Рішення № 59081, 14.07.2006, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.07.06р.

Справа № 3/202

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінтез Трейд", м. Дніпропетровськ

до В-1 Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Мирівський елеватор", с. Мирове, Томаківський район, Дніпропетровська область

В-2 Дочірнього підприємства "Мирівське хлібоприймальне підприємство", смт Губиниха, Новомосковський район, Дніпропетровська область

про витребування майна з чужого незаконного володіння на суму 99 211 грн. 00 коп.

Суддя Юзіков С. Г.

ПРЕДСТАВНИКИ:

позивача - Годованець Є.О., дов. № 5/05-06-1 від 05.05.2005р.

відповідача 1 - не з'явився (про час та місце засідання суду сповіщений належно)

відповідача 2 - Вишневський А.Є., дов. б/н від 14.02.2006р.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить витребувати пшеничне зерно третього класу в кількості 141 т 730 кг на суму 99 211,00 грн., яке знаходиться на зберіганні у Відповідача, та зобов'язати Відповідача здійснити відпуск цього зерна Позивачеві.

16.06.2006р. від Позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог та про залучення до участі у справі інших відповідачів, в якій він просить залучити у якості Відповідача-2 Дочірнє підприємство "Мирівське хлібоприймальне підприємство" (51250, Дніпропетровська область, Новомосковський район, смт Губиниха, вул. Шосейна, 1), на складах якого знаходилося спірне майно та уточнив назву Відповідача -1 - Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Мирівський елеватор". Заяву Позивача задоволено судом.

06.07.2006р. від Позивача надійшло клопотання про розподіл господарських витрат, в якому він просить покласти судові витрати на Позивача.

Відповідач-1 відзив на позовну заяву не надав, керівник підприємства, що брав участь у судовому засіданні 06.07.2006р. пояснив, що на елеваторі є зерно пшениці, у достатній кількості для повернення Позивачеві, проте відсутні відповідні документи, не заперечує у задоволенні позову.

Відповідач-2 у позові не заперечує, при цьому пояснив, що представниками Відповідача-1 на основі постанов господарського суду м. Києва захоплено зерносховище. 17-20.02.2006р. з адміністративної будівлі зерносховища зникли всі документи та електронні носії щодо обліку зерна, яке знаходилось на зберіганні. Таким чином, з 17.02.2006р. Відповідач-2 перестав бути володільцем зерносховища, таким володільцем зерносховища (а відповідно і зерна) став Відповідач-1, вважає позов про зобов’язання Відповідача -1 відпустити зерно Позивачеві таким, що підлягає задоволенню. Відповідно до ст. 24 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" зерновий склад зобов’язаний повернути поклажодавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, зерно у стані, передбаченому у договорі складського зберігання та законодавством. Згідно зі ст. 34 вказаного закону збитки, завдані поклажодавцеві втратою, нестачею чи пошкодженням зерна, відшкодовуються зерновим складом за втрату та нестачу зерна –у розмірі вартості втраченого або такого, що його не вистачає, зерна. Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Справа, згідно зі ст. 75 ГПК України, розглядається за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

06.06.2005р. Позивачем та Відповідачем-2 укладено договір №49 про надання послуг по прийманню, зберіганню та обробці сільськогосподарської продукції (далі Договір), за умовами якого (п.1.1) Замовник (Позивач) здає, а Зберігач (Відповідач -2) приймає на відповідальне зберігання сільськогосподарську продукцію, в подальшому Товар, за якісними показниками в межах кондицій та встановлених норм.

За вказаним договором Позивач передав на зберігання, а Відповідач -2 прийняв, за складськими квитанціями АЖ № 049215, АЖ № 049201, актом виконаних робіт № 529 від 10.08.2005р. та 11.08.2005р., реєстром 831 накладних на прийняте насіннєве зерно з визначенням якості за середньодобовим зразком за 16.08.2005р. зерно пшениці 3 класу у кількості 141,730 т.

Документів про повернення вказаного зерна Позивачеві Відповідачі суду не надали.

Рішенням господарського суду м. Києва у справі № 2/496 від 03.11.2005р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2006р., визнано недійсним договір оперативної оренди № 8823, укладений ДАК "Хліб України" та ТОВ "Орільський об’єднаний елеватор" від 27.12.2004р. та зобов’язано ТОВ "Орільський об’єднаний елеватор" повернути ДАК "Хліб України"майно, одержане за вказаним договором.

За даними Відповідача -2, не спростованими Відповідачем -1, до 17.02.2006р. усі прийняті від Позивача сільськогосподарські культури зберігалися ним на зерносховищі у с. Мирове Томасівського району, з 17.02.2006р. вказане зерносховище, на підставі вказаного рішення господарського суду м. Києва, перейшло до Відповідача -1.

Відповідно до наданого Позивачем висновку експерта № В-1887 від 06.04.2006р. на елеваторі у с. Мирове Томасівського району було на зберіганні 1 687 580 кг пшениці 3 класу.

Вимоги Позивача про повернення зерна Відповідачем -1 залишені без задоволення.

Згідно зі ст. 953 ЦК України зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

Частинами 1, 2 ст. 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до ч.1 ст. 1213 ЦК України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

За таких обставин, з урахуванням позиції сторін та наданих доказів, суд вважає, що позов про зобов’язання Відповідача-1 здійснити відпуск зерна пшениці 3 класу у кількості 141,730 т підлягає задоволенню, у позові до Відповідача-2 слід відмовити.

Згідно зі статтею 49 ГПК України, з урахуванням клопотання Позивача, судові витрати слід покласти на Позивача..

Керуючись ст. 49, 68, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов’язати Дочірнє підприємство Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Мирівський елеватор", 53540, Дніпропетровська область, Томасівський район, с. Мирове, вул. Привокзальна, 2 (код ЄДРПОУ 00953591, р/р 26007743290100 у ДОД АППБ "Аваль" м. Дніпропетровська, МФО 305653) здійснити відпуск Товариству з обмеженою відповідальністю "Сінтез Трейд", 49038, м. Дніпропетровськ, вул. Пастера, 4 (код ЄДРПОУ 32540918, р/р 26001050500240 у Кіровському відділенні КБ "Приватбанк", МФО 305299) пшеничне зерно третього класу в кількості 141 т 730 кг вартістю 99 211,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Судові витрати покласти на Позивача.

Суддя С.Г.Юзіков

Рішення підписане 28.07.2006р.