Ухвала суду № 59074526, 13.07.2016, Деснянський районний суд міста Києва

2/754/3271/16

Справа № 754/4984/16-ц

У Х В А Л А

Іменем України

13 липня 2016 року м. Київ

Деснянський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді Петріщевої І.В., при секретарі судового засідання Нескородяній О.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву про забезпечення доказів Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 у цивільній справі за позовною заявою суб'єкта підприємницької діяльності Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, Київська міська рада, Приватний нотаріус Насобіна Ганна Олександрівна, про визнання недійсними договорів дарування земельних ділянок,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з зазначеною позовною заявою, в якій просить: 1. Визнати недійсним договір дарування земельної ділянки укладений між ОСОБА_6, яка діяла від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 20.04.2015р №466 за адресою: АДРЕСА_1, пл. 0,1000 з цільовим призначенням - будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (кадастровий номер НОМЕР_1) у зв'язку з його фіктивністю та невикористанням земельної ділянки за цільовим призначенням; 2. Визнати недійсним договір дарування земельної ділянки укладений між ОСОБА_6, яка діяла від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 20.04.2015р. № 467 за адресою: АДРЕСА_2, пл. 0,1000 га. з цільовим призначенням -будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (кадастровий номер НОМЕР_2) у зв'язку з його фіктивністю та невикористанням земельної ділянки за цільовим призначенням; 3. Визнати недійсним договір дарування земельної ділянки укладений між ОСОБА_6, яка діяла від імені ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 15.04.2015р. № 443 за адресою: АДРЕСА_3, пл. 0,1000 га. з цільовим призначення будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (кадастровий номер НОМЕР_3) у зв'язку з його фіктивністю та невикористанням земельної ділянки за цільовим призначенням.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з зазначеною заявою про забезпечення доказів, в якій просить:

1. Витребувати з ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві інформацію (довідку, лист) про сплату ОСОБА_3 та ОСОБА_2 земельного податку (розмір ставки податку, за який вид цільового призначення земельних ділянок сплачувався податок) в період за 2014 по 07.04.2016 рр. за земельні ділянки, що розташовані за адресою: - АДРЕСА_1, пл. 0,1000 га. (кадастровий номер НОМЕР_1); - АДРЕСА_2, пл. 0,1000 га. (кадастровий номер НОМЕР_2); - АДРЕСА_3, пл. 0,1000 га. (кадастровий номер НОМЕР_3).

2. Витребувати у Київської міської ради копії рішень КМР про передачу у власність земельних ділянок з визначенням обов'язків власника за вищезазначеними адресами.

3. Витребувати у Київської міської ради відомості про проведення самоврядного контролю по дотриманню вимог земельного законодавства ОСОБА_3 та ОСОБА_2 щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням за вищезазначеними адресами.

4. Провести огляд (обстеження) зі складанням акту дотримання вимог земельного законодавства наступних речових доказів за їх місцезнаходженням: - Земельної ділянки площею пл. 0,1000 га., власником якої є ОСОБА_2 згідно договору дарування від 20.04.2015р №466, що розташована за адресою АДРЕСА_1 (кадастровий номер НОМЕР_1) для встановлення відповідності її місцю розташування детальному плану забудови даної території та Генеральному плану забудови с. Биківня, розміру, цільовому призначенню та конфігурації, які зазначені в договорі дарування земельної ділянки 20.04.2015р. № 466; - Земельної ділянки площею пл. 0,1000 га., власником якої є ОСОБА_2 згідно договору дарування від 20.04.2015р. № 467, що розташована за адресою АДРЕСА_2, (кадастровий номер НОМЕР_2) для встановлення відповідності її місцю розташування детальному плану забудови даної території та Генеральному плану забудови с. Биківня, розміру, цільовому призначенню та конфігурації, які зазначені в договорі дарування земельної ділянки від 20.04.2015р. №467; - Земельної ділянки площею пл. 0,1000 га., власником якої є ОСОБА_2 згідно договору дарування від 15.04.2015р. №443, що розташована за адресою АДРЕСА_3, (кадастровий номер НОМЕР_3) для встановлення відповідності її місцю розташування детальному плану забудови даної території та Генеральному плану забудови с. Биківня, розміру, цільовому призначенню та конфігурації, які зазначені в договорі дарування земельної ділянки від 15.04.2015р. №443; - Проведення огляду зазначених доказів доручити Київській міській раді в особі компетентних осіб та здійснювати із застосуванням фотографування та відеозапису, технічне забезпечення якого покласти також на Київську міську раду. До проведення огляду доказів за їх місцезнаходженням залучити сторін, їх представників.

5. Витребувати у приватного нотаріуса Насобіної Г.О. належним чином завірені всі матеріали на підставі яких було укладено договори дарування земельних ділянок від 20.04.2015р. №466; від 20.04.2015р. №467; 15.04.2015 №443.

Деснянський районний суд міста Києва, встановивши, що вищезазначену заяву про забезпеченнядоказів подано без додержання вимог, викладених у статті 134 ЦПК України, ухвалою від 11.04.2016 року залишив заяву без руху з зазначенням підстав для цього, про що повідомив заявника та надав строк для усунення недоліків.

15.04.2016р. позивач отримав копію ухвали, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, у встановлений судом строк звернувшись до суду з заявою про усунення недоліків, але недоліки, зазначені в ухвалі суду, у повному обсязі не усунув, а саме, не зазначивши у заяві про забезпечення доказів обставини, які свідчать про те, що подання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, які повинні бути зазначені відповідно до вимог ч. 1 ст. 134 ЦПК України.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 22 квітня 2016 року зазначену заяву про забезпечення доказів Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 було повернуто позивачеві.

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 08 червня 2016 року ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 22 квітня 2016 року було скасовано, питання передано на новий розгляд до суду першої інстанції, колегією суддів зазначено, що на вирішення суду першої інстанції залишається лише питання чи стосуються справи й предмета доказування докази, які просить витребувати позивач і відповідно вирішити питання по суті.

У судовому засіданні заявник підтримав заяву про забезпечення доказів, надавши додаткові пояснення, зазначивши свої аргументи на підтвердження своїх вимог.

У судовому засіданні представник ОСОБА_2 проти заяви про забезпечення доказів заперечувала, просила відмовити у її задоволенні, надавши письмові заперечення.

У судовому засіданні представник ОСОБА_3 проти заяви про забезпечення доказів заперечував, просив відмовити у її задоволенні, надавши письмові заперечення, зазначивши, що вважає заяву про забезпечення доказів необґрунтованою, такою, що подана без додержання вимог статті 134 ЦПК України, а саме позивачем не зазначено обставини, які свідчать про те, що подання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, додатково зазначивши, що ОСОБА_1 звертався до Департаменту земельних ресурсів з запитом з приводу надання інформації щодо власника земельних ділянок, які є зокрема предметом спору, і отримав відповідну відповідь, а тому також не був позбавлений права використати свої процесуальні права, звернувшись з приводу отримання цих доказів, а не одразу до суду з заявою про їх забезпечення, що підтвердив копіями з матеріалів цивільної справи.

У судовому засіданні представник ОСОБА_4 не заперечувала проти задоволення заяви про забезпечення доказів, зазначивши, що вважає доцільним їх забезпечення у спосіб, заявлений позивачем.

У судове засідання треті особи, повідомлені про час та дату розгляду справи не з'явились, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 133 ЦПК України способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України у заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені: докази, які необхідно забезпечити; обставини, що можуть бути підтверджені цими доказами; обставини, які свідчать про те, що подання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим, а також справа, для якої потрібні ці докази або з якою метою потрібно їх забезпечити.

Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України №9 від 12.06.2009р. "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду", у заяві про забезпечення доказів повинні бути зазначені всі відомості, визначені частиною першою статті 134 ЦПК, а в разі невідповідності заяви цим вимогам застосовуються наслідки, встановлені частинами першою і другою статті 121 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази. Клопотання про витребування доказів має бути подано до або під час попереднього судового засідання, а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться, - до початку розгляду справи по суті із долученням відомостей про неможливість отримання таких доказів особисто стороною або іншою особою, яка бере участь у справі.

Судом встановлено, що заявник відомостей про неможливість отримання таких доказів особисто суду не надав.

Заявник не навів конкретні засоби доказування, які слід забезпечити в частині: витребування копій рішень Київської міської ради та відомостей про проведення самоврядного контролю по дотриманню вимог земельного законодавства, а саме не зазначивши період, за який він просить витребувати ці докази; витребування у приватного нотаріуса належним чином завірених всіх матеріалів на підставі яких було укладено договори дарування земельних ділянок, а саме не зазначивши цих матеріалів.

Також суд вважає, що обставини, на які посилається заявник, що можуть бути підтверджені доказами, які заявник вважає необхідно забезпечити, виходять за межі предмета доказування у справі, зокрема в частині витребування інформації про сплату ОСОБА_3 земельного податку та проведення огляду зі складанням акту дотримання вимог земельного законодавства.

У судовому засіданні судом також встановлено, що позивач самостійно докази, які є предметом заяви про забезпечення доказів, не збирав, всі можливі правомірні способи одержання необхідних доказів не використовув, взагалі не звертався до будь-кого з приводу отримання доказів, зокрема до землевласників у тому числі, представники яких це також підтвердили, що у свою чергу не заперечував у судовому засіданні і позивач, пояснивши, що не вважає це доцільним з огляду на існуючу практику, проте дійсно має намір самостійно звернутись з приводу витребування цих доказів у порядку ст. 137 ЦПК України.

Окрім того, суд вважає, що заявник не довів наявність обставин, які не залежать від його волевиявлення чи перебувають поза межами його контролю чи правомірного впливу, і які свідчать про те, що подання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим.

Окрім цього, суд також приймає до уваги, що у другому виданні науково-практичного коментарю до Цивільного процесуального кодексу України, Х.: Фактор, 2010, зазначено, що суд відмовляє у забезпеченні доказів, якщо доводи заявника не дають підстав для висновку, що подання доказів у майбутньому стане неможливим (утрудненим) або є складнощі в їх одержанні особисто заявником.

Згідно ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно ч. 3 ст. 27 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати свої процесуальні обов'язки.

При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов'язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

Таким чином, суд вважає, що доводи заявника не дають підстав для висновку, що подання доказів у майбутньому стане неможливим (утрудненим) або є складнощі в їх одержанні особисто заявником, заява про забезпечення доказів необґрунтована, а тому задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 133, 134, 137,210,293 Цивільного процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви про забезпечення доказів Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 у цивільній справі за позовною заявою суб'єкта підприємницької діяльності Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, Київська міська рада, Приватний нотаріус Насобіна Ганна Олександрівна, про визнання недійсними договорів дарування земельних ділянок, відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя Петріщева І.В.