Постанова № 59080610, 19.07.2016, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

19.07.2016р. справа №908/499/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3помічник судді ОСОБА_4за участю представників сторін: від позивача: не зявився;від відповідача: не зявився. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДержавного підприємства «Центр державного земельного кадастру», в особі Запорізької регіональної філії Державного підприємства «Центр державного кадастру», м. Запоріжжяна рішення господарського суду Запорізької області від05.05.2016р. (повний текст підписаний 10.05.2016р.)по справі№908/499/16 (суддя Дроздова С.С.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Приморське орендне підприємство теплових мереж», м.Приморськ Запорізької областідо Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», в особі Запорізької регіональної філії Державного підприємства «Центр державного кадастру», м. Запоріжжя про стягнення 31 507,55грн.

В С Т А Н О В И В

Товариство з обмеженою відповідальністю «Приморське орендне підприємство теплових мереж», м. Приморськ Запорізької області (Позивач) звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», в особі Запорізької регіональної філії Державного підприємства «Центр державного кадастру», м.Запоріжжя (Відповідач) про стягнення 31 507,55грн. за договором на теплопостачання №45 від 10.10.2012р., з яких: основного боргу - 14 141,17грн., пені за період з 31.03.2013р. по 31.12.2015р. - 9 203,18грн., 3 % річних за період з березня 2013р. по грудень 2015р. - 766,45грн., втрат від інфляції за весь період прострочення - 7 396,75грн.

В перебігу розгляду справи Позивач, в порядку ст.22 Господарського процесуального кодексу України, своєю заявою від 28.03.2016р. (а.с.86) зменшив розмір позовних вимог остаточно вимагаючи стягнення 30 507,55грн., з яких: основного боргу - 13 141,17грн., пені за період з 31.03.2013р. по 31.12.2015р. - 9 203,18грн., 3 % річних за період з березня 2013р. по грудень 2015р. - 766,45грн., втрат від інфляції за весь період прострочення - 7 396,75грн.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.05.2016р. (повний текст підписаний 10.05.2016р.) у справі №908/499/16 позовні вимоги були задоволені частково стягнуто з Відповідача на користь Позивача: основної заборгованості - 13 141,17грн., пені (з урахуванням застосованої позовної давності) - 6 342,94грн., 3% річних 766,45грн. та втрат від інфляції - 7 396,75грн.

Рішення місцевого суду було вмотивоване доведеністю факту неналежного виконання Відповідачем своїх зобовязань зі сплати коштів за спожиту теплову енергію за договором на теплопостачання №45 від 10.10.2012р.

Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру», в особі Запорізької регіональної філії Державного підприємства «Центр державного кадастру», не погодившись з прийнятим рішенням, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Запорізької області від 05.05.2016р. у справі №908/499/16 та відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Підставою для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає безпідставне врахування останнім в якості доказів акти приймання-передачі, які були підписані або іншою особою або не були підписані з боку Відповідача взагалі, окрім того відомості, встановлені в рішенні суду щодо розміру опалювальної площі, а саме у 2012-2013р. 863,8кв.м., у 2013-2014р. 590,55кв.м., у 2014-2015р. 923,72 кв.м. не відповідають фактичним обставинам, викладеним в листах Комунального підприємства «Чисте місто Приморськ», з яких вбачається, що загальна опалювальна площа приміщення складає не менше 963,72кв.м. Окрім того, судом було залишено поза увагою неправомірність нарахування штрафних санкцій по рахункам за квітень 2013р., листопад 2013р., грудень 2013р., січень-квітень 2014р., листопад 2014р., січень-квітень 2015р., листопад 2015р., оскільки означені рахунки Відповідачем отримані не були.

За результатами автоматизованого розподілу справи сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий (суддя-доповідач) Попков Д.О., судді Зубченко І.В. і ОСОБА_3

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 25.05.2016р. порушене апеляційне провадження з подальшим відкладенням розгляду справи на 30.06.2016р. о 15.20год.

Протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 29.06.2016р., у звязку з перебування судді Зубченко І.В. у відпустці, її було замінено у складі судової колегії на суддю Марченко О.А.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 30.06.2016р. розгляд означеної справи був відкладений на 19.07.2016р.

У звязку із перебуванням судді Марченко О.А. у відпустці за змістом протоколу автоматизованої зміни складу суду її було замінено на суддю Зубченко І.В.

Фіксація судових засідання апеляційної інстанції здійснювалась у протоколах судового засідання та засобами аудиофіксації у разі участі представників сторін у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Представники Скаржника у судове засідання 19.07.2016р. не зявився, надіславши клопотання про відкладання розгляду справи через перебування представника на лікуванні, у задоволені якого судової колегією відмовлено у звязку із достатністю наявних матеріалів справи, невизнання явки представника обовязковою, доведення Відповідачем своєї позиції до відома суду у письмовому вигляді та можливості залучення в порядку ст.28 Господарського процесуального кодексу України у разі потреби іншої особи для представництва інтересів.

Представник Позивача у судове засідання 19.07.2016р. не зявився, подавши клопотання про здійснення розгляду справи без його участі (а.с.235), але на виконання вимог суду представив витребувані розрахунки заявлених позовних вимог із поясненнями щодо переодів нарахування стягуваних коштів (а.с.а.с.199-233), а також надав відзив на апеляційну скаргу (а.с.а.с.156-158).

Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне:

Як було встановлено місцевим судом та вбачається із матеріалів справи, 10.10.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Приморське орендне підприємство теплових мереж» (Виробник теплової енергії) та Державним підприємством «Центр державного земельного кадастру», в особі Запорізької регіональної філії Державного підприємства «Центр державного кадастру» (Споживач) було укладено договір на теплопостачання №45 (Договір - а.с.а.с.14-17), відповідно до п.1.1. якого, Виробник зобов'язується надавати Споживачеві вчасно та відповідної якості теплову енергію до межі розподілу обслуговування теплових мереж, а Споживач зобов'язується своєчасно оплачувати надану теплову енергію за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

Згідно із п. 1.2 цього договору, під час виконання його умов, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені ним, сторони зобов'язуються керуватися Законами України «Про теплопостачання» та «Про електроенергетику», «Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж» та іншими актами цивільного законодавства і нормативно-правовими актами та документами.

В п.3.1 договору сторони встановили, що розрахунок виконується щомісячно, а платежі вносяться не пізніше десяти днів після отримання рахунку.

Відповідно до п.3.3 договору, отриманий акт приймання-передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу Теплопостачальника протягом 5 днів з дня отримання.

Згідно п.3.5 договору, за несвоєчасне внесення плати, із Споживача стягується пеня у розмірі 1% від суми боргу за кожен день прострочення, але не більше подвійної ставки НБУ.

Облік теплової енергії на потреби опалення, відповідно до п.7.1 договору, проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим засобом.

Строк дії означеного договору згідно п.10.1 був встановлений на 1 рік з дати його укладання, проте вважається щороку продовжений, якщо за місяць до закінчення його строку однієї із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду.

Як вбачається з листа міського голови м.Приморськ від 11.10.2012р. №127/3 (а.с.18), опалювальний сезон у м. Приморськ було розпочато з 15.10.2012р.

В справі також мітиться лист міського голови від 16.11.2012р. №01-20/2123 (а.с.19) адресований директору Приморського орендного підприємства теплових мереж, відповідно до якого вбачається, що орендована площа Відділу земельного кадастру складає 58,48кв.м.

Таким чином, з урахуванням займаної площі, Позивачем були виставлені рахунки-фактури за опалювальний сезон 2012-2013р.р. (а.с.а.с.44-49), а саме: рахунок №00000001259 від 28.11.2012р. - за листопад 2012р., на суму 726,56грн.; рахунок № 00000001392 від 29.12.2012р. - за грудень 2012р., на суму 1695,32грн.; рахунок № 000000000043 від 28.01.2013р. - за січень 2013р., на суму 1548,48грн.; рахунок № 000000000124 від 25.02.2013р. - за лютий 2013р., на суму 1512,31 грн.; рахунок № 000000000205 від 26.03.2013р.- за березень 2013р., на суму 1410,40грн.; рахунок № 000000000304 від 22.04.2013р. - за квітень 2013р., на суму 934,79грн. Всього на загальну суму 7827,86грн. Окрім цього, сторонами були складені та підписані акти приймання-передачі (а.с.а.с.44-49).

Наразі сума несплаченої заборгованості за даний період складає відповідно до виставлених ранків-фактур за березень,квітень 2013р. в сумі 2345,19грн.

В свою чергу, з листа міського голови м.Приморська від 30.09.2013р. №90/3 (а.с.20) вбачається, що опалювальний сезон у м.Приморську розпочався 01.10.2013р. Окрім цього, в матеріалах справи міститься лист Комунального підприємства «Чисте місто Приморськ» від 25.09.2013р. №320 (а.с.21), в якому зазначено, що на 25.09.2013р. у стані укладання договору знаходяться правовідносини, зокрема з Відповідачем щодо оренди нежитлового приміщення площею 39,98кв.м.

Таким чином, за опалювальний період 2013-2014р.р. Позивачем були виставлені рахунки (а.с.а.с.50-54): рахунок №000000000502 від 25.11.2013р. - за листопад 2013р., на суму 507,39грн.; рахунок №000000000606 від 26.12.2013р. - за грудень 2013р., на суму 1912,31грн.; рахунок №000000000026 від 31.01.2014р. - за січень 2014р., на суму 1995,60грн.; рахунок № 000000000117 від 28.02.2014р. - за лютий 2014р., на суму 2070,12грн.; рахунок № 000000000149 від 25.03.2014р. - за березень 2014р., на суму 1250,40 грн.; рахунок № 000000000236 від 14.04.2014р. - за квітень 2014р., на суму 855,88 грн. Всього на загальну суму - 8591,70грн. Окрім цього, сторонами було укладено та підписано акти приймання-передачі за лютий-квітень 2014р. (а.с.а.с.52-54).

Наразі, сума заборгованості за даний період, враховуючи повну несплату зі сторони Відповідача означених рахунків, складає відповідно 8591,71грн.

25.03.2014р. Позивачем на адресу Відповідача була направлена претензія (а.с.22) про сплату заборгованості у сумі 10081,01грн., що виникла внаслідок несплати отриманої теплової енергії. Дана претензія була отримана ОСОБА_5 25.03.2014р.

24.10.2014р. Позивачем була надіслана претензія на суму 10936,00грн. (а.с.24), у відповідь на яку було отримано листа №04/416 від 07.11.2014р. (а.с.29) від Відповідача, в якому останній просив надати відстрочку щодо сплати сум боргу до кінця 2014р.

Відповідно до листа першого заступника міського голови м. Приморськ від 19.11.2014р. №01-20/1938 (а.с. 28), вбачається, що в період опалювального сезону 2014-2015рр., Відповідач орендував приміщення загальною площею 18,4кв.м.

За вищезазначений опалювальний період Позивачем були виставлені рахунки (а.с.а.с.55-57): рахунок №000000000364 від 26.11.2014р. - за листопад 2014р., на суму 155,62грн.; рахунок №000000000443 від 29.12.2014р. - за грудень 2014р., на суму 511,78грн.; рахунок № 000000000029 від 27.01.2015р. - за січень 2015р., на суму 604,93грн.; рахунок № 0000000000066 від 25.02.2015р. - за лютий 2015р., на суму 481,09грн.; рахунок № 000000000156 від 30.03.2015р. - за березень 2015р., на суму 511,32грн. Всього на загальну суму 2264,74грн. Також в матеріалах справи містяться акти приймання-передачі за грудень 2014р. та січень-лютий 2015р.(а.с.а.с.55-57), які підписані лише Позивачем, та на яких стоїть відмітка про ознайомлення з боку Відповідача.

Наразі, сума заборгованості за даний період, враховуючи повну несплату зі сторони Відповідача означених рахунків, складає відповідно 2264,74грн.

29.10.2015р. Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію (а.с.31) про сплату заборгованості в сумі 13201,63грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання договірних зобовязань, у відповідь на яку Відповідач своїм листом від 11.11.2015р. №04/257 (а.с.а.с.26,27), зазначив про вимогу здійснити перерахунок по сплаті за послуги з транспортування з постачання теплової енергії за період з 01.09.2013р. по 01.05.2014р. та з 01.05.2014р. по 01.11.2015р., у звязку з укладанням договору оренди комунального майна №126 від 01.09.2013р. (а.с.а.с.38,39) та додаткової угоди до означеного договору (а.с.40), в яких була змінена площа орендованого приміщення, у порівнянні з часом, коли укладався договір на теплопостачання №45.

Як вбачається з листа Директора Комунального підприємства «Чисте місто Приморськ» від 05.11.2015р. №024 (а.с.34) Відповідач у період з 2015-2016рр. опалювального сезону орендує нежитлове приміщення загальною площею 18,4кв.м. З урахування пропорційно займаної площі, Позивачем були виставлені рахунки-фактури (а.с.а.с.59,60): рахунок №000000000312 від 26.11.2015р. - за листопад 2015р., на суму 228,64грн.; рахунок № 000000000379 від 25.12.2015р. - за грудень 2015р., на суму 710,90грн. Всього на загальну суму 939,54грн. Окрім цього було складено акт приймання-передачі за листопад 2015р. (а.с.59), який був підписаний лише Позивачем.

Таким чином, сума заборгованості за означеними рахунками склала 939,54грн., а загальна сума заборгованості за опалювальні періоди 2012-2013р.р., 2013-2014р.р., 2015-2016р.р. - 14141,17грн.

Позивачем до матеріалів справи також було залучено відомості помісячного споживання теплової енергії, відповідно до яких вбачається, що опалювальна площа по будинку по вул.Пролетарській, 119 у період опалювального сезону 2012-2013рр. становила 863,8кв.м., у період опалювального сезону 2013-2014рр. 590,55кв.м., у період опалювального сезону 2014-2015рр. 923,72кв.м., у період опалювального сезону 2015-2016рр. 923,72кв.м. (а.с.а.с.105-107)

В свою чергу, в матеріалах справи наявне платіжне доручення №2848 від 09.02.2016р.(а.с.88), з якого вбачається сплата Відповідачем заборгованості за означеним договором відповідно рахунку№26 від 31.01.2014р. в розмірі 1000,00грн., таким чином, приймаючи судом заяву Позивача про зменшення розміру позовних вимог, сума боргу за договором стала складати 13141,17грн.

Таким чином, Господарський суд Запорізької області частково задовольнив позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Приморське орендне підприємство теплових мереж» з мотивів доведеності факту неналежного виконання Відповідачем своїх зобовязань зі сплати коштів за спожиту теплову енергію за договором на теплопостачання №45 від 10.10.2012р., застосувавши при цьому до суми пені заявлену Відповідачем у відзиві позовну давність, стягнувши останню у розмірі 6342,94грн. за період з 28.02.2015р. по 31.12.2015р.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Виходячи із приписів ст.1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України можливість задоволення позовних вимог перебуває у залежності від наявності (доведеності) наступної сукупності умов: наявність у Позивача певного захищуваного субєктивного права або інтересу, порушення такого субєктивного права (інтересу) з боку Відповідача та належність (передбаченість законодавством та адекватність встановленому порушенню) обраного способу судового захисту. Відсутність (недоведеність) будь-якого з означених елементів унеможливлює задоволення позовних вимог.

Виходячи з правової природи та змісту укладеного між сторонами договору на теплопостачання №45 від 10.10.2012р., який у розумінні ст.ст.173, 174 Господарського кодексу України та ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обовязків, спірні правовідносини регламентуються, насамперед, положеннями Законів України «Про теплопостачання», «Про житлово-комунальні послуги» та «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій», а також відповідними нормами Господарського та Цивільного кодексів України.

Сутність заявленого позову полягає у спонуканні Відповідача до примусового виконання обовязку зі сплати коштів за спожиту теплову енергію за договором №45 від 10.10.2012р. та застосуванні наслідків його невиконання у вигляді додаткового стягнення пені, 3% річних та інфляційної індексації відносно періоду споживання послуг з теплопостачання за опалювальні періоди 2012-2013р.р., 2013-2014р.р., 2015-2016р.р.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобовязання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Наразі, такі вимоги до виконання грошових зобовязань споживача теплової енергії встановлено, зокрема, ст.19 Закону України «Про теплопостачання», із змісту ч.5 якої випливає обовязок Споживача щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію та умовами укладеного договору.

Таким чином, Відповідач не мав правових підстав для ухилення від розрахунку за фактично отримані послуги з опалення, передбаченого п.3.1 договору №45 від 10.10.2012р. відповідно до виставлених рахунків Позивача.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.598 Цивільного кодексу України зобовязання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Наразі, будь-яких доказів своєчасної сплати стягуваної заборгованості або припинення відповідних грошових зобовязань перед Позивачем у будь-який інший передбачений законом спосіб, Відповідачем всупереч ст.ст.4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України до матеріалів справи не надано.

Таким чином, невиконання означеного грошового зобовязання цілком правомірно було визначено судом першої інстанції, як їх порушення у розумінні ст.610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач вважається таким, що прострочив їх виконання у розумінні ч.1 ст.612 цього Кодексу.

В свою чергу, за змістом ст.ст.549, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст.216-218 Господарського кодексу України наслідком прострочення виконання грошового зобовязання є право кредитора вимагати, зокрема, сплати заборгованості, з нарахованими впродовж періоду прострочення на неї 3% річних, інфляційної індексації та пені.

Між тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що днем прострочення оплати послуг з теплопостачання, відповідно до п.3.1 договору №45 від 10.10.2012р. - є 11-й день з моменту отримання рахунку, який, в свою чергу, відповідно до наявних матеріалів справи повинен визначатися датою підписання акту прийому-передачі за відповідний місяць, якщо інша дата не зазначена в самому рахунку, оскільки кожний з наявних в матеріалах справи актів приймання-передачі містить посилання на належну до сплати суму заборгованості за відповідний місяць та підпис представника Відповідача без жодних зауважень. Апеляційним судом також приймається до уваги, що за змістом матеріалів справи Відповідачем не тільки не надано доказів на спростування факту отримання послуг з опалення займаної ним площі орендованого приміщення впродовж розглядуваного спірного періоду, але й не заперечується факт надання та отримання таких послуг з опалення, зокрема шляхом фіксації в порядку, передбаченому ст.18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». В контексті викладеного, судом відхиляються зауваження Скаржника щодо неналежності підписання акту приймання-передачі за листопад 2013р., адже це не спростовує факт отримання послуг, що підлягають оплаті.

Окрім того, апеляційний суд відхиляє доводи Скаржника з приводу невідповідності розміру опалювальної площі, а саме у 2012-2013р. 863,8кв.м., у 2013-2014р. 590,55кв.м., у 2014-2015р. 923,72 кв.м., встановленої в рішенні суду, фактичним обставинам справи - листам Комунального підприємства «Чисте місто Приморськ», оскільки розмір щомісячного платежу визначається виключно з урахуванням даних про опалювальну площу, які встановлюються Виконавцем послуг та Балансоутримувачем приміщення відповідно до відомостей помісячного споживання теплової енергії, що також вбачається з наданих директором Комунального підприємства «Чисте місто Приморськ» пояснень (а.с.179)

Таким чином, проаналізувавши розрахунки позовних вимог, які були надані Позивачем на підтвердження права вимоги (а.с.а.с.11,13) та розрахунки суду першої інстанції, апеляційний суд погоджується з правомірністю стягнення з Відповідача, в межах заявлених Позивачем вимог, інфляційних втрат в сумі 7396,75грн. та 3% річних в сумі 766,45грн.

В свою чергу, розглянувши здійснений Позивачем розрахунок суми пені (а.с.а.с.209-223) та розрахунок суду першої інстанції, враховуючи правомірне застосування останнім наслідків спливу строку позовної давності відповідно до заяви Відповідача (викладеної у запереченні на позовну заяву) та вимоги ч.6 ст.232 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції зазначає, що беручи до уваги звернення Відповідача з позовною заявою до суду - 18.02.2016р., про що свідчить відповідний штемпель поштової організації на конверті (а.с.84), періоди нарахування пені, в світлі вимог ст.258 Цивільного кодексу України, повинен розпочинатися з 18.02.2015р. та здійснюватися відповідно кожного розрахункового періоду окремо, а саме:

-за рахунком від 25.02.2015р. на суму боргу 481,09грн., період прострочення з 10.03.2015р. (10 днів з моменту підписання акту прийму-передачі) до 10.09.2015р., сума пені складає 145,19грн.;

-за рахунком від 30.03.2015р. на суму боргу 511,32грн., період прострочення з 10.04.2015р. (10 днів з моменту підписання акту прийму-передачі) до 10.10.2015р., сума пені складає 148,71грн.;

-за рахунком від 26.11.2015р. на суму боргу 228,64грн., період прострочення з 08.12.2015р. (10 днів з моменту підписання акту прийму-передачі) до 31.12.2015р., сума пені складає 6,62грн.

Таким чином, належна до стягнення сума пені повинна складати 300,52грн. Між тим, судом першої інстанції при розрахунку суми означених штрафних санкцій, в порушення норм матеріального права, не було враховано застосування Позивачем наростаючого підсумку суми заборгованості та недотримання ним вимог ч.6 ст.232 Господарського процесуального кодексу України, що призвело до безпідставно стягнутої з Відповідача суми пені у розмірі 6042,42грн.

З огляду на допущені місцевим судом порушення при визначені належної до стягнення суми пені, Донецький апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги і часткового скасування переглядуваного рішення в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення пені в розмірі 6042,42грн., що за змістом ст.49 Господарського процесуального кодексу України зумовлює і розподіл витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги та перерозподіл витрат зі сплати судового збору за подання позову між сторонами пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Апеляційну скаргу Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», в особі Запорізької регіональної філії Державного підприємства «Центр державного кадастру» на рішення Господарського суду Запорізької області від 05.05.2016р. (повний текст підписаний 10.05.2016р.) у справі №908/499/16 задовольнити частково.

2.Рішення Господарського суду Запорізької області від 05.05.2016р. (повний текст підписаний 10.05.2016р.) у справі №908/499/16 скасувати в частині стягнення пені в розмірі 6042,42грн., у зв'язку з чим викласти п.2 резолютивної частини рішення в наступній редакції:

« 2.Стягнути з Державного підприємства Центр державного земельного кадастру (03151 м.Київ, вул. Народного ополчення, 3, код ЄДРПОУ 21616582) в особі Запорізької регіональної філії Державного підприємства Центр Державного земельного кадастру (юридична адреса: 69095 м.Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, 4;місце знаходження: 69059 м. Запоріжжя, вул. Українська, 50; фактична адреса: 69037 м. Запоріжжя, вул. Зеленського, 3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Приморське орендне підприємство теплових мереж (72100 Запорізька область, м. Приморськ, вул. Єчина, 4, код ЄДРПОУ 19282171) суму основної заборгованості в розмірі 13 141,17грн., пені в розмірі 300,52грн., 3% річних в розмірі 766,45грн., інфляційних втрат в розмірі 7 396,75грн. та судовий збір в розмірі 944,90грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Приморське орендне підприємство теплових мереж (72100 Запорізька область, м. Приморськ, вул. Єчина, 4, код ЄДРПОУ 19282171) на користь Державного підприємства Центр державного земельного кадастру (03151 м.Київ, вул. Народного ополчення, 3, код ЄДРПОУ 21616582) в особі Запорізької регіональної філії Державного підприємства Центр Державного земельного кадастру (юридична адреса: 69095 м.Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, 4;місце знаходження: 69059 м. Запоріжжя, вул. Українська, 50; фактична адреса: 69037 м. Запоріжжя, вул. Зеленського, 3) витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 476,41грн.

4. Доручити Господарському суду Запорізької області видати відповідні накази про примусове виконання постанови Донецького апеляційного господарського суду від 19.07.2016р., оформивши їх у відповідності до приписів ст.18 Закону України «Про виконавче провадження».

5. Постанова апеляційної інстанції набирає сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя:Д.О. Попков

Судді: І.В. Зубченко

ОСОБА_3

Надруковано 6 прим.: 1,2,3 - сторонам, 4-у справу, 5- ДАГС, 6 - ГСЗО