Ухвала суду № 59082109, 12.07.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2016 року м. Київ К/800/1347/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головчук С.В., Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Міністерства внутрішніх справ України, третя особа - Професійна спілка атестованих працівників органів внутрішніх справ України про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, за касаційною скаргою Міністерства внутрішніх справ України на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2015 року,-

у с т а н о в и л а :

У вересні 2015 року ОСОБА_4 звернувся із зазначеним позовом, у якому просив визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства внутрішніх справ України від 11 серпня 2015 року № 1610 о/с, поновити його на посаді головного оперуповноваженого-інспектора відділу аналізу та правового забезпечення управління аналізу та контролю ГУБОЗ МВС України, стягнути середньомісячний заробіток за час вимушеного прогулу з індексацією, стягнути кошти за невикористану відпустку, матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2014-2015 рік та моральну шкоду в розмірі 40 000 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 5 листопада 2015 року позовні вимоги задоволено частково.

Зазначена постанова оскаржена Міністерством внутрішніх справ України в апеляційному порядку.

Оскаржуваною ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2015 року зазначену апеляційну скаргу залишено без руху з підстав її не відповідності вимогам статті 187, зокрема у частині несплати судового збору.

У касаційній скарзі Міністерство внутрішніх справ України, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просить судове рішення скасувати та направити справу для продовження апеляційного розгляду.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи колегія суддів, в межах статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку про задоволення скарги з таких підстав.

Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції виходив з того, що до такої не додано документу про сплату судового збору за ставками, визначеними Законом України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VІ, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року № 484-VІІІ.

При цьому, апеляційний суд застосував вимоги статей 3,4 Закону України «Про судовий збір», запропонувавши відповідачу сплатити судовий збір, виходячи зі ставок, встановлених для сплати при поданні позову суб'єктом владних повноважень, зокрема у частині вимог немайнового характеру в розмірі 110 відсотків від розміру мінімальної заробітної плати, тобто 1339,8 грн., а також щодо вимог немайнового характеру у такому ж розмірі, зазначивши відповідні реквізити розрахункового рахунку суду.

Проте, до такого висновку суд дійшов в порушення норм матеріального і процесуального права виходячи з наступного.

Статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені вимоги до апеляційної скарги.

За змістом частини 6 цієї Статті до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

У відповідності з вимогами частини 3 статті 189 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

Порядок та ставки судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».

Так, статтею 4 цього Закону визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За приписами Закону України «Про державний бюджет України на 2015 рік» сума мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2015 року складала 1218 грн.

Згідно вимог підпунктів 1,2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлені наступні ставки судового збору, зокрема за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати, а немайнового характеру, який подано фізичною особою 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

За подання апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

У відповідності з частиною 3 статті 6 цього Закону за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Як вбачається з матеріалів справи адміністративний позов подано фізичною особою, яка звільнена від сплати судового збору на пільгових умовах, а тому ставка судового збору, що підлягала до сплати за подання позову як майнового так і немайнового характеру, мала становити 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, а саме 487,20 грн.

Тобто, з урахуванням наведених вимог чинного законодавства, сума, що підлягала до сплати незалежно від суб'єкту звернення з апеляційною скаргою, має становити: за подання апеляційної скарги, як щодо вимог майнового так і щодо вимог немайнового характеру - 110 відсотків від 0,4 розміру мінімальної заробітної плати, що дорівнює 539,92 грн.

Враховуючи зазначені положення законодавства сума судового збору, запропонована апеляційним судом до сплати відповідачу для усунення недоліків, є помилковою, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження апеляційного розгляду і надання можливості відповідачу сплатити судовий збір у передбаченому Законом розмірі.

За приписами частин 1 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Керуючись статтями 223, 227, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України задовольнити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2015 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає.

Судді: С.В. Головчук

Я.Л. Іваненко

М.І. Мойсюк