Постанова № 59064895, 19.07.2016, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

19.07.2016

Справа № 642/1905/16-а

Провадження № 2а/642/58/16

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И.

13 липня 2016 року Ленінський районний суд міста Харкова:

у складі головуючого судді Проценко Л.Г.,

за участю секретаря Канаєвої К.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкова справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в особі його представника ОСОБА_2 до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Харківського обласного військового комісаріату про визнання протиправними дій (бездіяльності) та такими що порушують права позивача як людини, та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Ленінського районного суду м. Харкова із адміністративним позовом до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі ГУ ПФУ), Харківського обласного військового комісаріату (далі ХОВК) про визнання протиправними дій (бездіяльності) та такими що порушують права позивача як людини, та зобов'язання вчинити певні дії. В подальшому позовні вимоги неодноразово уточнювались.

При цьому посилався на те, що він був звільнений у запас та отримує пенсію за вислугою років. Однак ГУ ПФУ не врахувало фактично отримані позивачем у складі грошового забезпечення грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію та одноразову грошову допомогу при звільненні з яких відраховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (ст.9 Закону № 2011-XII, ОСОБА_3 КМУ від 07.11.2007 р. № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу»). Зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, яківідносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців. ХОВК зобов'язаний був подати до ГУ ПФУ довідку про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з 01.09.2008 р. та довідку про додаткові види грошового забезпечення, які позивач отримував, протягом останніх 24 місяців перед звільненням з військової служби з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексаці та одноразової грошової допомоги при звільнені, що не було зроблено. Згідно ч.3 ст.63 Закону № 2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Міноборони листом від 29.08.2008 року повідомило Пенсійний фонд України про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку у звязку з набуттям чинності Наказу № 377, але орган Пенсійного фонду отримавши довідку від військомату таких дій не здійснив. Право на зазначений перерахунок позивач набув 01.09.2008 р. ОСОБА_3 Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013 р. постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 28.03.2013р. скасовано в частині задоволення позову ОСОБА_1 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату перерахованого розміру пенсії ОСОБА_1 з урахуванням компенсації втрати частини доходу в зв'язку з порушенням строків виплати та прийнято в цій частині нову постанову, якою в задоволенні даної частини позовних вимог відмовлено. В іншій частині постанову залишено без змін. Тому у управління пенсійного фонду не було підстав для зменшення розміру посадового окладу при розрахунку пенсії позивачу. На виконання зазначеного судового рішення ГУ ПФУ нарахувало своєчасно не виплачену частину основного розміру пенсії ОСОБА_1 за період з 01.07.2012 р. по 11.06.2013 р., але виплата не проведена.

Після неодноразових уточнень позивач просив - визнати дії (бездіяльність) головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2008 р. по 30.06.2012 р. та з 12.06.2013 р. з грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу в розмірі відповідно наказу Міноборони від 28.07.2008 року № 377 протиправними та такими що порушують права ОСОБА_1 як людини які передбачені ст. 1 Протоколу № 1 к Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; визнати дії (бездіяльність) головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не виплати нарахованої частини основного розміру пенсії ОСОБА_1 за період з 01.07.2012 р. по 11.06.2013 р. протиправними та такими що порушують права ОСОБА_1 як людини які передбачені ст. 1 Протоколу № 1 к Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; визнати дії (бездіяльність) головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 пенсії з грошового забезпечення без урахування грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомогу для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні протиправними; визнати протиправними дії (бездіяльність) Харківського обласного військового комісаріату щодо не надання ОСОБА_1 довідки про додаткові види грошового забезпечення з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні; зобов'язати Харківський обласний військовий комісаріат скласти довідку про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1, яка містить грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та одноразову грошову допомогу при звільненні та подати зазначену довідку до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області; зобов'язати головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію розмір якої обчислений з грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу відповідно до наказу Міноборони від 27.08.2008 року № 377 з 01.09.2008 р. по 30.06.2012 р. та з 12.06.2013р. та після отримання від Харківського обласного військового комісаріату довідки про додаткові види грошового забезпечення перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію розмір якої обчислений з грошового забезпечення з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні з 11.05.2016р.; зобов'язати головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 нараховану, але своєчасно не виплачену частину основного розміру пенсії в розмірі 2225,37 грн.; зобовязати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати протягом місяця, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 267 КАС України.

Позивач до суду не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином про дату та час слухання справи.

Представник позивача уточнений позов підтримав та зазначив, що дії ГУ ПФУ щодо нарахування пенсії позивачу вже визнані протиправними та не повинні доказуватись. З 01.01.2016р. набув чинності Закон №2262-ХІІ відповідно до ст.51 якого право позивача не обмежено будь яким строком. Вимоги позивача до 2012р. були залишені без розгляду, але позивач набув таке право з 01.01.2016р. Пенсію позивачу було неправомірно зменшено.

ГУ ПФУ надало до суду письмові заперечення в яких зазначило, що постановою Дзержинського районного суду від 28.03.2012р. та Ухвалою апеляційного адміністративного суду позов ОСОБА_1 задоволено частково. На підставі рішень та довідкі військомату позивачу було зроблено перерахунок пенсії по 11.06.2013р. Вимоги позивача є аналогічними вимогам які розглядалися судом та підлягають закриттю відповідно до ст.157 КАС України. Починаючи з 01.11.2011р. фінансування з Державного бюджету на виконання судових рішень не надходило., а згідно Бюджетного кодексу України будь які виплати з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення. Пенсія позивачу нараховувалась та виплачувалась своєчасно, тому виплата компенсації не передбачена. Спеціальним законом, який регулює правовідносини з питань призначення, перерахунку та виплати пенсій, єЗакон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ від 09.04.1992 року ст.43 якого передбачає обчислення пенсії з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим званням, процентну надбавку за вислугу років,щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премії в розмірах встановлених законодавством, з яких було сплачено єдиний внесок на обовязкове державне соціальне страхування, а до 01.01.2011р.- страхові внески у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Перелік щомісячних додаткових видів грошового забезпечення є вичерпним, а одноразові додаткові види грошового забезпечення не зазначені. ГУ ПФУ не має повноважень щодо внесення змін до документів. Грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально побутових питань та одноразова грошова допомога при звільненні мають тимчасовий характер і не включаються до складу грошового забезпечення. Рішенням Конституційного Суду України від 13.05.2015р. встановлено, що додаткові види грошового забезпечення які враховуються при перерахунку пенсії визначаються виключно законами України, а перелік нових додаткових видів грошового забезпечення, який включає надбавки, доплати, підвищення є вичерпним. ГУ ПФУ не порушувало прав позивача і керувалося показниками наданими військовим комісаріатом, і позивачем не доведено що управлінню надавались інші показники, які не були враховані при призначенні пенсії. Позивачем порушені строки звернення до суду передбачені ст.99 КАС України. Просили залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 за період з 01.09.2008р. по 30.06.2012р. та з 12.06.2013р. по 04.10.2015р., закрити провадження по справі ОСОБА_1 з 01.07.2012р. по 11.06.2013р.,в іншій частині відмовити в повному обсязі.

Представник ГУ ПФУ ОСОБА_4 проти задоволення адміністративного позову заперечувала, пояснила, що постановою Дзержинського районного суду від 28.03.2012р. та Ухвалою апеляційного адміністративного суду позов ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення набрали законної сили і вимоги щодо яких відмовлено чи залишено без розгляду не повинні розглядатися знову і підлягають закриттю відповідно до ст.157 КАС України. В постанові суду було зазначено термін «по день перерахунку», тому ГУ ПФУ вимоги суду виконано в повному обсязі. Доплати мають разовий характер та не повинні враховуватись. Відповідно до ст.43 Закону №2262-ХІІ пенсія обчислюється з розміру грошового забезпечення на що було сплачено страхові внески, однак одноразові види забезпечення не зазначені.

Представник ГУ ПФУ ОСОБА_5 проти задоволення адміністративного позову заперечувала, зазначила, що управлінням подані відповідні заперечення, які підтримала. Просила залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 за період з 01.09.2008р. по 30.06.2012р. та з 12.06.2013р. по 04.10.2015р., закрити провадження по справі ОСОБА_1 з 01.07.2012р. по 11.06.2013р.,в іншій частині відмовити в повному обсязі. Позивачем порушені строки звернення до суду, крім того рішенням Конституційного Суду України від 13.05.2015р. встановлено, що додаткові види грошового забезпечення які враховуються при перерахунку пенсії визначаються виключно законами України, а перелік нових додаткових видів грошового забезпечення, який включає надбавки, доплати підвищення є вичерпним.

Харківський обласний військового комісаріат, як суб'єкт владних повноважень, надав до суду письмові заперечення в яких зазначив, що облвійськкомат є уповноваженим структурним підрозділом Міноборони та відповідає за проведення перерахунку грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія на умовах і розмірах встановленихст.43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ч. 2 п. 7постанови КМУ від 17.07.1992 р. № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей»враховуються: щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Сума виплат індексації грошового забезпечення військовослужбовців не включаються до складу грошового забезпечення, та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування на зазначені виплати не нараховуються. Матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, грошова допомога на оздоровлення, одноразова грошова допомога при звільненні не є щомісячними додатковими видами грошового забезпечення. Одноразова грошова допомога при звільненні також не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення і виплачується особі звільненій з військової служби, а не під час її проходження. Довідки про додаткові види грошового забезпечення складаються фінансовими частинами військових частин де проходив службу військовослужбовець, а не військовим комісаріатом. Довідка позивачу була складена в 1990р., але позивач звернувся до суду з позовом лише у травні 2016р. з порушенням строків передбачених 99 КАС України. Крім того, рішенням Конституційного Суду України від 13.05.2015р. встановлено, що додаткові види грошового забезпечення які враховуються при перерахунку пенсії визначаються виключно законами України, а перелік нових додаткових видів грошового забезпечення, який включає надбавки, доплати підвищення є вичерпним.

Представник Харківського обласного військового комісаріату ОСОБА_6 проти задоволення адміністративного позову заперечував, зазначив, що на виконання постанови суду військоматом було повністю виконано вимоги та видано відповідну довідку ГУ ПФУ про розмір грошового забезпечення позивача. Питання перерахунку пенсії не є компетенцією військового комісаріату. На час звільнення позивача з військової служби 28.02.1990р., пенсія призначалась на підставі ОСОБА_3 Міністрів СРСР від 17.02.1981р. і нараховувалась з посадового окладу, окладу за військове звання з врахуванням продуктового пайку тому не має відношення до законодавства України. Позивачу було складено відповідну довідку у 2008р., а довідки про розмір грошового забезпечення складаються на підставі первинних документів військової частини, а не військомату.

Представник Харківського обласного військового комісаріату ОСОБА_7 проти задоволення адміністративного позову заперечувала, зазначила, що довідка про розмір грошового забезпечення складається військовою частиною де особа проходила службу, оскільки військовий комісаріат не має інформації про її складові. Позивачу за такою довідкою необхідно звернутися до військової частини і позивачем не доведено, що він отримував такі допомоги, які зазначив в позові.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача та представників відповідачів, дослідивши матеріали справи і надані докази, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

01 березня 1990 р. позивачу призначена пенсія за вислугу років, він перебуває на пенсійному обліку у головному управлінні пенсійного фонду України в Харківській області, яким здійснено перерахунок розміру пенсії з 01.01.2008 р. що не заперечується сторонами.

З підстав не перерахунку розміру пенсії у зв'язку із набуттям чинності наказу Міноборони від 28.07.2008 р. № 377 позивач звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом.

ОСОБА_3 Дзержинського районного суду м.Харкова від 28.03.2013р. адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано бездіяльність головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо невиконання заходів, спрямованих на вирішення заяви ОСОБА_1 на перерахунок пенсії протиправною. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області надати списки до Харківського обласного військового комісаріату, які містять ім'я ОСОБА_1 для складання останнім довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку пенсії з 01.07.2012 р. Зобов'язано Харківський обласний військовий комісаріат після отримання списку скласти довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку розміру його пенсії з урахуванням підвищення посадового окладу у розмірі відповідногонаказу Міністерства оборони України від 28.07.2008р. №377Про затвердження схем і розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України. Зобов'язано Харківській обласний військовий комісаріат надати довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку розміру його пенсії до Головного управління Пенсійного Фонду України в Харківській області. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області після отримання довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку розміру його пенсії провести з 01.07.2012 р. перерахунок пенсії ОСОБА_1 і здійснити виплату сум недоплаченої пенсії з 01.07.2012 р. по день проведення перерахунку. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату перерахованого розміру пенсії ОСОБА_1 з урахуванням компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати.

Відповідно до мотивуючий частині постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від28.03.2013р. позовні вимоги про зобовязання зробити перерахунок пенсії за період з 01.08.2008 р. судом залишені без розгляду на підставі 100 КАС України.

ОСОБА_3 Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013 р. постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 28.03.2013р. скасовано в частині задоволення позову ОСОБА_1 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити виплату перерахованого розміру пенсії ОСОБА_1 з урахуванням компенсації втрати частини доходу в зв'язку з порушенням строків виплати та прийнято в цій частині нову постанову якою в задоволенні даної частини позовних вимог відмовлено. В іншій частині постанова Дзержинського районного суду м. Харкова від 28.03.2013 р. залишено без змін.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 12.06.2014 р. постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013 р. залишив без змін.

На виконання зазначеного судового рішення, на підставі довідки Харківського обласного військового комісаріату від 27.09.2013 р. про грошове забезпечення ОСОБА_8 для перерахунку пенсії з 01.09.2008 р. ГУ ПФУ здійснило позивачу перерахунок розміру пенсії з 01.07.2012р. по 11.06.2013 р. та нарахувало доплату пенсії позивачу за вказаний період в сумі 2225,37 грн. але не виплатило зазначені грошові кошти.

З 12.06.2013 р. ГУ ПФУ нараховує та виплачує позивачу пенсію без урахування попереднього перерахунку з грошового забезпечення без урахування посадового окладу визначеного наказом Міноборони від 28.07.2008 р. № 377 та грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні.

За ч.3ст.43 Закону №2262-ХІІпенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно абз. 2 п. 7постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей»пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів: щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Позивач 11.05.2016р. звертався з заявами до ХОВК про надання довідки про додаткові види грошового забезпечення та до ГУ ПФУ про здійснення контролю за призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій та усунення порушень, в задоволенні яких було відмовлено листами від 23.05.3016р. та 25.05.3016р. відповідно.

Судом встановлено, що при обчисленні розміру пенсії позивача під час перерахунку, ГУПФУ не враховано грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, індексацію та одноразову грошову допомогу при звільнені.

Частинами 1, 2ст. 9 Закону № 2011-XII встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Положеннями ст. 22 ОСОБА_9 України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Відповідно до преамбули Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб" (далі Закон № 2262-XII) цей Закон спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

Тобто незалежно від дати призначення пенсії розмір пенсії осіб які мають право на пенсію відповідно до Закону № 2262-12 при інших рівних умовах (посада, військове звання, вислуга років тощо) повинен бути обчислений за єдиними нормами та умовами.

Відповідно до преамбули Закону № 2262-XII держава гарантує перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» від 04.04.2006 р., який набрав чинності 29.04.2006 р., в Закон № 2262-XII були внесені зміни і згідно пункту 5 Прикінцевих положень зазначеного Закону з метою створення фінансових можливостей в державі для вирівнювання розмірів пенсій, призначених звільненим зі служби в різні періоди військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб" (2262-12), незалежно від часу звільнення їх у запас або у відставку і ліквідації існуючої диспропорції в розмірах таких пенсій, ввести мораторій на розширення військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяким іншим особам, які перебувають на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, нових додаткових щомісячних видів грошового забезпечення. Кабінет Міністрів України повинен забезпечити прийняття нормативно-правових актів щодо підвищення грошового забезпечення військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяким іншим особам (посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, процентної надбавки за вислугу років) за рахунок рівноцінної заміни сплачуваної їм щомісячної надбавки в розмірі 100 відсотків грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років).

На виконання зазначеного Закону Кабінету Міністрів України прийняв постанову від 07.11.2007 р. №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі ОСОБА_3 № 1294). Зазначена постанова набула чинності з 01.01.2008 року.

Згідно п. 1 ОСОБА_3 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Таким чином ОСОБА_3 №1294 було змінено структуру грошового забезпечення військовослужбовців.

П.3 ОСОБА_3 Кабінету Міністрів від 07.11.2007 р. № 1294 упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців. Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (щомісячних та одноразових, додаток№25) до одноразових віднесені: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбаченийст. 9-1 Закону № 2011-XII), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.Законом №2011-XIIтакож гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (ч.1ст.10-1 цього Закону). Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені ОСОБА_3 № 1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженоїнаказом Міноборони від 11.06.2008 р. № 260(зареєстровано в Мінюсті 14.07.2008 р. за № 638/15329; далі - Інструкція). Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань установлюється за рішенням Міноборони виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міноборони (п.п. 3 п. 5 ОСОБА_3 № 1294, п.п. 33.1, 33.3 п. 33 розділу XXXIII Інструкції). Одноразова грошова допомога при звільненні передбаченаст. 15 Закону № 2011-XII.

Таким чином, зазначені допомоги є одноразовими додатковими видами грошового забезпечення, які відповідно до ч.2ст.9 Закону № 2011-ХІІвідносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців.

Прийняття ОСОБА_3 № 1294 стало підставою для перерахунку пенсії позивачу з 01.01.2008 р., що підтверджується листом ГУ ПФУ від 29.07.2011 року № ГН-743182/274. Але ГУПФУ здійснило перерахунок розміру пенсії тільки з урахуванням основних видів грошового забезпечення, додаткові види грошового забезпечення (грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні) протиправно при зазначеному перерахунку пенсії враховані не були.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановленихОСОБА_9 Українигарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 р. № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення», згідно зі ст.1 якого індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Тобто, індексація є частиною державної системи соціального захисту громадян, спрямованою на підтримання їх купівельної спроможності.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Також судом враховується правова позиція Верховного суду України, висловлена у постанові від 10.03.2015 року у справі №21-70а15, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Згідно ч.3ст.1-1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб"зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цимЗаконом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цьогоЗаконутаЗакону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до преамбулиЗакону №2262-XII держава гарантує перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення.

Згідно ч. 3ст. 63 Закону № 2262-XII (в редакції чинною на час спірних правовідносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Відповідно до преамбулиЗакону №2262-XII зазначений Закон спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

На думку суду, позиція відповідачів по даній справі не відповідає наведеному принципу єдності умов пенсійного забезпечення військовослужбовців, оскільки, позивач по справі поставлений у нерівні умови у порівнянні з військовослужбовцями відповідної категорії, що вийшли на пенсію після набуття чинності постанови КМУ від 07.11.2007 р. №1294 та змін у законодавстві та яким розмір пенсії визначається виходячи з розміру грошового забезпечення із урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Перший протокол та протоколи №2, 4, 7 та 11 до Конвенції ратифіковані Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР. Протоколи № 12 та № 14 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ратифіковані Законом України "Про ратифікацію Протоколів № 12 та № 14 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод" від 9 лютого 2006 року № 3435-IV.

Згідно ст.9 ОСОБА_9 України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_3 України, є частиною національного законодавства України.

30.03.2006 року набрав чинності Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (№ 3477-IV). Відповідно ст. 2 зазначеного Закону рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковим для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції. Застосування в Україні Конвенції та практики Суду врегульовано главою 4 Закону № 3477-IV. Згідно ч. 1 ст. 17 Закону № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно практики Європейського суду з прав людини в категорії справ яка розглядається суд повинен керуватись принципом юридичної визначеності та відповідальності держави.

Як свідчить позиція Європейського Суду у справі Yvonne van Duym v. Home Office (Case 41/74 van Duym v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов'язана з іншим принципом - відповідальності держави. При цьому, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію, в цьому випадку це встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України (концепція схвалена у вступної частині, ч. 3 ст. 63 Закону № 2262-XII), держава чи орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки, оскільки схвалення такої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у фізичних осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Згідно ч.5 ст.19 Закону № 3477-IV Міністерства інші центральні органи виконавчої влади забезпечують систематичний контроль за додержанням у рамках відомчого підпорядкування адміністративної практики, що відповідає Конвенції та практиці Суду, що ГУ ПФУ не забезпечено.

В силу ст.244-2 КАС України суд враховує висновки Верховного Суду України висловлені у постанові від24.04.2012 року по справі №21-84а12 згідно яких ч. 3 ст. 63 Закону №2262-12 (в редакції чинною на час спірних правовідносин) не вказує на рішення суб'єкта владних повноважень про зміну видів грошового забезпечення військовослужбовців як на підставу для перерахунку пенсії, а пов'язує її перерахунок з фактичною зміною видів грошового забезпечення.

Суд вважає, що пенсія позивачу повинна виплачуватись в розмірі який обчислений з грошового забезпечення до якого включені грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація та одноразова грошова допомога при звільненні.

Згідно абз. 2,4,5 п.2.8 Інструкції з організації роботи із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України яка затверджена наказом Міноборони від 31.12.2014 № 937 та зареєстрована в Мінюсті 22.01.2015 р. за № 73/26518 на обласні військові комісаріати покладаються: - оформлення та подання до органів, що призначають пенсії, документів для призначення заЗакономпенсій особам, звільненим з військової служби, та членам сімей померлих військовослужбовців і осіб, звільнених з військової служби; - визначення розміру грошового забезпечення для обчислення і перерахунку пенсій органами, що призначають пенсії, відповідно до Закону,постанов Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей"(зі змінами) та від 13 лютого 2008 року №45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін допостанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393"(зі змінами) і Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно доЗакону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"(зі змінами), затвердженогопостановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402 (зі змінами). У разі якщо розмір грошового забезпечення на день призначення пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам їх сімей змінився, обласний військовий комісаріат складає довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій згідно з нормами, що діють на день призначення пенсії за відповідною посадою.

Згідно п.7ОСОБА_3 Правління Пенсійного Фонду України від 30.01.2007 р. №3-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", яка погоджена з Міністерством оборони і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 р. за №135/13402, для призначення пенсії за вислугу років і по інвалідності подаються такі документи: - заява про призначення пенсії; - грошовий атестат, або довідка про розмір грошового забезпечення, і довідка про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби; - військово-медичні документи про стан здоров'я звільненої особи (за винятком осіб, які не проходили військово-лікарську комісію); - документи про страховий стаж (при призначенні пенсії згідно з пунктом "б" статті 12 Закону (2262-12); - довідка МСЕК про визнання особи інвалідом; - копія документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); - довідка ВАТ "Ощадбанк" або інший документ, що підтверджує відкриття рахунку, назву та номер відділення ВАТ "Ощадбанк"; - копія паспорта.

Згідно п. 4.4. Інструкції № 397 порядок оформлення та подання до органів, що призначають пенсії, документів для призначення та перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам їх сімей викладено урозділі ІІІПоложення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей яке затверджено наказом Міністерстваоборони України14.08.2014 № 530 та зареєстровано в Мінюсті20.10.2014 р.за № 1294/26071 (далі Положення № 530).

Відповідно до п. 3.1. зазначеного Положення оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення пенсій особам, звільненим з військової служби, та пенсій в разі втрати годувальника членам сімей померлих військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно доЗакону, а також визначення розміру грошового забезпечення, що враховується при обчисленні та перерахунках пенсій колишнім військовослужбовцям (крім колишніх військовослужбовців строкової військової служби), здійснюються уповноваженими органами Міністерства оборони України - обласними військовими комісаріатами згідно з постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року№ 3-1"Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за №135/13402 (далі - Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій).

Тобто до повноважень Харківського обласного військкомату входить визначення грошового забезпечення, що враховується при обчисленні та перерахунку пенсії позивачу.

Таким чином Харківській обласний військовий комісаріат зобов'язаний подати до ГУ ПФУ довідку про додаткові види грошового забезпечення позивача з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації та одноразової грошової допомоги при звільненні.

Щодо вимог позивача про перерахунок розміру пенсії у звязку із набуттям чинності наказу Міністра оборони України від 28.07.2008р. № 377 «Про затвердження схем розмірів посадових окладів військовослужбовців військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів України) і наукових установ Збройних Сил України» суд виходить з наступного.

Згідно ч. 1ст. 72 КАС Україниобставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

ОСОБА_3 Дзержинського районного суду м.Харкова від 28.03.2013р., зміненою постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2013 р., позов ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області та Харківського обласного військового комісаріату в частині зобов'язання перерахунку пенсії з 01.07.2012 р. по день проведення перерахунку та виплати недоотриманих сум - задоволено. За змістом судового рішення перерахунок пенсії необхідно провести виходячи з посадового окладу у розмірі, відповідно до наказу Міністра оборони України від 28.07.2008 р. № 377.

Вказане рішення набрало законної сили та є обов'язковим до виконання.

Дане рішення визначило порядок перерахунку та період за який необхідно здійснити доплату сум. Суд не вирішував питання щодо в виплат сум в майбутньому, але чітко визначив обов'язковість визначення окладу відповідно зазначеногонаказу. Для зміни, в даному випадку зменшення розміру пенсії, необхідні відповідні зміни в законодавстві. Однак такі зміни відсутні і у управління Пенсійного фонду не було підстав для зменшення розміру посадового окладу при розрахунку пенсії позивачу. Тому такі дії є незаконними.

З урахуванням викладеного з 12.06.2013 р. відповідач ГУ ПФУ повинен провести перерахунок пенсії позивача та провести виплати донарахованих сум.

Щодо вимог про перерахунок розміру пенсії з 01.09.2008 року по 30.06.2012 р.:

Частинами 1, 2 ст.99 КАС України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Проте, відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України з питань пенсійного забезпечення» від 15.07.2015 р., який набрав законної сили 01.01.2016 р. визначено, що перерахунок пенсій у звязку з зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у звязку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки про перерахунок пенсії, проводиться з дати виникнення права на нього без обмеження строку.

Отже, оскільки перерахунок розміру пенсії позивачу у зв'язку з набуттям чинності Наказу № 377 не проведений з 01.09.2008 р. саме з вини ГУПФУ, право позивача на зазначений перерахунок не обмежено будь яким строком, а тому позивач має право на зазначений перерахунок з 01.09.2008 р. по 30.06.2012 р.

Також суд приходить до висновку, що суд не може обмежувати судовим рішенням термін або строк виплати перерахованого розміру пенсії.

Щомісячні пенсійні виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу, а тому цей вид виплат не є строковим і не може бути призначений на певний строк.

У цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін або строк, на який призначається пенсія, не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії. Тому виплату пенсії не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право особи на отримання державної пенсії яка повинна виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати пенсії. Вказана позиція відповідає висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду України від 19.03.2013р. (справа № 21-53а13) та від 23.04.2012 р. (справа № 21-239а11).

Щодо позовних вимог про зобовязання відповідача виплатити ОСОБА_1 нараховану, але своєчасно не виплачену частину основного розміру пенсії в розмірі 2225,37 грн.

Згідно ст.ст. 8,21 ОСОБА_9 України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_9 України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі ОСОБА_9 України і повинні відповідати їй. ОСОБА_9 України є нормами прямої дії. Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Відповідно до ч. 2ст.2, ч.1ст.6 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

В розумінні практики Європейського суду з прав людини нараховані, але не виплачені пенсійні виплати в розмірі 2225,37 грн. є власністю позивача.

Згідно ст. 1 Протоколу № 1 к Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ETS№9) якої кожна фізична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. ГУ ПФУ протиправно позбавляє позивача права володіти своїм майном у вигляді грошових коштів в сумі 2225,37 грн.

Відповідно до пункту 38 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Жовнер проти України» Суд зазначає, що державний орган не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг, підтверджений судовим рішенням. У такому випадку Суд не може прийняти аргумент Уряду, що визначає таку відсутність як "виняткові обставини".

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «ОСОБА_10 проти Італії» наголошує, що право на звернення до суду також передбачає практичне виконання остаточних, обовязкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні. Отже, виконання судового рішення не може відстрочуватися на незаконних підставах.

Посилання ГУ ПФУ на те, що відповідні виплати неможливі без наявності бюджетного фінансування є незаконним, а доводи про відсутність бюджетного фінансування не підтверджені належними доказами.

Щодо посилання ГУ ПФУ на Закон України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік», Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік».

Відповідно до зазначених Законів у 2013 2016 роках норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на відповідний рік.

За ч.1ст.58 ОСОБА_9 України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Тобто положеннязаконів про внесення змін до законів України про Державний бюджет України на відповідний рік на які посилається відповідач могли поширювати свою дію виключно на ті події, факти, які виникли після набрання чинності зазначеними нормативно-правовими актами, а отже, стосуються тих осіб, у яких право на призначення пенсії з'явилося після набрання даними актами чинності. Ураховуючи викладене, пенсійне забезпечення позивача мало здійснюватися відповідно до ч. 3 ст. 43 Закону № 2262-ХІІ у редакціїЗакону № 3591-IV.

При цьому суд враховує висновки Верховного Суду України які висловлені у постанові від 31.03.2015 р. (справа № 21-55а15). Згідно ч.3 ст.113 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі виникнення дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі (перевищення видатків над доходами, у тому числі з урахуванням резерву коштів Пенсійного фонду) у зв'язку із забезпеченням виплати пенсій в розмірі, передбаченому статтею 28 цього Закону та спрямуванням частини страхових внесків до Накопичувального фонду такий дефіцит покривається за рахунок коштів Державного бюджету України. В разі недостатності виділених з Державного бюджету України коштів по бюджетних програмах, пов'язаних з розмежуванням джерел виплати пенсій між Державним бюджетом та Пенсійним фондом, пенсії, визначені законодавством для відповідних категорій громадян, виплачуються у повному обсязі за рахунок власних надходжень Пенсійного фонду.

Таким чином позовна вимога про зобовязання ГУ ПФУ виплатити ОСОБА_1 нараховану, але своєчасно не виплачену частину основного розміру пенсії в розмірі 2225,37 грн. підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобовязання нарахувати та виплатити компенсацію суми індексації грошового забезпечення:

Ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. При цьому компенсація втрати частини пенсії у звязку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Питання, повязані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати» та Порядком, затвердженим Кабінетом Міністрів України для реалізації згаданого Закону.

Відповідно до статей 1, 2, 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у звязку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Отже, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

При цьому, основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 46 Закону № 1058-IV, ст. 2 Закону № 2050-ІІІ та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення. Вказаний висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, яка висловлена у постанові від 18.11.2014 р. (справа № 21-518а14) та враховуються судом.

Отже, враховуючи, що доходи (пенсія) позивачу були нараховані за період з 01.07.2012 р. по 11.06.2013 р. в сумі 2225,37 грн., суд вважає, що є правові підстави для задоволення позову в частині зобов'язання ГУ ПФУ нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".

Щодо строку з якого права позивача підлягають захисту суд виходить з наступного.

Згідно ч. 3 ст. 51Закону № 2262- ХІІ перерахунок пенсій у звязку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у звязку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком".

Судом встановлено, що право на перерахунок розміру пенсії у звязку із виданням Наказу № 377 позивач набув 01.09.2008 року та зазначений перерахунок розміру пенсії позивачу не проведений з вини органу Пенсійного фонду. Тобто в цій частині позовних вимог права позивача підлягають захисту з 01.09.2008 р.

Щодо захисту права позивача на призначення та виплату пенсії в розмірі який обчислений з грошового забезпечення до якого включені: грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, індексація, та одноразова грошова допомога при звільненні:

Як вбачається з матеріалів справи позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом 05.04.2016 р., а 11.05.2016 р. - із заявою про збільшення позовних вимог із вимогами щодо захисту його порушених прав, що мали місце з 11.05.2016р.

Згідно ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Позовна заява та матеріали справи свідчать, що порушення прав позивача стосовно призначення та виплати пенсії відбувалося кожного місяця при отриманні ним суми пенсії, починаючи з 01.09.2008 р., а тому кожного разу при отриманні пенсії позивач був обізнаний про порушення його прав та мав змогу звернутись до суду за їх захистом. Тобто, порушення прав позивача на отримання пенсії носить тривалий характер.

Згідно ч.1,4 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивач звертаючись з даним позовом та заявою про збільшення позовних вимог не пропустив строк, визначений ч.2 ст.99 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.267 КАС України, ч. 2 п. 10 ОСОБА_3 Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року №7 "Про судове рішення в адміністративній справі"суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може під час прийняття постанови у справі. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

УРішенні від 30 червня 2009 року № 16-рп/2009 Конституційний Суд Українизазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 06.09.1978 р. у справі "Класс та інші проти Німеччини", із принципу верховенства права випливає, зокрема, що втручання органів виконавчої влади у права людини має підлягати ефективному нагляду, який, як правило, повинна забезпечувати судова влада. Щонайменше це має бути судовий нагляд, який найкращим чином забезпечує гарантії незалежності, безсторонності та належної правової процедури.

У зв'язку з тим, що для усунення порушення прав позивача відповідачі повинні вчинити певні дії, то вимоги позивача щодо встановлення судом строку для подання суб'єктами владних повноважень - відповідачами до суду першої інстанції звіту про виконання судового рішення є законними, строк подачі звіту протягом одного місяця, з дня набрання постановою законної сили суд вважає розумним строком.

Згідно зіст.9 КАС Українисуд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіОСОБА_9та законами України. Суд вирішує справи на підставіОСОБА_9та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_3 України.

Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіОСОБА_9та законами України.

З матеріалів справи, аналізу норм права щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців вбачається, що національне законодавство щодо пенсійного забезпечення осіб звільнених з військової служби не є чітким та узгодженим.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (рішення від 14.10.2010 р. у справі "Щокін проти України") не відповідність національного законодавства вимозі "якості" закону, тобто вразі як що відповідне національне законодавство не було чітким та узгодженим та не забезпечувало адекватність захисту від свавільного втручання у майнові правазаявника держава несе за це відповідальність.

Конституційний Суд України (рішення від 22.09.2005 р. № 5-рп/2005) наголосив, що невизначеність, нечіткість правової норми призводить до її неоднакового розуміння та тлумачення, що в практичній площині призводить до різного застосування. Така неврегульованість чи відсутність визначеності в діяльності органів державної влади щодо особи, зокрема забезпечення, додержання чи реалізації прав і свобод людини і громадянина, може мати негативні наслідки і призвести до сваволі. Визначеність правового регулювання має на меті запобігти будь-якому її прояву щодо особи.

На підставі наведеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1: про визнання дій (бездіяльності) ГУ ПФУ щодо не перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2008 р. по 30.06.2012 р. та з 12.06.2013 р. з грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу в розмірі відповідно наказу Міноборони від 28.07.2008 року №377 та щодо не виплати нарахованої частини основного розміру пенсії за період з 01.07.2012 р. по 11.06.2013 р. протиправними; визнання протиправними дій (бездіяльності) Харківського ОВК щодо не надання ОСОБА_1 довідки про додаткові види грошового забезпечення з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні та зобовязанні скласти таку довідку та подати її до ГУ ПФУ; зобовязанні ГУ ПФУ перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію розмір якої обчислений з грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу відповідно до наказу Міноборони від 27.08.2008 року № 377 з 01.09.2008 р. по 30.06.2012 р. та з12.06.2013р.; призначенні та виплаті ОСОБА_1 пенсії з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні з 11.05.2016р.; виплаті ОСОБА_1 нарахованої, але не виплаченої частини основного розміру пенсії в розмірі 2225 грн. 37 коп. з нарахуванням компенсації втрати частини доходу;здійсненні виплати ОСОБА_1 суми недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.09.2008 р. по 30.06.2012 р., з 12.06.2013 р., з 11.05.2016р. ; зобовязанні відповідачів подати протягом місяця, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення підлягають задоволенню:

Інші позовні вимоги ОСОБА_1 є необгрунтованими, оскільки права позивача будуть поновлені шляхом зобов'язання відповідачів виконати зазначені вище дії, а тому в іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-9, 69-71,79,94,99,158-163,167, 185,186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Харківського обласного військового комісаріату, про визнання протиправними дій (бездіяльності), та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати дії (бездіяльність) головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.09.2008 р. по 30.06.2012 р. та з 12.06.2013 р. з грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу в розмірі відповідно наказу Міноборони від 28.07.2008 року № 377 протиправними.

Визнати дії (бездіяльність) головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не виплати нарахованої частини основного розміру пенсії ОСОБА_1 за період з 01.07.2012 р. по 11.06.2013 р. протиправними та такими що порушують права ОСОБА_1 як людини, які передбачені ст. 1 Протоколу № 1 к Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Визнати протиправними дії (бездіяльність) Харківського обласного військового комісаріату щодо не надання ОСОБА_1 довідки про додаткові види грошового забезпечення з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні.

Зобов'язати Харківській обласний військовий комісаріат скласти довідку про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 яка містить грошову допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань та одноразову грошову допомогу при звільненні та подати зазначену довідку до головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області.

Зобов'язати головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 пенсію, розмір якої обчислений з грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу відповідно до наказу Міноборони від 27.08.2008 року № 377 з 01.09.2008 р. по 30.06.2012 р. та з12.06.2013р.

Зобов'язати головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області після отримання від Харківського обласного військового комісаріату довідки про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1, призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію в розмірі який обчислений з урахуванням грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та одноразової грошової допомоги при звільненні з 11.05.2016р.

Зобов'язати головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області виплатити ОСОБА_1 нараховану, але своєчасно не виплачену частину основного розміру пенсії в розмірі 2225 грн. 37 коп. з нарахуванням компенсації втрати частини доходу.

Зобов'язати головне управління Пенсійного Фонду України в Харківській області здійснити виплату ОСОБА_1 суму недоплаченої частини основного розміру пенсії з 01.09.2008 р. по 30.06.2012 р., з 12.06.2013 р., з 11.05.2016р. з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобовязати Харківський обласний військовий комісаріат подати протягом місяця, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 267 КАС України.

Зобовязати головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області подати протягом місяця, з дня набрання постановою законної сили, звіт про виконання судового рішення, що передбачено ч. 1 ст. 267 КАС України.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, м. Харків, код ЄДРПОУ -14099344) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 275 (двісті сімдесят пять) грн. 60 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківського обласного військового комісаріату (61052, вул. Кацарська, 56, м. Харків, код ЄДРПОУ -08166355) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору за подання адміністративного позову в розмірі 275 (двісті сімдесят пять) грн. 60 коп.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Апеляційна скарга напостановусуду першої інстанції може бути подана до Харківського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня проголошення постанови суду. Якщопостановусуду було постановлено у письмовому провадженні, чи без виклику особи, яка її оскаржує, або в порядку ч.3ст. 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови суду.

Суддя Л.Г. Проценко