Ухвала суду № 59098683, 18.07.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/18359/15-а

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" липня 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Виниченко Л.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернулася з адміністративним позовом про визнання протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва у здійсненні перерахунку, поновленні виплати їй пенсії за віком, починаючи з 07 жовтня 2009 року; зобов'язання відповідача відновити виплату раніше призначеної пенсії з проведенням усіх перерахунків та індексації пенсії, з урахуванням індексу інфляції, відповідно до статей 27, 28, 40, 42, 43, 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV, у розмірі, визначеному законодавством на момент проведення перерахунку та поновлення виплати пенсії, не менше прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, як непрацюючому пенсіонеру, з урахуванням матеріалів пенсійної справи і додатково наданих документів про страховий стаж за період з 07.07.1989 року по 10.01.1994 року, який не врахований у пенсійній справі, та довідок про заробітну плату, і виплату пенсії на банківський рахунок, починаючи з 07 жовтня 2009 року; зобов'язання відповідача встановити і виплачувати їй підвищення до пенсії, у розмірі надбавки, встановленої для дітей війни, згідно Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18.11.2004 року № 2195-IV та постанови КМУ від 28.12.2011 року № 1381, з 07 жовтня 2009 року; зобов'язання відповідача виплатити їй компенсацію втрати частини доходу, у зв'язку з несвоєчасною виплатою пенсії і підвищення до пенсії, як дитині війни, за період з 07 жовтня 2009 року на день фактичної виплати та з метою швидкого захисту її життєво важливих інтересів, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 256 КАСУ, допустити негайне виконання постанови суду у повному обсязі позовних вимог, шляхом одноразового стягнення боргу по пенсії, за період з 07 жовтня 2009 року по день виконання судового рішення та зобов'язання відповідача, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 163 КАС України, представити суду протягом 14 днів з дня винесення рішення про негайне виконання звіту про виконання судового рішення.

Вимоги мотивує тим, що вона є громадянкою України, 81 рік, не працює та не перебуває на обліку в органі державної податкової служби, як фізична особа - підприємець. Проживала вона у м. Києві з 07.07.1989 року по 20.05.1994 року, перебувала на пенсійному обліку та отримувала пенсію за віком в УПСЗН Дніпровського району м. Києва. З 27 січня 1994 року постійно проживає за кордоном в Ізраїлі. Виплата пенсії за віком їй припинена з 20 травня 1994 року внаслідок виїзду на постійне місце проживання за кордон в порушення статей 24, 46 Конституції України, що гарантують рівність конституційних прав і свобод громадян перед законом незалежно від місця проживання, право на пенсійне забезпечення в старості.

Вона через представника за дорученням 08 вересня 2015 року звернулася до відповідача із заявою про перерахунок та поновлення виплати пенсії за віком, виплату надбавки, встановленої для дітей війни, за формою дод. 2 до «Порядку», додавши оригінали необхідних документів, що засвідчують особу і місце постійного проживання, документи про стаж та заробітну плату та інші.

При цьому листом УПФУ від 14.09.2015 року їй повідомлено про відмову у виплаті пенсії через відсутність законних підстав на це. Такі дії/бездіяльність відповідача у перерахунку та поновленні виплати пенсії за віком з 07 жовтня 2009 року вважає незаконними.

У зв'язку з поданням позивачем та представником відповідача заяв про розгляд справи без їх участі, розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження, що передбачено положенням ч. 4 ст. 122 КАС України, на підставі наявних у справі доказів.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 18.07.2016 року проведено заміну зазначеного у позові відповідача Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Києва на правонаступника Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Як зазначено вище, вимоги про визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов'язання поновити позивачу виплату пенсії заявлені за період з 07 жовтня 2009 року, даний позов поданий до суду 29 вересня 2015 року.

Згідно частин 1, 2 ст. 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею ст. 100 КАС України встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У додаткових поясненнях ОСОБА_1 до суду після постановлення Вищим адміністративним судом України ухвали від 02 червня 2016 року у даній справі, у якій зазначено про необхідність встановлення обставин пропуску звернення позивача до адміністративного суду для застосування передбачених ст. 100 КАС наслідків пропуску цього строку, ОСОБА_1 просить врахувати виключні обставини пов'язані з її особою, постійне проживання за кордоном з 1994 року без відвідування України, її вік 82 роки, важке матеріальне становище (єдина пенсія по віку не виплачується), вона постійно хворіє, через що не залишає свого будинку, її необізнаність про часті зміни пенсійного законодавства України, відсутність кваліфікованої юридичної допомоги за місцем проживання, технічні складнощі оформлення позову, відкриття рахунку для отримання пенсії, з урахуванням яких вона діяла добросовісно, через що вчиняти певні процесуальні дії у строк не мала можливості.

Проте суд не може прийняти до уваги зазначені пояснення позивача, як поважні причини пропущення процесуального строку звернення до суду за захистом порушеного права, до того ж будь яких доказів на підтвердження стану здоров'я позивача суду не надано; ОСОБА_1 про порушення свого права, якщо вона вважає його порушеним, повинна була дізнатися з часу припинення виплати їй пенсії та не отримання пенсійних виплат у вказаний заявлений період, що виплачуються щомісячно, а також не була позбавлена можливості звернутися до відповідача із відповідними запитами для з'ясування питання щодо припинення виплати пенсії та до суду.

З огляду на викладене, підстави для поновлення позивачу строку для звернення до суду за захистом порушеного права за період з 07.10.2009 р. по 28.03.2015 р. відсутні, у зв'язку з чим позовні вимоги у цій частині слід залишити без розгляду.

Керуючись ст. ст. 99, 100 КАС України суд,-

у х в а л и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії у частині заявлених вимог за період часу з 07 жовтня 2009 р. по 28 березня 2015 р. залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя