Ухвала суду № 59099111, 21.07.2016, Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 759/14917/15-к

У Х В А Л А

іменем України

"21" липня 2016 р. Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Ясельського А.М.,

при секретарі Годинській К.Л.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Сидоренка М.В.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

провівши в приміщенні суду підготовче судове засідання за обвинувальним актом зареєстрованим у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12015100080007270 від 24.07.2015 року відносно ОСОБА_2, який обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

.

В зв»язку з закінченням строків утримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_2 під час розгляду кримінального провадження по суті суд поставив на обговорення питання про продовження строку утримання під вартою останнього.

Заслухавши думку учасників процесу,а саме прокурора, який просив суд продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ,оскільки ризики, які були на досудовому слідстві не відпали, та обвинувачений може уникнути від суду, може продовжувати свою злочинну діяльність, а також захисника ОСОБА_1,яку підтримав її підзахисний, яка просила змінити його підзахисному міру запобіжного заходу на не пов»язану з триманням під вартою, при цьому пояснивши , що прокурор не навів будь-яких ризиків, суд вирішив продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України суд зобов»язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двохмісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта.

До спливу продовженого строку суд зобов»язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

При визначенні питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд враховує тяжкість та обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2, який є тяжким злочином (ст. 12 КК України) і щодо якого є обгрунтоване органами досудового розслідування обвинувачення, тяжкість покарання, яке може бути призначено у разі доведення його винуватості у вчиненні злочину, а тому суд, приймаючи до уваги стан здоров'я обвинуваченого, щодо якого відсутні об'єктивні медичні застереження, дані про особу обвинуваченого, наявність у ОСОБА_2 непогашеної судимості, вважає за необхідне продовжити раніше обраний щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, можуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, його належну поведінку, попередити вчинення ним нових злочинів. Залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений, опинившись на волі, зможе перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження і на це вказують такі обставини: характер протиправних насильницьких дій, мотиви, за яких обвинувачений вчинив дії, що ставляться йому в провину, відтак наявний ризик його можливого впливу на очевидців подій. Крім того, є достатньо підстав вважати, що обвинувачений, з огляду на його моральні якості, зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування) та вчинити інше кримінальне правопорушення.

.

Поряд з цим відповідно до ч.3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов»язаний визначити розмір застави Підстав, передбачених ч.4 ст. 183 КПК України, коли суд має право не визначити розмір застави у даному кримінальному провадженні, не встановлено.

З урахуванням того, що ОСОБА_2 пред»явлено підозру у вчиненні тяжкого злочину, суд вважає за необхідне встановити у відповідності з вимогами ч.5 ст.182 КПК України розмір застави у виді вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Враховуючи вищенаведене,приймаючи до уваги, що строки тримання під вартою обвинуваченого закінчуються , а розгляд кримінального провадження не завершено, керуючись ст.ст.177,178,183,331 КПК України,суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання захисника ОСОБА_1 про зміну запобіжного заходу на не пов»язаного з триманням під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 - залишити без задоволення .

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 у виді триманні під вартою у Київському СІЗО Управління державної пенітенціарної служби в м. Києві та Київській області, продовжити на 60 днів, а саме до 19 вересня 2016 року.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_2 розмір застави, який здатний забезпечити виконання покладених на нього обов'язків, у розмірі вісімдесяти розмірів мінімальних заробітних плат, що становить 97440 (девяносто сім тисяч чотириста сорок ) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Святошинського районного суду м.Києва (код ЄДРПОУ 02896710, банк одержувача ГУДК у м.Києві, МФО 820019, рахунок 37315001003040), після внесення якої ОСОБА_2. підлягає звільненню з під варти в порядку, передбаченому ч.4 ст.202 КПК України.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави зобов'язати обвинуваченого після звільнення з-під варти, прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади протягом дії запобіжного заходу у вигляді застави.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на обвинуваченого у разі внесення застави наступні обов'язки:

*прибувати до Святошинського районного суду м. Києва

із встановленою періодичністю;

*повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

*здати на зберігання до Святошинського районного суду м.Києва свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні.

Визначити термін дії зазначених обов'язків протягом двох місяців з дня внесення застави.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Святошинського районного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського СІЗО № 13.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського СІЗО №13 негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2. з - під варти та повідомити усно і письмово прокурора Київської місцевої прокуратури №8 та суддю Святошинського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з - під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з - під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить Інші покладені на нього при застосуванні застави обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави в більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: