Ухвала суду № 59057573, 19.04.2016, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 175/3793/13-к

Провадження № 1-кп/175/33/16

Ухвала

Іменем України

19 квітня 2016 року смт. Ювілейне

Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Реброва С.О.,

при секретарі Пренко А.В.,

за участю: прокурора Носань І.О.,

захисник ОСОБА_1

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження №12013040440000957 відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою : ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше судимого: 30 січня 2013 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська за ч.1 ст.309 КК України до штрафу на користь держави у розмірі 850,00 грн.,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.307, ч.2 ст.309 КК України,

в с т а н о в и в:

Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

За приписом ч.3ст.331 КПК України суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Прокурор заявила клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2, обґрунтовуючи це ризиками, передбаченими ч.1 ст.177 КПК України. Разом з тим, вона зазначила, що обрання будь-якого запобіжного заходу, не повязаного з тримання під вартою є недоцільним, оскільки обвинувачений раніше порушував запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник заперечували проти клопотання прокурора та просили замінити запобіжний захід на більш мякий у вигляді домашнього арешту.

Вислухавши думку сторін щодо дії запобіжного заходу, суд приходить до наступного.

Під час досудового розслідування обвинуваченому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і встановлені ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Враховуючи, що з об'єктивних причин, які не залежать від суду, розгляд справи не може бути закінчений до спливу строку тримання ОСОБА_2 під вартою, виходячи з мети і підстав застосування запобіжного заходу, з урахуванням ризиків, що були підставою для обрання і продовження такого запобіжного заходу, які не зменшилися і не відпали, суд вважає необхідним продовжити йому дію цього запобіжного заходу ще на 60 днів.

Керуючись ст.ст.331,350,369 КПК України, суд -

У х в а л и в:

Клопотання прокурора про продовження тримання обвинуваченого під вартою задовольнити.

Запобіжний захід, обраний обвинуваченому ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою, продовжити на 60 днів, тобто до 16 червня 2016 року.

Копію ухвали вручити обвинуваченому і прокурору та направити начальнику Дніпропетровського слідчого ізолятора.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.О. Ребров