Рішення № 59079419, 18.07.2016, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "18" липня 2016 р. Справа № 906/504/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенка О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність №25/511 від 15.04.16.)

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 17.02.16.)

розглянув у судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Комунального підприємства "Житомирводоканал" Житомирської міської ради

до Комунального підприємства "Виробниче житлове ремонтне-експлуатаційне підприємство №1"

про стягнення 51644,29 грн.

Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 51644,29 грн. заборгованості за договором про переведення боргу №515 від 11.07.06.

У судовому засіданні 11.07.16 оголошувалась перерва до 18.07.16, у відповідності до ст.77 ГПК України.

18.07.16 надійшла заява позивача про зменшення розміру позовних вимог №25/673 від 18.07.16., відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 49988,90 грн. заборгованості за договором переведення боргу №515 від 11.07.06.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Представник позивача позов в сумі 49988,90грн. визнав, просив реструктуризувати суму боргу на 5 місяців, рівними частинами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Згідно рішення територіальної комісії з погашення заборгованості підприємств паливно-енергетичного комплексу Житомирської області (протокол № 6 від 30.06.2006 р.(а.с.16)) та на підставі ст. 520 Цивільного кодексу України, 11 липня 2006 року, між Комунальним підприємством "Житомирводоканал" Житомирської міської ради (новий боржник/позивач), Комунальним підприємством "Виробниче житлове ремонтне-експлуатаційне підприємство №1" (первісний боржник/відповідач) і ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" (кредитор) укладено договір № 515 про переведення боргу. Відповідно до умов даного договору, позивач прийняв на себе боргові зобов'язання відповідача перед ВАТ "ЕК "Житомиробленерго" в сумі 102 443,00 грн. і таким чином став кредитором відповідача.

Відповідно до вимог рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради від 13.07.2006 р. № 553, умов договору про реструктуризацію та порядку погашення вказаної заборгованості від 20.07.2006 р. та графіку погашення заборгованості № 306 від 01.07.2013 року на суму 69362,16 грн.(а.с.10,15), відповідачу була надана розстрочка в оплаті заборгованості з 01.08.06 по 20.07.16 і дана заборгованість реструктуризована.

Згідно з умовами вказаного договору та графіків погашення заборгованості, відповідач зобов'язався щомісячно не пізніше 20-го числа кожного місяця, з 20.08.08 по 20.07.16 сплачувати частину боргу в сумі 1067,55 грн., відповідно до договору від 20.07.06, та по 1874,65 грн., з 20.07.13 по 20.07.16, відповідно до графіку погашення заборгованості від 01.07.13.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо оплати боргу виконав частково, внаслідок чого станом на день розгляду справи у суді перед позивачем існує заборгованість в сумі 49988,90грн., що підтверджується актом звірки розрахунків, який підписаний сторонами та скріплений печатками, та поясненням сторін.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

За нормами ст.514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав, у судовому засіданні просив реструктуризувати суму боргу на 5 місяців посилаючись на неспроможність сплатити одразу всю суму боргу, у зв'язку із зменшенням грошових надходжень в літній період.

Суд, відмовляє відповідачу у задоволенні клопотання №18/5 від 18.07.16, а саме в реструктуризації заборгованості за недоведеністю неможливості сплатити борг.

Разом з тим, слід наголосити, що відповідач вправі звернутися до суду із заявою про розстрочку чи відстрочку виконання рішення суду на підставі ст. 121 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в сумі 49988,90 грн. обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Витрати , пов'язані з оплатою судового збору покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємство № 1" (10005,м. Житомир, вул. Старочуднівська, 12/77; код 13567369) на користь Комунального підприємства "Житомирводоканал" (м. Житомир, вул. Черняховського, 120; код 03344065) - 49988,90грн. боргу, 1378,00грн. витрат на оплату судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу