Рішення № 59078827, 19.07.2016, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.07.16р. Справа № 904/1767/16

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. при секретарі судового засідання Солнишкіній Н.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України в Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача: ОСОБА_2 підприємство "Виробниче об'єднання Південний машинобудівний завод ім. О.М.Макарова", м Дніпропетровськ

про визнання недійсною додаткової угоди від 05.01.2015р. до договору оренди державного майна від 18.07.2015р. №12/02-5555-ОД

Представники:

від позивача: ОСОБА_3, дов. № 43 від 18.04.2016р.

від відповідача: ОСОБА_4, довіреність № б/н віл 22.07.15р.

ОСОБА_5, договір № 07/02 від 23.03.2016р.

від третьої особи: ОСОБА_6, дов. № 157/1153 від 30.12.2015

СУТЬ СПОРУ: Регіональне відділення Фонду державного майна України в Дніпропетровській області звернулось до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з позовом про визнання недійсною додаткової угоди від 05.01.2015р. до договору оренди державного майна №12/02-5555-ОД від 18.07.2014р.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення вказаною угодою вимог Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995р., положень Закону України «Про управління обєктами державної власності»; листи розяснення Фонду державного майна України №10-16-7681 від 03.06.2011р. та №10-16-18502 від 21.11.2007р., норми статей 203, 215 Цивільного кодексу України.

Позивач зазначає, що за наслідками проведеного 13.06.2014р. конкурсу (шляхом аукціону) на право оренди державного майна (нежитлових вбудованих приміщень загальною площею 821,4м2) найбільший розмір орендної плати було запропоновано відповідачем (за базовий місяць оренди березень 2014р. 71000грн., у тому числі, до державного бюджету 49700грн.). Враховуючи, що стартова орендна плата за використання вказаного державного майна за базовий місяць оренди березень 2014р. становила 55449грн.68коп., конкурсна надбавка за результатами конкурсу на обєкт оренди дорівнювала 15550грн.32коп.

Відповідно до пункту 3.6 договору оренди №12/02-5555-ОД від 18.07.2014р., укладеного сторонами, орендна плата перераховується щомісяця не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним у пропорціях: 70% до державного бюджету в розмірі 49700грн.; 30% - балансоутримувачу в розмірі 21300грн.

Позивач стверджує, що під час судового розгляду справи №904/4848/15 він дізнався про наявність додаткової угоди від 05.01.2015р. до договору оренди №12/02-5555-ОД від 18.07.2014р., якою викладено в новій редакції пункти договору 6.2 (відносно права орендаря проводити заміну, реконструкцію, розширення, технічне переозброєння орендованого майна, що підвищує його вартість) та 3.6 (щодо розміру сум орендної плати, які сплачуються орендарем до державного бюджету та орендодавцю), розділ 10 доповнений новим пунктом 10.14 (перелік випадків, коли орендодавець має право ставити питання про дострокове припинення договору оренди).

В позові зазначено про відсутність в орендній справі вказаної додаткової угоди та наказу, який має передувати укладенню такої угоди, угода не складалась спеціалістами Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області та не відповідає порядку укладення додаткових угод.

Згідно оспорюваної додаткової угоди нова редакція пункту 3.6 договору оренди передбачає сплату орендарем до державного бюджету 19774грн.19коп., а балансоутримувачу 8474грн.65коп. орендної плати відповідно. Розрахунок вказаних сум відсутній, підстави визначення орендної плати в такому розміру невідомі.

В листах - розясненнях Фонду державного майна України №10-16-7681 від 03.06.2011р. та №10-16-18502 від 21.11.2007р. вказано, що новий розмір орендної плати визначається шляхом збільшення суми, визначеної за Методикою розрахунку і порядком використання плати за оренду державного майна, на конкурсну надбавку, скориговану на індекси інфляції за період оренди.

При встановленні орендної плати для переможця конкурсу після проведення конкурсу застосування зменшеної орендної ставки не має правових підстав, впливає на достовірність результатів проведеного конкурсу та порушує принцип рівності серед учасників конкурсу.

Пункти 6.2 та 10.14 також не відповідають вимогам чинного законодавства, оскільки на відміну від додаткової угоди від 30.10.2014р. до договору оренди не було враховано всі зауваження органу управління Державного космічного агентства України.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Ухвалами господарського суду Дніпропетровської області від 21.03.2016р. було порушено провадження у справі №904/1767/16 та залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача ОСОБА_2 підприємство «Виробниче обєднання Південний машинобудівний завод ім. О.М.Макарова» м. Дніпропетровськ.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/1767/16 від 16.05.2016р. було задоволено заяву судді Петренко І.В. про самовідвід.

19.05.2016р. системою автоматичного розподілу справ, матеріали справи №904/1767/16 передано на розгляд судді Новіковій Р.Г.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.05.2016р. було прийнято до провадження справу №904/1767/16 та призначене судове засідання.

В судовому засіданні від 07.06.2016р. представник відповідача заявив клопотання про колегіальний розгляд справи, оскільки справа належить до категорії складних і потребує детального розгляду та обєктивної оцінки зібраних доказів.

Суд відмовив в задоволенні цього клопотання, оскільки не вбачає підстав для призначення справи до колегіального розгляду.

У відзиві, наданому до суду, відповідач не погодився із заявленими позовними вимогами в повному обсязі.

Відповідач зазначає, що зміна розміру орендної плати відбулась на підставі статті 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та листа пропозиції №30 від 30.12.2014р.

Текст додаткової угоди був погоджений повноважними представниками сторін та скріплений печатками, що виключає твердження позивача про недійсність вказаної угоди.

Відповідно до пункту 16 частини 1 статті 5-1 Закону України «Про управління обєктами державної власності» ОСОБА_2 космічне агентство України погоджує відчуження, передачу в оренду (користування), заставу (іпотеку), списання майна державних підприємств, що належать до сфери його управління, передачу в оренду, заставу цілісних майнових комплексів державних підприємств, що належать до сфери його управління.

Вказані вище положення кореспондуються з частиною 3 статі 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», згідно з якою орган управління надає лише погодження укладення договору або відмову в його укладенні. В подальшому, Фонд державного майна України та його регіональні відділення виступають в ролі орендодавця державного майна з усіма правами та обовязками сторони договору.

Посилання позивача на недійсність додаткової угоди внаслідок неузгодження її змісту з балансоутримувачем відповідач вважає необґрунтованим та згідно статті 35 Господарського процесуального кодексу України посилається на висновок господарського суду, викладений в рішенні господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2015р. у справі №904/4848/15.

Оскільки позивачем не надано доказів невідповідності додаткової угоди вимогам чинного законодавства, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

У поясненнях, наданих до суду 12.04.2016р., та додаткових поясненнях, наданих до суду 29.06.2016р., третя особа підтримала позовні вимоги в повному обсязі.

Зокрема, було вказано, що згідно пунктів 4, 5, 7 Порядку надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невідємних поліпшень орендованого державного майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України №1523 від 03.10.2006р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.10.2006р. за №1123/12997), згода на здійснення невідємних поліпшень надається орендарю в письмовому вигляді органом, уповноваженим управляти державним майном або за його дорученням балансоутримувачем.

Відповідач зазначає, що підставою зміни розміру орендної плати та укладення додаткової угоди від 05.01.2015р. була часткова зміна цільового призначення державного майна, що знаходилось в його користуванні. Капітальні стіни, що відокремлювали три капітальних сауни, розташовані на першому поверсі лазні, мали бути зруйновані. На їх місці мала бути обладнана загальна зала лазні для жінок.

Третя особа вказує, що зміна цільового призначення використання приміщення це реконструкція. З огляду на приписи статей 26, 34, 36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» окрім дозволу органу, уповноваженого управляти державним майном, орендодавця та балансоутримувача для проведення реконструкції необхідно отримати рішення міського виконавчого комітету про узгодження місця розташування обєкту.

Змінити цільове призначення можливо лише після прийняття обєкту (переобладнаного приміщення) в експлуатацію. Відповідач не звернувся до визначених у даному випадку органів та балансоутримувача з вимогою про надання дозволу на проведення реконструкції обєкту оренди. Реконструкцію трьох саун в одну залу лазні для жінок не здійснив. Таким чином, зміна цільового призначення обєкту оренди є незаконною.

Третя особа підтримала зауваження позивача щодо порядку визначення розміру орендної плати та її зміни оспорюваною додатковою угодою.

У письмових поясненнях №10-11/03470 від 29.06.2016р. позивач додатково зазначив, що звернення відповідача із заявою про часткову зміну цільового призначення використання державного майна не тягне за собою автоматичну зміну умов договору про зменшення розміру орендної плати за користування державним майном.

Позивач вказав, що під час розгляду справи №904/4848/15 питання недійсності додаткової угоди від 05.01.2015р. не розглядалась по суті. Предметом розгляду в справі №904/1767/15 було розірвання договору оренди №12/02-5555-ОД від 18.07.2014р. через невиконання орендарем істотних умов договору.

Також в поясненнях міститься інформація про результати службового розслідування стосовно особи, яка підписала додаткову угоду від 05.01.2015р. від імені Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області.

У додаткових письмових поясненнях, наданих до суду 14.07.2016р., посилаючись на неналежне оформлення, відповідач заперечував проти використання в якості доказів копій документів службового розслідування, наданих позивачем.

Також вказав, що в матеріалах справи №904/4848/15 містяться докази підписання спірної додаткової угоди повноважною особою.

В судовому засіданні від 07.06.2016р. проголошувалась перерва до 30.06.2016р., з 30.06.2016р. по 13.07.2016р., з 13.07.2016р. по 14.07.23016р.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, господарський суд встановив наступне.

За результатами конкурсу на право оренди державного майна між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Дніпропетровській області (далі орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі орендар) був укладений договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна №12/02-5555-ОД від 18.07.2014р. (далі договір)

Відповідно до розділу 1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові вбудовані приміщення, реєстраційний номер РМЙЙМК 1418 (далі - майно) загальною площею - 821,4кв.м, розміщене за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Макарова, 4, що перебуває на балансі Державного підприємства «Виробниче обєднання Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» (далі - третя особа, балансоутримувач), вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 13.02.2014р. і становить за незалежною оцінкою 5119181грн.

Відповідно до пункту 10.1 договору сторони узгодили, що цей договір укладено строком на 1рік, що діє з 09.12.2014р. по 08.12.2015р.

Пунктом 1.2 договору передбачено, що майно передається в оренду з метою розміщення лазні загального користування на площі 461,5кв.м, сауни на площі 165кв.м, масажного кабінету на площі 24,7кв.м, перукарні на площі 16,7кв.м, та іншого використання, повязаного і забезпеченням функціонування означених об'єктів господарської діяльності на площі 153,5кв.м.

Використання орендованого державного майна не за призначенням забороняється. Стан майна на момент укладення договору визначається за узгодженим висновком балансоутримувача і орендаря, який додається до договору.

Згідно з пунктами 2.1 - 2.2 договору орендар вступає у строкове платне користування державним майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації договору) та акта приймання-передачі майна.

В матеріалах справи наявний акт приймання-передачі від 09.12.2014р., підписаний сторонами, згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду нерухоме майно - вбудовані приміщення площею 821,4кв.м.

Передача майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на це майно. Власником орендованого майна залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди.

Відповідно до пунктів 3.1 3.3 договору орендна плата визначена за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць оренди березень 2014р. 71000грн.

Нарахування податку на додану вартість на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному законодавством.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місць на індекс інфляції за наступний місяць.

Пунктом 3.6 договору визначено пропорції розподілу орендної плати до державного бюджету та балансоутримувачу, а саме 70% в розмірі 49700грн. до державного бюджету за місцем реєстрації орендаря в податковій інспекції та 30% в розмірі 21300грн. балансоутримувачу. Вказані суми орендар має сплачувати не пізніше 15 числа місяця наступного за звітним.

Згідно розділу 11 договору в якості невідємної та складової частини договору визначено, зокрема, розрахунки орендної плати.

Додатковою угодою від 30.10.2014р. до договору оренди було викладено в новій редакції пункт 6.2 розділу 6 «Права орендаря» (щодо проведення капітального ремонту, перебудови, перепланування приміщень, заміни, реконструкції, розширення, технічного переобладнання орендованого майна, що зумовлює підвищення його вартості, зміну функціонального призначення орендованого майна за згодою орендодавця та письмового дозволу балансоутримувача); розділ 10 «Строк чинності, умови зміни та припинення договору» доповнено пунктом 10.14 (щодо переліку підстав дострокового припинення договору за вимогою орендодавця).

Додатковою угодою від 05.01.2015р. до договору оренди, засвідченою печатками сторін та підписаною виконуючим обовязки начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області і приватним підприємцем, пункт 3.6 розділу 3 «Орендна плата», пункт 6.2 розділу «Права орендаря» були викладені в новій редакції, розділ 10 «Строк чинності, умови зміни та припинення договору» доповнено пунктом 10.14., а саме:

- «пункт 3.6. Орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувача в порядку та у співвідношенні відповідно до пропозицій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж: 70% до державного бюджету за місцем реєстрації орендаря в податковій інспекції на рахунки, відкриті відділенням казначейства в розмірі 19774грн.19коп.; 30% балансоутримувачу в розмірі 8474грн.56коп. щомісяця, не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.»

- «пункт 6.2. За згодою орендодавця проводити заміну, реконструкцію, розширення технічне переозброєння орендованого майна, що зумовлює підвищення його вартості. Якщо вищевказані дії суттєво впливають на конструкцію обєкту оренди, що в свою чергу, призводить до зміни його цільового (функціонального) призначення, то надання згоди орендодавцем повинно бути здійснено за погодження з балансоутримувачем.»

- «пункт 10.14. Орендодавець має право ставити питання про дострокове припинення договору оренди у разі, якщо орендар: користуються майном не відповідно до умов договору; навмисно або з необережності погіршує стан орендованого майна; не робить ремонт орендованого майна згідно з умовами договору; навмисно перешкоджає співробітникам орендодавця та балансоутримувача здійснювати огляд та контроль орендованого майна на предмет його використання відповідно до умов договору оренди; не переглядає розмір орендної плати, у разі внесення відповідних змін до Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропозиції її розподілу». Яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995р.; не виконує зобовязання щодо страхування державного майна.»

Також вказано, що з моменту підписання цієї угоди втрачає чинність додаткова угода від 30.10.2014р. до договору оренди.

В березні 2016р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ звернулось з позовом про визнання недійсною додаткової угоди від 05.01.2015р. про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №12/02-5555-ОД від 18.07.2014р., посилаючись на порушення вимог чинного законодавства.

При цьому, позивач не оспорює факт підписання спірної угоди виконуючим обовязки начальника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області.

Статтею 215 Цивільного кодексу України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, частиною першою статті 203 цього Кодексу

Відповідно до частини першої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2015р. у справі №904/4848/15, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.12.2015р. та постановою Вищого господарського суду України 16.02.2016р., задоволено частково позовні вимоги Військового прокурора Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області та Державного підприємства «Виробниче обєднання Південний машинобудівний завод ім. О.М.Макарова» м. Дніпропетровськ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Дніпродзержинськ про розірвання договору оренди, зобовязання повернути орендоване майно, стягнення збитків в розмірі 62280грн.94коп.

Розірвано договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності №12/02-5555-ОД від 18.07.2014р., зобовязано відповідача повернути орендоване майно за договором №12/02-5555-ОД від 18.07.2014р. державне майно - нежитлові вбудовані приміщення, реєстровий номер РМЙЙМК загальною площею - 821,4м.кв. розташованих за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. О.М.Макарова, 4, за актом приймання - передачі балансоутримувачу (Державному підприємству «Виробниче обєднання Південний машинобудівний завод ім. О.М.Макарова») в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу. В задоволенні вимог про стягнення збитків відмовлено.

Таким чином, на момент звернення до суду з позовом договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності №12/02-5555-ОД від 18.07.2014р. був вже розірваний. Але не зважаючи на розірвання договору, між сторонами існує спір щодо розміру орендної плати, який мав сплачувати орендар.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2016р. у справі №904/4392/15 було відмовлено в задоволенні позовних вимог Дніпропетровської місцевої прокуратури №4 Дніпропетровської області м. Дніпропетровськ в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 м. Дніпродзержинськ, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 підприємство «Виробниче обєднання «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» м. Дніпропетровськ про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 846462грн.19коп. за період з січня 2015р. по грудень 2015р. та 153404грн.61коп. пені за період з 04.08.2015р. по 02.02.2016р.

Посилаючись на положення частини 6 статті 762 Цивільного кодексу України та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що вимоги про стягнення орендних платежів за період з 03.02.2015р. є безпідставними та не підлягають задоволенню, оскільки орендар був позбавлений можливості користуватися орендованим майном, внаслідок порушень орендодавцем взятих на себе за договором зобовязань.

З огляду на положення договору №12/02-5555-ОД від 18.07.2014р., враховуючи зміст додаткової угоди від 05.01.2015р. до договору, суд встановив, що за період з 09.12.2014р. по 02.02.2015р. орендар мав сплатити 76090грн.92коп. Загальна сума перерахованих орендарем платежів за договором становила 94395грн.37коп.

На момент вирішення спору вказане судове рішення не скасоване, набрало чинності.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №98/95-ВР від 14.03.1995р. (із змінами та доповненнями) орендар за користування обєктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем для обєктів, що перебувають у державній власності, визначаються Кабінетом Міністрів України. Орендна плата, встановлена за відповідною методикою, застосовується як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах.

Як вбачається зі змісту договору, орендна плата визначена за результатами конкурсу на право оренди державного майна за базовий місяць оренди (березень 2014р.) становила 71000грн. (без ПДВ). Саме з цього розміру орендної плати визначались пропорції платежів до державного бюджету та балансоутримувачу, встановлені в пункті 3.6 розділу 3 договору (70% в розмірі 49700грн. до державного бюджету та 30% в розмірі 21300грн. балансоутримувачу).

Статтею 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №98/95-ВР від 14.03.1995р. (із змінами та доповненнями) визначено, що розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї з сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан обєкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України.

Відповідно до пункту 3.5 договору розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики її розрахунку, істотної зміни стану обєкта оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем для обєктів, що перебувають у державній власності, не змінювалась.

Як зазначалось раніше, розрахунки орендної плати є невідємною та складовою частиною договору. При укладанні договору оренди відносно кожного вбудованого приміщення складались відповідні розрахунки, в яких викладено механізм визначення розміру орендної плати.

Докази обґрунтованості зазначених в додатковій угоді від 05.01.2015р. нових розмірів сум орендної плати (19774грн.19коп. до державного бюджету; 8474грн.56коп. балансоутримувачу, замість раніше встановлених 49700грн. до державного бюджету та 21300грн. балансоутримувачу) відсутні.

Наполягаючи на правомірності зміни розміру орендної плати, відповідач посилається на лист-звернення на адресу позивача №30 від 30.12.2014р., в якому міститься клопотання розглянути питання про часткову зміну цільового призначення державного майна, яке перебуває в користуванні орендаря.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні докази наявності на момент підписання оспорюваної угоди як погодження проведення поліпшень орендованого державного майна, так і підстав для зміни його цільового призначення. В матеріалах справи відсутні докази наявності інших підстав для зменшення розміру орендної плати. Таким чином, зміна розміру орендної плати відбулась безпідставно.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним пункту 2 додаткової угоди від 05.01.2015р. до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №12/02-5555-ОД від 18.07.2014р., яким викладено в новій редакції пункт 3.6 розділу 3 «Орендна плата».

Відносно вимог про визнання недійсними решти пунктів додаткової угоди, суд зазначає наступне.

Договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності №12/02-5555-ОД від 18.07.2014р. розірваний рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12.08.2015р. у справі №904/4848/15, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.12.2015р.

Відповідно до статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили.

Таким чином, вимога про визнання недійсним додаткової угоди в частині доповнення розділу 10 «Строк чинності, умови зміни та припинення договору» пунктом 10.14 (щодо переліку підстав дострокового припинення договору за вимогою орендодавця) за наявних обставин не тягне за собою захист прав позивача.

Як вбачається з матеріалів справи №904/4848/15, які досліджувались судом при розгляді цієї справи, та відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2015р. у справі №904/2770/15, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.02.2016р., було відмовлено в задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Дніпродзержинськ до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державного підприємства «Виробниче обєднання південний машинобудівний завод імені ОСОБА_7» м. Дніпропетровськ про зарахування вартості ремонту в сумі 155340грн.70коп. в рахунок орендної плати.

Як встановлено в рішенні суду доказів звернення позивача до орендодавця щодо надання згоди на проведення капітального ремонту орендованого майна та отримання згоди останнього, сторонами до суду не надано. Відповідний дозвіл органом, уповноваженим вирішувати зазначене питання, позивачу не надавався.

З огляду на вищевикладене, визнання недійсним викладеного в додатковій угоді від 05.01.2015р. в новій редакції (щодо проведення капітального ремонту, перебудови, перепланування приміщень, заміни, реконструкції, розширення, технічного переобладнання орендованого майна, що зумовлює підвищення його вартості, зміну функціонального призначення орендованого майна за згодою орендодавця та письмового дозволу балансоутримувача) пункту 6.2 договору також не тягне за собою захист прав позивача.

Враховуючи наведене, суд задовольняє позовні вимоги в частині визнання недійсним пункту 2 додаткової угоди від 05.01.2015р. до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №12/02-5555-ОД від 18.07.2014р., яким викладено в новій редакції пункт 3.6 розділу 3 «Орендна плата». В задоволенні решти вимог суд відмовляє.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись нормами статей Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №98/95-ВР від 14.03.1995р. (із змінами та доповненнями), нормами Цивільного кодексу України, статтями 1, 2, 4, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 21, 22, 33, 34, 36, 49, 82, 83, 84, 85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Дніпродзержинськ за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Державного підприємства «Виробниче обєднання Південний машинобудівний завод ім. О.М.Макарова» м. Дніпропетровськ про визнання недійсною додаткової угоди від 05.01.2015р. про внесення змін до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №12/02-5555-ОД від 18.07.2014р. задовольнити частково.

Визнати недійсним пункт 2 додаткової угоди від 05.01.2015р. до договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №12/02-5555-ОД від 18.07.2014р., яким викладено в новій редакції пункт 3.6 розділу 3 «Орендна плата».

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м. Дніпродзержинськ (ідентифікаційний код: НОМЕР_1; місце проживання: 51900, Дніпропетровська обл., м. Камянське, вул. Васильєва, буд. 50 А, кв. 1) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області м. Дніпропетровськ (ідентифікаційний код: 13467337; місцезнаходження: 49000, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Центральна, буд. 6) суму судового збору в розмірі 689грн.

В судовому засіданні від 14.07.2016р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст підписаний 19.07.2016р.

Суддя ОСОБА_8