Ухвала суду № 59100071, 21.07.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 233/6381/15-ц

Номер провадження 22-ц/775/1264/2016

Головуючий в 1 інстанції Каліуш О.В.

Доповідач Азевич В.Б.

Категорія 27

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2016 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого-судді Азевича В.Б.,

суддів: Мальованого Ю.М., Осипчук О.В.,

за участю секретаря Марченко Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті Донецької області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 18 травня 2016 року,-

В С Т А Н О В И В:

10 листопада 2015 року позивач звернувшись до суду з позовом та уточнивши заявлені позовні вимоги просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 7 237,18 доларів США за кредитним договором № DO0FGК0000000004 від 30 січня 2008 року та судові витрати, посилаючись на те, що 30 січня 2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір DO0FGК0000000004 від 30 січня 2008 року, згідно із яким ПАТ КБ «ПриватБанк» зобовязався надати відповідачу кредит у розмірі 12 172,20 доларів США на термін до 30.01.2028 року, а відповідач зобовязалась повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлені кредитним договором.

По іншій справі рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 23 лютого 2015 року з відповідача на користь позивача була стягнута заборгованість за цим же кредитним договором, яка станом на 10.10.2014 року складала 30 129,55 доларів США, а саме: 9 913,10 доларів США заборгованість по тілу кредиту, 8 441,88 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом, 248,04 доларів США заборгованість по комісії, 13 279,62 доларів США заборгованість з пені за несвоєчасне виконання зобовязань за договором, 19,30 доларів США штраф (фіксована частина), 1 594,13 доларів США штраф (процента складова).

Рішення суду відповідачем не виконано, тому банк просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за вказаним кредитним, що станом на 29.10.2015 року склала: заборгованість за процентами за користування кредитом за період з 10.10.2014 року по 29.10.2015 року у розмірі 1 532,44 доларів США, - за комісією за період з 10.10.2014 року по 29.10.2015 року у розмірі 47,54 доларів США, - за пенею за період з 10.10.2014 року по 29.10.2015 року у розмірі 5 657,20 доларів США, що в сумі складає 7 237,18 доларів США.

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 18 травня 2016 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № DO0FGК0000000004 від 30 січня 2008 року, що виникла станом на 29.10.2015 року у розмірі 1 579,98 доларів США, що за курсом 22,88 відповідно до службового розпорядження НБУ від 29.10.2015 року складає 36 149,94 грн., у тому числі: заборгованість за процентами 1 532,44 доларів США, що складає 35 062,22 грн.; заборгованість по комісії 47,54 доларів США, що складає 1 087,72 грн., а також витрати по оплаті судового збору у розмірі 1 378,00 грн.

На вказане рішення суду відповідачем подано апеляційну скаргу в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Обґрунтовуючи доводи скарги зазначає, що рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 27.07.2009 року було звернуте стягнення на предмет іпотеки за даним кредитним договором, а 23.02.2015 року було ухвалено рішення про дострокове стягнення заборгованості за цим же кредитним договором, а тому, на її думку, закінчився строк дії договору і у теперішній час між нею та банком існують лише невиконані зобовязальні правовідносини. Проте банк не ставив питання в уточненій позовній заяві про застосування ст. 625 ЦК України, як це передбачено законом у даному випадку.

Вважає, що вказаним рішенням про дострокове стягнення кредитної заборгованості було змінено умови договору, а тому строк дії договору закінчився.

ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 підтримали доводи апеляційної скарги.

Від позивача надійшла заява розглянути справу за відсутності представника банку.

Заслухавши суддю-доповідача, відповідача та її представника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід вихилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно кредитному договором DO0FGК0000000004 від 30 січня 2008 року (далі Кредитний договір), укладеному між Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк») та ОСОБА_1, банк зобовязується надати позичальникові грошові кошти шляхом: видачі готівки через касу на строк з 30.01.2008 року по 30.01.2028 року включно, у вигляді не поновлюваної лінії у розмірі 12 172,20 доларів США на наступні цілі: 10 000,00 доларів США на придбання нерухомості, а також у розмірі 2 172,20 доларів США на сплату страхових платежів у випадку та в порядку, передбачених п. п. 2.1.3, 2.2.7 даного Договору, зі сплатою за користування кредитом відсотків 1,00% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 2,00 % від суми виданого кредиту в момент надання кредиту, винагороди за резервування ресурсів у розмірі 0,48 % річних від суми зарезервованих ресурсів. Періодом сплати вважати період з «30» по «31» число кожного місяця. Погашення заборгованості за цим договором здійснюється в такому порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку кошти (щомісячний платіж) у сумі 114,70 доларів США, згідно Графіку погашення кредиту (Додаток 2 до Кредитного договору) для погашення заборгованості за Кредитним договором, що складається з заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди, комісії. (а. с. 9 - 11)

Позивач виконав свої зобовязання за Кредитним договором надавши відповідачу кредит у розмірі та строки, визначені кредитним договором. Дана обставина відповідачем у судовому засіданні не спростована.

Проте, відповідач ОСОБА_1 свої зобовязання за Кредитним договором належним чином не виконала.

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 27 липня 2009 року, яке набрало чинності 06 серпня 2009 року, в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором DO0FGК0000000004 від 30 січня 2008 року в розмірі 10 318,05 доларів США (заборгованість за кредитом 9 918,90 доларів США, заборгованість по відсотка за користування кредитом 348,03 доларів США, заборгованість по комісії 3,84 долари США, пеня за несвоєчасність виконання зобовязання 11,28 доларів США) еквівалент за курсом НБУ 79 488,99 грн. звернуто стягнення на предмет іпотеки на однокімнатну квартиру загальною площею 28,20 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» з укладенням від імені ОСОБА_1 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також надання ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. (а. с. 88)

Рішенням Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 23 лютого 2015 року, яке набрало законної сили 05 березня 2015 року, з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» стягнута заборгованість за кредитним договором DO0FGК0000000004 від 30 січня 2008 року (станом на 10 жовтня 2014 року) у розмірі 30 129,55 доларів США (що за курсом 12,95 відповідно до службового розпорядження НБУ від 10.10.2014 року складає 390 177,67 грн.), яка складається з такого: 9 913,10 доларів США заборгованість за кредитом; 8 441,88 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом; 248,04 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом; 9 913,40 доларів США пеня на несвоєчасність виконання зобовязань за договором, а також штрафи відповідно до договору: 19,30 доларів США штраф (фіксована частина), 1 594,13 доларів США штраф (процентна складова). (а.с.54)

Вказані рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 27 липня 2009 року та від 23 лютого 2015 року не виконані, що визнано у судовому засіданні сторонами у справі.

Суд, посилаючись на зміст статей 1046, 1048, 1049, 525, 526, 599, 611 ЦК України та правову позицію Верховного Суду України, що викладена в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-1206цс15, дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та вважав за необхідне стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором DO0FGК0000000004 від 30 січня 2008 року, яка виникла станом на 29.10.2015 року, а саме: заборгованість по процентам за користування кредитом за період з 10.10.2014 року по 29.10.2015 року у розмірі 1 532,44 доларів США, заборгованість по комісії за період з 10.10.2014 року по 29.10.2015 року у розмірі 47,54 доларів США, (а. с. 71), а всього 1 579,98 доларів США, що за курсом 22,88 відповідно до службового розпорядження НБУ від 29.10.2015 року складає 36 149,94 грн.

Суд відмовив у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з відповідача пені, нарахованої за період з 10.10.2014 року по 29.10.2015 року у розмірі 5 657,20 доларів США, на підставі частин 1 та 2 статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VII (набув чинності з 15 жовтня 2014 року).

З висновками суду першої інстанції можна погодитися, з огляду на таке.

Згідно із статтею 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як визначено статтею 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до частини першої статті 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обовязки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За змістом ст. ст. 525, 526 ЦК України зобовязання мають виконуватися належним чином згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобовязання не допускається.

У частині 1 статті 611 ЦК України зазначено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п. 8.1 кредитного договору DO0FGК0000000004 від 30 січня 2008 року, цей договір укладений на термін до 30.01.2028 року, за користування кредитними коштами передбачений розмір відсотків та винагороди. Розділом 5 договору визначена відповідальність сторін у випадку порушення зобовязань

У відповідності до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

З огляду на вказані норми цивільного законодавства та умови договору, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносини сторін кредитного договору, не звільняє боржника та поручителя від відповідальності за невиконання грошового зобовязання й не позбавляє права на отримання штрафних санкцій, передбачених умовами договору та ЦК України.

До такої правової позиції прийшов Верховний Суд України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі № 6-1206цс15.

Отже суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що з відповідача на користь банку підлягають стягненню штрафні санкції, передбачені договором за неналежне виконання його умов, а саме: простроченої заборгованості за процентами і простроченої заборгованості по комісії. При цьому суд відмовив у стягненні пені лише на підставі Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».

Рішення в цій частині відповідачем не оскаржується, тому відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвалюючи рішення про відхилення апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід держави судовий у розмірі 2 734,57 грн., оскільки за клопотання ОСОБА_1 їй було відстрочена сплата судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення рішення у справі.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314 ч.1 п.1, 315, 317 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 18 травня 2016 року в частині задоволених позовних вимог залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 за наступними реквізитами: отримувач Артемівське УК/м. Бахмут/, код отримувача (за ЄДРПОУ) 37868870, код класифікації доходів бюджету 22030101 «Судовий збір (Державна судова адміністрація України 050)» (ознака 80), банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, МФО 834016, рахунок отримувача 31212206780015 в доход держави судовий збір у розмірі 2 734,57 грн.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді: