ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
і м е н е м У к р а ї н и
12 липня 2016 рокусправа № 176/94/13-а
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Богданенка І.Ю.,
суддів: Дадим Ю.М. Уханенка С.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради
на постанову Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2016 року
у справі №176/94/13-а
за позовом ОСОБА_1
до управління праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради,
треті особи комунальний заклад «Обласний центр медико-соціальної експертизи» №4, Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат»,
за участю прокурора Жовтоводської місцевої прокуратури Дніпропетровської області
про визнання неправомірними дій та зобов'язання до вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області з позовом (з урахуванням змін та відмови від частини вимог, прийнятих судом) до управління праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради, треті особи комунальний заклад «Обласний центр медико-соціальної експертизи» №4, Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» про визнання неправомірними дій щодо призупинення статусу «інваліда війни», зобовязання поновити на обліку як інваліда війни та вважати дійсним посвідчення від 14 травня 2007 року на підставі експертного висновку від 21 грудня 2011 року №5287-1062 Центральної Міжвідомчої Експертної комісії МОЗ та МНС України про встановлення причинного звязку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та довідки МСЕК №574765 від 19 січня 2012 року про зв'язок хвороби з виконанням обовязків військової служби на ядерному обєкті.
Постановою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2016 року позовні вимоги задоволені частково.
Визнано протиправними дії управління праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради щодо призупинення дій статусу інваліда війни ОСОБА_1.
Зобов'язано управління праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради поновити ОСОБА_1 на обліку як інваліда війни та вважати дійсним посвідчення «Інваліда війни» від 14 травня 2007 року серія Є №051883.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, управління праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповноту встановлення обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою позовні вимоги задовольнити.
Представник позивача подав письмові заперечення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.
У письмових запереченнях Державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
За доводами позивача, він у період з 1967 року по 1991 рік, працюючи на Державному підприємстві «СхідГЗК», тричі перебував у відрядженні в експедиції №2 на ядерному полігоні о. ОСОБА_2, де приймав участь у ядерних випробуваннях, перебуваючи там близько п'яти років. З 2007 року йому встановлено ІІ групу інвалідності, у зв'язку із отриманням захворювання, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби на ядерному об'єкті, відповідно до експертного висновку МСЕК від 19 лютого 2007 року №10382, у звязку з чим у відповідача відсутні підстави для зупинення статусу інваліда війни.
Управління праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради, зазначає, що ОСОБА_1 працював у Державному підприємстві «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» та був направлений у відрядження на полігон «Нова Земля» у складі експедиції №2, яка була структурним підрозділом підприємства, у звязку з чим, позивач ніякого відношення до проходження військової служби не мав, особою вільнонайманого складу не був, отже відсутні підстави вважати наявність звязку захворювання з виконанням обов'язків військової служби.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що підставою встановлення позивачу статусу інваліда війни був факт перебування його на о. ОСОБА_2, та наявністю захворювання пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби на ядерному об'єкті згідно з висновком Дніпропетровської регіональної міжвідомчої комісії по встановленню причинного зв'язку хвороб, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС від 19 лютого 2007 року №10382, а в подальшому з експертним висновком від 21 грудня 2011 року №5287-1062 Центральної міжвідомчої експертною комісією МОЗ та МНС України, оскільки умови його роботи на полігоні о. ОСОБА_2 явно відрізнялись від загальних умов праці при добуванні уранової руди в підземних умовах шахти.
Суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції та зазначає наступне.
Як підтверджується матеріалами справи, 14 травня 2007 року на підставі заяви ОСОБА_1 та наданих ним документів, зокрема, виписки з акту огляду МСЕК №554930 від 07 травня 2007 року щодо встановлення ІІ групи інвалідності у звязку з захворюванням, повязаним з виконанням обовязків військової служби на ядерному обєкті, тимчасової вкладки до посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи №207, довідки про підтвердження статусу ліквідатора аварії на ЧАЕС №206 від 14 червня 2007 року, експертного висновку Дніпропетровської регіональної міжвідомчої комісії по встановленню причинного звязку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на ЧАЕС від 15 березня 2007 року (захворювання повязане з виконанням обовязків військової служби на ядерному обєкті) управлінням праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради встановлено позивачу статус інваліда війни згідно з пунктом 1 частини 2 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», видано посвідчення серії Є №051883 (т. 1 а.с. 107б).
У листопаді 2007 року управлінням праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради переглянуто питання щодо встановлення позивачу статусу інваліда війни, з прийняттям рішення про відсутність підстав для встановлення такого статусу, про що повідомлено ОСОБА_1 листом від 08 листопада 2007 року, яким зокрема запропоновано здати посвідчення (т. 1 а.с. 23).
Підставою для прийняття вказаного рішення відповідачем вказуються наступні обставини.
05 листопада 2007 року на адресу відповідача надійшов запит суду про надання інформації, в якому, зокрема, поставлене питання щодо наявності у ОСОБА_1 статусу ліквідатора Чорнобильської катастрофи або особи, прирівняної до цієї категорії, та наявності зв'язку статусу ліквідатора Чорнобильської катастрофи або особи, прирівняної до цієї категорії із відрядженням на роботу до експедиції №2 науково-виробничого обєднання «СхідГЗК» в період з 31 липня 1967 року по 19 листопада 1968 року. Для розгляду зазначеного запиту позивачем відповідачу надано довідку Міноборони в/ч 77510 від 27 серпня 1998 року №05/51, згідно якої ОСОБА_1 працював в експедиції №2 науково-виробничого обєднання «СхідГЗК» на центральному полігоні Російської Федерації на о. ОСОБА_2 та приймав участь у ліквідації ядерної аварії в період з 31 липня 1967 року по 18 листопада 1968 року.
У звязку з тим, що ОСОБА_1 перебував на центральному полігоні Російської Федерації на о. ОСОБА_2 як цивільна особа, а не як військовослужбовець чи вільнонаймана особа, управління праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради дійшло висновку про відсутність підстав для встановлення статусу інваліда війни, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 7 Закону України Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Позивач, зокрема, у період з 02 лютого 1964 року по 16 серпня 1971 року перебував на військовому обліку військової частини №58183 (т. 1 а.с. 32-33).
Згідно з довідкою, державне підприємство Східний гірничо-збагачувальний комбінат» засноване на державній власності, відповідно до постанови ОСОБА_3 ОСОБА_3 СРСР від 24 липня 1951 року №2659-1287 «Про розвиток видобування фосфорних руд на Першотравневому та Жовторічанському родовищах у ОСОБА_4 та про організацію на базі цих родовищ Комбінату №9 Другого головного управління при ОСОБА_3 СРСР» та наказу Другого головного управління при ОСОБА_3 СРСР від 01 серпня 1951 року №3 «Про створення Комбінату №9» (т. 2 а.с. 111).
У хронологічному порядку державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» мало такі назви: з часу заснування «Поштова скринька №28», у подальшому Східний гірничо-збагачувальний комбінат, науково-виробниче обєднання «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», та теперішню назву.
За змістом наказу Міністерства середнього машинобудування СРСР №080сс від 04 березня 1966 року та виписки з додатку №1, вводяться нові відкриті найменування підприємств, установ, організацій Міністерства; зберігаються умовні найменування «військова частина» тільки для звязків в необхідних випадках з військовими частинами та установами Міністерства оборони.
Так, комбінату №9 (поштова скринька №28) присвоюється нові назви: відкрита Східний гірничо-збагачувальний комбінат, умовна підприємство поштова скринька Р-6449 (т. 2 а.с. 114-120).
Відповідно до наказу директора підприємства від 10 червня 1960 року №385 створено окремий структурний підрозділ «експедиція підприємства «Поштова скринька №28», який у подальшому перейменовано в окремий структурний підрозділ «експедиція №2» та ліквідований у 1994 році.
20 грудня 1956 року ОСОБА_1 прийнятий працівником по ремонту гірських виробок підприємства «Поштова скринька №28».
Під час роботи позивач отримав форму доступу до державної таємниці.
У 1954 році на архіпелазі ОСОБА_2 земля створюється полігон для випробування ядерної зброї.
Відповідно до наказу №237 від 28 липня 1967 року Державного підприємства «Схід ГЗК» ОСОБА_1 з 31 липня 1967 року призначений підземним прохідником-підривником експедиції №2, у складі якої перебував до 18 листопада 1968 року включно, що підтверджується копією трудової книжки (т. 1 а.с. 84, 19-20).
Згідно з довідкою Міноборони в/ч 77510 від 27 серпня 1998 року №05/51, ОСОБА_1 працював в експедиції №2 науково-виробниче обєднання «СхідГЗК» на центральному полігоні Російської Федерації на о. ОСОБА_2 та приймав участь у ліквідації ядерної аварії в період з 31 липня 1967 року по 18 листопада 1968 року (т. 1 а.с. 31).
Відповідно до наказу №1126/Лс від 25 липня 1984 року Державного підприємства «Схід ГЗК» ОСОБА_1 з 30 липня 1984 року призначений старшим інженером з техніки безпеки експедиції №2, та за сумісництвом завідувачем підземного складу ВВ, у складі якої перебував до 29 вересня 1985 року включно, що підтверджується копією трудової книжки (т. 2 а.с. 41, т. 1 а.с.19-20).
Згідно з випискою з наказу №1023-ЛС від 12 червня 1989 року Державного підприємства «Схід ГЗК» ОСОБА_1 з 22 червня 1989 року прийнятий підземним кріпильником експедиції №2, із зазначенням строку відрядження з 26 червня 1989 року на один рік, перебував у складі по 17 грудня 1991 року (т. 2 а.с. 43, 136, т. 1 а.с.19-20).
До функцій Державного підприємства «СхідГЗК» входило тільки формування необхідних спеціалістів, які виявили бажання працювати у складі «експедиція №2», та направлення їх у службові відрядження терміном до одного року.
Судом першої інстанції встановлено, що з квітня 1960 року Державне підприємство «Схід ГЗК» мало договір субпідряду з військовою частиною №95001 Міністерства оборони Російської Федерації на проведення комплексу робіт, пов'язаних з ядерним вибухом, тобто, проведення гірських виробок у порожнину ядерного вибуху та інше. На полігоні о. ОСОБА_2 відповідальною була військова частина №77510, а генеральним замовником робіт була війська частина №31100 м. Москва.
ОСОБА_1 направлявся у розпорядження військової частини №77510; під час відрядження проживав у селищі «Північний» дислокація військової частини №90214, Північний (Новоземельський) полігон підпорядковувався Міністерству оборони СРСР (6 управління ВМФ).
Відповідно до листа державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» від 13 грудня 2007 року №15-10/9082, ОСОБА_1 у період роботи експедиції №2 був працівником підприємства, відрядженим на роботу в експедицію строком на 1 рік; військовослужбовцем або вільнонайманою особою не являвся. Експедиція №2 була структурним підрозділом СхідГЗК (т. 1 а.с. 85).
Листом від 27 лютого 2015 року №18/1864, державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» відкликало свій попередній лист від 13 грудня 2007 року №15-10/9082, у звязку з відсутністю повноважень встановлювати статус громадян (т. 2 а.с. 105-106).
За змістом листа державного підприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» від 19 березня 2008 року №1510/2581, усі працівники експедиції №2 з 1960 рік по 1994 рік були працівниками підприємства, відрядженими на роботу в експедицію строком на 1 рік; військовослужбовцями або вільнонайманими особами не являлися. Експедиція №2 була структурним підрозділом СхідГЗК (т. 2 а.с. 108).
Листом від 25 березня 2015 року №18/2648, державне підприємство «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» відкликало свій попередній лист від 19 березня 2008 року №1510/2581, у звязку з відсутністю повноважень встановлювати статус громадян (т. 2 а.с. 109-110).
Враховуючи наведене, фактичні обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про перебування позивача на ядерному полігоні о. ОСОБА_2 у розпорядженні військової частини Міністерства оборони, разом з військовими.
Також, відповідно до експертного висновку Дніпропетровської регіональної міжвідомчої експертної комісії від 15 березня 2007 року, захворювання ОСОБА_1 повязане з виконанням обовязків військової служби на ядерному обєкті (т. 1 а.с. 21).
У подальшому, за ініціативою відповідача та без участі позивача, Дніпропетровською регіональною міжвідомчою експертною комісією приймається експертний висновок від 14 травня 2008 року, згідно з яким, захворювання ОСОБА_1 повязане з роботами по ліквідації аварії на ядерному обєкті (т. 1 а.с. 22).
Відповідно до експертного висновку Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України (засідання від 19 грудня 2011 року, вихідний №5287-1062 від 21 грудня 2011 року) захворювання ОСОБА_1 повязане з виконанням обовязків військової служби на ядерному обєкті о. ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 105).
Згідно з експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України (засідання від 19 грудня 2011 року, вихідний № 5739-1448 від 08 лютого 2012 року) захворювання ОСОБА_1 повязане з роботами по ліквідації аварії на ядерному обєкті о. ОСОБА_2 (т. 1 а.с. 87).
Згідно з довідкою до акту огляду МСЕК серії 10ААА №574765 від 19 січня 2012 року захворювання ОСОБА_1 повязане з виконанням обовязків військової служби на ядерному обєкті (т. 1 а.с. 121).
Відповідно до протоколу від 05 жовтня 2012 року, засідання спеціальної комісії, створеною розпорядженням міського голови, підстави для поновлення статусу інваліда війни не виявлено (т. 1 а.с. 90).
У листі від 19 червня2013 року №4552 Центральна міжвідомча експертна комісія МОЗ та МНС України, вказує, що встановила зв'язок захворювання ОСОБА_1 з роботами по ліквідації аварії на ядерному обєкті о. ОСОБА_2, експертний висновок (засідання від 19 грудня 2011 року, вихідний № 5739-1448 від 08 лютого 2012 року) є остаточним рішенням комісії (т. 1 а.с. 137-138).
За змістом листа Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України від 26 травня 2015 року №2407, комісією підтверджений висновок (засідання від 19 грудня 2011 року, вихідний №5287-1062 від 21 грудня 2011 року), яким захворювання ОСОБА_1 визнано таким, що повязане з виконанням обовязків військової служби на ядерному обєкті о. ОСОБА_2, а також зазначено, що всі інші експертні висновки вважати такими, що втратили чинність (т. 2 а.с.169).
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до інвалідів війни належать також інваліди з числа: військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.
Пунктом 10 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни, затвердженого постановою Кабінету ОСОБА_3 України від 12 травня1994 року №302, передбачено, що посвідчення інваліда війни видаються на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідними органами праці та соціального захисту за місцем реєстрації інваліда.
За змістом пунктів 4, 6 постанови Кабінету ОСОБА_3 України від 03 грудня 2009 року №1317 «Питання медико-соціальної експертизи», медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії, висновки комісії обов'язкові для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними підприємствами, установами та організаціями, в яких працює або перебуває інвалід, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, типу і форми власності.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, враховуючи фактичні обставини справи суд першої інстанції дійшов правильних висновків, що управління праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради у спірних відносинах діяло необґрунтовано, не у спосіб, передбачений законами України.
Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Таким чином, судом першої інстанції повно встановлені обставини справи та надана правильна юридична оцінка, у звязку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Також, ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2016 року клопотання управління праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради про відстрочення сплати судового збору задоволено та відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення по справі.
Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначена ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної інстанції апеляційної скарги на постанову суду у розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Враховуючи ставку судового збору за подання до суду позову немайнового характеру 3,40 гривень, обчислену за нормами Декрету Кабінету ОСОБА_3 України «Про державне мито» (чинного на час подання позову), розмір судового збору за подачу апеляційної скарги на постанову суду складає 3,74 гривень (3,40 гривень х 110%).
Отже, судовий збір, що підлягає стягненню з управління праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради за подання апеляційної скарги на Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2016 року становить 3,74 грн.
Керуючись статтями 197, 198, 200, 205, 206, 212 Кодексу адміністративного судочинства України,
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради залишити без задоволення.
Постанову Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 27 квітня 2016 року залишити без змін.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Жовтоводської міської ради (код ЄДРПОУ 03192313) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 3,74 гривень (три гривні 74 копійки) на користь спеціального фонду Державного бюджету здійснивши зарахування за реквізитами: Отримувач коштів: УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровськ Дніпропетровської області; Код отримувача (код за ЄРДПОУ): 37989274; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська; Код банку отримувача (МФО): 805012; Рахунок отримувача: 31217206781004; Код класифікації доходів бюджету 22030101.
Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий:І.Ю. Богданенко
Суддя:Ю.М. Дадим
Суддя:С.А. Уханенко
Судове рішення № 59081027, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд було прийнято 12.07.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 176/94/13- а (2-а/176/7/16). Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: