Ухвала суду № 59085740, 15.06.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/769/15 Справа № 201/8292/15-к Слідчий суддя - Демидова С. О. Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2015 року Колегія суддів судової палати по кримінальним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кондакова Г.В.,

суддів Кислий М.М.,

ОСОБА_2

секретаря Зичкової К.О.

за участю прокурора Комбарова О.Ю.

заявника ОСОБА_3

представника заявника ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду матеріали за апеляцією заявника ОСОБА_3 в інтересах ТОВ «ГОЛМЕТРЕСУРС» на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 травня 2015 р.,-

встановила:

ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 26 травня 2015 р. задоволено клопотання слідчого про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках підприємства в розмірі завданої шкоди 3100000 грн.

Відповідно до наданих матеріалів кримінального провадження посадові особи ТОВ «ГОЛМЕТРЕСУРС» в період 2012-2013 р. р. при веденні фінансово-господарскій діяльності провели ряд безтоварних операцій з використанням сфабрикованих первинних бухгалтерських документів оформлених від імені інших підприємств, які мають признаки фіктивності. Штучне створення сум податкового кредиту дозволило незаконно сформувати податковий кредит з ПДВ та уникнути сплати податків до бюджету на суму 3100000 грн.

Матеріали кримінального провадження знаходяться в СУ ФР Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська, відомості щодо якого 9 лютого 2015 р. внесено до ЄРДР за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Суд, задоволняя клопотання, послався на те, що дані кримінального провадження свідчать про необхідність накладення арешту на грошові кошти з метою відшкодування збитків та для встановлення відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення.

Заявник не згоден з рішенням суду. В скарзі просить поновити йому строк на апеляційне оскарження. Ухвалу слідчого судді скасувати.

Обгрунтовує доводи тим, що відомості про посадових осіб підприємства до ЄРДР не внесено, кваліфікації їх діям не дано. Їх процесуальний статус не встановлено. Стверджує, що цивільний позов по справі не заявлявся. Не зазначено обгрунтування розміру шкоди, завданій кримінальним провадженням. Підстави для застосування арешту не вказані.

Вважає, що судом першої інстанції допущена неповнота судового розгляду, що тягне за собой скасування такого рішення і постановлення нової ухвали.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи заявника та його представника, які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора та пояснення слідчого про законність судового рішення, обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла до висновку про те, що вона підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

З матеріалів за клопотанням вбачається, що 25 травня 2015 р. заступник начальника відділа прокуратури Дніпропетровської області звернувся до Жовтневого районного суду Дніпропетровської області із клопотанням про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться та можуть надійти на рахунок № 26003023012578; № 26002013012578 підприємства ТОВ «ГОЛМЕТРЕСУРС» в розмірі завданої державі шкоди 3100000 грн.

У клопотанні прокурор вказує на те, що в провадженні СУ ФР Лівобережної ОДПІ м. Дніпропетровська знаходяться матеріали кримінального провадження № 32015040040000015 від 09.02.2015 р. у відношенні службових осіб підприємства «ГОЛМЕТРЕСУРС» за фактом умисного ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах за ознаками ч. 3 ст. 212 КК.

На думку слідчого судді, клопотання прокурора є обґрунтованим та таким що підлягає задоволенню, оскільки дані, викладені у матеріалах кримінального провадження дають підстави для висновку, що з метою забезпечення відшкодування завданих збитків державі та з метою встановлення відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, накладення арешту на зазначені грошові кошти є необхідним.

З вказаним висновком колегія суддів не може погодитись, оскільки суд не звернув увагу, що в порушення вимог ст. 171 КПК України, слідчим у клопотанні не зазначено ніяких відомостей стосовно підстав у звязку з якими потрібно здійснювати арешт майна.

Між тим, відповідно до ст. 170 КПК України, - арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 цього Кодексу. Крім того, у випадку задоволення цивільного позову суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про накладення арешту на майно для забезпечення цивільного позову до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

Арешт може бути накладеним на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову. Заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Відповідно до ст. 171 КПК України із клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням із прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

У клопотанні цивільного позивача, слідчого, прокурора про арешт майна підозрюваного, обвинуваченого, іншої особи для забезпечення цивільного позову повинно бути зазначено:

1) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

2) докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди.

Вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, повинна бути співмірною із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Так, дослідивши матеріали за клопотанням, а також надані апеляційному суду матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що як прокурором, так і слідчим суддею не були дотримані вимоги ст. ст. 170, 171, 173, 214 КПК України при його внесенні та розгляді.

Крім того, колегія суддів вважає, що слідчим суддею не враховано, що у клопотанні прокурора не зазначено чітких та конкретних підстав для здійснення арешту вищезазначеного майна, а лише посилапня на ст. ст. 167 та 170 КПК України, що не дає обґрунтованих підстав для застосування цього заходу кримінального провадження.

Колегія суддів також вважає, що накладення арешту на майно із мотивів викладених як у клопотанні, так і в ухвалі слідчого судді не ґрунтується на положеннях вказаних вище норм процесуального закону.

Крім того, при прийнятті рішення, колегія суддів враховує, що як у матеріалах за клопотанням, так і у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які дані про те, що по справі заявлявся цивільний позов.

Складаючи клопотання, прокурор не врахував те, що у ньому не зазначено розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; не міститься посилання на докази факту завдання шкоди і розміру цієї шкоди саме службовими особами ТОВ «ГОЛМЕТРЕСУРС», що свідчить про не дотримання прокурором вимог ст. 171 КПК України.

Необґрунтованим, таким, що не відповідає матеріалам як судового, так і кримінального провадження є і висновок слідчого судді про те, що дані, викладені у матеріалах кримінального провадження дають підстави для висновку, що з метою забезпечення відшкодування завданих збитків державі та з метою встановлення відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, накладення арешту на зазначене майно є необхідним.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість ухвали суду від 26.05.2015 р. У підтвердження вказаного висновку слідчий суддя у судовому рішенні не посилається на норми КПК України, передбачені ст. ст. 170-173, а підстави для арешту майна взагалі не вказані.

Відповідно до ст. ст. 409 - 410 КПК України, - неповнота судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, тягнуть скасування судового рішення, а з урахуванням вимог ст. 407 цього Кодексу зі скасуванням ухвали слідчого судді й постановленням нової ухвали.

Отже, з наведеного витікає, що слідчим суддею не були дотримані вимоги кримінального процесуального закону при прийнятті рішення про накладення арешту на майно.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскільки слідчим суддею постановлено судове рішення, яке не може бути визнане законним та обґрунтованим, тому вона підлягає скасуванню, з постановленням нової, якою клопотання прокурора необхідно повернути для усунення допущених недоліків відповідно до ч. 3 ст. 172 КПК.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 170 - 173, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляцію представника ТОВ «ГОЛМЕТРЕСУРС» задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 26 травня 2015 р., якою задоволено клопотання прокурора про накладення арешту на грошові кошти скасувати.

Постановити нову, якою клопотання заступника начальника відділу прокуратури Дніпропетровської області повернути для усунення недоліків протягом 72 годин.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді: