Рішення № 59079209, 11.07.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2016Справа № 910/7911/16

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Мельник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Українського державного геологорозвідувального інституту (Державне підприємство)

до Державного підприємства "Управління промислових підприємств державної адміністрації залізничного транспорту України"

про стягнення 53 302, 04 грн.

за участю представників:

від позивача:Лепесій Д.О.- представник за довіреністю № 395 від 29.03.2016 р. від відповідача:Рагуліна О.В.- представник за довіреністю № ЦУПП-8/441/1 від 30.12.2015 р.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду міста Києва звернувся Український державний геологорозвідувальний інститут (Державне підприємство) (далі - УкрДГРІ) з позовом до Державного підприємства "Управління промислових підприємств державної адміністрації залізничного транспорту України" (далі - ДП "Управління промислових підприємств ДАЗТУ") про стягнення 58 830,95 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідач порушив умови договору про надання послуг з проведення моніторінгу та наукового супроводження надрокористування (Бехівське-ІІ родовище) № КД2458-00 від 16.10.2013 р. в частині оплати вартості наданих послуг, передбачених цим договором, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість.

У позові УкрДГРІ просить суд стягнути з ДП "Управління промислових підприємств ДАЗТУ" вартість отриманих відповідачем послуг в сумі 30 240,00 грн., пеню у сумі 2 392,67 грн., інфляційну складову боргу у сумі 24 152,74 грн., 3 % річних у сумі 2 045,54 грн., а всього - 58 830,95 грн.

Під час розгляду справи від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої останній просив стягнути з відповідача основну заборгованість в сумі 30 240,00 грн., інфляційну складову боргу у сумі 21 220,30 грн. та 3 % річних у сумі 1 841,74 грн., а всього - 53 302, 04 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав зменшені позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив, зазначив, що відповідач, як замовник, не отримав ні звітних матеріалів, ні рахунків на оплату послуг позивача, що свідчили б про належно надані послуги, а тому підстав для сплати їх вартості немає. Просив до вимог про стягнення штрафних санкцій застосувати позовну давність та відмовити у позові.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

У судовому засіданні встановлено, що 16.10.2013 р. між Державним підприємством «Український державний геологорозвідувальний інститут» (виконавець) та Державним підприємством "Управління промислових підприємств державної адміністрації залізничного транспорту України" (замовник) був укладений договір про надання послуг з проведення моніторінгу та наукового супроводження надрокористування (Бехівське-ІІ родовище) № КД2458-00, відповідно до якого виконавець зобов'язується виконати для замовника, а замовник зобов'язується прийняти й оплатити роботи з моніторингу та наукового супроводження надрокористування Бехівським-ІІ родовищем (п. 1.1 договору).

Моніторинг та наукове супроводження здійснюється згідно з п. 26 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 № 615 та Угоди про умови користування надрами від 14.12.2011 р. № 4504, що є додатком до спеціального дозволу на користування надрами та Положення про проведення моніторінгу та наукового супроводження надрокористування, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.03.2013 р. № 96 (пункт 1.2 договору).

Згідно з пунктом 1.3 договору обсяг робіт, етапи (підетапи) та строки їх виконання наведені в календарному плані у додатку, який є невід'ємною частиною цього договору та складається виконавцем щорічно.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що перелік звітної документації, яка підлягає оформленню та здаванню виконавцем замовнику за окремими етапами (підетапами) надання послуг та за договором у цілому, а також вимоги до їх змісту, визначаються цим договором.

По завершенні кожного етапу (підетапу) виконавець надає замовнику акт здавання-приймання наданих послуг в двох примірниках та звітні матеріали у письмовій формі (пункт 4.2 договору).

Замовник протягом 5 робочих днів з дня одержання звітних документів та акта здавання - приймання наданих послуг, зазначених в пункті 4.1 договору, якщо виконані роботи відповідають умовам договору, зобов'язаний направити виконавцю підписаний та належним чином оформлений акт здавання-приймання послуг (пункт 4.3 договору).

Вартість послуг згідно з цим договором у 2013 році складає 33 800,00 грн. з ПДВ.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що вартість кожного окремого етапу (підетапу) зазначається в календарному плані у межах узгодженої загальної вартості робіт згідно з цим договором.

Згідно з п.п. 5.3, 5.4 договору замовник перераховує виконавцю аванс у розмірі 100 % від вартості робіт за відповідним етапом (підетапом). Перерахування авансу здійснюється на підставі рахунку-фактури виконавця протягом 10 робочих днів з дати отримання рахунку. Остаточний розрахунок за виконаний етап (підетап) здійснюється замовником на підставі акту здавання-приймання робіт протягом 10 робочих днів з дати його підписання.

Договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 09.12.2015 р. (пункт 10.4 договору).

Додатком № 1 до договору сторони погодили календарний план виконання робіт з моніторингу та наукового супроводження надрокористування на 2013 рік, в якому визначено 2 етапи робіт, термін виконання кожного з етапів робіт та їх вартість.

У судовому засіданні встановлено, що позивач умови договору виконав у повному обсязі, надав відповідачу послуги по І етапу на суму 10 320,00 грн., що підтверджується актом здавання-приймання № 1/2013 від 20.11.2013 р., рахунком на сплату № 1857 від 22.10.2013 р. та по ІІ етапу - на суму 30 240,00 грн., що підтверджується актом № 2/2013 від 16.12.2013 р., рахунком на оплату № 2097 від 12.12.2013 р.

Разом з тим, відповідач свої зобов'язання за договором щодо своєчасної оплати послуг виконав неналежним чином, а саме - оплатив вартість наданих послуг лише за І етап на суму 10 320,00 грн., про що свідчить платіжне доручення № 163 від 23.10.2013 р. Отже, неоплаченими залишились послуги, виконані позивачем у ІІ етапі робіт на суму 30 240,00 грн.

У зв'язку із закінченням виконання ІІ етапу робіт, обумовлених договором, 18.12.2013 р. позивач направив відповідачу на поштову адресу акт здачі-прийняття послуг № 2/2013 від 16.12.2013 р., рахунок № 2097 від 12.12.2013 р., інформаційний звіт № КД 2458-00 за ІІ етап 4 кварталу 2013 р. та податкову накладну (лист № 2747). У цьому ж листі просив відповідача повернути один примірник підписаного акту. Однак, відповідач вказаний акт позивачу не повернув.

12.05.2014 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою № 859 (яка була направлена останньому на поштову адресу) щодо оплати виконаних робіт у ІІ етапі на суму 30 240,00 грн. Разом з вимогою відповідачу було повторно направлено інформаційний звіт з проведення моніторінгу та наукового супроводження за ІІ етап 4 кварталу 2013 р.

У відповідь на вказану вимогу відповідач листом № Ц4ПП-8/1539 від 05.05.2014 р. повідомив позивача про те, що він відмовився від підписання акту здавання-приймання послуг на суму 30 240,00 грн., оскільки ним не було отримано текстових або графічних матеріалів проведення моніторінгу та наукового супроводження. Цим же листом просив розірвати договір № КД2458-00 від 16.10.2013 р.

07.04.2014 р. позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою № 678 про оплату виконаних у ІІ етапі робіт за договором № КД2458-00 від 16.10.2013 р. Вказана вимога була залишена без відповіді та задоволення.

Частиною 1 ст. 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими (ч. 4 ст. 882 ЦК України).

Відповідно до п. 4.3 договору сторони погодили, що замовник протягом 5 робочих днів з дня одержання звітних документів та акта здавання - приймання наданих послуг, зазначених в пункті 4.1 договору, якщо виконані роботи відповідають умовам договору, зобов'язаний направити виконавцю підписаний та належним чином оформлений акт здавання-приймання послуг.

Як було встановлено судом, акт здавання-приймання № 2/2013 від 16.12.2013 р. разом з інформаційним звітом за ІІ етап у 4 кварталі 2013 року були направлені на поштову адресу відповідача супровідним листом № 2747 від 18.12.2013 р., про що свідчить реєстр згрупованих рекомендованих повідомлень від 19.12.2013 р.

Крім того, 04.05.2016 р. звітні матеріали разом з вимогою про сплату боргу були направлені на юридичну адресу відповідача та ним отримані, про що свідчить підпис уповноваженої особи на поштовому повідомленні.

При цьому суд приймає до уваги умови п. 4.4 договору, якими передбачено, що в разі, коли в строк, зазначений в п. 4.3, акт здавання-приймання наданих послуг не підписаний замовником, або зауваження щодо надання послуг не надійшли на адресу виконавця, то послуги вважаються наданими.

За таких обставин, враховуючи вказану домовленість сторін та відсутність мотивованих заперечень до акту наданих послуг по ІІ етапу робіт, суд вважає, що цей акт є підставою для оплати вартості належно виконаних послуг з боку УкрДГРІ.

Доводи відповідача про направлення позивачу претензії № 119 від 10.02.2014 р., в якій йшлося про безпідставне застосування коефіціенту 0,3 до родовищ з незначними запасами корисних копалин, суд відхиляє, оскільки ця претензія не є вмотивованими зауваженнями до акту виконаних робіт, що подаються у визначений договором строк.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами згідно ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ст. ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки відповідач не надав належних доказів оплати заборгованості, а його доводи не спростовують обов'язку виконати зобов'язання належним чином, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 30 240,00 грн. основного боргу за договором № КД2458-00 від 16.10.2013 р. підлягають задоволенню.

Окрім основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача втрати від інфляції у сумі 21 220,30 грн. та 3 % річних у сумі 1 841,74 грн., нараховані за період з 29.05.2014 р. по 07.06.2016 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства, вимоги про стягнення інфляційної складової суми боргу та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.

Провівши перерахунок заявленої до стягнення суми матеріальних втрат та відповідно до приписів чинного законодавства, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційна складова боргу у сумі 21 220,30 грн. та 3 % річних у сумі 1 841,74 грн., тобто у сумах, заявлених позивачем у межах позовних вимог.

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності до вимог про стягнення штрафних санкцій, на чому наполягав представник відповідача, суд зазначає, що у судовому засіданні позивач відмовився від стягнення пені, подавши заяву про зменшення розміру позовних вимог, а стягнення інфляційної складової боргу та 3 % річних не є вимогою про застосування штрафних санкцій, як вважав представник відповідача, оскільки вказані нарахування мають іншу правову природу та є матеріальними втратами позивача від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання плати від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати позивачу (постанови Верховного Суду України від 06.06.2012 р. у справі № 6-49цс12, від 24.10.2011 р. у справі № 6-38цс11).

Отже, з урахуванням встановлених обставин у справі та приписів чинного законодавства суд задовольняє позовні вимоги УкрДГРІ.

Згідно з ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.cт. 32 - 34, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Українського державного геологорозвідувального інституту (Державне підприємство) до Державного підприємства "Управління промислових підприємств державної адміністрації залізничного транспорту України" про стягнення 53 302, 04 грн. задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Управління промислових підприємств державної адміністрації залізничного транспорту України" (03038, м. Київ, вул. Федорова, буд. 32, ідентифікаційний код 24249750) на користь Українського державного геологорозвідувального інституту (Державне підприємство) (04114, м. Київ, вул. Автозаводська, б. 78-А, ідентифікаційний код 01432032) основну заборгованість у сумі 30 240 (тридцять тисяч двісті сорок) грн. 00 коп., інфляційні втрати у сумі 21 220 (двадцять одна тисяча двісті двадцять) грн. 30 коп., 3 % річних у сумі 1 841 (одна тисяча вісімсот сорок одна) грн. 74 коп., судовий збір у сумі 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 11 липня 2016 року.

Повний текст рішення підписаний 18 липня 2016 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя Головіна К.І.