Постанова № 59086060, 19.07.2016, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/774/396/16 Головуючий у І-й інстанції - Бондаренко Г.В.

Справа № 191/2/16 -п Суддя-доповідач - ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2016 року суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області Піскун О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі, за участю ОСОБА_2 її апеляційну скаргу на постанову судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 лютого 2016 року у справі про адміністративне правопорушення, якою:

ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючої директором ТОВ «Інтерфом-Дніпро», ІНН НОМЕР_1, зареєстровану та проживаючу за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, б. 87, корп.. «ж», кв. 4,-

визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, -

В С Т А Н ОВ И Л А:

Цією постановою, ОСОБА_2, визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, та провадження по справі закрито, у звязку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Судом першої інстанції встановлено, що директором ТОВ «Інтерфом-Дніпро» ОСОБА_2, допущено триваюче правопорушення, встановленого законом порядку ведення податкового обліку, виявлення якого можливе лише під час перевірки, не нараховане та несплачене на дату складання акта перевірки № 105/04-17-22-02/33076092 від 22.09.2015 року, а саме: занижено податок на прибуток на загальну суму 119288, 75 грн., та занижено податок на додану вартістю на суму 236163,75 грн.. Вказаними діями ОСОБА_2 порушено п.п. 139.1.9, п. 139.1, ст. 139; п. 198.3, п. 198.6, ст. 198; п. 201.1, 201.10, 201.12, ст. 201 Податкового кодексу України, за що вона і була судом визнана винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.163-1 ч.1 КУпАП.

Не погоджуючись з вищевказаною постановою, ОСОБА_2, 22 червня 2016 року подала апеляційну скаргу, тобто після закінчення, встановленого ч. 2 ст. 294 КУпАП, десятиденного строку на оскарження постанови суду. В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову судді першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою провадження по справі на підставі п.1 ст. 247 КУпАП закрити через відсутність події та складу адміністративного правопорушення. Крім того, в апеляційній скарзі ОСОБА_2 заявила клопотання про поновлення пропущеного строку для оскарження постанови.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку ОСОБА_2 зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення їй не вручався, що її про час, день та місце судового засідання не було повідомлено. Про існування постанови суду першої інстанції вона дізналася 16.06.2016 року. Копію постанови по пошті вона не отримувала. В звязку з чим не могла подати своєчасно апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_2 вважає, що відображені у оскаржуваній постанові данні фактичним обставинам справи не відповідають, оскільки складу адміністративного правопорушення у її діях немає. Зазначає, що Податковим кодексом України, передбачено апеляційний порядок узгодження сум податкового зобовязання. Зазначений порядок узгоджень представляє собою можливість субєкту господарювання оскаржити в адміністративному порядку висновки акту перевірки та оскаржити в адміністративному та/або судовому порядку винесене на підставі акту перевірки податкове повідомлення рішення, у випадку, якщо субєкт господарювання не погоджується з рішенням податкового органу.

В судовому засіданні, ОСОБА_2М, підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити, зазначила, що ТОВ «Інтерфом-Дніпро» скористалось своїм правом на оскарження у адміністративному порядку висновків акта перевірки № 105/04-17-22-02/33076092 від 22.09.2015 року до Дніпропетровської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області, за результатами якої винесено рішення від 28.12.2015 року № 11234/10/04-36-10-07-09 яким подану платником податків скаргу частково задоволено, в частині нарахування грошового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 39240 грн. Окрім цього, ТОВ «Інтерфом-Дніпро» оскаржило до Дніпропетровського окружного адміністративного суду податкові повідомлення рішення Дніпропетровської ОДІ, прийняті на підставі акта перевірки № 105/04-17-22-02/33076092 від 22.09.2015 року а саме податкові повідомлення рішення від 26.01.2016 року № НОМЕР_2 та від 21.10.2015 року № НОМЕР_3. За вказаний позовом відкрито провадження у адміністративній справі № 804/1105/16, яка наразі розглядається у Дніпропетровському окружному адміністративному суді.

Суд апеляційної інстанції, вислухавши ОСОБА_2, вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та заявленого клопотання про поновлення пропущеного строку, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, а також причини пропуску строку на оскарження постанови, дійшов наступного висновку.

Апеляційний суд, враховуючи позицію ОСОБА_2, яка зводиться до її відсутності в суді першої інстанції при розгляді справи, а також відсутність будь-яких фактичних даних у матеріалах справи, які б прямо свідчили про отримання останньою копії судового рішення, приходить до висновку про поважність причини пропуску ОСОБА_2 строку на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення та, вважає необхідним задовольнити клопотання, поновити строк на оскарження постанови та розглянути подану апеляційну скаргу по суті.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобовязаний повно, всебічно та обєктивно зясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Під час апеляційного перегляду встановлено, що судом першої інстанції, в порушення вищезазначених вимог закону, належним чином не зясовано обставини щодо вчинення ОСОБА_2 інкримінованого їй адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, оскільки викладені в постанові висновки суду передчасні з наступних підстав.

Відповідно ст. ст. 55, 56 ПКУ, платник податків має право оскаржити до органу вищого рівня або суду податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у десяти денний строк після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до відповідного органу зі скаргою щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобовязання вважається неузгодженим до дня набрання рішення законної сили.

Таким чином, податковим законодавством України поширено презумпцію невинуватості на процедуру оскарження.

З матеріалів справи вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення № 177 серії АВ № 103735 від 06 жовтня 2015 року був складений на підставі акту перевірки № 105/04-17-22-02/33076092 від 22.09.2015 року, про результати проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Інтерфом - Дніпро» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених податків і зборів, дотримання валютного та іншого законодавства контроль за дотриманням якого покладено на контролюючи органи, а також єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування з 01.10.2012 по 31.12.2.104 рр., який також став для складання податкових повідомлень-рішень форм «Р» від 26.01.2016 року № НОМЕР_2 та форми «В4» від 21.10.2015 року № НОМЕР_3.

Використовуючи надане законом право, ТОВ «Інтерфом-Дніпро» звернулася з первиною скаргою про скасування податкових повідомлень-рішень форм «Р» від 26.01.2016 року № НОМЕР_2 та форми «В4» від 21.10.2015 року № НОМЕР_3, у адміністративному порядку до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, у межах встановленого законом строку, за результатами якої, скасовано податкове повідомлення рішення від 21.10.2015 року № НОМЕР_4 в частині збільшення грошового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 39240 грн. а в іншій частині залишив без змін вказане податкове повідомлення рішення, а податкове повідомлення рішення від 21.10.2015 року № НОМЕР_3 залишено без змін.

Як встановлено судом апеляційної інстанції і вбачається з доданих ОСОБА_2 до апеляційної скарги копій документів, а саме, копії позову до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, та копії ухвали про відкриття провадження Дніпропетровського окружного адміністративного суду про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень форми форм «Р» від 26.01.2016 року № НОМЕР_2 та форми «В4» від 21.10.2015 року № НОМЕР_3, то на даний час триває судовий розгляд в звязку з чим триває процедура оскарження вищезазначених податкових повідомлень рішень, які були складені на підставі акту перевірки № 105/04-17-22-02/33076092 від 22.09.2015, що в свою чергу призвело до складання протоколу про адміністративне правопорушення № 177 серії АВ № 103735 від 06 жовтня 2015 року.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до передчасного висновку про наявність в діяхОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, оскільки на час розгляду справи судом першої інстанції тривала процедура адміністративного оскарження рішень податкового органу, яке стало підставою для притягненняОСОБА_2 до відповідальності.

Крім того, слід відмітити, що поза увагою суду залишився той факт, що сам протокол про адміністративне правопорушення, не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оскільки з його змісту не зрозуміло коли ж саме в який період часу скоїла ОСОБА_2 правопорушення, тобто занизила податок на додану вартість, а так же податок на прибуток, не розписана обєктивна сторона ч.1 ст.163-1 КУпАП, особливо з урахуванням того факту, що вона є банкетною, а лише зазначено пункти Податкового кодексу, що є недопустимим.

З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що постанова судді першої інстанції є передчасною та такою, що не відповідає фактичним обставинам, а тому підлягає скасуванню, із закриттям провадження у справі, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.

На підставі викладеного та керуючись п.1 ст. 247, ст. 294 КУпАП,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_2 задовольнити.

Поновити строк ОСОБА_2 на оскарження постанови судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 лютого 2016 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Скасувати постанову судді Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 08 лютого 2016 року, якою ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, та провадження по справі закрито, у звязку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.

Провадження в справі про притягнення ОСОБА_2 доадміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-1КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в її діяхскладуадміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1КУпАП.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Дніпропетровської області ОСОБА_1