Ухвала суду № 59044233, 18.07.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

18 липня 2016 рокусправа № П/811/2433/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шальєвої В.А.

суддів: Білак С.В. Олефіренко Н.А.

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. імені Газети «Правда», 29, апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.09.2015 р. в справі № П/811/2433/15 за позовом Приватного підприємства «Ремонтно-будівельна компанія Купол» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Ремонтно-будівельна компанія Купол» (далі - ПП «РБК Купол» звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (далі - Кіровоградська ОДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.05.2015 р. № 0002231501 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 46155 грн., в тому числі за основним платежем - 36924 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 9231 грн.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.09.2015 р. позов задоволено.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову з підстав її необґрунтованості, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, вказує, що позивачем безпідставно у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 р. віднесено до рідку 20.1 (залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду) (значення рядків 24 та 20.2 декларації за січень 2015 р.), оскільки значення вказаних рядків у декларації за січень 2015 р. відсутнє.

Особи, які беруть участь у справі, до судового засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, у зв'язку з чим у відповідності до вимог ст. 197 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ПП «РБК Купол» за лютий 2015 р., результати якої оформлено актом від 17.04.2015 р. № 226/11-23-15-01. Перевіркою встановлено порушення п. 48.1 ст. 48, п. 200.1 п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України та пп. 7 п. 5 розділу V, п. 3 розділу ІХ, п. 4 розділу ІХ, пп. 8 п. 5 розділу V наказу Міністерства фінансів України від 23.09.2014 року №966 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» та наказу № 13 від 23.01.2015 р. «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України» в частині заниження ПП «РБК Купол» р. 25.1 (сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду (рядок18 та рядок 20) та сплачується до державного бюджету) за лютий 2015 р. на суму податку на додану вартість в розмірі 36924 грн., що призвело до заниження податкових зобов'язань (рядок 25.1) в податковій декларації за лютий 2015 р. на суму податку на додану вартість 36924 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.05.2015 р. № 0002231501, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 46155 грн., в тому числі 36924 грн. - основний платіж та 9231 грн. - штрафна (фінансова) санкція.

Встановивши подання позивачем контролюючому органу уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2014 р. та за січень 2015 р., які відповідачем не використовувались при проведенні камеральної перевірки, суд першої інстанції дійшов висновку, що право позивача на податковий кредит в сумі 36924 грн. та врахування його в декларації за лютий 2015 року шляхом подання уточнюючих розрахунків за грудень 2014 року та за січень 2015 року є законним, а тому вважав податкове повідомлення-рішення № 0002231501 протиправним.

Колегія суддів вважає такий висновок обґрунтованим, з огляду на наступне.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Кіровоградської ОДПІ проведена камеральна перевірка даних, задекларованих ПП «РБК Купол» у податковій звітності з податку на додану вартість за лютий 2015 р., висновки якої оформлено актом № 226/11-23-15-01 від 17.04.2015 р. Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 48.1 ст. 48, п. 200.1, 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, пп. 7 п. 5 розділу V, п. 3 розділу ІХ, п. 4 розділу ІХ, пп. 8 п. 5 розділу V наказу Міністерства фінансів України від 23.09.2014 р. № 966 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» та наказу № 13 від 23.01.2015 р. «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», внаслідок чого позивачем занижено значення рядка 25.1 (сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду (рядок 18 - рядок 20) та сплачується до державного бюджету) за лютий 2015 р. на суму податку на додану вартість 36924 грн., що призвело до заниження податкових зобов'язань (рядок 25.1) податкової декларації за лютий 2015 р. на суму податку на додану вартість 36924 грн.

За наслідками перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.05.2015 р. № 0002231501 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 46155 грн., в тому числі за основним платежем - 36924 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 9231 грн.

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2015 р. задекларовано позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного (звітного) податкового періоду (рядок 18) в розмірі 36924 грн. З урахуванням від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного (звітного) податкового періоду (рядки 20, 20.1), у позивача за цією декларацією не виникло податкового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість до бюджету.

Як зазначено вище, позивачем враховано від'ємне значення податку на додану вартість попередніх податкових періодів, яке задекларовано в уточнюючих розрахунках податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виявленням самостійно виявлених помилок за грудень 2014 р. та січень 2015 р., прийнятих контролюючим органом 20.03.2015 р.

З акту камеральної перевірки вбачається, що контролюючим органом не враховано подані позивачем уточнюючі розрахунки, що з урахуванням відсутності від'ємного значення у податкових деклараціях за грудень 2014 р. та січень 2015 р. стало підставою для висновку контролюючого органу про відсутність у платника податків права на податковий кредит у лютому 2015 р.

Такий висновок контролюючому органу є необґрунтованим через таке.

Відповідно до п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Як встановлено п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Як правильно зазначено судом першої інстанції, право позивача на уточнення податкових зобов'язань, крім зазначених вище приписів Податкового кодексу України, встановлено й розділом VІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 р. № 966, проте протиправно уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок відповідачем не враховані при проведення камеральної перевірки податкової звітності за лютий 2015 р., що призвело до необґрунтованого висновку про заниження позивачем суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за лютий 2015 р.

Згідно з п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

За приписами п. 200.2 п. 200 цього кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

У зв'язку з дотриманням позивачем приписів п. 200.1 та п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України відсутні правові підстави для збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та нарахування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням, що обумовлює правомірність скасування цього рішення судом першої інстанції.

Доводи апелянта спростовані приведеними вище висновками суду апеляційної інстанції.

Посилання контролюючого органу в апеляційній скарзі та в акті перевірки на порушення позивачем пп. 7 п. 5 розділу V, п. 3 розділу ІХ, п. 4 розділу ІХ, пп. 8 п. 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 р. № 966, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.10.2014 р. за № 1267/260044, та наказу № 13 від 23.01.2015 р. «Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України», колегія суддів вважає безпідставним, оскільки на час виникнення спірних правовідносин вказані нормативно-правові акти не встановлювали обмежень щодо перенесення від'ємного значення суми різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту попереднього податкового періоду до податкової декларації поточного (звітного) податкового періоду.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови не вбачається.

Ухвалою судді-доповідача про відкриття апеляційного провадження у справі відстрочено апелянту сплату судового збору до вирішення справи по суті, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 88, 94 КАС України з відповідача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2009,7 грн.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.09.2015 р. в справі № П/811/2433/15 залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.09.2015 р. в справі № П/811/2433/15 за позовом Приватного підприємства «Ремонтно-будівельна компанія Купол» до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Стягнути на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України (Отримувач: УДКСУ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області, рахунок отримувача: 31217206781004; КБКД 22030101; Код з ЄРДПОУ: 37989274; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська; Код банку отримувача (МФО): 805012) з бюджетних асигнувань Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 39484073, вул. Глинки, 2, м. Кіровоград, 25009) судовий збір у розмірі 2009 (дві тисячі дев'ять) грн. 70 коп.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий: В.А. Шальєва

Суддя: С.В. Білак

Суддя: Н.А. Олефіренко