Постанова № 59103851, 09.02.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2016 р. Справа № 804/16363/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 до Міністерства юстиції України, третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області про скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 до Міністерства юстиції України, в якому позивач просить: - скасувати наказ Міністерства юстиції України від 13.11.2015 року № 2286/5 про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 3459 ОСОБА_4, виданого Міністерством юстиції України 08.09.1999 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що є приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу та здійснював нотаріальну діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю № 3459, виданого Міністерством юстиції України 09.09.1999р. 13.11.2015 року виданий наказ за № 3459 Міністерством юстиції України про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, підставою для видачі якого було рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 12.11.2015 року на підставі подання Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області. Вважає, що зазначений наказ прийнято не об'єктивно та упереджено, з урахуванням того, що ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31.12.2014 року в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012040030000107 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2.3 ст. 358 Кримінального кодексу України, кримінальне провадження було закрито на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, у звязку із закінченням строків давності, також закриття кримінального провадження було відносно фізичної особи, а не нотаріуса, що надає публічні послуги, тому правова норма згідно п.п. «г» п.2 ч.1 ст.12 Закону України «Про нотаріат» не підлягає застосуванню. Винесення судом ухвали щодо нотаріуса з нереалібітуючих підстав не є обовязковою умовою анулювання свідоцтва , а може бути при певних умовах підставою для цього. Відповідач видав Наказ № 2286/5 від 13.11.2015р. на підставі подання Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, яке було незаконним. На підставі вищенаведеного просив суд позов задовольнити.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року постановленою у судовому засіданні до участі у розгляді справи залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області.

Позивач у судове засідання не зявився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача та третьої особи надала суду письмові заперечення проти позову, у яких зазначила, що приватним нотаріусом ОСОБА_4 були порушені вимоги чинного законодавства при вчинені нотаріальних дій, а саме здійснюючи професійну діяльність приватного нотаріуса останній при наданні публічних послуг вчинив умисні злочини проти авторитету органів державної влади, що підтверджується ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31.12.2014 року про закриття кримінального провадження на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України у звязку з закінченням стоків давності. Твердження позивача спростовуються змістом ухвали суду. Ст.12 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано Міністерством юстиції України за рішенням ВКК нотаріату, прийнятим на підставі подання ГУЮ у випадку закриття кримінального провадження з нереабілітуючих підстав. Подання ГУЮ відповідало вимогам законодавства. Таким чином, вважає оскаржуваний наказ обґрунтованим та правомірним, у звязку з чим, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Колегією суддів встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 29.05.2001 року зареєстрована приватна нотаріальна діяльність ОСОБА_4 по Дніпропетровському міському нотаріальному округу, що підтверджується копією Реєстраційного посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності № 219.

07 квітня 2015 року до Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області надійшло звернення ОСОБА_5 щодо направлення до Міністерства юстиції України подання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4.

Разом з заявою ОСОБА_5 до звернення долучено ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31.12.2014 року, згідно із якою ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності за злочинне посягання на підроблення документів і їх збут за п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, у зв'язку з закінченням строків давності.

З метою підтвердження винесення наданої ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області до суду було направлено відповідний запит від 15 квітня 2015 року № Д-727-06.

За повідомленням суду від 16 квітня 2015 року № 2387/15 така ухвала дійсно виносилася.

З вказаної ухвали вбачається, що в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12012040030000107, Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська розглянуте клопотання захисника про звільнення від кримінальної відповідальності за ч.ч. 2, 3 ст. 358 Кримінального кодексу України обвинуваченого: ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, народженого у м. Дніпропетровськ, українця за національністю, ІНФОРМАЦІЯ_2, неодруженого, бездітного, який працює приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу, постійно проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого.

Так, ОСОБА_4 було висунено обвинувачення в тому, що, здійснюючи в Дніпропетровському міському нотаріальному окрузі на вулиці Набережній імені ОСОБА_6, 15а, офіс 24, професійну діяльність приватного нотаріуса на підставі свідоцтва № 3459, останній у звязку з наданням публічних послуг вчинив умисні злочини проти авторитету органів державної влади. Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні після розяснень відповідно до ст. 285 Кримінального процесуального кодексу України підтримав клопотання захисника, погодившись на закриття кримінального провадження з нереабілітуючої підстави спливу строків давності, повністю визнаючи свою вину у вчиненні злочину. Вивченням особи ОСОБА_4 судом зясовано, що він визнав свою вину повністю, активно своїми щирими показами сприяв розкриттю всіх обставин вчинених злочинів, раніше не судимий і за більш тяжкі злочини до відповідальності не притягався, а кримінальне провадження з його вини не зупинялося.

За результатами розгляду кримінального провадження, ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності за злочинне посягання на підроблення документів і їх збут за п. 3 ч. 1 ст. 49 Кримінального кодексу України у звязку з закінченням строків давності, кримінальне провадження № 1 2012 04 003 0000107 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів за ч. 1, 2 ст. 358 Кримінального кодексу України (у чинній до 01 січня 2011 року редакції) закрито.

Вказана ухвала набрала законної сили 09 січня 2015 року.

Колегією суддів встановлено, що стосовно фактів, викладених у зверненні ОСОБА_5, у приватного нотаріуса ОСОБА_4 витребовувалися пояснення, про що було надіслано відповідну факсограму від 17 квітня 2015 року.

Згідно наданих пояснень від 20.04.2015 року, копії яких містяться в матеріалах справи, ОСОБА_4 своєї вини у вчиненні правопорушень в суді не визнавав, лише тільки не заперечував проти закриття кримінального провадження у звязку із закінченням строків давності, оскільки визнання вини законом в цьому випадку не є обовязковим. Окрім того зазначив, що скаржнику ОСОБА_5 його діями ніякої шкоди не заподіяно, рішення суду, яким встановлений цей факт, відсутнє. Копія ухвали Бабушкінського районного суду м. дніпропетровська про закриття кримінального провадження була ним особисто отримана лише 20 квітня 2015 року. Оскільки вказана ухвала винесена з істотними порушеннями матеріального та процесуального права, він 23 квітня 2015 року подав до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська апеляційну скаргу на ухвалу від 31 грудня 2014 року з проханням поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати ухвалу судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Чулініна Д.Г. від 31 грудня 2014 року.

Також, колегією суддів встановлено, що Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області, за результатами розгляду звернення ОСОБА_5, на адресу Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України було направлено подання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_4 від 07.05.2015 року № 06-54/84-95, з додатками на 34 аркушах.

Крім того, встановлено, що 07.05.2015 року Головним територіальним управлінням юстиції у Дніпропетровській області прийнято наказ № 207/7 про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4

За результатами розгляду подання Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України від 12.11.2015 року, на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про нотаріат», у зв'язку з закриттям кримінального провадження щодо нотаріуса з нереабілітуючих підстав анульовано свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України на ім'я ОСОБА_4 08.09.1999 року за № 3459.

На підставі зазначеного рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України від 12.11.2015р., Міністерством юстиції України прийнято наказ від 13.11.2015 року № 2286/5 про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю № 3459, виданого Міністерством юстиції України 08.09.1999 року на ім'я ОСОБА_4. Депаратементу з питань нотаріату внести відповідні зміни до Журналу реєстрації виданих свідоцтв про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Аналізуючи правовідносини, які виникли між сторонами колегія суддів приходить до наступного.

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України «Про нотаріат» від 02.09.1993 року №3425-ХІІ (з наступними змінами та доповненнями).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про нотаріат», нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов'язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси).

Згідно ст.2-1 Закону України «Про нотаріат» державне регулювання нотаріальної діяльності полягає у встановленні умов допуску громадян до здійснення нотаріальної діяльності, порядку зупинення і припинення приватної нотаріальної діяльності, анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; здійснення контролю за організацією нотаріату, проведення перевірок організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства; визначення органів та осіб, які вчиняють нотаріальні дії, здійснюють контроль за організацією нотаріату, проводять перевірки організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства; визначенні ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами; встановленні переліку додаткових послуг правового і технічного характеру, які не пов'язані із вчинюваними нотаріальними діями, та встановленні розмірів плати за їх надання державними нотаріусами; встановленні правил професійної етики нотаріусів.

Контроль за організацією нотаріату, перевірка організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства здійснюються Міністерством юстиції України, Головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

Ч.1 ст.10 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що для визначення рівня професійної підготовленості осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю, та вирішення питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю при Міністерстві юстиції України утворюється Вища кваліфікаційна комісія нотаріату. Персональний склад Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату затверджується наказом Міністерства юстиції України

Відповідно до змісту ст. 33 Закону України «Про нотаріат» Міністерство юстиції України, Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі проводять перевірку організації нотаріальної діяльності приватного нотаріуса, дотримання ним порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства за певний період. Проведення повторної перевірки з тих питань, які вже були предметом перевірки, не допускається, крім перевірки звернень громадян чи юридичних осіб у межах предмета звернення та повноважень Міністерства юстиції України, Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі.

У разі виявлення під час перевірки неодноразового грубого порушення порядку вчинення нотаріальних дій свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса може бути анульовано у порядку та на підставах, передбачених цим Законом.

Підпунктом «г» пункту 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про нотаріат» встановлено можливість анулювання Міністерством юстиції України свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю в разі закриття кримінального провадження щодо нотаріуса з нереабілітуючих підстав.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 29-1 даного Закону нотаріальна діяльність приватного нотаріуса тимчасово зупиняється на час дії таких обставин: в разі надіслання Головним управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головними управліннями юстиції в областях, містах Києві та Севастополі подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю - до вирішення питання по суті, але не більш як на шість місяців.

Також Наказом Міністерства юстиції України від 28.07.2011р. № 1904/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.07.2011р. за № 925/19663 затверджено «Порядок внесення головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату».

Зокрема відповідно до п.1 вказаного Порядку зазначено, що останній розроблений відповідно до статті 10 Закону України "Про нотаріат" (далі - Закон) з метою удосконалення процесу внесення головними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (далі - управління юстиції) або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляду Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату.

Згідно з п.2, 3, 4 Порядку, Подання управління юстиції або Нотаріальної палати України про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю вноситься до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату (далі - Комісія).

Подання управління юстиції про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю (далі - Подання) повинно містити: інформацію про наявність підстав, визначених пунктом 2 частини першої статті 12 Закону; зазначення конкретних порушень, які були допущені нотаріусом; пропозиції щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

До Подання додаються: засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів, на підставі яких внесено Подання; доповідна записка про перевірку роботи нотаріуса; пояснення нотаріуса на предмет обставин, викладених у доповідній записці про перевірку роботи нотаріуса; копії документів про зупинення нотаріальної діяльності; копії документів, що свідчать про виявлені в діяльності нотаріуса порушення; документи, що свідчать про вжиті заходи щодо виявлених в роботі нотаріуса порушень; відповідні документи органів дізнання і слідства, прокуратури, суду тощо.

Приймаючи рішення колегія суддів виходила з наступного.

Щодо доводів позивача про те, що управлінням юстиції не проводилась перевірка його діяльності, а відповідач видав Наказ № 2286/5 від 13.11.2015р. на підставі подання Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, яке було незаконним, необхідно зазначити наступне.

Відповідно до статтей 21, 33 Закону України «Про нотаріат» управління юстиції здійснює проведення перевірок організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства за певний період. Проведення повторної перевірки з тих питань, які вже були предметом перевірки, не допускається, крім перевірки звернень громадян чи юридичних осіб у межах предмета звернення та повноважень управління.

Так факти, викладенні у зверненні ОСОБА_5, не стосувалися вчинення конкретної нотаріальної дії або організації роботи приватного нотаріуса ОСОБА_4, а стосувалися лише дій нотаріуса щодо підробки документів та їх збуту, на підставі ухвали Бабушкінського районного суду від 31.12.14 року, яка набрала законної сили.

Суд звертає увагу що згідно звернення від 07.4.2015р., копія якого міститься в матеріалах справи, заявник просив анулювати свідоцтво № 3459 на право зайняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4. на підставі п.г ст.12 ЗУ «Про нотаріат», оскільки останній був звільнений від кримінальної відповідальності в звязку із закінченням строків давності, тобто з нереалібітуючих підстав.

Також суд зазначає, що спеціальний нормативний документ який підлягає застосуванню до спірних правовідносин, який і був врахований відповідачем і третьою особою, це Наказ Міністерства юстиції України від 28.07.2011р. № 1904/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.07.2011р. за № 925/19663 яким затверджено «Порядок внесення головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату».

Згідно з п.3 вказаного Порядку - подання управління юстиції про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю повинно містити: інформацію про наявність підстав, визначених пунктом 2 частини першої статті 12 Закону; зазначення конкретних порушень, які були допущені нотаріусом; пропозиції щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Таким чином вимогам «Порядку внесення головним управлінням юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату» затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 28.07.2011р. № 1904/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.07.2011р. за № 925/19663, подання Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_4 від 07.05.2015 року № 06-54/84-95, та додані до нього документи відповідали, а доводи позивача в цій частині не знайшли підтвердження та спростовуються матеріалами справи.

Як встановлено вище колегією суддів, на час прийняття оскаржуваного наказу Міністерства юстиції України від 13.11.2015 року №2286/5 про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_7, щодо останнього було постановлено ухвалу Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31.12.2014 року про закриття кримінальне провадження № 1 2012 04 003 0000107 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів за ч. 1, 2 ст. 358 Кримінального кодексу України; за результатами розгляду кримінального провадження, ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності за злочинне посягання на підроблення документів і їх збут за п. 3 ч. 1 ст. 49 Кримінального кодексу України у звязку з закінченням строків давності; свою вину ОСОБА_4 визнав повністю, активно своїми щирими показами сприяв розкриттю всіх обставин вчинених злочинів; вказана ухвала набрала законної сили 09 січня 2015 року.

Ухвала Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 31.12.2014 року по справі № 200/23277/14-к в раках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12012040030000107, є такою, що набрала законної сили 09.01.2015р.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача на те, що закриття кримінального провадження відбувалося не відносно нотаріуса, а відносно фізичної особи ОСОБА_4, оскільки вони спростовуються змістом ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, згідно якої ОСОБА_4 було висунуто обвинувачення в тому, що, здійснюючи в Дніпропетровському міському нотаріальному окрузі на вулиці Набережній імені ОСОБА_6, 15а, офіс 24, професійну діяльність приватного нотаріуса на підставі свідоцтва № 3459, він у звязку з наданням публічних послуг вчинив умисні злочини проти авторитету органів державної влади.

При цьому, колегія суддів зазначає, що приватна нотаріальна діяльність ОСОБА_4 зареєстрована по Дніпропетровському міському нотаріальному округу за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна ім. В.І.Леніна, буд. 15-а, прим. № 23-а, 24 (реєстраційне посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності № 203).

Разом з тим п.г ст.12 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано Міністерством юстиції України у разі закриття кримінального провадження щодо нотаріуса з нереабілітуючих підстав.

Крім того, ч.1 ст.72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, при винесенні оскаржуваного наказу Міністерство юстиції України діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, правомірність своїх дій ним доведена.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що наказ Міністерства юстиції України від 13.11.2015 року №2286/5 про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_4 є законним, підстави для визнання його протиправним та скасування - відсутні, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання щодо судового збору, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення, ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

У звязку з чим, судові витрати, понесені Приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 не повертаються.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_4 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, Головне територіальне управління юстиції у Дніпропетровській області, про скасування наказу відмовити.

Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст.254 КАС України.

Відповідно до ст.186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Головуючий суддя Судді ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3