Рішення № 59094720, 19.07.2016, Чорнухинський районний суд Полтавської області

Cправа №549/538/15-ц

Провадження№2/549/12/16

РІШЕННЯ

Іменем України

14 липня 2016 року Чорнухинський районний суд Полтавської області

у складі: головуючого - судді Крєпкого С.І.

з участю секретаря Якубовської Т.О.

за участю осіб, які беруть участь у справі:

представників позивача ОСОБА_1,

ОСОБА_2, ОСОБА_3

відповідача ОСОБА_4

представника третьої особи ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Чорнухи цивільну справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7 до ОСОБА_4, третя особа Чорнухинський районний відділ державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, про стягнення майнової шкоди та упущеної вигоди,

встановив:

Позивачі звернулися до суду з позовом до відповідача який обґрунтовували тим, що з 06.11.2012 року по 30.12.2014 року між ОСОБА_6І та ОСОБА_4 була досягнута усна домовленість щодо оренди належного їй на праві приватної власності житлового будинку за адресою: Полтавська область, смт.Чорнухи, вул. Комсомольська, 70, з комерційною метою - для ведення відповідачем господарської діяльності.

На виконанні у відділі Державної виконавчої служби Чорнухинського районого управління юстиції перебуває виконавчий лист №2-392/2010, виданий 15.03.2011 р. Чорнухинським районним судом про стягнення з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 на користь ПАТ «ОСОБА_9 ОСОБА_2» боргу в сумі 232166,17 грн.

З метою забезпечення виконання рішення суду державним виконавцем накладено арешт на все майно, що належить ОСОБА_6, в тому числі на житловий будинок по вул. Комсомольська, 70 в смт.Чорнухи Полтавської області. Відповідно до акта опису й арешту майна від 03.10.2014 р .державним виконавцем зазначений житловий будинок був переданий на зберігання ОСОБА_4

Посилаючись на зазначене вказує на те, що відповідач з цього часу став не тільки орендарем житлового будинку, а й його зберігачем

05.02.2015 року ОСОБА_6 дізналася, що відповідачем були замінені замки на дверях будинку, у звязку з чим власники не змогли потрапити до нього, чим порушене їх право власності, а ОСОБА_4 продовжив незаконно займатися господарською діяльністю, використовуючи його без належних на то правових підстав.

Вважають, що з 30.12.2014 року відповідач незаконно використовував належний ОСОБА_6 будинок, 16.04.2015 року вчинив дії щодо пошкодження та розкрадання належного останній та її сину ОСОБА_7 майна, і розмір шкоди вони оцінюють у 1 000 000 грн. та 184 080 грн. відповідно.

Посилаючись на ст.ст.319, 321, 1166 ЦК України:

1)ОСОБА_6І просила стягнути з ОСОБА_4 на її користь 1000 000 грн. майнової шкоди, 296 145 грн. - упущену вигоду, а також судові витрати;

2) ОСОБА_7 просив стягнути з відповідача на його користь 184080 грн. майнової шоди, а також судові витрати.

Крім того, 01.02.2015 р. між ОСОБА_6 та ОСОБА_10 було укладено договір оренди житлового будинку по вул. Комсомольська, 70 в смт.Чорнухи Полтавської області, який вона зобовязувалася передати останньому протягом семі днів від дати підписання.

Орендна плата згідно з умовами договору складає 34695 грн. на місяць, яка повинна бути внесеною сьомого числа кожного місяця. Розрахунок здійснюється в доларах США.

З урахуванням того, що ОСОБА_6 не реалізувала своє право на отримання доходу від оренди зазначеного житлового будинку на підставі договору оренди від 01.02.2015 року через неповернення його відповідачем, просила стягнути з відповідача упущену вигоду в розмірі 296145 грн.

В судовому засіданні представник позивачів ОСОБА_1 позов підтримала в повному обсязі і обгрунтувала їх тими ж обставинами.

Відповідач в судовому засіданні 13.04.2016 року позов не визнав і суду пояснив, що був товаришем ОСОБА_8 батька позивача ОСОБА_7 та є хрещеним батьком останнього. Договір оренди будинку по вул.Комсомольській, 70 в смт.Чорнухи Полтавської області не укладав з ОСОБА_6 ні в усній, ні в письмовій формі.

Оскільки в цьому будинку ніхто не проживав, остання сама у 2012 році просила доглядати його та користуватись ним, щоб його не розікрали і не пошкодили. Тобто він міг там проживати, їсти, спати. За її згодою він побудував в ньому камін і душові.

Також за згодою позивача ОСОБА_6 він спробував розвивати там бізнес надавав послуги сауни. В звязку з цим ним було проведено в будинку і необхідні будівельні роботи, за які з ним ОСОБА_6 не розрахувалася. Наружну рекламу сауни, яка була розміщена на його магазині, замовляла ОСОБА_6

Це було йому цікаве, оскільки він є підприємцем. Проте позитивного результату це не дало і одержати прибутки від цього не вдалося, оскільки отримані від клієнтів грошові кошти він витрачав на дрова та електроенергію. ОСОБА_8 також раніше намагався заробити на цьому, проте у нього це не вийшло і він поїхав до м.Київа.

03.10.2014 р. будинок по вул.Комсомольскій, 70 в смт.Чорнухи було описано та арештовано і передано йому за його згодою на зберігання, так як на той момент він користувався цим будинком і в ньому знаходились його речі, біля семі машин дров. Він не бажав, щоб його майно залишилось в арештованому будинку.

Після того як дізнався, що будинок арештовано, перестав надавати послуги сауни. Сам будинок був побудований як сауна, яку він топив і відпочивав там з друзями до 03.10.2014 року. Після 03.10.2014 року до нього також приходили в цей будинок друзі, де вони спілкувались.

На теперішній час будинок знаходиться в такому ж самому стані, як і при його арешті. Замки в ньому він не заміняв. Він є зберігачем майна, а тому не може відповідати за не отриману вигоду і в цьому ніякої його вини немає.

Щодо викрадення майна належного ОСОБА_7 зазначив, що ОСОБА_7 ніколи там не проживав і не зареєстрований і у 20-річного хлопця не може бути майна на таку суму. Частину речей з цього будинку розпродав його батько ОСОБА_11 і він купив деякі речі, зокрема бойлер, радіатори, котел, а частина була вивезена останнім.

При проведені опису будинку ним було складено та надано державному виконавцю письмовий перелік майна, які були його особистою власністю. З цим переліком була ознайомлена позивач ОСОБА_6

Вважає позов спланованою аферою з метою стягнення з нього коштів.

В подальшому розгляд справи 04.07.2016 р. та 14.07.2016 року просив провести за його відсутності (т.3, а.с.80, 91).

Представник відповідача ОСОБА_12 надав суду письмові заперечення проти позову, в яких вказує на те, що відповідачем не надано доказів, що шкода завдана саме відповідачем, а розмір збитків є припущенням. При цьому станом на час укладення договору оренди з ОСОБА_10 майно перебувало в іпотеці та під арештом в рамках виконавчого провадження. Вважає, що за таких умов дії позивача носять ознаки кримінального переслідуваного діяння за ст.388 КК України (т.3, а.с.81).

Представник третьої особи - державний виконавець Чорнухинського районного відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області ОСОБА_5 позов фактично заперечила і суду пояснила, що у відділі ДВС знаходиться на виконанні виконавчий лист №2-392/2010, виданий 15.03.2011 року Чорнухинським районним судом про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 на користь АТ «ОСОБА_9 ОСОБА_2» заборгованості за кредитним договором.

Згідно з ухвалою Чорнухинського районного суду від 19.08.2014 року, 03.10.2014 р. відбулося примусове проникнення до будинку по вул.Комсомольскій, 70 в смт.Чорнухи Полтавської області, власником якого є ОСОБА_6

У дворі будинку побачили ОСОБА_4, який рубав там дрова і пояснив, що є кумом ОСОБА_6 та користується цим будинком - є орендарем по усній домовленості з ОСОБА_6 Він погодився отримати це майно на відповідальне зберігання. Також ним було надано перелік належного йому рухомого майна, що перебувало в будинку і повідомлено, що він його вивезе. Зазначила, що в акті опису та арешту майна не було вказано іншого рухомого майна, крім самого будинку по вул.Комсомольській, 70 в смт.Чорнухи, якій розташований на земельній ділянці площею 0,15 га.

Відомостей про те, що в будинку є майно ОСОБА_7 не було. За заявами ОСОБА_6 проводились перевірки щодо належного зберігання арештованого майна, в результаті яких встановлено, що описаний будинок по вул.Комсомольській, 70 в смт.Чорнухи перебуває в стані, який був на час проведення опису. ОСОБА_6 не повідомляла, що в будинку знаходиться майно, яке належить її сину.

Крім того, правоохоронними органами не встановлено факту розкрадання майна ОСОБА_7 відповідачем. Також зазначила, що ОСОБА_6 було зірвано замок на лічильнику та виключено світло в будинку, якій має електричне опалення, а також знято відливи.

Свідок ОСОБА_13Я суду показав, що займався фотографією та виготовленням реклам. Точної дати не памятає, коли йому замовив рекламу сауни відповідач ОСОБА_4 Фото сауни ним було зроблено по вул.Комсомольскій, 70 в смт.Чорнухи, оскільки кращої сауни для фотографії він не знайшов. Про те, що між сторонами є проблеми дізнався вперше. Додав, що бачив, що територію біля будинку хтось використовував як каток.

Свідок ОСОБА_14 дружина відповідача, суду показала, що ОСОБА_8 був однокласником відповідача, а його син ОСОБА_7 хрещений син останнього. Всі свята раніше вони святкували разом і в них були добрі дружні стосунки. Вони поважали думку ОСОБА_4

Особисто ОСОБА_6 пропонувала їм придбати будинок у 2010-2011 роках, на що вони відмовились, оскільки він був обтяжений. У 2013 році ОСОБА_8 та ОСОБА_6 хотіли демонтувати будинок, проте послухали рекомендацію ОСОБА_4, що не можна цього робити.

ОСОБА_6 особисто дзвонила їй приблизно у 2013 році і просила спасти її сімю, а саме знайти настрій у ОСОБА_4 і попросити його взяти будинок під свою опіку. Місяць останній відмовлявся. Через місяць ОСОБА_6 повторно звернулась з таким проханням і відповідач погодився.

Крім того, вона також просила підготувати будинок для ведення бізнесу щодо надання послуг сауни. ОСОБА_4 взявся за це побудував камін, зробив другий поверх, утеплив будинок. Основна мета цього, щоб ОСОБА_4 зробив підґрунтя і дав розвиток цього бізнесу для ОСОБА_7 Наружна реклама була надана ОСОБА_6, коли не памятає.

Через рік у лютому 2015 року, ОСОБА_6 зявляється до них і повідомляє, що за будинком вже не треба доглядати. В цілому ОСОБА_4А, були зроблені в будинку будівельні роботи на 80000 грн., які ОСОБА_6 не оплатила. Всі будівельні роботи проводились з її згодою.

Крім того зазначила, що ОСОБА_6 та ОСОБА_8 продавали частину свого майна і деяке з нього ними було придбано, а саме котел електричний, бойлер, сучасні батареї-регістри, насоси. За адресою їх з відповідачем проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 також є сауна.

Вони з відповідачем використовували будинок по вул.Комсомольскій, 70 в смт.Чорнухи для розваг своєї родини та їх друзів. Зокрема у 2014 році відпочивали там з друзями і родиною, там велика прибудинкова територія, її зять заливав там каток, катались на ковзанах, топили камін, співали караоке. Приїжджав туди і ОСОБА_7Ю - ночував в будинку, напивався і розкидавав там все мукою, а вона після цього прибирала.

Свідок ОСОБА_15 суду показала, що проживає поряд з будинком по вул.Комсомольска, 70 в смт.Чорнухи по вул.Комсомольскій, 72. В баню не ходила. Підписувала пояснення селищній раді відносно осіб, які проживають в цьому будинку. Чула, що люди там відпочивають в сауні.

Свідок ОСОБА_16 суду показала, що до неї приходили працівники Чорнухинської селищної ради і запитували, хто проживає в будинку по вул.Комсомольска, 70 в смт.Чорнухи. Декілька років назад чула, що за забором навколо цього будинку грала музика.

Свідок ОСОБА_17 суду показала, що 21-23 грудня 2013 р. відпочивала у сауні по вул.Комсомольскій, 70 в смт.Чорнухи, яку замовляла у ОСОБА_4 З нею була її сусідка та кума. Разів два перед цим замовляла у ОСОБА_8 у 2012 та 2013 році. Замовлення робили по телефону, якій був розміщений в оголошені на магазині в центрі смт.Чорнухи. Вартість сауни - 90 грн. за годину. Гроші віддавали ОСОБА_14 Коли робили замовлення у ОСОБА_4 вже зявився камін.

Свідок ОСОБА_18 суду показала, що є кумою ОСОБА_17, з якою відпочивали в сауні по вул.Комсомольскій, 70 в смт. Чорнухи в грудні 2013 року. Там був ОСОБА_4 та ОСОБА_14, якій вони віддавали гроші. Замовлення робили по телефону, розміщеному в оголошенні на магазині в центрі смт.Чорнухи.

Свідок ОСОБА_19В, суду показав, що є однокласником ОСОБА_8 і за його запрошенням відвідував сауну у 2012 році. Нічого зламаного не помічав, відірваних дверей не було.

Свідок ОСОБА_20 суду показав, що на прохання ОСОБА_8 років 7-8 назад перевозив меблі два стола, чотири лавочки, з м.Києва в смт.Чорнухи.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, допитавши свідків, дослідивши докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, в тому числі, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 2 ст. 59, ч. 1, ч. 4 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З огляду на презумцію вини завдавача шкоди (частина друга статті 1166 ЦК) відповідач звільняється від обовязку відшкодувати шкоду (у тому числі і моральну шкоду), якщо доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборноїх сили або умислу потерпілого (чатина пята статті 1187 ЦК, пункт 1 частини другої статті 1167 ЦК).

Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобовязана відшкодувати шкоду.

Таким чином цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.

Судом встановлено, що 03.10.2014 р. при примусовому виконанні виконавчого листа №2-392/2010, виданого 15.03.2011 р. Чорнухинським районним судом Полтавської області про стягнення з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 солідарно на користь АТ «ОСОБА_9 банк ОСОБА_15» боргу в сумі 232166,1 грн., державним виконавцем Бут Л.М. був складений акт опису й арешту майна житлового будинку А-2, 99,2 кв.м, сарай Б. яма вигрібна №1, огорожа №2, який знаходиться на земельній ділянці, площею 0,5 га, розташованого по вул.Комсомольскій, 70 в смт.Чорнухи.

Вказане майно передано державним виконавцем на відповідальне зберігання відповідачу ОСОБА_4А за його згодою, оскільки він на той час користувався ним (т.1, а.с.91-92, 22).

З додатку до акту опису й арешту майна від 03.10.2014 року вбачається, що відповідач надав перелік його майна, що перебуває у будинку по вул.Комсомольскій, 70 в смт.Чорнухи: камін, витяжна труба, санвузол, проточний нагрівач води, фільтраційна система з насосом, котел електричний, розширювальний бак для системи опалювання, диван, крісла, двері в парілку, телевізор «Самсуннг» плазма, телевізор «Соні», супутникові приймачі, супутникові антени, радіатори, світильники декоративні, умивальник з тумбою, унітаз, змішувач води з сіфоном, штора в душову кабіну, примач штори в душовій кабіні, піч дровяна в парілку з витяжною трубою, посуд, дрова колені, кровать двухспальна, диван малютка, обладнання для скважин:насос, розширювальний бак, автоматика (т.2, а.с.204)

Власником будинку по вул.Комсомольскій, 70 в смт.Чорнухи Полтавської області є ОСОБА_6 (т.2, а.с.195).

Статтею 59 Законом України «Про виконавче провадження» передбачено порядок зберігання майна, на яке накладено арешт.

Майно, на яке накладено арешт, за винятком майна, зазначеного в ч. 8 ст. 57 цього закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі ? зберігач), призначеним державним виконавцем, під розписку в акті опису. Копія акта опису майна видається боржнику, стягувачу, а в разі якщо обов'язок зберігання майна покладено на іншу особу, ? також зберігачу.

Зберігач може користуватися майном, переданим йому на зберігання, якщо особливості такого майна не призведуть до його знищення або зменшення цінності внаслідок користування.

У разі якщо зберігачем призначено іншу особу, крім боржника або члена його сім'ї, він одержує за зберігання майна винагороду, розмір якої визначається угодою між зберігачем та державним виконавцем.

Порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, тягне за собою передбачену законом відповідальність зберігача майна.

За змістом ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», майно, на яке накладено арешт у відповідності та з дотримання вимог ст. 57 закону, повинно належним чином зберігатися. Фактично між державним виконавцем та боржником або іншими особам, призначеними державним виконавцем (далі - зберігачем), яким передано на зберігання майно, виникають цивільні правовідносини, а саме договір зберігання.

Договір зберігання укладається в письмовій формі. Оскільки майно передається на зберігання під розписку в акті опису, копія якого видається боржникові, стягувачеві, а у випадках, коли обов'язок зберігання майна покладено на іншу особу, - також зберігачеві, то письмова форма договору вважається дотриманою (ч. 1 ст. 937 ЦK України).

Особа, якій передано на зберігання описане майно, може ним користуватися, якщо особливості цього майна у разі користування не призведуть до його знищення або зменшення цінності. Пунктом 5.8.5 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 15 грудня 1999 року за №865/4158, передбачено, що при потребі державний виконавець може опечатати предмети, включені до акта опису й арешту майна, що передається на зберігання, та заборонити або обмежити право користування майном, якщо особливості цього майна в разі користування можуть призвести до його знищення або зменшення цінності. Види, обсяги і строк обмеження встановлюються державним виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи зберігача, потреби використання та інших обставин. Користування предметами одягу та предметами індивідуального вжитку забороняється.

Зберігач майна за порушення заборони державного виконавця розпоряджатися або користуватися майном, на яке накладено арешт, несе відповідальність на загальних підставах, тобто в разі, якщо шкода завдана з його вини, то в обсязі завданої шкоди (ст. 1166 ЦK України). Kрім цього, згідно з пунктом 5.8.7 Інструкції державний виконавець, виявивши розтрату, відчуження, утаювання чи підміну переданого на збереження майна, складає про це акт і звертається з поданням до суду чи в органи прокуратури за місцем виконання рішення для вирішення питання про притягнення зберігача описаного майна до відповідальності.

З висновку Чорнухинського районного відділення міліції від 25.03.2015 року, складеного за результатами звернення ОСОБА_6 про те, що ОСОБА_4 вивозить її речі з будинку по вул.Комсомольській, 70 в смт.Чорнухи, вбачається, що за результатами перевірки було встановлено, що відповідач вивозив свої речі (т.1, а.с.112).

З повідомлення про початок досудового розслідування вбачається, що за фактом крадіжки майна з будинку по вул.Комсомольскій, 70 в смт.Чорнухи, яке належить ОСОБА_7, 16.04.2015 р. відкрито кримінальне провадження (т.1, а.с.14).

В письмових поясненнях ОСОБА_4 31.03.2015 року повідомив начальника відділу ДВС Чорнухинського районного управління юстиції в Полтавській області ОСОБА_21 про те, що будинок по вул.Комсомольскій, 70 в смт.Чорнухи не опалюється через його відключення ОСОБА_6 від електропостачання, а також про те, що майно, яке зазначено в додатку до акту опису й арешту майна від 03.10.2014 року, ним вивезено з цього будинку. (т.2, а.с.203 зворотній бік).

Також ним 16.04.2015 року повідомлено начальника відділу ДВС про те, що ним частково забрато майно з будинку по вул.Комсомольскій, 70 в смт.Чорнухи через загрозу його неповернення (т.2, а.с.203).

Відповідно до ст. 143 ЦПК України та Закону України «Про судову експертизу» під час розгляду справи за клопотанням представника позивачів ОСОБА_1 була проведена судова будівельна-технічна судовим експертом 2 кваліфікаційного класу Полтавського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_22 ОСОБА_23, якою за результатами проведеного експертного дослідження було складено висновок №1184 від 29.02.2016 року.

Вказаним висновком встановлено, що фізичний знос житлового будинку, що знаходиться по вул.Комсомольскій, 70 в смт.Чорнухи Полтавської області складає 41%. Технічний стан житлового будинку характеризують незадовільний, тобто експлуатація елементів будинку можлива лише при умові проведення їх ремонту

Обєкт нерухомого майна - будинку по вул.Комсомольскій, 70 в смт.Чорнухи Полтавської області не є аварійним.

Виявлені дефекти, а саме: відсутність радіаторів опалення та труб до них, відсутність змішувачів в душових кабінах, відсутність печі - камянки, руйнація частини стіни та підлоги в парілці, відсутність котла електричного, відсутність баку розширювального, відсутність унітазу та умивальника відбулися внаслідок дій по їх демонтажу, а вмятини в підлозі, відсутність місцями плінтусу, руйнація частини стіни та підлоги в парілці відбулися внаслідок пошкодження. Інші виявлені дефекти відбулися в процесі експлуатації будинку.

Вартість ремонтно-будівельних робіт, внаслідок пошкодження майна, проведення яких необхідне для усунення пошкоджень будинку по вул.Комсомольській, 70 в смт.Чорнухи, з урахуванням ПДВ складає 48986 грн.

Розмір завданої матеріальної шкоди, внаслідок пошкодження будину по вул.Комсомольскій, 70 в смт.Чорнухи Полтавської області з урахуванням ПДВ складає 48986 грн (а.с.т.2, а.с.78-115).

В судовому засіданні в режимі відеоконференції судовий експерт ОСОБА_23 надала пояснення щодо складеного нею висновку, підтримала зроблені висновки та відповіла на поставлені запитання.

Зокрема пояснила, що замки на дверях будинку по вул.Комсомольській були справні. Вхідні двері не мали пошкоджень. Дослідження скважини, на яку немає проектної документації, не було проведено, оскільки не було забезпечено доступу до неї сніг не розкидано. Надані позивачем фотографії будинку та приміщень у ньому було враховано частково і зафіксовані у висновку. У висновку були надані відповіді тільки на питання, які ставились для дослідження. Дефекти, які виникли внаслідок експлуатації будинку чи приміщення, не були враховані як пошкодження, у вартість відновлювального ремонту та збитків.

Висновок експерта не викликає у суду сумнівів, що він був складений з допущенням порушень діючого законодавства. Експертне дослідження проведене відповідно довимог Закону України "Про судову експертизу" кваліфікованим судовим експертом, який має відповідну кваліфікацію та внесений до реєстру атестованих судових експертів, а висновок містить докладний опис проведеного дослідження та обґрунтовані, чіткі висновки з поставлених запитань.

Представником позивачів ОСОБА_3 під час судового розгляду 14.07.2016 р. було надано письмове клопотання представника ОСОБА_1, якою посилаючись на те, що експертом не в повному обсязі встановлено всі наявні пошкодження, не оглянуто всі приміщення, не зазначено, які роботи необхідно провести для усунення пошкоджень, для порівняння взято до уваги щитовий будинок, а не зруб, подала рецензію інженера-проектувальника ОСОБА_24 від 10.06.2016 р. на висновок судового експерта №1184 від 29.02.2016 року.

У зазначеній рецензії ОСОБА_24, -який посилаючись на досвід в будівництві та знання технології виробництва будівельно-монтажних робіт, беручі до уваги кошторисний розрахунок експерта, -розроблено кошторисну документацію на ремонт житлового будинку по вул.Комсомольска, 70 в смт.Чорнухи Полтавської області в програмному комплексі АВК (автоматичний випуск кошторисів).

Кошторисна вартість будівництва по вказаному зведеному кошторисному розрахунку складає 538,298 тис. грн., в тому числі будівельних робіт 278,308 тис. грн., вартість устаткування, меблів та інвентарю 160,555 тис. грн., інші витрати 1,926 тис.грн.

Зазначає, що це тільки ті роботи, які обраховані в кошторисі судового експерта та згідно з фото і рахунків на устаткування, меблі та інвентар. Фізичний знос житлового будинку, що знаходиться по вул.Комсомольска, 70 в смт.Чорнухи Полтавської області повинен визначатися відповідно до таблиці СОУ ЖКГ 75.11.-35077234.0015:2009 року (Правила визначення фізичного зносу житлових будинків (т.3, а.с.93-105).

Необхідно зазначити, що процедура проведення та оформлення результатів рецензування висновків судових експертів та висновків експертних досліджень, складених судовими експертами науково-дослідних установ судових експертиз Міністерства юстиції України і судовими експертами, які не є працівниками державних спеціалізованих установ, визначена у Порядку проведення рецензування висновків судових експертів та висновків експертних досліджень, затвердженому наказом Міністерства юстиції України 25.05.2015 року № 775/5.

Згідно з вказаним Порядком метою рецензування висновків є вдосконалення професійної майстерності експертів, поліпшення якості та обґрунтованості їх висновків. Підставами для рецензування висновків експертів, зокрема, є доручення Міністерства юстиції України щодо висновків, складених судовими експертами, що не є працівниками державних спеціалізованих установ. За результатами рецензування рецензентом надаються рекомендації щодо удосконалення роботи експерта та підвищення рівня його професійних знань.

Факт наявності рецензії на висновок судового експерта інженера-проектувальника ОСОБА_24, який згідно з сертифікатом від 25.12.2013 р. має право на виконання інженерно-будівельного проектування у частини кошторисної документації і не має кваліфікацію судового експерта з тієї експертної спеціальності, за якою складено висновок, сам по собі не свідчить про неправильність та необґрунтованість висновку судового експерта, а рецензія спеціаліста не може замінити висновок експерта.

Не погоджуючись з вищевказаним висновком експерта представники позивачів клопотань про проведення повторної експертизи не заявляли.

При цьому необхідно зазначити, що згідно з ст. 212 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Таким чином суд, проаналізувавши вищевикладені докази в їх сукупності, вважає, що позивачем доведено розмір заподіяної шкоди у розмірі 48986 грн. та причинний звязок між діями відповідача та заподіяною шкодою внаслідок демонтажу радіаторів опалення та труб до них, змішувачів в душових кабінах, печі - камянки, руйнації частини стіни та підлоги в парілці, котла електричного, баку розширювального, унітазу та умивальника, пошкодження підлоги та плінтусу в будинку по вул.Комсомольскій, 70 в смт.Чорнухи Полтавської області.

Всупереч вимогам статей 10, 60 ЦПК України відповідачем не доведено та не надано належних та допустимих доказів щодо відсутності його вини та протиправної поведінки, а також не спростовано доказів позивача щодо розміру відшкодування матеріальної шкоди.

З огляду на викладене позов в частині стягнення розміру майнової шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження будинку підлягає частковому задоволенню, а саме стягненню з відповідача 48986 грн.

При вирішенні позовних вимог що стосуються стягнення упущеної вигоди у розмірі 296145 грн. у звязку з позбавленням права позивача ОСОБА_6 на отримання доходу від оренди житлового будинку по вул.Комсомольскій, 70 в смт Чорнухи Полтавської області, а також стягнення збитків на користь ОСОБА_25 в розмірі 184080 грн., суд виходить з наступного.

Особливості правового регулювання найму (оренди) житла визначаються нормами статей 810, 811, 812 ЦК України.

Так, згідно ч.1 ст.810 ЦК України за договором найму(оренди) житла одна сторона - власник житла(наймодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні(наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату.

Відповідно до ч.1 ст.811 ЦК України договір найму житла укладається у письмовій формі.

За змістом ст.812 ЦК України предметом договору найму житла можуть бути помешкання, зокрема квартира або її частина, житловий будинок або його частина. Помешкання має бути придатним для постійного проживання у ньому.

Частиною 1 ст.820 ЦК України визначено, що розмір плати за користування житлом встановлюється у договорі найму житла.

Відповідно до ч.1 ст.821 ЦК України договір найму житла укладається на строк, встановлений договором. Якщо у договорі строк не встановлений, договір вважається укладеним на п'ять років.

Отже, положення зазначених норм матеріального права підлягають застосуванню до правовідносин, що випливають з договору найму (оренди) житла, укладеного у письмовому вигляді.

Факт відсутності письмового договору оренди будинку по вул.Комсомольскій, 70 в смт.Чорнухи Полтавської області сторонами не заперечується.

Таким чином, наведені обставини свідчать, що ОСОБА_6 не надала у порядку, передбаченому ст.60 ЦПК України, доказів, визначених ст.ст.57,58 ЦПК України, які б містили інформацію щодо предмета доказування, а саме доказів щодо укладання договору оренди будинку по вул.Комсомольскій, 70 в смт Чорнухи Полтавської області, строку його укладання, умов щодо оплати, у порядку, визначеними нормами ст.ст.810, 811, 812, 820, 821 ЦК України.

При цьому необхідно зазначити, що предметом договору оренди від 01.02.2015 року, є арештований та описаний в рамках виконавчого провадження будинок по вул.Комсомольскій, 70 в смт Чорнухи Полтавської області, зберігачем якого з 03.10.2014 року, а не його орендарем, є ОСОБА_4, відповідач у справі, а тому підстави для задоволення позову в частині стягнення упущеної вигоди відсутні.

Крім того необхідно зазначити, що статтею 61 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав звільнення від доказування, а тому встановлення досудовим слідством певних фактів, що стосуються предмета доказування у даній цивільній справі, не звільняють позивача від доказування обставин справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, належними та допустимими доказами.

У звязку з цим судом не може взято до уваги посилання представника позивача ОСОБА_1 на постанову про закриття кримінального провадження від 27.02.20154 року за ознаками злочину, передбаченого ст.366 КК України, на показання ОСОБА_4А, щодо укладення між ним та ОСОБА_6 усного договору оренди будинку по вул.Комсомольська, 70 в смт.Чорнухи Полтавської області (т.1, а.с.9-10).

Крім того, відповідно до ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Згідно з ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Позивачем ОСОБА_7 не надано належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_4 була вчинена крадіжка належному йому майна.

За таких обставин підстави для задоволення позову в цій частині також відсутні.

Понесені позивачем судові витрати в силу ст. 88 ЦПК України слід стягнути пропорційно задоволеним вимогам.

Як вбачається з позову, ОСОБА_6 заявлено майнові вимоги на загальну суму 1296145 грн. (1000000 + 296145).

В звязку з частковим задоволенням позову - 3,8%, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача ОСОБА_6 3,8% від загальної суми понесених нею судових витрат 12801,6 грн. (6 090 +243,6 + 6484), що становить 486,46 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 810, 811, 812, 1166, 1167, 1192 ЦК України, ст.ст.58, 59 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 212-214 ЦПК України,суд,

вирішив:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_6 48986 (сорок вісім тисяч девятсот вісімдесят шість) гривень в рахунок відшкодування майнової шкоди, 486 грн. 46 коп. судових витрат, а всього 49472 гривень 46 копійок (сорок девять тисяч чотириста сімдесят дві гривні сорок шість копійок).

3.В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через Чорнухинский районний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з моменту отримання копії цього рішення.

Рішення cуду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення розгляду справи апеляційним судом.

Рішення виготовлене в повному обсязі 19 липня 2016 року.

Суддя