Постанова № 59078058, 15.07.2016, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2016 року справа № 823/828/16

15 год. 17 хв. м. Черкаси

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Коваленка В.І.,

за участю секретаря Савости С.В.,

позивача не зявився,

представника відповідача не зявився,

представника третьої особи не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 районна державна адміністрація, про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, в якому просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 23.06.2016 року про закінчення виконавчого провадження, відкритого 06.06.2016 року за виконавчим листом №823/51/16, виданим ОСОБА_1 окружним адміністративним судом, щодо зобов'язання ОСОБА_1 районну державну адміністрацію вчинити певні дії щодо повторного розгляду заяви ОСОБА_2;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 551грн. 20 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 року у справі № 823/51/16 визнано протиправною бездіяльність ОСОБА_1 районної державної адміністрації щодо неприйняття рішення згідно зі ст.123 Земельного кодексу України за заявою ОСОБА_2 від 18.12.2015 про надання йому дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості, площею 12 га, в оренду терміном на 49 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва до моменту отримання власниками державних актів на право власності на цю земельну ділянку в адміністративних межах Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області за межами населеного пункту. Зобовязано ОСОБА_1 районну державну адміністрацію повторно розглянути вищевказану заяву ОСОБА_2 від 18.12.2015 та прийняти відповідне рішення у спосіб, строки та в межах, що передбачені вимогами чинного законодавства, з урахуванням висновків суду у мотивуючій частині постанови суду у цій справі.

Позивач вказує, що ОСОБА_1 окружним адміністративним судом на підставі постанови від 11 травня 2016 року у справі № 823/51/16 видано виконавчий лист та 6 червня 2016 року постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області відкрито виконавче провадження.

Проте, 23 червня 2016 року відповідачем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження у звязку з повним фактичним виконанням боржником судового рішення. Підставою для прийняття оскаржуваної постанови став лист боржника - ОСОБА_1 районної державної адміністрації №1601/01-22 від 16 червня 2016 року, в якому зазначено, що заява ОСОБА_2 від 18 грудня 2015 року ОСОБА_1 районною державною адміністрацією розглянута, земельна ділянка орієнтованою площею 12,0 га межує з сільським кладовищем та згідно схеми районного планування передбачена під його розширення та інші комунальні потреби сільської громади с. Білозіря Черкаського району.

Позивач зазначає, що із вказаного листа боржника не вбачається, що ним виконано судове рішення від 11 травня 2016 року у справі № 823/51/16, на підставі якого виданий виконавчий лист, оскільки відповідне рішення ОСОБА_1 районною державною адміністрацією щодо вирішення питання про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою не прийнято.

Відповідач подав заперечення проти позову, обґрунтовуючи їх тим, що 22 червня 2016 року на адресу відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від боржника - ОСОБА_1 районної державної адміністрації надійшов лист, яким повідомлено, що боржником виконано вимоги постанови про відкриття виконавчого провадження від 6 червня 2016 року, заява ОСОБА_2 від 18 грудня 2015 року про надання йому дозволу на розробку технічної документації із землеустрою розглянута. Також повідомлено, що дана земельна ділянка межує з сільським кладовищем та згідно схеми районного планування передбачена під його розширення та інші комунальні потреби.

Отже, відповідач вважає, що дана підстава відмови входить до переліку підстав передбачених у ч. 3 ст. 123 Земельного кодексу України, оскільки такою підставою є невідповідність місця розташування земельної ділянки генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації. На підставі наведеного відповідач вважає, що має місце повне фактичне виконання рішення згідно з виконавчим документом.

Позивач та представник відповідача в судове засідання не зявились, проте подали до суду клопотання про розгляд справи без їх участі.

Представник третьої особи в судове засідання не зявився, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

У звязку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши подані документи і матеріали, повно, всебічно, обєктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до такого висновку.

В судовому засіданні встановлено, що постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 року у справі 823/51/16 адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ОСОБА_1 районної державної адміністрації щодо неприйняття рішення згідно зі ст.123 Земельного кодексу України за заявою ОСОБА_2 від 18.12.2015р. про надання йому дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі на місцевості, площею 12 га, в оренду терміном на 49 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва до моменту отримання власниками державних актів на право власності на цю земельну ділянку в адміністративних межах Білозірської сільської ради Черкаського району Черкаської області за межами населеного пункту. Зобовязано ОСОБА_1 районну державну адміністрацію повторно розглянути вищевказану заяву ОСОБА_2 від 18.12.2015р. та прийняти відповідне рішення у спосіб, строки та в межах, що передбачені вимогами чинного законодавства, з урахуванням висновків суду у мотивуючій частині постанови суду у цій справі.

В мотивувальній частині вказаної постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 11 травня 2016 року зазначено, що згідно частини 3 статті 123 Земельного кодексу України строк розгляду клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування один місяць, та вказана норма передбачає лише одне з двох можливих видів рішення: надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивованої відмови в його наданні. Крім того суд зазначив, що відповідач ОСОБА_1 районна державна адміністрація мотивованого рішення про надання або відмову у наданні ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою, як це передбачено вимогами ч.3 ст.123 Земельного кодексу України, не приймала, що є неправомірною бездіяльністю ОСОБА_1 районної державної адміністрації.

Як встановлено судом, постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_3 від 6 червня 2016 року відкрито виконавче провадження №51350799 за виконавчим листом №823/51/16 від 2 червня 2016 року, виданим ОСОБА_1 окружним адміністративним судом про зобовязання ОСОБА_1 районної державної адміністрації повторно розглянути вищевказану заяву ОСОБА_2 від 18.12.2015р. та прийняти відповідне рішення у спосіб, строки та в межах, що передбачені вимогами чинного законодавства, з урахуванням висновків суду у мотивуючій частині постанови суду у цій справі.

В подальшому, 23 червня 2016 року постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області ОСОБА_3 закінчено виконавче провадження, у звязку з фактичним повним виконанням виконавчого листа на підставі листа боржника №1601/01-22 від 16 червня 2016 року.

Отже, підставою для прийняття зазначеної постанови є лист ОСОБА_1 районної державної адміністрації №1601/01-22 від 16 червня 2016 року.

Згідно відомостей, які містяться в наведеному листі, заява ОСОБА_2 від 18 грудня 2015 року розглянута, земельна ділянка орієнтованою площею 12,0 га межує з сільським кладовищем та згідно схеми районного планування передбачена під його розширення та інші комунальні потреби сільської громади с. Білозіря.

Вирішуючи питання про правомірність спірної постанови, суд враховує, що спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку є Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV.

У відповідності до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі Закон України № 606) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з частинами 1, 2 статті 2 Закону № 606 примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу» (далі - державні виконавці).

Частиною першою та абзацом першим частини другої статті 11 Закону № 606 встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом

В силу положень частини 1, пункту 4 частини 2 статті 17 Закону № 606 примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

З наведених законодавчих норм вбачається, що державний виконавець зобовязаний вчинити виконавчі дії у спосіб передбачений виконавчим документом.

Виходячи з положень пункту 8 частини 1 статті 49 Закону №606 виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Отже, наведені положення статті 49 Закону №606 наділяють державного виконавця повноваженнями закінчити виконавче провадження у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Однак, наведений виконавчий лист зобовязує боржника - ОСОБА_1 районну державну адміністрацію розглянути заяву ОСОБА_2 від 18.12.2015р. та прийняти рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою чи мотивовану відмову в наданні такого дозволу.

Інших варіантів поведінки відповідача наведений виконавчий лист не передбачає, оскільки в мотивувальній частині постанови від 11 травня 2016 року ОСОБА_1 окружний адміністративний суд чітко наголосив необхідність прийняття саме рішення.

Всупереч наведеному відповідач не надав доказів наявності в матеріалах виконавчого провадження рішення ОСОБА_1 районної державної адміністрації за наслідками розгляду заяви ОСОБА_2 від 18.12.2015р.

За вказаних обставин надходження державному виконавцю листа боржника №1601/01-22 від 16 червня 2016 року не може вважатись фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, а тому спірна постанова про закінчення виконавчого провадження №51350799 від 23.06.2016р. прийнята державним виконавцем без належних правових підстав та підлягає скасуванню.

В силу положень частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач у даній справі звільнений від сплати судового збору, а також враховуючи ту обставину, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, судовий збір підлягає стягненню до спеціального фонду Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі 551 грн. 20 коп.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 23.06.2016 року про закінчення виконавчого провадження, відкритого 06.06.2016 року за виконавчим листом №823/51/16, виданим ОСОБА_1 окружним адміністративним судом, щодо зобов'язання ОСОБА_1 районну державну адміністрацію вчинити певні дії щодо повторного розгляду заяви ОСОБА_2

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 551 (пятсот пятдесят одна) грн. 20 коп.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у строки та порядку передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Коваленко