804/238/16

за позовом ОСОБА_2

до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі відповідач-1), Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» ОСОБА_3 (далі відповідач-2)

про визнання протиправним і скасування рішення, зобовязання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в:

У грудні 2015 позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом, в якому, з урахуванням уточнень просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Дельта Банк ОСОБА_3 про нікчемність договору банківського вкладу (депозиту) від 24 лютого 2015 р. № 017-26511-240215 Лояльний, укладеного між ОСОБА_2 та Публічним акціонерним товариством Дельта Банк та застосування наслідків недійсності правочину;

- зобов'язати уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства Дельта Банк ОСОБА_3 подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, 52200, м. Жовті Води, вул. Франка, б. 38, кв. 41; паспорт серії АЕ №718958, виданий Жовтоводським МВ УМВС України в Дніпропетровській області 07.11.2001р.; реєстраційний номер облікової картки платника податку Державного реєстру фізичних осіб - платників податків НОМЕР_1) як вкладника якому необхідно здійснити виплату відшкодування за договором банківського вкладу (депозиту) №017-26511-240215 Лояльний від 24 лютого 2015 р. за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ( 4-26, 43-46).

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.03.2016 р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю (а.с. 129135).

Постанова мотивована тим, що відповідачами доведена правомірність відмови включити позивача до переліку вкладників, а також наявні обґрунтовані обставини для визнання договору банківського вкладу позивача нікчемним.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку (а.с. 147-150).

В апеляційній скарзі позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне зясування обставин по справі, що мають значення для справи. Позивач, зокрема, зазначив, що відповідачем -2 не наведено жодних законних та обґрунтованих підстав для визнання договору банківського вкладу (депозиту) від 24.02.2015 року № 017-26511-240215 - нікчемним.

Крім того, з урахуванням положень ч.3 ст. 228 ЦК України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.

Позивач, вважає, що перерахування коштів в іноземній валюті з поточного рахунку однієї фізичної особи на депозитний рахунок іншої фізичної особи в жодному разі не суперечить ні Постанові НБУ, ні нормам Цивільного кодексу України, ні жодному іншому нормативно правовому акту, який регулює переказ коштів в іноземній валюті. В той же час, відповідно до ст. 75 Закону України «Про банки та банківську діяльність», рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею, а тому позивачу, як вкладнику, не було та не могло бути відомо про будь-які додаткові обмеження та вимоги.

Таким чином, з огляду на те, що договір банківського вкладу було укладено 24.02.2015 року, тобто до того часу, як Банк було віднесено до категорії неплатоспроможних та запроваджено тимчасову адміністрацію у відповідача -2 не було жодних законних підстав вважати даний договір нікчемним.

На підставі вищезазначеного просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову - про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

09.06.2016 року на адресу суду від відповідача 2 надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, зокрема, зазначив, що Додаткова угода була укладена 24.02.2015 року, тобто в той же день, що і договір №017-26511-240215 банківського вкладу, що, також є днем перерахування коштів на рахунок позивача з рахунку третьої особи, що свідчить про її укладення з метою надання певних переваг і позивачу і третій особі. Таким чином, договір № 017-26511-240215 банківського вкладу є таким, що суперечить інтересам банку та інтересам держави, тобто містить ознаки нікчемності, а отже наявні правові підстави для не включення позивача до переліку вкладників АТ «Дельта Банк», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду. На підставі зазначеного вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню. Крім того, вказує на прийняту Національним банком України постанову №692/БТ від 30.10.2014 року, якою банку було заборонено проводити будь-які операції, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб. (а.с. 160-164).

В судовому засіданні представник позивача просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача -2 проти задоволення апеляційної скарги позивача заперечував, просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача-1, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення представників відповідача-2 та позивача, кожного окремо, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що між позивачем та ПАТ «Дельта Банк» укладений ОСОБА_4 від 24.02.2015р. № 017-26511-240215 банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» у доларах США. На виконання умов п. 1.6. вказаного Договору, позивачу відкрито вкладний (депозитний) рахунок №26200702385306. Відповідно до п. 1.2. Договору сума вкладу становить 6419,00 доларів США (а.с. 11).

Згідно з п. 1.8. Договору від 24.02.2015р. №017-26511-240215 зарахування вкладу на Рахунок здійснюється з власного поточного або вкладного (депозитного) рахунку Вкладника, відкритого у ОСОБА_5, або готівкою через касу ОСОБА_5 в день укладання сторонами Договору.

24.02.2015 року позивачем та ПАТ «Дельта Банк» була укладена додаткова угода до Договору №017-26511-240215 від 24.02.2015 року (а.с. 12).

24.02.2015 р. на рахунок позивача ОСОБА_6 було перераховано суму вкладу у розмірі 6419,00 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням в іноземній валюті для фізичної особи, яка не здійснює підприємницької діяльності №46385070 від 24 лютого 2015 року (а.с.13).

Відповідно до п. 1.3 зазначеного договору вклад залучається на строк із моменту зарахування вкладу на рахунок, вказаний в п.1.6 цього договору та по 26.03.2015 року, при цьому процентна ставка на суму вкладу становить 5,5 процентів річних, що передбачено п. 1.4 договору.

На час закінчення дії Договору від 24.02.2015р. № 017-26511-240215 зазначена сума позивачу не була виплачена.

30.10.2014 року Національним банком України було прийнято Постанову №692/БГ «Про внесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії проблемних». Відповідно до зазначеної Постанови було прийнято рішення про віднесення АТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних на строк до 180 днів та запроваджено обмеження в його діяльності, зокрема, ОСОБА_5 було заборонено проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, крім договорів, укладених до набрання чинності Постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.

Також судом встановлено, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 02.03.2015р. № 150 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних", рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 02.03.2015 №51 запроваджено тимчасову адміністрацію в ПАТ «Дельта Банк» строком на 3 місяці з 03.03.2015 до 02.06.2015 та призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" ОСОБА_7 (а.с. 102).

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 08.04.2015 № 71 продовжено термін здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" по 02.09.2015 (включно), а рішенням від 03.08.2015р. № 147 продовжено термін здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" по 02.10.2015 року включно (а.с. 103 104).

На офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб розміщено повідомлення про те, що з 11 червня 2015 року Фонд розпочинає виплати коштів вкладникам ПАТ "Дельта Банк". Виплата коштів здійснювалась через установи чотирьох банків. ОСОБА_5, що здійснює виплату коштів, визначено залежно від місця реєстрації проживання за паспортом, вказаному вкладниками під час укладання договору банківського вкладу/рахунку з ПАТ "Дельта Банк".

Правлінням Національного банку України прийнято постанову від 02.10.2015 № 664 про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Дельта Банк".

Згідно з рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №181 від 02.10.2015 року розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Дельта банк» з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб та призначено ОСОБА_3 уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ОСОБА_5 строком на 2 календарних роки, а саме з 05 жовтня 2015 року до 04 жовтня 2017 року включно.

Листом від 23.09.2015р. №8821/1740 позивача повідомлено про нікчемність Договору банківського вкладу (депозиту) № 017-26511-240215 від 24.02.2015 року згідно до пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (а.с.60).

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, послався на ті обставини, що при визнанні Договору банківського вкладу (депозиту) від 24.02.2015р. №017 26511-240215 нікчемним, укладеного з позивачем, який укладений не з метою зберігання власних коштів, а подальшого отримання коштів за рахунок держави, з урахуванням наявності заборони залучати вклади (депозити) від фізичних осіб, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію ПАТ «Дельта Банк» ОСОБА_7 діяв в межах наданих повноважень.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. На період тимчасової адміністрації усі структурні підрозділи, органи та посадові особи банку підпорядковуються у своїй діяльності Фонду та уповноваженій особі Фонду в межах повноважень, встановлених цим Законом та делегованих Фондом, і діють у визначених Фондом/уповноваженою особою Фонду межах та порядку.

Статтею 37 вказаного Закону визначено, що Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку. Уповноважена особа Фонду діє від імені банку в межах повноважень Фонду.

Частиною 1 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Нарахування відсотків за вкладами припиняється в останній день перед початком процедури виведення Фондом банку з ринку (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - у день прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку).

Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом трьох робочих днів (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом 20 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом одного робочого дня (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" , - протягом 15 робочих днів) з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4-11 частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до пунктів 3-5 розділу ІІІ Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №14 від 09.08.2012р., Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує та подає до Фонду повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду (додаток 8), із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню (далі - Перелік), перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до пунктів 4 - 6 частини четвертої статті 26 Закону , а також перелік осіб, які на індивідуальній основі отримують від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або мають інші фінансові привілеї від банку. Перелік складається станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку і включає суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується, виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів (зменшених на суму податку), але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку.

Відповідно до п. п. 2, 3 розділу IV Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб N14 від 09.08.2012р., Фонд складає на підставі Переліку загальний Реєстр вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, за формою, наведеною у додатку 11 до цього Положення (далі - Загальний Реєстр). Загальний Реєстр складається на паперових та електронних носіях. Загальний Реєстр на паперових носіях (пронумерованих, прошитих) підписується відповідальною особою, яка його склала, та засвідчується підписом директора розпорядника та відбитком печатки Фонду, на електронних носіях на CD дисках у csv файлі. Дані на паперових та електронних носіях повинні бути ідентичними.

Отже, процедура визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами включає такі етапи: 1) складання уповноваженою особою Фонду переліку вкладників та визначення розрахункових сум відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду; 2) передача уповноваженою особою Фонду сформованого переліку вкладників до Фонду; 3) складання Фондом на підставі отриманого переліку вкладників загального реєстру; 4) затвердження виконавчою дирекцією Фонду Загального реєстру.

Як вбачається із матеріалів справи, договір банківського вкладу (депозиту) «Лояльний» №017-26511-240215 від 24.02.2015 року визнано відповідачем 2 нікчемним на підставі пункту 7 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», на підставі того, що перерахування грошових коштів з рахунку фізичної особи ОСОБА_6 на поточний рахунок позивача, що суперечить постанові Правління Національного ОСОБА_5 України № 365 від 19.09.2013р. «Про порядок надходження коштів в іноземній валюті на поточний рахунок фізичних осіб в межах України», оскільки безготівкове перерахування коштів в іноземній валюті можливе лише з інших власних рахунків або шляхом внесення грошових коштів у касу банку.

Таким чином, такі дії певних фізичних осіб щодо перерахування з власних поточних рахунків коштів на вкладні (депозитні) рахунки інших фізичних осіб, відкриті в АТ Дельта Банк, були зумовлені тим, що сума грошових коштів на рахунках клієнтів - ініціаторів операцій на момент здійснення операції перевищувала суму граничного розміру відшкодування грошових коштів Фондом, і, відповідно, з огляду на незадовільний стан платіжної дисципліни АТ Дельта Банк, для таких клієнтів існували ризики щодо незадоволення кредиторських вимог в результаті ліквідації АТ Дельта Банк та реалізації його майна.

Відповідно до п.7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що перевага, яка була надана саме позивачу, тобто, можливість внесення коштів на вкладний рахунок від третьої особи, в подальшому дало змогу третій особі ОСОБА_6 ініціатору переказу, перерахувати з власного рахунку на вклади (депозити) певної кількості інших фізичних осіб грошові кошти у розмірі, що є необхідним для подальшого відшкодування коштів Фондом.

Відповідно ч. 2 ст. 228 Цивільного кодексу України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

В той же час, правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстав визначених ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

З аналізу наведених нормативно правових актів, можна дійти висновку, що у відповідних випадках правочини (договори) є нікчемними в силу закону.

Так, згідно ч.2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин), тобто у такому випадку визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Отже, суд апеляційної інстанції зважуючи на порушення публічного порядку отримання коштів, яке виразилося в спробі отримати кошти не з банківської установи, а від державної установи - Фонду гарантування вкладів фізичних осіб , тобто держави, вважає, що відповідач -2 призначаючи перевірку, видаючи наказ про застосування наслідків нікчемності правочину та повідомляючи позивача про нікчемність договору банківського вкладу діяв на підставі та в межах встановлених Законом.

В свою чергу нікчемність договору банківського вкладу зумовила відсутність підстав включити позивача до переліку вкладників та в подальшому до загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду.

Посилання позивача на те, що перерахування коштів в іноземній валюті з поточного рахунку однієї фізичної особи на депозитний рахунок іншої фізичної особи не суперечить жодному нормативно правовому акту України, який регулює переказ коштів в іноземній валюті, не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги, з огляду на те, що станом на день укладення позивачем договору банківського вкладу, для всіх вкладників банку існувала можливість внесення коштів на депозитний рахунок тільки готівкою через касу або шляхом перерахування з іншого власного рахунку, що було передбачено типовими договорами банківського вкладу, Правилами банківського обслуговування, Постановою Правління НБУ №365 від 16.09.2013 року та Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валюті.

Крім того, судом встановлено, що ПАТ «Дельта Банк» постановою Правління Національного ОСОБА_5 України від 30.10.2014 року №692/БТ віднесений до категорії проблемних, на підставі чого було прийнято рішення про віднесення АТ Дельта Банк до категорії неплатоспроможних на строк 180 днів та запроваджено обмеження в його діяльності, зокрема, ОСОБА_5 було заборонено проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована суму відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом.

Як вбачається змісту рішення Виконавчої дирекції Фонду (протокол №174/15 від 27.07.2015 року) керівників структурних підрозділів ОСОБА_5 було повідомлено про обмеження на здійснення певних операцій, встановлені вказаної Постановою, лише 15.01.2015 року, а отже, факт надання переваги ОСОБА_5 кредиторам може бути доведений виключно щодо договорів банківського вкладу, укладених після 16.01.2015 року включно.

На підставі чого, Комісія дійшла висновку, що умови Договорів банківських вкладів (перелік яких наведено в Додатку № 1 до цього Протоколу), укладені між ОСОБА_5 та фізичними особами після 16.01.2015 року включно, за якими здійснювалися перерахування коштів на вкладні рахунки з рахунків фізичних осіб, що є одночасно кредиторами ОСОБА_5, надають кредиторам - фізичним особам переваги перед іншими кредиторами, а отже - такі Договори банківського вкладу є нікчемними з підстав, визначених пунктом 7 частини третьої статті 38 Закону.

Отже, наведені обставини свідчать про те, що починаючи з 16.01.2015 року, тобто з часу повідомлення керівників структурних підрозділів банку про обмеження на здійснення певних операцій, проведення будь-яких операцій, за результатами яких збільшується гарантована суму відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, суперечило рішенню Національного банку 692Б/Т від 30.10.2014р.

Відповідно до частини 1 ст.56 Закону України Про Національний банк України Національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що незважаючи на обмеження, ПАТ «Дельта Банк» уклав з позивачем ОСОБА_4 №017-26511-240215 від 24.02.2015 року, що є порушенням постанови правління Національного банку України № 692/БТ від 30.10.2014 року, яка обовязкова до виконання, та діючого законодавства у сфері банківської діяльності. Вже постановою НБУ від 02.03.2015 року №150 ПАТ «Дельта Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних, що підтверджує законність прийнятих обмежень відносно банку постановою від 30.10.2014 року.

Згідно ч.2 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобовязана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч.3 цієї статті.

Відповідно до п.1 ч.4 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у ч.2 ст. 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

Доводи апеляційної скарги щодо необізнаності позивача про наявність постанови НБУ №692/БТ, яка складає банківську таємницю, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки наявність умислу на укладення нікчемної угоди в обох сторін договору не вимагається законом. Проте, судом було встановлено, що 16.01.2015 року до відома працівників банку, уповноважених на укладання договорів, було доведено зміст згаданої постанови, а тому цей договір підпадає під ознаки нікчемності, наведені у п.7 ч.3 ст.38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

З урахуванням того, що спірний правочин укладений під час дії обмеження на здійснення операцій, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом з підстав віднесення банку до категорії проблемних постановою НБУ, яка була обовязкова для виконання, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивача правомірно не включено до реєстру осіб, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у звязку з визнанням нікчемним договору банківського вкладу (депозиту) з підстав укладення даного правочину з порушення публічного порядку, з наданням певних переваг, прямо не встановлених законодавством чи внутрішніми документами банку, а також з метою штучного створення обовязку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відшкодувати суму вкладу.

Решта наведених в апеляційній скарзі мотивів щодо підстав відмови в задоволенні позову не впливають на законність прийнятого судом першої інстанції рішення.

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення без порушення норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.03.2016 р. у справі №804/238/16 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України упродовж двадцяти днів після набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя:О.М. Панченко

Суддя:В.Є. Чередниченко

Суддя:Л.П. Туркіна