Постанова № 59077223, 15.07.2016, Луганський окружний адміністративний суд

8.1

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 липня 2016 рокуСєвєродонецькСправа № 820/2379/15

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Ковальової Т.І.,

при секретарі: Дюкаревій М.І.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

представника першого відповідача Новоайдарського відділення Старобільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області - не прибув,

представника другого відповідача Старобільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області - не прибув,

представника третього відповідача Старобільського районного управління юстиції у Луганській області (реєстраційна служба) - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Новоайдарського відділення Старобільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, Старобільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, Старобільського районного управління юстиції у Луганській області (реєстраційна служба) про визнання незаконними дій та зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 07.12.2015 прийнято до провадження суддею Ковальовою Т.І. адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Новоайдарського відділення Старобільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання незаконними дій та зобовязання вчинити певні дії.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 22.12.2015 здійснено заміну неналежного відповідача - Старобільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів України у Луганській області на належного відповідача - Старобільську обєднану державну податкову інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби України (а.с.121,122).

22.12.2015 до канцелярії Луганського окружного адміністративного суду від позивача надійшла уточнена позовна заява від 30.03.2015, відповідно до якої позивач просить суд: визнати незаконними дії Старобільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області щодо складання вимоги № Ф-20 від 17.03.2014, у звязку із відсутністю у останньої відповідного обсягу повноважень; скасувати державну реєстрацію Старобільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області, як таку, що проведена на підставі нечинних установчих документів з порушенням вимог Старобільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області (а.с.80-85).

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 22.04.2014 вона отримала вимогу Новоайдарського відділення Старобільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області від 17.03.2014 № Ф-20 про перерахування на користь останнього грошові кошти у розмірі 13723,42 грн.

Позивач вважає дії Старобільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області по винесенню вимоги від 17.03.2014 № Ф-20 незаконними з огляду на те, що, на думку позивача, Старобільська обєднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Луганській області не має відповідних повноважень щодо прийняття будь - яких вимог в порядку Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», а також те, що державна реєстрація вказаної юридичної особи проведена з істотним порушенням вимог Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» за відсутністю чинних установчих документів, що є підставою для скасування реєстрації Старобільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, надав пояснення аналогічні викладеному у позові, просив суд задовольнити уточнені позовні вимоги.

Представники відповідачів, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, не прибули у судове засідання.

22 грудня 2015 року представником Старобільської ОДПІ надано через канцелярію суду письмові заперечення, відповідно до яких зазначено, що станом на 28.02.2014 позивач, як фізична особа підприємець мала заборгованість зі сплати єдиного внеску у сумі 13723,48 грн., що підтверджувалось даними картки особового рахунку платника.

Відповідачем, ні підставі даних картки особового рахунку платника, правомірно сформовано вимогу про сплату боргу № Ф-20 від 17.03.2014.

На думку Старобільської ОДПІ, доводи позивача щодо питання її правосубєктності грунтуються на хибному тлумаченні чинного законодавства.

Відповідно до Постанови Кабінету міністрів України від 20.03.2013 року № 229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів» Старобільська ОДПІ ГУ Міндоходів до складу якої входить Новоайдарське відділення, утворена як юридична особа публічного права (а.с.99-100).

На підставі вищенаведеного, представник Старобільської ОДПІ просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

16 січня 2016 року представником третього відповідача надано через канцелярію суду письмові заперечення, відповідно до яких зазначено, що відповідно до пункту 1 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 28 грудня 1992 р. № 731 державній реєстрації підлягають нормативно-правові акти, що зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Положення про Старобільську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Луганській містить норми, які спрямовані на організацію роботи працівників Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області - тобто ні яким чином не зачіпає інтереси громадян і тим більш не містить норм міжвідомчого характеру.

Відповідно до абзацу д) пункту 5 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 28 грудня 1992 р. № 731 на державну реєстрацію не подаються акти, спрямовані на організацію виконання рішень вищестоящих органів і власних рішень міністерств, інших органів виконавчої влади, що не мають нових правових норм.

Положення про Старобільську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Луганській розроблено на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 року № 563 «Про затвердження Типового положення про територіальні органи міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади», тому воно не підлягає державній реєстрації.

Державна реєстрація юридичної особи Старобільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Луганській була проведена в порядку, встановленому статтями 24-27 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» в редакції Закону від 03.02.2013, що діяла на момент проведення реєстраційної дії.

Для проведення державної реєстрації юридичної особи Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області керівником було подано такі документи:

заповнена реєстраційна картка на проведення державної реєстрації юридичної особи;

примірник постанови Кабінету Міністрів України № 229 від 20.03.2013 року «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів» про створення юридичної особи,

два примірники Положення «Про Старобільську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Луганській області, Наказ Міністерства доходів і зборів № 54 від 17.04.2013 року «Про затвердження положень про територіальні органи Міндоходів у Луганській області»;

квитанція № 7 відділення «Ощадбанк» від 07.06.2013 року, яка засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи;

копія наказу № 65-0 від 07.06.2013 року «Про призначення», який засвідчує повноваження уповноваженої особи.

Враховуючи вищевикладене, Старобільське районне управління юстиції вважає, що державну реєстрацію юридичної особи Старобільська обєднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Луганській області (код ЄДРПОУ 38609723) проведено у відповідності до діючого законодавства.

На підставі вищенаведеного представник третього відповідача просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2, зареєстрована як фізична особа підприємець (РНОКПП НОМЕР_1) 31.10.2005 Новоайдарською районною державною адміністрацією Луганської області за № 23710000000000251. 02.11.2005 позивача взято на податковий облік Старобільською ОДПІ (Новоайдарське відділення) за № 95. Позивач перебуває на спрощеній системі оподаткування, як платник єдиного податку (а.с. 103).

Позивач має заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 13723,48 грн., що підтверджується даними картки особового рахунку (а.с.101,102,104,105).

Старобільською ОДПІ (Новоайдарське відділення) на підставі даних картки особового рахунку платника сформовано вимогу про сплату боргу № Ф-20 від 17.03.2014 на суму заборгованості 13723,48 грн., яку було отримано позивачем 22.04.2014 (а.с.106).

Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VІ (далі - Закон № 2464-VІ) визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - це консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.13 ЗУ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування " №2464 від 08.07.2010 ( далі - ЗУ 2464 ( в редакції ЗУ № 406 від 04.07.2013) органи доходів і зборів мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.

Згідно з п.п. 41.1, 41.2 ст.41 ПКУ (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи.

Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється.

Частиною 2 ст.6 Закону № 2464 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) зазначено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Статтею 9 Закону № 2464-VІ (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку, за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

При цьому, платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачою зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі).

Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Частиною 11 статті 9 Закону № 2464-VІ визначено, що у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Частиною 4 статті 25 Закону № 2464-VІ (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що орган доходів і зборів у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Відповідно до п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.

На підставі абз. 3 п.8 ст.9 Закону № 2464 фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

У відповідності до ч.12 ст. 9 Закону № 2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Згідно даних картки особового рахунку ОСОБА_2 станом на 31.01.2014 мав заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 13723,48 грн. (недоїмка) (а.с.104,105).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні знайшов своє підтвердження факт наявності у ОСОБА_2 заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 13723,48 грн.

Доводів про відсутність заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування позивачем не наведено.

Щодо доводів позивача стосовно того, що Старобільська обєднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Луганській області не має відповідних повноважень на видання вимоги № Ф-20 від 17.03.2014, суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підтверджується, що Старобільську обєднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Луганській області зареєстровано в якості юридичної особи (код ЄДРПОУ 38609723) 07.06.2013 (а.с.107).

Відповідно до Положення про Міністерство доходів і зборів України затвердженого Указом Президента України від 18.03.2013 № 141/2013, Міністерство доходів і зборів України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2013 № 229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів» утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства доходів і зборів згідно з додатком, зокрема Головне управління Міндоходів у Луганській області та Старобільську обєднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Луганській області, до складу якої входить Новоайдарське відділення (а.с.108,109).

Згідно з Положенням про Старобільську обєднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Луганській області, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 17 квітня 2013 року № 54, перша є територіальним органом Міндоходів, який підпорядковується Міністерству доходів і зборів України та Головному управлінню Міндоходів у Луганській області та забезпечує реалізацію повноважень Міндоходів на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць (а.с.111-116).

З аналізу вищевикладеного вбачається, що Старобільська обєднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Луганській області має правовий статус юридичної особи, наданий вказаному органу відповідно до законодавства України.

Другий відповідач, на виконання положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" має вчиняти дії передбачені цим законом. Відтак, матеріалами справи підтверджено та судом перевірено, що другий відповідач, складаючи вимогу про сплату боргу, діяв на підставі, у спосіб та в межах повноважень передбачених Конституцією України та законами України.

Розглядаючи вимоги позивача до Старобільського районного управління юстиції (реєстраційна служба) про скасування державної реєстрації другого відповідача, суд виходить з наступного.

Положеннями ст. 17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

За приписами ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

В силу норм статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Виходячи з системного аналізу вищенаведених норм Кодексу адміністративного судочинства України, фізична особа має право, в тому числі в судовому порядку, вимагати скасування чи прийняття рішень, вчинення чи утримання від вчинення дій, усунення бездіяльності виключно при здійсненні суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій саме щодо цієї фізичної особи.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців регулює Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15 травня 2003 року № 755-IV (надалі - Закон 755).

В силу норм Закону 755 посадовою особою, яка від імені держави здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців є державний реєстратор.

Відповідно до ст. 4 Закону 755 державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Частиною 2 статті 38 Закону № 755 встановлено, що визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом, зокрема, є підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи.

Обставини, які згідно з вказаною нормою є підставою для припинення юридичної особи, підлягають встановленню в судовому процесі як підстава для прийняття відповідного судового рішення та не є предметом самостійних позовних вимог.

При цьому чинним законодавством України не передбачено права фізичної особи, що не є засновником юридичної особи, вимагати припинення такої юридичної особи чи скасування її державної реєстрації.

Владні управлінські функції відповідача щодо внесення записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у спорі, що розглядається, безпосередньо не стосуються позивача у справі, як фізичної особи, не створюють саме для нього юридичних наслідків, оскільки направлені на вчинення реєстраційних дій щодо юридичної особи (в даному випадку другого відповідача Старобільської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Луганській області). Саме для цієї юридичної особи дії державного реєстратора, як суб'єкта владних повноважень і мають наслідком виникнення певних прав та обов'язків.

У спорі, що розглядається, мають місце правовідносини, що склались виключно між позивачем та другим відповідачем Старобільською ОДПІ. Саме у відносинах з другим відповідачем, у позивача, як особи, що зареєстрована платником страхових внесків, стягувачем яких, в цьому випадку є Старобільська ОДПІ Головного управління ДФС у Луганській області, і можуть виникати певні права та обов'язки.

В даному випадку безпосередньо між позивачем та третім відповідачем реєстраційною службою, відсутні будь-які правовідносини, оскільки дії третього відповідача направлені до іншої особи.

Таким чином, реєстраційна служба ніяким чином не порушила будь які права чи обовязки позивача.

У суду не виникає сумнівів щодо належності реєстрації Старобільської ОДПІ Головного управління Міндоходів у Луганській області та наявності відповідного обсягу повноважень щодо складання вимоги № Ф-20 від 17.03.2014 про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 13723,48 грн.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відмову в задоволені позову в повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку відмови у задоволенні позову судові витрати не повертаються.

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Новоайдарського відділення Старобільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, Старобільської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області, Старобільського районного управління юстиції у Луганській області (реєстраційна служба) про визнання незаконними дій та зобовязання вчинити певні дії, -відмовити за необґрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 20 липня 2016 року.

Суддя ОСОБА_3