Ухвала суду № 59078015, 13.07.2016, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 липня 2016 р. м. Чернівці Справа № 824/1934/15-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брезіної Т.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Якимець Х.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького МУЮ про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

В поданому до суду адміністративному позові позивач просила суд прийняти рішення, яким:

- визнати протиправними дії державних виконавців, постанову від 11.07.2012 року "Про відкриття виконавчого провадження", постанову від 14.08.2012 року "Про проведення утримання із доходів боржника за місцем їх отримання", постанову від 14.08.2012 року "Про стягнення з боржника виконавчого збору", постанову від 14.08.2012 року "Про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій", постанову від 10.01.2013 року "Про закінчення виконавчого провадження" та скасувати оскаржувані постанови;

- встановити відсутність повноважень у державних виконавців для застосування заходів примусового стягнення єдиного внеску у 2012 році з пенсіонера за віком з 2007 року, який отримує пенсію за віком та згідно Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" №3609-VI від 07 липня 2011 року звільнений від примусової сплати єдиного внеску за себе та відповідно до наданого законом права виключно лише на добровільну сплату єдиного внеску й в добровільному порядку встановленому законом;

- визнати виконавчий документ №Ф659-У від 02 квітня 2012 року таким, що не підлягає виконанню;

- визнати дискримінацію допущеною і вираженою у порушенні законного права пенсіонера за віком з 2007 року виключно на добровільну сплату єдиного внеску без примушування до сплати субєктом владних повноважень та без застосування у 2012 році заходів примусового стягнення, можливість якого виключена Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" №3609-VI від 07 липня 2011 року;

- зобовязати начальника Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління у місячний термін усунути порушення норм Закону України "Про виконавче провадження", статті 19 Конституції України та законних прав ОСОБА_3, які були допущені державними виконавцями при здійсненні в незаконний спосіб виконавчого провадження №33363303.

В судовому засіданні 13 липня 2016 р. розглядалось питання про звільнення позивача від сплати судового збору. Обґрунтовуючи заявлене клопотання, представник позивача зазначає, що у звязку з важким майновим станом ОСОБА_3 виникає необхідність про звільнення позивача від сплати судового збору. На підтвердження заявленого клопотання суду було надано довідку управління Пенсійного фонду України в м.Чернівцях згідно щомісячний дохід ОСОБА_3 у 2016 р. становив 1233.15 гривень.

Представник відповідача в судовому засіданні вирішення зазначеного питання поклав на розсуд суду.

Заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заявлене представником позивача клопотання про звільнення від сплати судового збору слід задовольнити, виходячи з наступного.

Суд звертає увагу, що правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Відповідно до ст. 4 Закону № 3674-VI за подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати (1378,00 грн.). За подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551,20 грн.) та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати (6890 грн.).

За подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано субєктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати (1378,00 грн.). За подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551,20 грн.).

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, за поданий адміністративний позов позивач зобовязана сплатити 4409,60 грн., в тому числі 2756 грн. за пять вимог немайнового характеру та 1653,60 грн. за три вимоги майнового характеру.

Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом № 3674-VI. Так, положеннями ст. 8 вказаного Закону передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судовому збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У відповідності до ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Право на доступ до суду випливає також із Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі Конвенція), в п. 1 ст. 6 якої закріплено право кожного на справедливий, публічний судовий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безпосереднім судом. Як зазначив Європейський суд з прав людини (надалі ЄСПЛ) у своєму рішенні, було б немислимо, щоб ст. 6 п. 1 містила детальний опис наданих сторонам процесуальних гарантій в цивільних справах і не захищала би в першу чергу того, що дає можливість практично користуватися цими гарантіями доступу до суду.

Конституційний Суд України у рішенні "У справі за конституційним зверненням асоціації "Дім авторів музики в Україні" щодо офіційного тлумачення положень пункту 7 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" у взаємозв'язку з положеннями пункту "г" частини першої статті 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права"" № 12-рп/2013 від 28.11.2013 року, вказав - гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду. Це відповідає Рекомендації Комітету ОСОБА_4 Європи державам-членам щодо заходів, що полегшують доступ до правосуддя, від 14 травня 1981 року N R (81) 7: "В тій мірі, в якій судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, їх треба, якщо це можливо, скоротити або скасувати" (підпункт 12 пункту D).

Таким чином, "право на суд" не є абсолютним. Право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави та з боку держави може бути піддане обмеженням, зокрема шляхом встановлення помірного судового збору. Вимога про помірність судового збору означає, перш за все, те, що майнове становище не має бути перепоною доступу до суду, у випадках, коли судові витрати становлять явну перешкоду доступові до правосуддя, закон має встановлювати можливості щодо скорочення або скасування судових витрат. Національним законодавством України, зазначене правове положення знайшло своє відображення в ст. 8 Закону України "Про судовий збір", ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в позовній заяві, яка подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору, у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Судом встановлено, що згідно довідки управління Пенсійного фонду України в м.Чернівцях від 26 травня 2016 р. №3/22, ОСОБА_3 знаходиться на обліку в органах Пенсійного фонду України та їй призначено пенсію за віком. Згідно вказаної довідки пенсія позивача станом на травень 2016 р. складала 1233,15 грн., у той час, як сума судового збору за поданий адміністративний позов становить 4409,60 грн., що в понад 3 рази більше за місячний дохід позивача. У звязку із зазначеним, враховуючи важкий майновий стан ОСОБА_3, суд вважає, що з метою забезпечення права особи на звернення до суду з вказаним позовом та захисту її порушеного права, необхідно задовольнити заявлене позивачем клопотання та звільнити ОСОБА_3 від сплати судового збору за подання вказаного адміністративного позову.

На підставі наведеного та керуючись статтями 88, 158-160, 165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Задовольнити клопотання представника позивача звільнити позивача від сплати судового збору за подання вказаного адміністративного позову.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної чи касаційної скарги на постанову чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.

Суддя Т.М. Брезіна

Ухвала в повному обсязі виготовлена 19 липня 2016 р.