Рішення № 59079212, 13.07.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2016Справа №910/8972/16

За позовом: державного підприємства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" в особі відокремленого підрозділу "ЮЖНО-УКРАЇНСЬКА АТОМНА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ";

до: дочірнього підприємства "ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ОНКОІНВАЛІДІВ "СПІЛКА ОНКОІНВАЛІДІВ" "ФАВОРИТ-ПЛЮС";

про: стягнення 2.116.608,60 грн.

Суддя Балац С.В.

Представники:

позивача: Рубінс А.А. - за довіреністю від 26.04.20165 № 578;

відповідача: не з'явилися.

С У Т Ь С П О Р У:

Державне підприємство "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" в особі відокремленого підрозділу "ЮЖНО-УКРАЇНСЬКА АТОМНА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ" (далі - позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до дочірнього підприємства "ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ОНКОІНВАЛІДІВ "СПІЛКА ОНКОІНВАЛІДІВ" "ФАВОРИТ-ПЛЮС" (далі - відповідач) про стягнення 2.090.694,37 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на підставі укладеного сторонами договору від 07.12.2006 № 1116106466, з подальшими змінами та доповненнями, перераховані на користь відповідача грошові кошти в якості авансового платежу, проте зобов'язання відповідача з поставки товару за вказаним договором виконані частково, що призвело до звернення позивача до господарського суду з позовними вимогами до відповідача про повернення невикористаного авансового платежу в сумі 1.703.026,13 грн. та стягнення з останнього передбачених договором 12 % річних у зв'язку з несвоєчасним поверненням вказаного авансу.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.05.2016 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 910/8972/16.

Відповідач правом наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надійшло. Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

До господарського суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог. Згідно вказаної заяви позивача, останній збільшив позовні вимоги до 2.116.608,60 грн., з яких: основна заборгованість складає 1.703.026,13 грн. та 12 % річних в сумі 413.582,47 грн.

Вказана позивача прийнята судом, тому, спір розглядається з урахуванням збільшення позовних вимог.

До господарського суду міста Києва 13.07.2016 представником відповідача подано клопотання про продовження строку розгляду спору та відкладення розгляду справи з наданням можливості ознайомитися з матеріалами справи у зв'язку тим, що при поданні позову позивачем допущено порушення вимог, встановлених розділом VIII Господарського процесуального кодексу України, а саме: не подано до суду доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів (п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України).

Суд, дослідивши матеріали справи та вказане вище клопотання представника відповідача, дійшов висновку, що останнє є безпідставним, оскільки представником відповідача не подано до суду жодного належного доказу, який підтверджує поважність причин неявки в засідання з огляду на те, що в додатках до позовної заяви наявний опис вкладення до поштового відправлення про направлення позивачем на адресу місцезнаходження відповідача копії поданої до суду позовної заяви від 12.05.2016 № 32/6726 з доданими до неї документами.

Крім того, ухвали винесені судом у даній справі надсилалися останнім відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відтак, у розумінні ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином. В матеріалах даної справи містяться повідомлення поштового зв'язку про своєчасне вручення уповноваженій особі відповідача поштових відправлень суду.

Також в матеріалах справи наявна заява представника відповідача про ознайомлення з матеріалами справи, яка отримана судом 23.06.2016.

Відтак відповідач, з моменту отримання ухвали про порушення провадження у даній справі (20.05.2016) до прийняття рішення - 13.07.2016, мав достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи, однак, наданими йому процесуальними правами не скористався та судові засідання не з'являвся.

В судовому засіданні 13.07.2016 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши доводи повноважного представника позивача по суті даного спору та дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,

В С Т А Н О В И В :

Між державним підприємством "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" в особі відокремленого підрозділу "ЮЖНО-УКРАЇНСЬКА АТОМНА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ", як покупцем, (далі - позивач) та дочірнім підприємством "ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ОНКОІНВАЛІДІВ "СПІЛКА ОНКОІНВАЛІДІВ" "ФАВОРИТ-ПЛЮС", як продавцем, (далі - відповідач) укладено договір від 07.12.2006 № 1116106466 (далі - Договір), відповідно до предмету якого відповідач зобов'язується в порядку та на умовах, викладених в Договорі розробити і погодити в установленому порядку проектно-кошторисну документацію, виготовити й поставити обладнання та виконати роботи по шеф-монтажу, пуско-налагоджуванню та вводу в експлуатацію обладнання системи Автоматизованої системи контролю радіаційної обстановки (АСКРО) для підвищення безпеки ВП "ЮУ АЕС".

До вказаного договору сторонами було укладено додаткову угоду від 08.11.2007 № 1, додаткову угоду від 10.09.2008 № 2, додаткову угоду від 13.12.2012 № 3, додаткову угоду від 12.07.2013 № 4 та додаткову угоду від 03.09.2014 № 5.

Відповідно до п. 3.2 Договору в редакції додаткової угоди № 5 сума договору складає 22.232.568,18 грн.

Пункти 5.2, 5.3 Договору також змінені додатковою угодою № 5, а саме сторонами визначено, що сукупний аванс за договором становить 11.116.284,09 грн., ПДВ 20 % 1.110.214,02 грн. (з урахуванням податкових пільг відповідача за попередній період), який складається з суми фактично сплаченого авансу позивачем на користь відповідача в сумі 4.455.000,00 грн., ПДВ 0 %, та 5.215.416,20 грн., ПДВ 20 % 869.236,03 грн., а також додаткового авансу у розмірі 1.445.867,89 грн., ПДВ 20 % 240.977,98 грн., що підлягає доплаті позивачем на користь відповідача в повному обсязі у десятиденний строк з дня підписання цієї Додаткової угоди.

Кінцева оплата продукції і виконаних робіт на суму залишку оплат за Договором у розмірі 1.445.867, 90 грн., ПДВ 20 % 240.977,98 грн., проводиться позивачем протягом 10 (десяти) банківських днів з дня пред'явлення відповідачем рахунку та підписаних сторонами актів приймання-передачі матеріально-технічних ресурсів та / або актів виконаних робіт.

Сторони визнали, що Додатки № 1,2,3,4,5 до Додаткової угоди від 12.07.2013 № 4 до Договору такими що втратили чинність (п. 6 Додаткової угоди № 5), а з дати підписання Додаткової угоди № 5 набувають чинності Додатки № 2,3,4,5 до цієї Додатковою угоди (п. 7 Додаткової угоди № 5).

Встановлено строк дії Договору до 01.07.2015 (п. 8 Додаткової угоди № 5).

Відповідно до п. п. 4.1, 4.2 Договору, строки поставки продукції зазначаються в календарному плані. Строки виконання кожного етапу робіт зазначаються в календарному плані. Датою виконання робіт вважається дата підписання сторонами акта виконаних робіт згідно відповідному етапу.

Найменування, одиниці вимірювання та загальна кількість продукції, її номенклатура, ціна, склад робіт та їх вартість вказуються в специфікаціях, які являються невід'ємною частиною Договору.

Строки виконання поставки вказані в специфікації №Б (додаток № 2 до Додаткової угоди від 03.09.2014 № 5 до Договору).

Пунктом 7.4 Договору визначено, що у випадку не поставки продукції в строки, визначені Договором, позивач має право вимагати передачі оплаченої продукції або повернення авансових платежів. Авансові платежі підлягають поверненню протягом трьох банківських днів від дати направлення повідомлення відповідачу. Всі витрати з повернення грошових коштів несе відповідач. При простроченні повернення авансових платежів, відповідач сплачує позивачу 12 % річних з моменту його отримання і до фактичного повернення.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), які повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з поставки товару, відтак, права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Приписом ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Так, позивач, на виконання своїх грошових зобов'язань за Договором, здійснив на користь відповідача авансові платежі відповідно до платіжних доручень, які наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій, а саме:

- платіжне доручення від 25.04.2013 № УПТК/3481 на суму 5.000.000,00 грн.;

- платіжне доручення від 09.09.2014 № УПТК/3300 на суму 1.000.000,00 грн.;

- платіжне доручення від 10.09.2014 № УПТК/3326 на суму 445.867,89 грн.

Беручи до уваги сплату позивачем додаткового авансового платежу за Договором, загальна сума авансу за Договором в розмірі 11.116.284,09 грн. сплачена позивачем в повному обсязі, відтак у відповідача виникло зобов'язання поставити оплачений позивачем товар.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок допущеного з боку відповідача порушення зобов'язання з поставки товару за Договором. Станом на момент вирішення спору по суті зобов'язання відповідача з поставки товару за Договором виконані частково, що призвело до звернення позивача до господарського суду з позовними вимогами до відповідача про повернення невикористаного авансового платежу в сумі 1.703.026,13 грн. та стягнення з останнього передбачених договором 12 % річних у зв'язку з несвоєчасним поверненням вказаного авансу.

З урахуванням наведених вище фактичних обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю, з урахуванням такого.

Приписом ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу (ст. 663 ЦК України).

У відповідності до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Суд відзначає, жодного підтвердження щодо факту поставки відповідачем позивачеві товару на суму 1.703.026,13 грн., або повернення позивачу вказаної суми невикористаного авансового платежу сторонами спору суду не подано.

Крім того, неналежне виконання відповідачем умов укладеного між сторонами спору Договору в частині поставки товару встановлене рішенням господарського суду м. Києва від 22.09.2015 № 910/5027/15-г.

Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований, відтак, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості у вигляді невикористаного авансового платежу в сумі 1.703.026,13 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

З огляду на те, що відповідач своїми діями порушив зобов'язання за Договором (ст. 610 Цивільного кодексу України), то він вважається таким, що прострочив виконання (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування відповідальності, встановленої договором та законом.

Приписами частини 3 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, що на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Умовами п. 7.4 Договору визначене нарахування 12 % річних при простроченні повернення відповідачем авансових платежів з моменту його отримання і до фактичного повернення.

В матеріалах справи наявний лист від 02.02.2016 № 07/1431 "Про повернення авансового платежу", який направлений на адресу місцезнаходження відповідача (на момент направлення листа) у зв'язку з невиконанням останнім умов укладеного між сторонами спору Договору. Вказаний лист отриманий відповідачем 15.02.2016, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.

Оскільки відповідачем прострочено повернення позивачу невикористаної суми авансового платежу в розмірі 1.703.026,13 грн., позовна вимога про стягнення з відповідача 12 % річних на підставі п. 7.4 Договору в розмірі 413.582,47 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі, за розрахунками позивача, які, у свою чергу, перевірені і визнані судом вірними.

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

З огляду на те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49 та статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з дочірнього підприємства "ВСЕУКРАЇНСЬКОЇ ГРОМАДСЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ОНКОІНВАЛІДІВ "СПІЛКА ОНКОІНВАЛІДІВ" "ФАВОРИТ-ПЛЮС" (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 26, літ. А; ідентифікаційний код 25285759, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь державного підприємства "НАЦІОНАЛЬНА АТОМНА ЕНЕРГОГЕНЕРУЮЧА КОМПАНІЯ "ЕНЕРГОАТОМ" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі відокремленого підрозділу "ЮЖНО-УКРАЇНСЬКА АТОМНА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ", на будь-який його рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконавчого провадження, основну заборгованість в сумі 1.703.026 (один мільйон сімсот три тисячі двадцять шість) грн. 13 коп.; 12 % річних сумі 413.582 (чотириста тринадцять тисяч п'ятсот вісімдесят дві) грн. 47 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 31.749 (тридцять одна тисяча сімсот сорок дев'ять) грн. 13 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20 липня 2016 року

Суддя С.В. Балац