Рішення № 59102481, 15.07.2016, Бережанський районний суд Тернопільської області

Справа № 2/593/227/2016

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2016 р. Бережанський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Крамаря В. М.

при секретарі Осадці М.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бережанах справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа орган опіки і піклування Бережанської райдержадміністрації про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2016 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2, третя особа орган опіки та піклування Бережанської райдержадміністрації, про позбавлення батьківських прав.

В позовній заяві позивач вказала, що відповідач ОСОБА_2 ухиляється від виконання батьківських обов'язків, оскільки не займається вихованням сина ОСОБА_8 і не допомагає синові матеріально.

Представник позивача - ОСОБА_3 позов підтримала, просила його задовольнити, зокрема, пояснила, що одним з мотивів звернення позивача в суд з позовом є те, що позивач не може отримати від відповідача згоди на виїзд сина закордон.

Представник Бережанської райдержадміністрації як органу опіки і піклування Качур Р.М. в судовому засіданні позов підтримала, просила його задовольнити з мотивів, викладених в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Зважаючи на відсутність у суду відомостей, незважаючи на вжиті заходи щодо їх отримання, про місце проживання відповідача, наявне в матеріалах справи рішення завідувача Тернопільського РС УДМС України в Тернопільській області про скорочення строку тимчасового перебування на території України громадянина Грузії ОСОБА_2 від 27.10.2015 року та не отримання даних про залишенням відповідачем території України, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином, шляхом опублікування оголошення про виклик відповідача в судове засідання в газеті «Урядовий кур'єр» № 127 (5747) від 09 липня 2016 року.

Суд, вислухавши представників позивача, третьої особи, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних мотивів.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 січня 2015 року шлюб між позивачем та відповідачем було розірвано.

Син сторін ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, як випливає з довідки Бережанської міської ради про склад сім'ї або зареєстрованих осіб у житловому приміщенні (будинку), проживає за адресою: АДРЕСА_1.

Позивачу не відоме місцезнаходження відповідача.

Ч.3 ст.27 ЦПК України встановлено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Позивач всупереч вказаному обов'язку, не надала всієї відомої їй інформації щодо відповідача, чим перешкодила встановленню місця проживання останнього та безпосереднього повідомлення ОСОБА_2 про час і місце розгляду справи, внаслідок чого повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи здійснювалось через оголошення в газеті «Урядовий кур'єр».

Зокрема, позивач не повідомила суду про те, що ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 серпня 2015 року було закрито кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, у зв'язку із відмовою ОСОБА_1 від обвинувачення. Вказана ухвала Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 серпня 2015 року стала підставою для прийняття завідувачем Тернопільського РС УДМС України в Тернопільській області рішення про скорочення строку тимчасового перебування на території України громадянина Грузії ОСОБА_2 від 27.10.2015 року, яким відповідачу скорочено строк тимчасового перебування на території України та зобов'язано останнього покинути територію України у термін до 05.11.2015 року.

ОСОБА_2 зареєстрованого місця проживання в Україні немає, відомості про місце проживання ОСОБА_2 відсутні в актовому записі про шлюб сторін і такі суду не вдалося отримати від консульської служби Посольства Грузії в Україні, також такі відомості відсутні в рішенні про скорочення строку тимчасового перебування на території України громадянина Грузії ОСОБА_2 від 27.10.2015 року.

Відомості про те, чи покинув територію України відповідач, суду в Державної прикордонної служби України отримати не вдалося, оскільки суд не володіє відомостями про прізвище та ім'я ОСОБА_2 латиськими літерами, як їх зазначено у паспортному документі останнього. Так як з метою забезпечення однозначної ідентифікації осіб під час здійснення їх прикордонного контролю та пропуску через державний кордон відповідно до пункту 23 Положення про Базу даних осіб перевірка інформації за нею здійснюється шляхом асоціативного пошуку за такими обов'язковими реквізитами: «Громадянство», «Прізвище, ім'я особи», «Дата народження» (число, місяць та рік), при цьому інформація про особу за реквізитом «Прізвище, ім'я особи», вводиться: для громадян України - тільки українськими літерами; для громадян Російської Федерації та Республіки Білорусь - тільки російськими літерами; для іноземців інших країн та осіб без громадянства тільки латинськими літерами.

Доказів, які б підтверджували не надання утримання малолітньому сину ОСОБА_8 зі сторони відповідача, та вчинення позивачем дій по спонуканню ОСОБА_2 до надання такого утримання, в судовому засіданні не отримано.

Згідно висновку про доцільність позбавлення батьківських прав Бережанської районної державної адміністрації Тернопільської області від 29 січня 2016 року № 01-140/01-18, Бережанська районна державна адміністрація, як орган опіки та піклування, вважає доцільним позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо малолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Однак висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо малолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, було зроблено без достатніх на те підстав, а саме: на підставі перевірки відомостей про позивачку, оскільки перевірено житлово-побутові умови дитини ОСОБА_8 та позивача ОСОБА_1, характеризуючі позивача відомості; висновок про те, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання батьківських обов'язків щодо малолітнього сина ОСОБА_8 зроблено на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 січня 2015 року про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та відповіді Бережанського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області від 25 січня 2015 року про те, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 протягом року до адміністративної відповідальності не притягався. Відомості про те, що при підготовці висновку «про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2» робилися хоча б спроби з'ясувати відомості про особу ОСОБА_2 (місце проживання, дані, що характеризують особу останнього), причини не виконання ОСОБА_2 обов'язку по вихованню малолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, третьою особою не надані і такі відсутні в матеріалах справи. При цьому суд не бере до уваги відповідь Бережанського ВП ГУНП в Тернопільській області, оскільки така жодним чином не характеризує особу відповідача. В акті обстеження житлово-побутових умов дитини ОСОБА_8 та позивача ОСОБА_1 вказано, що зі слів матері ОСОБА_2 не приймає жодної участі у вихованні дитини, розвитку, не спілкується із дитиною, хоч такі відомості таким актом не мають встановлюватися.

Зважаючи на викладене, при дачі висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 щодо малолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, дані про особу, щодо якої ставиться питання про позбавлення батьківських прав не досліджувалися, дані про невиконання батьківських обов'язків відповідачем та причини невиконання батьківських обов'язків належно не перевірялися.

Окрім цього, ОСОБА_1 звернулася за дачею висновку про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2, 1983 р.н. громадянина Грузії, щодо малолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, - 21 січня 2016 року, а 29.01.2016 року, як вказано вище, такий висновок вже було дано. Вказане свідчить, що висновок про доцільність позбавлення батьківських прав Бережанської районної державної адміністрації Тернопільської області від 29 січня 2016 року № 01-140/01-18 прийнято поспіхом, без проведення належної перевірки.

Виходячи з викладеного, суд приходить до переконання, що висновок про доцільність позбавлення батьківських прав Бережанської районної державної адміністрації Тернопільської області від 29 січня 2016 року № 01-140/01-18 дано передчасно, без належного з'ясування причин та умов невиконання відповідачем батьківських обов'язків.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав у випадках, зазначених в названій статті.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Відповідно до абз.2 п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 року не можна позбавити батьківських прав особу, яка не виконує своїх батьківських обов'язків унаслідок душевної хвороби, недоумства чи іншого тяжкого захворювання (крім хронічного алкоголізму чи наркоманії) або з інших незалежних від неї причин.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Як випливає з Рішення Європейського суду з прав людини «Справа «Савіни проти України»» від 18 грудня 2008 року, при вирішенні прав про позбавлення батьківських прав має бути встановлено відсутність поважних причин невиконання батьками батьківських обов'язків, які б виправдовували позбавлення батьківських прав.

Зважаючи на викладене та те, що рішенням завідувача Тернопільського РС УДМС України в Тернопільській області про скорочення строку тимчасового перебування на території України громадянина Грузії ОСОБА_2 від 27.10.2015 року, відповідачу скорочено строк тимчасового перебування на території України та зобов'язано останнього покинути територію України у термін до 05.11.2015 року, відповідач з 05.11.2015 року об'єктивно позбавлений можливості виконувати в Україні свої батьківські обов'язки щодо малолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає в Україні та є громадянином України, а тому суд не знаходить підстав для позбавлення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина Грузії, уродженця м. Телаві, Грузія, - батьківських прав щодо малолітнього сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця селища Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області Україна, жителя АДРЕСА_1.

Враховуючи, що позивачем не доведено, що зі сторони відповідача мало місце ухилення від виконання батьківських обов'язків, оскільки не встановлено, що відповідач з причин внутрішнього переконання (внаслідок винної поведінки) не виконує батьківські обов'язки, суд вважає за необхідне в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав відмовити.

Керуючись ст. ст. 164, 165 Сімейного кодексу України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 року, Рішенням Європейського суду з прав людини «Справа «Савіни проти України»» від 18 грудня 2008 року, ст.ст. 213, 215 Цивільно-процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа орган опіки і піклування Бережанської райдержадміністрації про позбавлення батьківських прав відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Тернопільської області через Бережанський районний суд шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строків на його апеляційне оскарження.

Суддя: