Ухвала суду № 59097730, 25.04.2016, Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/3173/15-к

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2016 року м.Сторожинець

Сторожинецький районний суд

Чернівецької області в складі:

головуючого суддi ОСОБА_1

за участю:

секретаря Чокан Д.В.

прокурора Балакіна О.В.

потерпілого ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

адвоката ОСОБА_4

розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в м.Сторожинець питання щодо продовження строку тримання під вартою, обвинуваченому по кримінальному провадженню № 723/3173/15-к за ст. 185 ч.3 та 395 КК України

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого (розлученого), має на утриманні одну малолітню дитину, раніше судимого вироком Сторожинецького районного суду, Чернівецької області від 13.12.2005 року по ст.ст.15, 115 ч.1 КК України до семи років позбавлення волі, звільнився по відбуттю 23.06.2012 року, Першотравневим районним судом м.Чернівці по ст.395 КК України до 4-х місяців арешту, звільнений по відбуттю 29.11.2014 року, судимості не погашені і не зняті

встановив:

В провадженні Сторожинецького районного суду, Чернівецької області перебуває обєднане кримінальне провадження щодо вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 та 395 КК України.

Під час проведення судового розгляду, при перевірці запобіжних заходів, застосованих до обвинуваченого, судом встановлено, що ухвалою суду від 04.01.2016 року щодо обвинуваченого застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 днів із строком її дії до 18,00 години 04.03.2016 року, а ухвалою суду від 26 лютого 2016 року, строк тримання під вартою продовжено на два місяці, до 03 травня 2016 року включно, до 18 години.

До вказаної дати судовий розгляд неможливо завершити по обєктивних причинах, оскільки обвинуваченому було призначено захисника з числа адвокатів ОСОБА_5 обласного центру з надання безоплатної вторинної допомоги, який не приймаючи участі в справі раніше заявив клопотання про ознайомлення із матеріалами провадження та крім того, кримінальне провадження обєднано з іншим кримінальним провадженням № 723/511/16-к щодо обвинувачення ОСОБА_3 за ст.185 ч.3 та ст.395 КК України.

Провівши підготовче судове засідання по приєднаному кримінальному провадженню суд не може здійснити судовий розгляд обєднаного провадження до закінчення строку тримання під вартою ОСОБА_3, внаслідок чого виникло питання щодо продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_3 і прокурор в суді заявив клопотання про продовження цього строку.

Частиною 3 статті 331 КПК України визначено, що суд зобовязаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування запобіжного заходу і може продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Розглянувши вказане питання, ініційоване прокурором під час підготовчого судового засідання та враховуючи думку інших учасників судового провадження які зявилися для участі в судовому розгляді в т. ч. захисника обвинуваченого, який вважав, що при вирішенні цього питання він покладається на суд але просив врахувати відсутність ризику щодо можливості впливу зі сторони обвинуваченого на потерпілого ОСОБА_2, суд приходить до наступних висновків.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

Оцінюючи в сукупності встановлені в судовому засіданні обставини доцільності тримання обвинуваченого під вартою, встановлені в ст.178 КПК України, на які посилається прокурор суд вважає, що тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3, під час провадження справи в суді є оправданим і таким, що ґрунтується на вимогах кримінально-процесуального законодавства України та не порушує норми, правила і вимоги Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року і практику Європейського суду з прав людини.

Так згідно ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не

може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні трьох умисних злочинів, в т.ч. двох передбачених ч.3 ст.185 КК України і класифікуються, як тяжкі злочини, санкція яких передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років.

Ініціюючи продовження строку тримання під вартою, прокурор зазначає, що ризики які існували на час обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання його під вартою, передбачені п.1, 3 та 5 ч.1 ст.177 КПК України, не змінилися, не припинилися і є наявними.

Суд погоджується із вказаними доводами, оскільки ризик щодо можливості обвинуваченого ОСОБА_3 переховуватися від суду, доводиться тим, що обрана йому міра запобіжного заходу, у вигляді домашнього арешту, була ним же грубо і безпідставно порушена, а обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, є підтвердженням того, що ОСОБА_3 буде переховуватися від суду.

ОСОБА_3 раніше неодноразово судимий і судимості не погашені та не зняті. Засудження обвинуваченого, відбувалося після відбуття ним попереднього засудження, що свідчить про схильність обвинуваченого ОСОБА_3 до скоєння злочинів і що є беззаперечним ризиком який передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України.

Крім цього в провадженні Сторожинецького районного суду, перебуває обєднане кримінальне провадження щодо обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні злочинів передбачених ч.3 ст.185 та 395 КК України, що додатково підтверджує висновки суду, щодо наявності ризику можливого вчинення обвинуваченим нових злочинів.

Не зменшився також і ризик щодо можливості незаконного впливу обвинуваченим на неповнолітнього ОСОБА_6, який обвинувачувався в співучасті вчинення крадіжки і який засуджений вироком Сторожинецького районного суду від 18.11.2015 року.

Таким чином, при вирішенні вказаного питання, суд знаходить, що на даний час є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_3, перебуваючи на волі, може переховуватись від суду, незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження, а саме на свідка ОСОБА_6 та може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Наявний суспільний інтерес в даному випадку, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до свободи особистості.

Зважаючи на норми зазначені в ч.3 ст.183 КПК України, суд на виконання свого обовязку щодо визначення розміру застави при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначає його у відповідності до положень ст.182 ч.5 КПК України, враховуючи обставини кримінального правопорушення, майновий та сімейний стан обвинуваченого, його особу та ризики передбачені статтею 177 КПК України.

Виходячи із необхідності визначення розміру застави який, згідно вимог ч.4 ст.182 КПК України, повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим, покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього, суд вважає, що таким розміром має бути 30 розмірів мінімальної заробітної плати, що складає 41 (сорок одну) тисячу, 340 (триста сорок) гривень, що може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч.3 ст.183 та ч.5 ст.194 КПК України у разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 певні обов'язки.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.177, 178, 183, 184, 193, 194, 196, 197, 331 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Продовжити тримання обвинуваченого за ч.3 ст.185 та ст.395 КК України, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, жителя ІНФОРМАЦІЯ_5, під вартою у ОСОБА_5 СІЗО № 33, на два місяці, до 03 липня 2016 року включно, до 18 години.

Розмір застави визначити у межах 30 (тридцяти) розмірів мінімальної заробітної плати, в сумі 41 (сорок одної) тисячі, 340 (триста сорок) гривень, які можуть бути внесені як обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА в Чернівецькій області, код 26311401, банк одержувача ГУ ДКУ у Чернівецькій області МФО 856135, р/р 37315005000089.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_3, обов'язок, протягом двох місяців, прибувати до суду із визначеною судом періодичністю, не відлучатися із с. Михальча, Сторожинецького району, Чернівецької області, без дозволу суду та повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи, утримуватись від спілкування із потерпілою та свідками, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Роз'яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово Сторожинецький районний суд, Чернівецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Чернівецької області протягом 5 днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - в цей же строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Суддя: