Постанова № 59091223, 18.07.2016, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/4808/16-а

Провадження № 2-а/520/419/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.07.2016 року

Київський районний суд міста Одеси, у складі:

головуючого судді - Чаплицького В.В.,

за участю секретаря Буланової А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, суд, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просить суд визнати протиправним рішення управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси № 842441 від 15.01.2015 року про відмову у призначенні (перерахунку) пенсій щодо відмови йому у призначенні пенсії як інваліду війни, а також зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію як інваліду війни, відповідно до положень п. 3 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 01.09.2015 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28 жовтня 2015 року позивач звернувся із заявою до Відповідача про переведення на пенсію по інвалідності як інваліду війни за наявними в матеріалах пенсійної справи документами. Проте, Відповідачем було прийнято рішення № 842441 від 15.01.2016 року про відмову у призначенні (перерахунку) пенсій, у зв'язку з тим,що відповідно до ст. 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію при досягненні чоловіками 55 років мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які приймали участь у бойових діях та зазначено, що позивач не проходив військову службу, а згідно диплому закінчив військову кафедру та перебував у період з 05.10.1987 р. по 31.12.1987 р. в зоні ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на навчальних зборах, а статтею 9 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що військовослужбовці - це особи, які проходять військову службу. Згідно зі ст. 4 даного Закону, навчальні збори не належать до військової служби.

Не погодившись з вказаним позовом, управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси були надані письмові заперечення проти позову, в яких вважає позовні вимоги ОСОБА_1 необґрунтованими та у задоволенні яких слід відмовити у повному обсязі, оскільки ОСОБА_1 не проходив військову службу, а згідно диплому закінчив військову кафедру та перебував у період з 05.10.1987 р. по 31.12.1987 р. в зоні ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на навчальних зборах, а статтею 9 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що військовослужбовці - це особи, які проходять військову службу.

У судове засідання позивач не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності та просив суд його позовні вимоги задовольнити, посилаючись на обставини, які викладені в позові.

Представник управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси до суду не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, у задоволенні позову просив відмовити.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28 жовтня 2015 року ОСОБА_1 звернувся із заявою до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси про переведення на пенсію по інвалідності як інваліду війни за наявними в матеріалах пенсійної справи документами.

15 січня 2016 року управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси було прийнято рішення № 842441 про відмову у призначенні (перерахунку) пенсій.

При цьому відмова ґрунтувалась на тому, що відповідно до ст. 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію при досягненні чоловіками 55 років мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які приймали участь у бойових діях та зазначено, що ОСОБА_1 не проходив військову службу, а згідно диплому закінчив військову кафедру та перебував у період з 05.10.1987 р. по 31.12.1987 р. в зоні ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на навчальних зборах, а статтею 9 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що військовослужбовці - це особи, які проходять військову службу.

Однак, суд вважає, що Управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси своїм рішенням порушило конституційні права ОСОБА_1 на отримання відповідної пенсії з огляду на наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно ст. 6 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які мають одночасно право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором, за винятком пенсій інвалідам внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при захисті Батьківщини чи при виконанні інших обов'язків військової служби, або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи з виконанням інтернаціонального обов'язку.

Частиною 1 статті 10 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон №796-ХІІ) встановлено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

При цьому, згідно з приміткою до цієї норми, тут і надалі до військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Отже, із змісту наведеної норми Закону №796-ХІІ видно, що військовозобов'язані, призвані на військові збори для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є військовослужбовцями.

Згідно з довідкою Київського районного військового комісаріату м. Одеси від 27.12.2012 р. № 3/301 з 12 жовтня 1986 року по 21 вересня 1988 р. ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних вилах, а тому є військовослужбовцем у розумінні Закону №796-ХІІ.

А, згідно з архівною довідкою Галузевого Державного архіву Міністерства оборони України від 14.07.2011 № 58559 з 05.10.1987 р. по 31.12.1987 р. ОСОБА_1 приймав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у складі військової частини № 62008.

Окрім того, згідно з довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії серії 10 ААВ № 584368 від 11.12.2013 року ОСОБА_1 є інвалідом другої групи, причиною інвалідності встановлено захворювання пов'язане з виконанням обов'язків військової служби з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. Такий висновок підтверджує експертний висновок Донецької регіональної міжвідомчої експертної комісії від 22.02.2013 року.

Окрім того, судом встановлено, що згідно листа Управління соціального захисту населення в Київському районі департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради від 12.11.2015 № 4136 16.12.2013 р. ОСОБА_1 на підставі наданих документів отримано статус інваліда війни з видачею посвідчення інваліда війни 2 групи.

Відповідно до статті 16 Закону №1788-XII та абзацу 6 пункту 3 розділу ХV Прикінцевих положень Закону №1058-IV військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, а також ті, що стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного із перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов'язку, дружин (чоловіку), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконання інтернаціонального обов'язку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком, але не раніше ніж за 5 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про пенсійне забезпечення"пенсійне забезпечення відповідно до цього Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Статтею 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Відповідно до абз 6 п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тимчасово, до прийняття відповідного закону: військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, а також ті, що стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов'язку, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок.

Такий же самий порядок передбачено і ст. 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до п.п 5 п. 2.1 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1 в редакції, затвердженої постановою Правління пенсійного фонду України від 07.07.2014 р. № 13-1, до органу, що призначає пенсію подаються документи, які засвідчують особливий статус особи:

довідка МСЕК про визнання особи інвалідом унаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті чи виконанням інтернаціонального обов'язку (при призначенні пенсії згідно із абзацом шостим пункту 3 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону)

А, відповідно до п. 2.12 Порядку, за документ, який засвідчує, що особі встановлено статус ветерана війни, особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та особи, яка має особливі заслуги перед Батьківщиною, приймаються завірені в установленому порядку копії посвідчень: учасника війни; учасника бойових дій; інваліда війни; особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"; документи, що підтверджують наявність заслуг, передбачених статтею 11 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

Отже, з огляду на вищевказане, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним рішення управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси № 842441 від 15.01.2015 року про відмову у призначенні (перерахунку) пенсій щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії як інваліду війни, а також зобов'язання управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію як інваліду війни, відповідно до положень п. 3 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 01.09.2015 року з урахуванням вже отриманих сум пенсії

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-9, 11, 71, 94, 158-163, 256 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправним рішення управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси № 842441 від 15.01.2015 року про відмову у призначенні (перерахунку) пенсій щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії як інваліду війни.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Київському районі м. Одеси призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію як інваліду війни, відповідно до положень п. 3 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та ст. 16 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з 01.09.2015 року з урахуванням вже отриманих сум пенсії.

Звернути постанову до негайного виконання у межах одного місяця.

Постанову може бути оскаржено в Одеський апеляційний адміністративний суд шляхом подання через Київський районний суд міста Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя Чаплицький В. В.